Ухвала

від 19.05.2011 по справі 18/045-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/045-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

УХВАЛА

"19" травня 2011 р.                                                                  Справа № 18/045-09

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан –Україна»

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан –Україна»,

м. Київ  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта –Торг», м. Буча  

про стягнення 16696,39 грн.

Суддя А.Кошик

За участю представників:

від позивача: не з‘явився

від відповідача: не з‘явився

від ДВС: Смеречинська А.В.

Обставини спору:

Рішенням господарського суду Київської області від 25.06.2009 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан –Україна»задоволено в частково та стягнуто з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта –Торг» (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Жовтнева, 66а, код 35095803) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна»(04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 5, код 30384724)  8201,60 грн. боргу, 1748,60 грн. пені, 218,38 грн. річних, 1961,39 грн. інфляційних,  121,29 грн.   витрати   по сплаті державного мита та 102,14 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення господарського суду Київської області від 25.06.2009 року 29.07.2009 року видано відповідний наказ.  

14.02.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лан –Україна»звернулося до господарського суду зі скаргою на дії ВДВС Бучанського МУЮ Київської області, обґрунтовуючи її тим, що державний виконавець ВДВС Бучанського МУЮ у Київській області Смеречинською А.В. не здійснено всіх необхідних заходів по розшуку майна, на яке може бути звернено стягнення, а саме не надіслав запити до виконавчого органу Київської міської ради, Державної комісії з цінних Паперів і фондового ринку, Фонду державного майна України, Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві, Інспекції державного технічного нагляду, Начальнику Інспекції головного державного реєстратора флоту України. Тому скаржник просить скасувати постанову ВДВС Бучанського  МУЮ у Київській області від 28.10.2010 року.   

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ГПК України, скарги на дії                                                                                                                                                                                                                                                                               державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена та призначаються до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 18.02.2011 року розгляд скарги призначено на 03.03.2011 року.

У судовому засіданні 03.03.2011 року розгляд справи відкладався на 22.03.2011 року у зв‘язку із неявкою сторін.

У судовому засіданні 22.03.2011 року судом заслухано пояснення представника стягувача та представника Державної виконавчої служби Бучанського МУЮ у Київській області. Представник ДВС Бучанського МУЮ у Київській області у судовому засіданні заперечував проти скарги ТОВ «Лан –Україна»та в підтвердження своїх доводів подав суду письмові заперечення.

У судових засіданнях 22.03.2011 року, 14.04.2011 року, 05.05.2011 року розгляд справи відкладався з метою витребування у сторін додаткових доказів та пояснень необхідних для повного та всебічного вирішення спору.

Зважаючи на те, що відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка представників зазначених осіб не є перешкодою для розгляду скарги по суті, суд вважає за можливе провести судове засідання та розглянути скаргу по суті за відсутності представників інших учасників судового процесу.

Розглянувши подану скаргу, заслухавши пояснення учасників  провадження  дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з наступних підстав.

Частинами першою та другою статті 121-2 ГПК України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Згідно з частиною другою статті 85 Закону України «Про виконавче провадження»скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника відділу державної виконавчої служби подаються до суду, який видав виконавчий документ.

22.06.2010 року державним виконавцем Смеречинською А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Київської області №18/045-09 від 29.07.2009 року про стягнення з ТОВ «Дельта – Торг»12353,40 грн.

28.10.2010 року державним виконавцем Смеречинською А.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення та здійснені заходи по розшуку майна виявилися безрезультатними.   

У своїх поясненнях державний виконавець посилається на ст. 10, 11 Закону України «Про виконавче провадження»згідно яких сторони виконавчого провадження, їх представники можуть активно впливати на хід виконавчого провадження, від їхніх дій залежить його виникнення, розвиток чи припинення. Ці особи вправі почати (ініціювати) процес виконавчого провадження, вступити в нього для захисту своїх прав або прав інших громадян та юридичних осіб у випадках передбачених законом.  Відповідно до ст. 5,6 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець у ході здійснення виконавчого провадження надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, розглядає заяви сторін та інших учасників, одержує необхідну для проведення виконавчих дій інформацію. Державний виконавець зазначає, що письмова заяви або будь-яка інформація про наявність у боржника іншого майна до ВДВС від стягувача не надходила, тому державним виконавцем було направлено запити до БТІ, МРЕВ ДАІ та ДПІ для виявлення коштів, рухомого та нерухомого майна боржника та встановлення місця роботи, оскільки направлення запитів до інших органів без заяви стягувача Законом України «Про виконавче провадження»не передбачено.  

Однак, державним виконавцем на неодноразову вимогу суду не надано обґрунтованих пояснень щодо того, якими саме нормативними документами регламентовано заходи, які державний виконавець вживає для розшуку майна (норми закону, інструкції, листи, роз‘яснення, тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов‘язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру у двомісячний строк.  

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійсненні державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.   

Щодо заперечень ДВС, суд враховує, що згідно ч. 5 ст. 11-1 Закону України «Про виконавче провадження»сторони зобов'язані письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Таким чином,  обов'язок повідомлення виконавчої служби про місцезнаходження майна та звернення з клопотаннями про  вжиття додаткових заходів по виявленню майна на  сторони не покладається.

Пунктом 5.1.1. Інструкції про проведення виконавчих дій затверджених наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року №74/5 встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Таким чином, державний виконавець зобов'язаний вживати  вищезазначені  заходи по розшуку та виявленню майна боржника враховуючи специфіку діяльності боржника  та  особливості майна, яке використовується  ним в господарській діяльності.

Однак, всупереч вищезазначеним нормам протягом визначеного строку на проведення виконавчих дій державним виконавцем не виконано всіх необхідних дій для виявлення майна боржника, а тому рішення суду залишається невиконаним.

Зокрема, запити до Державної комісії з цінних Паперів і фондового ринку, Фонду державного майна України, Інспекції державного технічного нагляду та Начальнику Інспекції головного державного реєстратора флоту України, Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві державним виконавцем направлені не були.   

Враховуючи вищевикладене, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан Україна»на постанову відділу Державної виконавчої служби Бучанського МУЮ у Київській області 28.10.2010 року про повернення виконавчого документа стягувачеві підлягає задоволенню.    

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Господарського суду м. Києва від 17.02.2007 року у справі  № 52/428 та Постанові Київського апеляційного господарського суду  від  27.01.2010  року у справі 2/262-08, винесених за результатами розгляду скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан Україна»на дії виконавчої служби у відповідних справах.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 86, 1212  Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.          Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан Україна» на постанову відділу Державної виконавчої служби Бучанського МУЮ у Київській області 28.10.2010 року про повернення виконавчого документа стягувачеві задовольнити.

2.          Скасувати постанову ВДВС Бучанського МУЮ у Київській області від 28.10.2010 року.

3.          Зобов‘язати ВДВС Бучанського МУЮ у Київській області виконати наказ господарського суду Київської області №18/045-09 від 29.07.2009 року.

4.          Копію ухвали надіслати сторонам у справі та ВДВС Бучанського МУЮ у Київській області.

 Суддя                                                                                Кошик А. Ю.