Постанова

від 21.05.2008 по справі 19/83

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

19/83

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

21.05.08 р.                                                                                          № 19/83          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Поліщука В.Ю. (доповідач по справі),

суддів:                              Писаної Т.О.,

Разіної Т.І.,

при секретарі судового засідання Рустам'яні Е.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробнича компанія «Будівельний капітал»,

на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.11.2007 року,

по справі №19/83 (суддя Безрук Т.М.),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра-2»(м. Київ),

до Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробнича компанія «Будівельний капітал» (м.Комсомольськ, Полтавська область),

про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором,

та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробнича компанія «Будівельний капітал» (м.Комсомольськ, Полтавська область),

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра-2»(м. Київ),

про розірвання договору, стягнення заборгованості та спонукання повернення будівельної документації,

за участю представників сторін:

від ТзОВ «Іскра-2»: Федоров О.Й. –представник (довіреність від 24.03.2008 року);

від ВАТ «НВК «Будівельний капітал»: Василишин М.Р. –представник (довіреність №661 від 22.02.2008 року);

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Іскра-2»звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до ВАТ «Науково-виробнича компанія «Будівельний капітал»про спонукання ВАТ «Науково-виробнича компанія «Будівельний капітал»до виконання зобов'язань за господарським Договором №11/10/2004 від 12.10.2004 року на виконання робіт (на час будівництва житлового будинку по вул.Дмитрівська, 64-66, м.Київ), укладеного між ВАТ «НВК «Будівельний капітал»та ТзОВ «Іскра-2»в частині належного оформлення сторонами приймання-передачі виконаних робіт на підставі Актів приймання виконаних підрядних робіт і Довідок про вартість виконаних робіт за листопад і грудень 2005 року (том 1, арк. справи 4-8).

Позовні вимоги позивачем обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно не підписує Акти приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) і Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) за листопад і грудень 2005 року, оскільки фактичний обсяг робіт сторонами погоджений, при цьому, сума вартості виконаних робіт відповідачем документально не спростована.

Під час розгляду справи в місцевому господарському суді позивач подав Заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив визнати необґрунтованою відмову відповідача від підписання спірних Актів приймання виконаних робіт та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт та спонукати відповідача до виконання передбаченого п.п.4.2.2 Договору зобов'язання щодо належного передання та прийняття робіт (том 1, арк. справи 51-52).

Поряд з цим, позивач Заявою (вх.№12848 від 25.10.2006 року) збільшив позовні вимоги та просив додатково до первісних уточнених вимог витребувати від відповідача майно, визначене в Заяві, загальною вартістю 149198 грн. 71 коп. та відшкодувати шкоду в сумі 114432 грн. 86 коп. завдану неправомірними діями відповідача (том 3, арк. справи 39-43).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 2.11.2006 року було відмовлено в прийнятті додаткових позовних вимог, заявлених в Заяві (вх.№12848 від 25.10.2006 року) з тих підстав, що збільшення позовних вимог у вигляді заявлених додаткових вимог, які не були заявлені при поданні позову не передбачено ст.22 ГПК України (том 3, арк. справи 154-155). Вказана ухвала оскаржена не була, доказів щодо її скасування в частині відмови в прийнятті Заяви про збільшення позовних вимог матеріали справи №19/83 не містять.

Водночас, під час розгляду справи місцевим господарським судом, 19.09.2006 року, до Господарського суду Полтавської області звернулось ВАТ «Науково-виробнича компанія «Будівельний капітал»з зустрічною позовною заявою до ТзОВ «Іскра-2»про розірвання Договору №11/10/2004 від 12.10.2004 року на виконання робіт, стягнення заборгованості у сумі 685295 грн. 53 коп. та спонукання повернення будівельної документації (том 2, арк. справи 2-6).

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, позивач за зустрічним позовом посилається на неналежне виконання відповідачем за зустрічним позовом умов спірного Договору, в зв'язку з чим, просить його розірвати. Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем за зустрічним позовом договірних зобов'язань, позивач за зустрічним позовом просить стягнути заборгованість в сумі 685295 грн. 53 коп., що дорівнює різниці між сплаченими грошовими коштами на будівництво та фактичною вартістю прийнятих робіт, а також зарахованих матеріалів. Мотивуючи вимоги щодо повернення будівельної документації, позивач за зустрічним позовом посилається на п.5.3 Договору.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 9.11.2007 року по справі №19/83 в позові ТзОВ «Іскра-2»до ВАТ «НВК «Будівельний капітал»про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором було відмовлено. Відмовляючи в задоволенні первісних позовних вимог, місцевий господарський суд послався на недоведеність позивачем визначеної вартості виконаних ним робіт, сума яких вказана у спірних Актах та Довідках (том 4, арк. справи 80-85).

Водночас, вказаним рішенням місцевого господарського суду було частково задоволено зустрічний позов ВАТ «НВК «Будівельний капітал»та зобов'язано ТзОВ «Іскра-2»передати ВАТ «НВК «Будівельний капітал»всі документи на будівництво будинку за адресою: м.Київ, вул. Дмитрівська, 64-66; присуджено до стягнення з ТзОВ «Іскра-2»42 грн. 50 коп. –в якості відшкодування державного мита за розгляд справи судом та 39 грн. 00 коп. –в якості відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині стягнення 685295 грн. 53 коп. заборгованості було відмовлено; в частині вимог зустрічного позову про розірвання договору №11/10/2004 від 12.10.2004 року на виконання робіт провадження у справі №19/83 припинено.

Задовольняючи частково зустрічні позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених цих позовних вимог в частині передання позивачу за зустрічним позовом будівельної документації з огляду на те, що вона (документація) не належить відповідачу за зустрічним позовом на праві власності і у разі розірвання спірного Договору має бути передана позивачу за зустрічним позовом, як замовнику підрядних будівельних робіт. Поряд з цим, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості, місцевий господарський суд визнав доводи позивача за зустрічним позовом необґрунтованими, а заявлені до стягнення суми - не підтвердженими належними засобами доказування. Припиняючи провадження у справі в частині позовних вимог щодо розрівняння Договору, що є предметом спору, місцевий господарський суд дійшов до висновку про відсутність предмета спору з огляду на те, що спірний Договір є таким, який розірваний за згодою сторін до подання зустрічного позову.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, ВАТ «Науково-виробнича компанія «Будівельний капітал»звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.№2-04/2/57/200 від 26.01.2008 року), в якій скаржник просить рішення Господарського суду Полтавської області від 9.11.2007 року у справі №19/83 в частині майнових вимог змінити, стягнути з ТзОВ «Іскра-2»на користь ВАТ «НВК «Будівельний капітал»685295 грн. 53 коп. заборгованості, в іншій частині рішення Господарського суду Полтавської області залишити без змін. Свої вимоги скаржник обґрунтовує неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права (зокрема ч.5 ст.653, ч.4 ст.853 ЦК України., ст.ст. 34, 38 ГПК України). Крім того, за переконанням скаржника, господарським судом першої інстанції безпідставно не було прийнято суму заборгованості, узгоджену сторонами в Акті звірки обсягів виконаних робіт від 30.01.2006 року, а також не прийнято до уваги те, що відповідачем за зустрічним позовом не було доведено розміру витрат на придбання кріплень баштового крану, обумовлених у вказаному Акті, як витрати відповідача.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 7.02.2008 року апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом було прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін.

Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.03.2008 року у зв'язку з хворобою судді Жук Г.А. склад колегії суддів було змінено на наступний: головуючий суддя –Поліщук В.Ю., судді –Агрикова О.В., Мазур Л.М.

Розпорядженнями заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 2.04.2008 року, від 14.05.2008 року, від 21.05.2008 року склад колегії суддів по справі №19/83 змінювався з підстав, зазначених у розпорядженнях.

Ухвалами Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.02.2008 року, від 14.04.2008 року розгляд справи було відкладено у зв'язку з нез'явленням в судове засідання апеляційного господарського суду представників сторін. В судових засіданнях апеляційного господарського суду, що відбулись 24.03.2008 року, 2.04.2008 року, 14.05.2008 року були оголошені перерви, відповідно до 2.04.2008 року, до 14.04.2008 року, до 21.05.2008 року.

Представник скаржника в судових засіданнях апеляційного господарського суду, вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду змінити в частині відмови в задоволенні вимог щодо стягнення заборгованості в сумі 685295 грн. 53 коп.

Представник ТзОВ «Іскра-2»в судових засіданнях апеляційного господарського суду, проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, водночас спірне рішення місцевого господарського суду просив змінити, та прийняти нове рішення, яким первісні позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, в задоволені зустрічних позовних вимог відмовити, обґрунтовуючи це доводами, наведеними у Відзиві на апеляційну скаргу (вх.№2-05/1102/н від 11.04.2008 року). Зокрема, заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, представник ТзОВ «Іскра-2»посилається на те, що місцевим господарським судом було невірно встановлено обставини, щодо узгодження сторонами зміни вартості виконаних робіт Актом від 30.01.2006 року. За переконанням представника ТзОВ «Іскра-2», цей Акт не є доповненням до спірного Договору, який породжує права та обов'язки, а є лише актом звірки взаєморозрахунків. Крім того, за переконанням представника позивача за первісним позовом, скаржник безпідставно посилається, як на підставу повернення будівельної документації, на п.7, п.19 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №1243 від 22.09.2004 року) та п.2.7 і 2.10 ДБН, оскільки наведеними нормами визначені правовідносини між генеральним підрядником та замовником робіт, а не субпідрядником. Водночас, документи, які місцевий господарський суд зобов'язав ТзОВ «Іскра-2»повернути ВАТ «НВК «Будівельний капітал»є власними документами ТзОВ «Іскра-2», як субпідрядника.

В судовому засіданні, що відбулось 21.05.2008 року колегією суддів апеляційного господарського суду, за згодою представників учасників судового провадження було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Переглядаючи судове рішення господарського суду першої інстанції, апеляційний господарський суд, керується приписами ст.101 ГПК України, відповідно до якої, апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу під час розгляду справи в місцевому господарському суді і зібрані апеляційним господарським судом, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як було вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 12.10.2004 року між ТзОВ «ІСКРА-2»(як головним підрядником) і ВАТ «Науково-виробнича компанія «Будівельний капітал»(як генеральним підрядником) було укладено Договір № 11/10/2004 на виконання робіт (на час будівництва житлового будинку по вул.Дмитрівська, 64-66, м.Київ) (том 1, арк. справи 11-16). Відповідно до розділу 1 цього Договору, ТзОВ «ІСКРА-2»зобов'язалось в межах договірної вартості робіт, власними і залученими силами та засобами виконати всі передбачені проектно-кошторисною документацією монолітно-каркасні роботи та здати в обумовлені строки об'єкт ВАТ «НВК «Будівельний Капітал». В свою чергу, ВАТ «НВК «Будівельний Капітал», згідно з розділом 4 зазначеного Договору, зобов'язалось оплатити виконану ТзОВ «ІСКРА-2»роботу.

Відповідно до п.2.1 Договору, вартість окремих видів робіт, що доручені ТзОВ «ІСКРА-2»визначаються на підставі складених договірних цін, а оплата за виконану роботу проводиться згідно актів фактично виконаних робіт. Перегляд вартості робіт обґрунтовується додатковими розрахунками і узгоджується сторонами шляхом укладення додаткових угод (п.2.3 Договору). Як встановлено розділом 4 Договору, поточні і кінцевий розрахунки за виконані роботи проводиться протягом 5-ти робочих днів після підписання повноважними представника сторін Договору Актів приймання виконаних підрядних робіт та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт та витрат у розмірі кошторисної вартості фактично виконаних на всіх об'єктах робіт.

Згідно з договірною ціною, складеною станом на 10.01.2005 року, вартість робіт за цим Договором становила 439052 грн. 00 коп. (том 1, арк. справи 18).

Як було вірно встановлено господарським судом першої інстанції, позивач на виконання умов Договору склав Акти приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) і Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) за листопад та за грудень 2005 року (том 1, арк. справи 24-40).

Водночас, відповідачем вказані Акти підписані не були, при цьому, як вбачається з тексту копій цих Актів, на них містяться надписи відповідача про не визнання суми (вартості) виконаних робіт з посиланням на Акт звірки від 30.01.2006 року.

Спонукання відповідача до підписання цих Актів приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) і Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) за листопад та за грудень 2005 року є предметом первісних позовних вимог.

Як було встановлено судовою колегією господарського суду апеляційної інстанції, заперечуючи проти підписання цих Актів та Довідок, відповідач не погоджувався із визначеною в цих документах вартістю робіт, яка підлягає до оплати. При цьому, обґрунтовуючи свою відмову, відповідач наголошував на тому, що 30.01.2006 року комісією у складі представників позивача, відповідача, інвестора та замовника був підписаний Акт звірки обсягів виконаних робіт, договірних цін на виконання робіт по об'єкту ж/д вул.Дмитрівська, 64/66 в м.Києві, відповідно до якого, було перераховано виконання будівельних робіт по цьому об'єкту по узгодженим цінам (том 1, арк. справи 21-23). Відповідно до висновків Акту, було встановлено різницю між оплаченою відповідачем сумою робіт, що становить 7403720 грн. 49 коп. та вартістю виконаних робіт в розмірі 6823864 грн. 96 коп., що становить 579855 грн. 53 коп. Крім того, як було встановлено судовою колегією, до вартості виконаних робіт була зарахована сума 105440 грн. 00 коп., що становить вартість кріплення крана, з умовою, що позивач передасть це кріплення. Проте, як було встановлено колегією суддів апеляційного господарського суду, доказів щодо передачі кріплення, матеріали справи не містять.

Виходячи з наведеного, за переконанням колегії суддів апеляційного господарського суду, Актом від 30.01.2006 року, сторони, представники яких підписали цей акт, не змінювали вартість робіт, а лише здійснили перерахунок виконаних робіт відповідно до узгоджених цін.

Як вбачається з матеріалів справи, виходячи з того, що між сторонами у справі виник спір щодо вартості виконаних визначених у Актах робіт, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 1.02.2007 року у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському НДІСЕ (том 4, арк. справи 22-24). При цьому, на вирішення експертові були поставлені запитання, вирішення яких або підтвердило або спростувало обсяги та вартість робіт, визначених у спірних Актах приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) і Довідках про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) за листопад, грудень 2005 року, а також було б встановлено дійсну вартість виконаних робіт.

Водночас, Листом від 27.06.2007 року Київський НДІСЕ повернув без виконання матеріали справи №19/83, посилаючись на те, що позивачем не проведено оплату вартості експертизи. Доказів сплати вартості проведення експертизи позивач суду не надав.

Під час апеляційного провадження сторони не ініціювали проведення судової експертизи.

Як свідчать матеріали справи, Листом №254 від 3.04.2006 року, позивач звернувся до відповідача із Претензією про розірвання Договору на виконання робіт №11/10/2004 від 12.10.2004 року та просив прийняти будівельний майданчик з будівельними матеріалами і підписати Акт прийому-передачі (том 1, арк. справи 19).

7.04.2006 року відповідач Листом №468 відповів, що підтримує пропозицію позивача про розірвання спірного Договору (том 1, арк. справи 20). Також, Листом №491 відповідач звернувся 27.06.2006 року до позивача з пропозицією розірвати спірний Договір (том 2, арк. справи 22). При цьому, обґрунтовуючи підстави такого розірвання, відповідач зазначив, що між ним та іншим підприємством укладений Договір на виконання будівельних робіт, а саме Договір №2-02 від 27.02.2006 року на виконання будівельно-монтажних робіт по вул.Дмитрівська, 64-66 в м.Києві, укладений між відповідачем (як генпідрядником) та ТзОВ ВКФ «Рембудреставрація»(як головним підрядником) (том 1, арк. справи 25-29).

Судова колегія апеляційного господарського суду, дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути частково скасовано виходячи з наступного.

Розглядаючи первісні позовні вимоги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до уточнених первісних позовних вимог, позивач просив визнати необґрунтованою відмову відповідача від підписання спірних Актів приймання виконаних робіт і Довідок про вартість виконаних підрядних робіт та спонукати відповідача до виконання передбаченого п.п.4.2.2 Договору зобов'язання щодо належного передання та прийняття робіт.

Водночас, як було встановлено колегією суддів, п.4.2.2 Договору передбачає порядок проведення розрахунків між сторонами. Тобто, з врахуванням наведеного, судова колегія дійшла до висновку, що вимоги позивача за первісним позовом є  - зобов'язання відповідача до підписання Актів приймання виконаних підрядних робіт і Довідок про вартість виконаних робіт за листопад і грудень 2005 року.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналогічні приписи містяться в ст.20 ГК України, відповідно до якої, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Враховуючи наведені вище приписи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що заявлені позивачем за первісним позовом вимоги про зобов'язання підписати Акти виконаних робіт та Довідки вартості робіт не можуть розглядатися господарським судом, оскільки такі позовні вимоги не призводять до поновлення порушеного права і не можуть бути самостійним  предметом позову. Предметом позову, за переконанням судової колегії є матеріально-правова вимога до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення і така вимога повинна опиратися на підставу позову. В підставу позову не можуть входити такі обставини, які виступають доказами по справі, зокрема, підписання актів приймання-здачі виконаних робіт. З ними закон не пов'язує виникнення, зміни чи припинення прав або обов'язків. Ці документи лише підтверджують наявність чи відсутність юридичних фактів, які входять в підставу позову.

Крім того, закон не передбачає безумовний обов'язок відповідача щодо підписання таких Актів приймання робіт та Довідок вартості робіт.

Дослідивши спірні Акти приймання робіт та Довідки вартості робіт, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що ці документи не породжують жодних прав і обов'язків, характерних для правочинів, як виду зобов'язання. У них не зафіксовано, які права і обов'язки виникають між сторонами, і якому інституту договірних зобов'язань вони характерні.

Таким чином, за переконанням колегії суддів апеляційного господарського суду, господарський суд першої інстанції вірно дійшов до висновку щодо відсутності підстав для задоволення первісних позовних вимог. Водночас, місцевий господарський суд не звернув уваги на те, що  позивачем був обраний спосіб захисту порушеного права не передбачений ЦК та ГК України.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог має бути залишено без змін.

Щодо заявлених позовних вимог у зустрічному позові, то колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як було вірно встановлено місцевим господарським судом в оскаржуваному судовому рішенні, відносини, які виникли між позивачем та відповідачем регулюються нормами матеріального права, які визначають особливості регулювання відносин підряду на капітальне будівництво, на який розповсюджується дія норм глави 33 ГК України та параграфу 3 глави 61 ЦК України, з урахуванням приписів, які стосуються порядку розірвання Договору, в частині зустрічних вимог про розірвання Договору.

Статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Аналогічні приписи містяться і в ГК України, зокрема в ст.188, якою передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Як було встановлено колегією суддів апеляційного господарського суду, у п.14 Договору, сторони передбачили можливість розірвання Договору за їх згодою. При цьому, сторона, що бажає розірвати договір, має письмово попередити про це другу сторону не менше, як за п'ятнадцять днів.

Як було вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання п.14 Договору, відповідач за зустрічним позовом Листом №254 від 3.04.2006 року повідомив позивача за зустрічним позовом про дострокове розірвання спірного Договору (том 1, арк. справи 19).

Поряд з цим, позивач за зустрічним позовом щодо дострокового розірвання Договору не заперечував, що підтверджується Листами №468  від 7.04.2006 року та №491 від 27.06.2006 року (том 1, арк. справи 20, том 2, арк. справи 22).

Крім того, як вірно встановив місцевий господарський суд, в матеріалах справи міститься Договір №2-02 від 27.02.2006 року на виконання будівельно-монтажних робіт по вул.Дмитрівська, 64-66 в м.Києві, укладений між відповідачем (як генпідрядником) та ТзОВ ВКФ «Рембудреставрація»(як головним підрядником) (том 1, арк. справи 25-29), який підтверджує те, що спірні будівельні роботи з 27.02.2006 року проводяться іншим Головним підрядником, ніж відповідач за зустрічним позовом. Зазначена обставина не заперечується самим відповідачем за зустрічним позовом, що вбачається з Акту обстеження будівельного майданчику по вул.Дмитрівська, 64-66 в м.Києві, складеного відповідачем за зустрічним позовом та Службової записки від 6.04.2006 року (том 1, арк. справи 46-47).

Тобто, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду, що фактично, станом на день звернення позивача за зустрічним позовом до господарського суду з зустрічними позовними вимогами, а саме станом на 19.09.2006 року, спірний Договір є розірваним, що не заперечується самим позивачем за зустрічним позовом (відповідно до письмових пояснень по справі), а тому, місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку, що провадження у справі в частині зустрічних позовних вимог про розірвання спірного Договору слід припинити на підставі п.1-1) ст.80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки листування сторін та їх дії свідчать про фактичне розірвання Договору.

Щодо зустрічних вимог про стягнення з ТОВ «ІСКРА-2»685295 грн. 53 коп. заборгованості, то колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення зустрічних вимог в цій частині виходячи з наступного.

Як було вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, в обґрунтування цих зустрічних позовних вимог, ВАТ «Науково-виробнича компанія «Будівельний капітал»у зустрічній позовній заяві посилається на те, що ним під час дії Договору для будівництва було сплачено та поставлено матеріалів відповідачу за зустрічним позовом на загальну суму 7403720 грн. 49 коп. (копії платіжних доручень том 2, арк. справи 30-52). Водночас, позивачем за зустрічним позовом було прийнято роботи на суму 5851064 грн. 89 коп., відповідно до двостороннє підписаних Довідок виконаних робіт (том 2, арк. справи 53-65). Також, ВАТ «Науково-виробнича компанія «Будівельний капітал»посилається на те, що Актом від 30.01.2006 року сторони провели звірку об'ємів виконаних робіт, в якому (акті) була зафіксована різниця між сплаченими позивачем за зустрічним позовом грошовими коштами та вартістю виконаних відповідачем за зустрічним позовом робіт в сумі 579855 грн. 00 коп., а також те, що відповідачем за зустрічним позовом має бути передано позивачу за зустрічним позовом кріплення баштового крану загальною вартістю 105440 грн. 00 коп. Поряд з цим, як встановлено колегією суддів апеляційного господарського суду, доказів передання вказаних кріплень баштового крану загальною вартістю 105440 грн. 00 коп. позивачу за зустрічним позовом (акти приймання –передачі, накладні, тощо) відповідач за зустрічним позовом суду не надав. Таким чином, за переконанням позивача за зустрічним позовом, відповідач за зустрічним позовом зобов'язаний повернути 685295 грн. 53 коп. надмірно сплачених грошових коштів.

Пунктом 14 Договору сторони встановили, що позивач за зустрічним позовом здійснює оплату підрядних робіт шляхом перерахування 30-50% загальної вартості робіт за цим Договором перед початком робіт, а решта вартості виконаних робіт сплачується протягом 5 робочих днів після підписання Актів приймання виконаних робіт у розмірі кошторисної вартості фактично виконаних на всіх об'єктах робіт.

Тобто, виходячи з наведеного, підставою для здійснення остаточної оплати за виконані роботи є підписані та узгоджені сторонами Акти виконаних робіт, що самим позивачем за зустрічним позовом не заперечується.

Поряд з цим, дослідивши Акт від 30.01.2006 року, на який посилається позивач за зустрічним позовом, як на підставу своїх вимог, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що сторони, які його підписали, не змінювали вартість робіт, тобто не вносили зміни до Договору, а лише здійснили перерахунок виконаних робіт, відповідно до узгоджених Договором цін. Як було встановлено колегією суддів апеляційного господарського суду, відповідно до зустрічних позовних вимог, підставою для такого перерахунку стала незгода позивача за зустрічним позовом щодо обсягів виконаних робіт, погоджених раніше у зв'язку з невірним їх визначенням колишніми працівниками відповідача за зустрічним позовом.

У відповідності до ч. 2 ст. 180 ГК України та аналогічної за змістом ст. 638 ЦК України договір (господарський договір) вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто  згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи та самим сторонами спору не заперечується, при укладанні спірного Договору підрядних робіт, його сторонами були погоджені усі істотні умови, властиві для цього виду договорів.

За переконанням судової колегії, Акт від 30.01.2006 року лише засвідчує в документальній формі дії сторін щодо врегулювання певних розбіжностей, які виникли під час приймання робіт.

Відповідно до п.3.3.12 Державних будівельних норм України «Правила визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000»(затверджено наказом Держбуду України №174 від 27.08.2000 року (в редакції наказу Держбуду України №85 від17.06.2003 року), незалежно від виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків при виявленні у розрахунках за виконані роботи (форми N КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт»та №КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрати», які були відповідно оформлені та оплачені за попередні періоди) безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок.

Тобто, спірний Акт не розцінюється, як правочин, відповідно до якого у сторін виникають права та обов'язки, а приймається судовою колегією як доказ засвідчення в документальній формі дій сторін щодо врегулювання певних розбіжностей, які виникли під час приймання робіт.

Щодо посилань місцевого господарського суду на те, що, відомості цього Акту заперечуються відповідачем за зустрічним позовом в письмових поясненнях по справі (том 3, арк. справи 22-27), то за переконанням колегії суддів апеляційного господарського суду такі заперечення спростовуються відсутністю висновку експерта, який міг би підтвердити чи спростувати обставини, викладені в спірному Акті від 30.01.2006 року. Водночас, як було встановлено колегією суддів апеляційного господарського суду, позивач за первісним позовом від проведення експертизи, яка призначалась ухвалою Господарського суду Полтавської області від 1.02.2007 року, відмовився.

Тому, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що сума заявлена до стягнення є доведеною позивачем за зустрічним позовом та не спростованою відповідачем за зустрічним позовом відповідно до положень ст.4-3, ст.33 ГПК України.

Крім того, спростовуючи заперечення відповідача за зустрічним позовом, що позивачем за зустрічним позовом не було доведено наявність різниці між оплаченими роботами та фактично виконаними, колегія суддів апеляційного господарського суду приймає до уваги протоколи-угоди про проведення розрахунків №1 від 30.11.2005 року, №2 від 6.02.2006 року, відповідно до яких сторони спору здійснювали зменшення взаємних заборгованостей по спірному Договору (том 2, арк. справи 66-67).

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що позивачем за зустрічним позовом було у повній мірі доведені підстави для стягнення 685295 грн. 53 коп., оскільки доказів щодо відсутності розбіжностей у фактично виконаних роботах та оплачених роботах, а також доказів щодо передачі кріплення крана відповідачем за зустрічним позовом надано не було. Тому, в цій частині рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню.

В частині розгляду зустрічних позовних вимог відповідно до яких позивач за зустрічним позовом просить спонукати відповідача за зустрічним позовом передати всю будівельну (в тому числі супроводжувальну та проектну) документацію, а саме:

- загальний журнал робіт;

- спеціальні журнали з окремих видів робіт (в т.ч. журнал робіт з монтажу будівельних інструкцій, журнал замонолічування монтажних стиків і вузлів, журнал зварювальних робіт, журнал монтажних з'єднань на болтах з контрольним натягом, журнал виконання антикорозійних робіт, журнал антикорозійного захисту зварних з'єднань);

- журнал авторського нагляду;

- акти на приховані роботи (в т.ч. акти влаштування бетонної підготовки, акти армування фундаменту, акти влаштування монолітних колон, акти армування монолітних колон, акти гідроізолювання фундаментів, акти антикорозійного захисту фундаментів, акти влаштування монолітних арок, акти армування монолітних арок, акти влаштування монолітних стін, акти армування монолітних стін, акти влаштування монолітних рам, акти армування монолітних рам, акти перекриття УМ1-23, акти влаштування монолітних поясів, акти армування монолітних поясів, акти виготовлення балконних плит, акти армування балконних плит, акти встановлення балконних плит, акти підготовлення бетонних полів, акти армування бетонних полів, акти влаштування бетонних полів);

- акти армування та анкеровки –на кожен поверх;

- проект;

- кошторис, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду, виходячи з наступних обставин.

Відповідно до ст.323 ГК України, договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.

Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №668 від 1.08.2005 року) надано наступне визначення понять: 1) документи про виконання договору підряду - це документи про хід виконання договору підряду, відповідність робіт і матеріальних ресурсів нормативним вимогам та здійснення контролю за виконанням договірних зобов'язань (журнали виконання робіт, акти та довідки про виконані роботи, акти на приховані роботи та конструкції, паспорти, сертифікати, акти на випробування устаткування, журнали авторського нагляду, матеріали перевірок тощо); 2) кошторисна документація - кошториси та інші документи, пов'язані із складанням (розрахунки, обґрунтування, пояснення, відомості про ресурси тощо), і необхідні для визначення кошторисної вартості будівництва та договірної ціни; 3) проектна документація - текстові та графічні матеріали, затверджені в установленому порядку, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, а також кошториси об'єкта будівництва.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що предметом зустрічних вимог в цій частині є витребування від відповідача за зустрічним позовом проектної документації (проект), передання якого у разі розірвання Договору передбачено п.5.3 Договору, а також кошторисної документації (кошторису) та документів про виконання договору підряду (акти та журнали, зазначені у прохальній частині зустрічних позовних вимогах), передання яких Договором не передбачено.

Заперечуючи проти передання спірних документів, відповідач за зустрічним позовом вказує на те, що позивач за зустрічним позовом помилково посилається на нормативні акти, якими передбачено повернення будівельної документації підрядником замовнику, оскільки за переконанням відповідача за зустрічним позовом у спірному Договорі, позивач за зустрічним позовом виступає, як генеральний підрядник, а не замовник.

Водночас, відповідно до ст.838 ЦК України, ст.319 ГК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Аналогічні приписи містяться в п.61 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, відповідно до яких підрядник може, якщо інше не встановлено договором підряду, залучати до виконання робіт інших осіб (субпідрядників). При цьому, договори субпідряду укладаються та виконуються з дотриманням вимог, визначених цими Загальними умовами. Підрядник відповідає за результати роботи субпідрядників і виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Відповідно з цим, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що у спірних правовідносинах ВАТ «НВК «Будівельний Капітал»за спірним Договором виступає в якості замовника, а ТзОВ «ІСКРА-2»- в якості підрядника.

Згідно із ст. 861 ЦК України, підрядник зобов'язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим.

Відповідно до умов п.5.3 Договору, на який посилається позивач за зустрічним позовом в обґрунтування заявлених позовних вимог, в разі закінчення, розірвання і анулювання Договору, ТзОВ «Іскра-2»зобов'язується повернути ВАТ «Науково-виробнича компанія «Будівельний капітал» проектну документацію. При цьому, один примірник документації дозволяється використати ТзОВ «Іскра-2»для оформлення виконавчої документації.

Пунктом 5.1 Договору передбачено обов'язок позивача за зустрічним позовом здійснити розробку, затвердження і передачу відповідачу за зустрічним позовом проектної документації в складі і в строки, передбачені відповідним додатком до Договору.

Відповідно до умов п.п.8.1, 8.2, 8.3 Договору, до обов'язків ТзОВ «Іскра-2»також відносилося повне, якісне та своєчасне оформлення та ведення виконавчої документації, ведення журналів виконаних робіт, оформлення та ведення документації супроводження будівництва: спеціальних журналів по окремих видах робіт, актів обстеження прихованих робіт, проміжного прийняття відповідальних конструкцій тощо.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги в цій частині, за переконанням колегії суддів апеляційного господарського суду, місцевий господарський суд помилково обґрунтував обов'язковість передання спірних документів відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1243 від 22.09.2004 року, оскільки, як вбачається з наявних у справі матеріалів, в цьому випадку мало місце припинення договірних зобов'язань між сторонами спору у зв'язку з достроковим розірванням Договору, а не закінчення будівництва. При цьому, об'єкт будівництва по вул.Дмитрівській, 64-66 в м.Києві після розірвання Договору, продовжував будуватись іншим субпідрядником, ніж відповідач за зустрічним позовом. Тому, в спірних правовідносинах, місцевому господарському суду необхідно було керуватись Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №668 від 1.08.2005 року.

Відповідно до п.31, 74 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, підрядник зобов'язаний, зокрема, забезпечити ведення та передачу замовнику в установленому порядку документів про виконання договору підряду.

Як вірно встановив місцевий господарський суд, відповідач за зустрічним позовом, про наявність вказаної документації у нього не заперечує, що вбачається з Відзиву на апеляційну скаргу, проте, відмову повернути її пояснює правом власності на цю документацію.

Водночас, як вбачається з наведених приписів ЦК України, ГК України та Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, наведені правові норми не встановлюють за виконавцем підрядних робіт, яким у цій справі є відповідач за зустрічним позовом, право власності на спірну будівельну документацію. Тому, за наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду в цій частині щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про спонукання відповідача за зустрічним позовом надати позивачу за зустрічним позовом витребувану проектну документацію.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Щодо первісного позову - це стосувалось ТзОВ «Іскра-2»в частині обрання визначеного законом способу захисту порушеного права, чого зроблено не було. При заявлених зустрічних позовних вимогах це стосувалось ТзОВ «Іскра-2»щодо доведення обставин відсутності сплати заявлених до стягнення грошових сум, а також  доведення відсутності підстав для передання спірної будівельної документації, чого зроблено не було.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України). Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

На підставі наведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що місцевим господарським судом не було надано належну оцінку наявним у справі матеріалам, відповідно з чим, господарським судом було прийнято частково невірне рішення з помилковим та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права в частині розгляду зустрічних позовних вимог. Відповідно з цим, за переконанням колегії суддів апеляційного господарського суду, вимоги апеляційної скарги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути частково скасовано в частині відмови частково в задоволенні зустрічних позовних вимог.

Керуючись ст.ст.4, 43, 12, 33, 34, 35, 43, 49, 99, 101, п.3) ст.103, ст.ст.104, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу ВАТ «Науково-виробнича компанія «Будівельний капітал»на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.11.2007 року у справі №19/83 задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду Полтавської області від 09.11.2007 року у справі №19/83 скасувати частково.

3.          Пункт 4 резолютивної частини рішення Господарського суду Полтавської області від 09.11.2007 року у справі №19/83 викласти в наступній редакції:

«Стягнути з ТзОВ «Іскра-2»(м.Київ, вул. Алма-Атинська, 2/1, код ЄДРПОУ 30636482, р/р2600001301208 в ТзОВ «Укрпромбанк»в м.Києві, МФО 321228) на користь ВАТ «Науково-виробнича компанія «Будівельний капітал»(Полтавська область, м.Комсомольськ, вул. Леніна, 80, кв.3, код ЄДРПОУ 31712438, р/р 26007177543001в Комсомольському відділенні Кременчуцької філії ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 331531) 685295 грн. 53 коп. –заборгованості, 6895 грн. 45 коп. –в якості відшкодування витрат по сплаті державного мита за розгляд справи судом, та 118 грн. 00 коп. –в якості відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу».

4.          Пункт 5 резолютивної частини рішення Господарського суду Полтавської області від 09.11.2007 року у справі №19/83 скасувати.

5.          Пункт 6 резолютивної частини рішення Господарського суду Полтавської області від 09.11.2007 року у справі №19/83, відповідно вважати пунктом 5.

6.          В інших частинах резолютивну частину рішення Господарського суду Полтавської області від 09.11.2007 року у справі №19/83 залишити без змін.

7.          Стягнути з ТзОВ «Іскра-2»(м.Київ, вул. Алма-Атинська, 2/1, код ЄДРПОУ 30636482, р/р2600001301208 в ТзОВ «Укрпромбанк»в м.Києві, МФО 321228) на користь ВАТ «Науково-виробнича компанія «Будівельний капітал»(Полтавська область, м.Комсомольськ, вул. Леніна, 80, кв.3, код ЄДРПОУ 31712438, р/р 26007177543001в Комсомольському відділенні Кременчуцької філії ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 331531) 3426 грн. 48 коп. –в якості відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги».

8.          Доручити Господарському суду Полтавської області видати відповідний виконавчий документ на виконання цієї постанови

9.          Копію цієї постанови направити сторонам у справі.

10.          Матеріали справи №19/83 повернути до Господарського суду Полтавської області.

Повний текст постанови було виготовлено та підписано 26.05.2008 року

Головуючий суддя                                                            Поліщук В. Ю.

судді                                                                                          Писана Т.О.

                                                                                                            Разіна Т.І.

Дата відправки  04.06.08