Постанова

від 15.05.2008 по справі 33/266-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

33/266-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 15 травня 2008 р.                                                                                    № 33/266-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючий),

Харченка В.М., Борденюк Є.М.

розглянувши  у відкритомуза участю представника касаційну скаргусудовому засіданні у м. Києвівідповідача –Куценко Ю.М.Приватного науково-виробничого підприємства "ТОР"

на рішення від 09.10.2007

господарського суду Дніпропетровської області

у справі№ 33/266-07

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський завод металоконструкції ім. І.В. Бабушкіна"

доПриватного науково-виробничого підприємства "ТОР"

простягнення 31350,31 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2007 року відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровський завод металоконструкції ім. І.В. Бабушкіна" звернулося з позовом до приватного науково-виробничого підприємства "ТОР" про стягнення з відповідача 31350,31 грн. штрафу за прострочення строку поставки товару.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2007 у справі № 33/266-07 позов задоволено. Стягнено з ПНВП  "ТОР" на користь ВАТ "Дніпропетровський завод металоконструкції ім. І.В. Бабушкіна" 31350,31 грн. штрафу.

В апеляційному порядку зазначене рішення не переглядалось.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2007 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована тим, що рішення господарського суду прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 47, 43 ГПК України, ст.ст. 180, 218, 230 ГК України.

Відзиву на касаційну скаргу позивач до Вищого господарського суду України не надіслав.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як встановлено судом, 29.03.2007 між позивачем та відповідачем у справі був укладений договір № 11, згідно умов якого відповідач, у якості продавця, зобов'язався поставити товар у власність покупця, а позивач, як покупець, зобов'язався прийняти товар та сплатити його вартість в строки встановлені умовами цього договору. При цьому сторони домовились про те, що асортимент, кількість та ціна товару мають визначатися в специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною.

Умовами зазначеного договору було також передбачено, що розрахунки за поставлену металопродукцію здійснюються на умовах 100% попередньої оплати в термін двох банківських днів після виставлення відповідачем рахунку. Датою оплати продукції вважається дата списання коштів на користь відповідача банком позивача.

          Судом також встановлено, що позивачем була проведена попередня оплата на загальну суму 3287110,62 грн., а продукція - поставлена в повному обсязі відповідачем з порушенням строків постачання, передбачених умовами договору, у зв'язку із чим, позивач звернувся до господарського суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідач не виконав належним чином свого обов'язку щодо поставки продукції в строк, передбачений договором, у зв'язку з чим з нього підлягає стягненню 31350,31 грн. штрафу за прострочення строків поставки товару.

З такими висновками суду погодитись не можна.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, і на ці обставини вказує відповідач заперечуючи проти заявлених вимог, умовами оспорюваного договору було передбачено, що термін передачі товару вказується додатково в специфікаціях для кожної окремої поставки. Відвантаження продукції здійснюється транспортом покупця.

При цьому, в специфікації № 1 від 29.03.2007 до зазначеного договору сторонами було передбачено, що відвантаження товару повинно відбутись протягом 21 дня з моменту попередньої оплати.

Крім того, додатковою угодою № 1 від 17.04.2007 до договору були внесені зміни, згідно яких були встановлені умови поставки –DDP на склад покупця та передбачена поставка товару залізничним та автомобільним транспортом.

Відповідно до вимог ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Всупереч вимогам ст.ст. 47, 43 ГПК України, вищезазначених доводів відповідача суд не перевірив, не з'ясував наявність у несвоєчасній поставці товару його вини, та, розглянувши спір за відсутності відповідача, а також за відсутності даних про те, що він був обізнаний про час розгляду справи, не з'ясував наявність передбачених законом підстав для його відповідальності за спірними правовідносинами.

Сукупність наведеного дає підстави для скасування оскаржуваного судового рішення з передачею справи на новий розгляд.

В ході такого суду належить врахувати наведене, у визначеному законом порядку забезпечити можливість участі відповідача у розгляді справи. На підставі наданих доказів встановити фактичні обставини справи та, в залежності від встановленого, прийняти відповідне рішення, виклавши його згідно до вимог процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства "ТОР" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2007 у справі № 33/266-07 скасувати.

Справу передати до господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд в іншому складі суддів.

Головуючий                                                                                       Остапенко М.І.

Суддя                                                                                                   Харченко В.М.

Суддя                                                                                                   Борденюк Є.М.