18/045-09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77
Іменем України
РІШЕННЯ
"25" червня 2009 р. Справа № 18/045-09
Розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Торг"
Про стягнення 16696,39 грн.
суддя Кошик А. Ю.
за участю представників сторін:
позивача Мовчан А.О.
відповідача Храпко Ю.С.
Суть спору:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан -Україна»(далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Торг»(далі - відповідач) про стягнення 12958,64грн. боргу, 1389,41 тгрн. пені, 173,67 грн. 3% річних, 1479,96 грн. індексу інфляції та 694,71 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, всього 16 696,39 грн.
Провадження у справі № 18/045-09 було порушено відповідно до ухвали від 23.03.2009 року, розгляд справи було призначено на 21.04.2009 року.
Представник позивача у судовому засіданні 21.04.2009 року подав суду заяву про збільшення позовних вимог та письмові пояснення, а також заявив клопотання про здійснення фіксації судового процесу. Розгляд справи було відкладено на 07.05.2009 року.
У судовому засіданні 07.05.2009 року у зв‘язку з технічною неможливістю забезпечити фіксацію судового процесу, а також, враховуючи наполягання позивача на здійсненні фіксації, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи. Розгляд справи було відкладено на 11.06.2009 року.
У судове засідання 11.06.2009 року відповідач, належними чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з‘явився. У судовому засіданні 11.06.2009 року розгляд справи було відкладено до 25.06.2009 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані сторонами докази, суд встановив.
Правовідносини сторін у справі врегульовані договором від 17.03.2008 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта-Торг»№031/6-08/184/08-П.
За Договором позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених Договором, поставити товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість.
10 листопада 2008 року позивач поставив відповідачу товар на суму 43 855,22 грн., про що свідчить видаткова накладна №80108625 від 10.11.2008 року.
Підтвердженням отримання товару відповідно п.2.1. Договору в редакції протоколу розбіжностей є підписання накладної на товар.
Також підтвердженням отримання товару є лист відповідача від 23.02.2009 року №16 та акт звірення взаємних розрахунків від 24.02.2009 року.
Відповідно до п.3.2. Договору відповідач зобов'язаний оплатити товар не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів від дати поставки товару.
Відповідач в порушення умов договору та приписів ст.526 ЦК України своє зобов'язання по оплаті за поставлений товар своєчасно та в повному обсязі не виконав, здійснивши часткову оплату.
В ході розгляду спору позивач уточнив позовні вимоги, повідомив, що станом на 16.04.2009 року сума основного боргу відповідача складає 9 201,60 грн., оскільки відповідач 09.04.2009 року повернув товар на суму 3 757,04 грн., що є підставою для додаткового нарахування пені, трьох процентів річних, індексу інфляції та процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.
В ході розгляду спору судом встановлено, що відповідачем крім часткового повернення товару на суму 3757,03 грн. за накладною № 0426 від 09.04.2009 року, було сплачено 30.03.2009 року 500 грн. за платіжним дорученням № 891 та 17.04.2009 року 500 грн. за платіжним дорученням №961.
Таким чином, сума основного боргу станом на день вирішення спору складає 8201,61 грн.
Пунктом 4.3. Договору передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання однією з сторін своїх зобов'язань, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення від суми простроченого зобов'язання.
За розрахунком позивач пеня складає 1 753,86 грн. всього за період з 11.12.2008 року по 16.04.2009 року, однак, враховуючи встановлене судом зменшення суми боргу на 500 грн. з 30.03.2009 року, за розрахунком суду сума пені складає 1748,60 грн.
Відповідно до ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача 3% річних складають 219,13 грн., однак, враховуючи встановлене судом зменшення суми боргу на 500 грн. з 30.03.2009 року, за розрахунком суду сума річних складає 218,38 грн.
Крім того, позивачем заявлено вимога про стягнення індексу інфляції в сумі 1961,39 грн., яка підлягає задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 876,55 грн.
Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштах встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Судом встановлено, що сплата відсотків за користування чужими грошовими коштами договором не передбачено, а визначення їх розміру на підставі ч. 6 ст. 231 ГК України є безпідставним, оскільки відповідна норма регулює стягнення штрафних санкцій в розумінні ст. 230 ГК України, тобто неустойки, штрафу, пені, до яких проценти за користування чужими грошовими коштами не відносяться.
Посилання позивача на ст. 534 ЦК України не приймається судом, оскільки річні та інфляційні не вважаються неустойкою, а порядок стягнення судових витрат встановлено відповідним процесуальним законодавством, і такі витрати пов'язані не з отриманням виконання, а з захистом порушених прав.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі основного боргу 8201,60 грн. основного боргу, 1748,60 грн. пені, 218,38 грн. річних та 1961,39 грн. інфляційних.
Витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд Київської області, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Торг»(08292, Київська обл., м. Буча, вул. Жовтнева, 66а, код 35095803) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна»(04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 5, код 30384724) 8201,60 грн. боргу, 1748,60 грн. пені, 218,38 грн. річних, 1961,39 грн. інфляційних, 121,29 грн. витрати по сплаті державного мита та 102,14 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
В задоволенні решти позову відмовити.
Суддя Кошик А. Ю.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2009 |
Оприлюднено | 05.08.2009 |
Номер документу | 4220041 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Кошик А.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні