Рішення

від 20.06.2011 по справі 4/209-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 т ел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" червня 2011 р. С права № 4/209-10

Господарський суд Київс ької області у складі судді Щ откіна О.В. розглянувши у від критому судовому засіданні с праву

за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю "ДСВ Україна",

с. Чайки

до Товариства з обмежен ою відповідальністю "ЗАТ Ене ргоприлад",

м. Бровари

про стягнення 749 350,00 грн.

за участю представників сторін:

позивач - ОСОБА_1 - пре дст., дов. від 04.01.2011р. № 0401

відповідач - не з' явився ;

Обставини справи:

В провадженні господарс ького суду Київської області знаходиться справа № 4/209-10 за по зовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ Украї на" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАТ Енерг оприлад" про стягнення 749 350,00 грн ., які складаються з 288211,54 грн. штр афу та 461 138, 46 грн. пені

Ухвалою господарського с уду Київської області від 03.12.20 11 року справу прийнято до пров адження та розгляд справи пр изначено на 13.12.2011 року.

В обґрунтування позовних в имог позивач посилається на те, що на відповідач в порушен ня взятих на себе зобов' яза нь Попереднього договору від 09.10.2009р. не уклав з позивачем Осн овний договір оренди певної частини нежитлового майново го комплексу, у зв' язку з чим відповідач повинен сплатити позивачу неустойку.

В судовому засіданні 13.12.2011р. в ідповідачем було подано пись мовий відзив на позов, в якому останній проти заявлених по зовних вимог заперечує, зазн ачаючи, що пеня позивачем нар ахована на не грошове зобов' язання, що не відповідає прип исам статті 549 ЦК України, а так ож зазначає, що договір збері гання від 03.11.2009р. є удаваним пра вочином, оскільки на його дум ку фактично був укладений до говір оренди.

Ухвалою господарського су ду Київської області від 13.12.2010р . розгляд справи було відклад ено та зобов' язано надати в наступне судове засідання о ригінал Попереднього догово ру від 09.10.2009р. та договору збері гання від 03.11.2009р.

Ухвалою господарського су ду від 13.12.2010р. було повернуто зу стрічну позовну заяву Товари ства з обмеженою відповідаль ністю "ЗАТ Енергоприлад" до То вариства з обмеженою відпові дальністю "ДСВ Україна" про ви знання недійсним Договору на зберігання від 03.10.2009р. та відшк одування збитків в сумі 807280,00 гр н.

Ухвалою суду від 24.01.2011р. було з упинено провадження у справі № 4/209-10 до набрання законної сил и рішення у справі №23/006-11, предме том розгляду якої є визнання недійсним Договору зберіган ня №1 від 03.10.2009р., по якому були на раховані ТОВ "ДСВ Україна" штр афні санкції за несвоєчасне повернення ТОВ "ЗАТ Енергопр илад" майна переданого ТОВ "ДС В Україна" на зберігання.

Рішенням господарського с уду м. Києва № 23/006-11-33/54 від15.03.2011р., яке залишено в силі постановою К иївського апеляційного госп одарського суду від 18.05.2011р., в за доволенні позовних вимог ТОВ "ЗАТ Енергоприлад" відмовлен о.

Ухвалою господарського су ду Київської області від 30.05.2011р . було поновлено провадження у даній справі, розгляд призн ачено на 20.06.2011р.

Відповідач 20.06.2011р. в судове за сідання не з' явився.

Відповідно до п. 3.6 Роз ' яснення Президії Вищого ар бітражного суду України від 18.09.1997 р. N 02-5/289 “Про деякі питання пр актики застосування Господа рського процесуального коде ксу України”, особи, які берут ь участь у справі, вважаються повідомленими про час і місц е її розгляду судом, якщо ухва лу про порушення провадження у справі надіслано за поштов ою адресою, зазначеною у позо вній заяві.

У зв' язку з неявкою предс тавника відповідача в судове засідання, справа розглядає ться за наявними в ній матері алами, яких достатньо для вир ішення спору по суті.

Розглянувши матеріали сп рави та заслухавши пояснення присутнього у судовому засі данні представника позивача суд,

встановив:

09.10.2009 року між Товариств ом з обмеженою відповідальні стю "ДСВ Україна" (орендар) та Т овариством з обмеженою відпо відальністю "ЗАТ Енергоприла д" (орендодавець) було укладен о Попередній Договір, відпов ідно до умов якого сторони зо бов'язуються укласти договір оренди певної частини нежит лового майнового комплексу з агальною площею 15455 м2 (Основний договір).

Вказаний нежитловий майно вий комплекс мав бути збудов аний відповідачем за адресою : 07400, Київська обл., м. Бровари, ву л. Підприємницька, 22 (ст. 1.1.3 Осно вного договору).

Відповідно до п. 1 статті 182 Го сподарського кодексу Україн и, за попереднім договором су б'єкт господарювання зобов'я зується у певний строк, але не пізніше одного року з момент у укладення попереднього дог овору, укласти основний госп одарський договір на умовах, передбачених попереднім дог овором.

Виходячи із змісту вищезаз наченої статті, сторони мали підписати Основний договір не пізніше 09.10.2010 року.

Розділом 2 Попереднього дог овору визначено поняття відк ладальних умов як вимог до мі ри готовності нежитлового ма йнового комплексу до введенн я його в експлуатацію.

Згідно п. 2.1 Попереднього дог овору, обов' язок ТОВ "ДСВ Укр аїна", визначений статтею 1.1 ць ого договору, матиме силу і на стане виключно за умови вико нання Товариством з обмежено ю відповідальністю "ЗАТ Енер гоприлад" всіх відкладальних умов не пізніше 01 вересня 2010.

Станом на 01.09.2010 року відклада льні умови відповідачем не в иконано в повному обсязі. Тим самим, підписання основного договору з вини відповідача унеможливлено.

Позивач, в свою чергу, плану вав використовувати нежитло вий майновий комплекс, який м ав побудувати відповідач, як логістичний склад. З цією мет ою позивач заздалегідь придб ав обладнання, а саме комплек т стелажів для логістичного складу, та спецтехніку (майно ).

03.11.2009 року позивач уклав з від повідачем Договір зберіганн я № 1 (Договір зберігання), згід но умов якого позивач (поклаж одавець) передав, а відповіда ч (зберігач) прийняв на безкош товне зберігання майно.

Пунктом 2.4 договору зберіга ння визначено місце зберіган ня: м. Бровари, вул. Підприємни цька, 22.

Згідно п. 5.1 договору зберіга ння, визначено, що даний дого вір набирає чинності з дня йо го укладення і діє до дня підп исання сторонами основного д оговору оренди на умовах та в строки, передбачені поперед нім договором оренди нежилог о майнового комплексу від 09.10.20 09р., крім випадків передбачени х умовами цього договору.

Пунктом 5.2 Договору зберіга ння встановлено право позива ча в будь-який час розірвати д оговір в односторонньому пор ядку та вимагати від зберіга ча повернення об'єкту зберіг ання (майна), у разі якщо до дат и готовності, визначеної п. 2.1 П опереднього договору, а саме 01 вересня 2010 року, останнім не в иконано визначені Попередні м договором відкладальні умо ви, внаслідок чого не підписа но основний договір оренди.

Пунктом 2.5 Договору зберіга ння встановлено, що відповід ач повертає об'єкт зберіганн я у цілісності та схоронност і на першу вимогу позивача пр отягом 12 годин з дати вимоги.

Пунктом 3.1.6 Договору зберіга ння встановлено, що у разі дос трокового розірвання даного Договору у випадках, визначе них п.5.1 та 5.2 даного договору, по зивач зобов'язаний надати ві дповідачу письмову вимогу з актом прийняття зі зберіганн я, і вивезти майно, що зберігає ться, в строк не пізніше 10 днів з дати надання вимоги.

Враховуючи вищевикладені умови договору, позивачем 22.09.20 10р. була направлена на адресу відповідача вимога про повер нення майна від 21.09.2010р. № 2140 з акто м зняття зі зберігання №2, яка була отримана відповідачем т ого ж дня, що підтверджується листом-відповіддю відповіда ча від 23.09.2010 р. № 01/09.

Таким чином, з огляду на вик ладене, відповідач повинен б ув повернути належне позивач у майно не пізніше 02.10.2010 року.

Пункт 3.1.2 Договору зберіганн я визначає, що позивач зобов'я заний у разі закінчення стро ку дії даного Договору, його р озірвання та/або визнання не дійсним, здійснити демонтаж об'єкту зберігання.

У відповідності до п. 3.3.3 Дого вору зберігання за першою ви могою поклажодавця та не піз ніше 12 годин з дати такої вимо ги зберігач зобов' язаний п овернути поклажодавцю об'єкт зберігання в тому самому ста ні, у якому об'єкт був передани й на зберігання, та підписати акт прийняття зі зберігання , наданий позивачем разом із в имогою.

Пунктом 3.3.4 встановлено обов 'язок відповідача при провед енні позивачем монтажних роб іт по встановленню та/або дем онтажу об'єкту зберігання, за безпечити вільне та безпереш кодне пересування, в тому чис лі на транспортних засобах т а спеціальних механізмах, по зивача та/або третіх осіб, що д іють в його інтересах, по тери торії зберігача де знаходить ся об'єкт зберігання.

Згідно п. 3.3.5 Договору зберіг ання відповідач повинен забе зпечити вільне та безперешко дне вивезення об'єкту зберіг ання з місця його зберігання при настанні обставин, перед бачених п. 5.1. та/або п. 5.2. цього До говору, в строк не пізніше 10 дн ів з дати письмової вимоги По зивача.

Проте, вищевказані умови До говору зберігання відповіда чем були порушені.

Як вже зазначалось вище, 02.10.201 0 року сплив 10-денний термін з д ня виставлення відповідачу в имоги про повернення майна.

Однак, як вбачається з матер іалів справи, вивезти належн е майно, позивач зміг лише 18.10.2010 р., що підтверджується актом п еревірки вивозу компонентів стелажної системи TOB «ДСВ Укр аїна»від 18.10.2010 № 1, підписаним уп овноваженими особами сторін . (арк. матеріалів справи 22).

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія осо би, спрямована на набуття, змі ну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК Україн и, зобов'язанням є правовідно шення, в якому одна сторона (бо ржник) зобов' язана вчинити на користь другої сторони (кр едитора) певну дію (передати м айно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо ) або утриматися від певної ді ї, а кредитор має право вимага ти від боржника виконання йо го обов' язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання в иникають з підстав, встановл ених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК Ук раїни, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків , зокрема, є договори та інші п равочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК Україн и, договором є домовленість д вох або більше сторін, спрямо вана на встановлення, зміну а бо припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господ арського кодексу України суб ' єкти господарювання та інш і учасники господарських від носин повинні виконувати гос подарські зобов' язання нал ежним чином відповідно до за кону, інших правових актів, до говору, а за відсутності конк ретних вимог щодо виконання зобов' язання - відповідно до вимог, що у певних умовах з вичайно ставляться. До викон ання господарських договорі в застосовуються відповідні положення Цивільного кодекс у України з урахуванням особ ливостей, передбачених цим К одексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Ц ивільного кодексу України, о дностороння відмова від зобо в' язання або одностороння з міна його умов не допускаєть ся, якщо інше не встановлено д оговором або законом. Зобов' язання має виконуватись нале жним чином відповідно до умо в договору та вимог цього Код ексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутно сті таких умов та вимог - від повідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зв ичайно ставляться.

Відповідно до ст. 938 Цивільно го кодексу України зберігач зобов'язаний зберігати річ п ротягом строку, встановленог о у договорі зберігання.

Поклажодавець зобов'язани й забрати річ від зберігача п ісля закінчення строку збері гання (ст.. 948 Цивільного кодекс у України).

Згідно ст. 949 Цивільного коде ксу України, зберігач зобов'я заний повернути поклажодавц еві річ, яка була передана на з берігання в такому стані, в як ому вона була прийнята на збе рігання.

Статтею 953 ЦК України встано влено обов'язок зберігача по вернути річ на першу вимогу п оклажодавця, навіть якщо стр ок її зберігання не закінчив ся.

Статтею 1212 ЦК України встано влено, що особа, яка набула май но або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпі лого) без достатньої правово ї підстави (безпідставно наб уте майно), зобов'язана поверн ути потерпілому це майно. Пол оження цієї глави застосовую ться незалежно від того, чи бе зпідставне набуття або збере ження майна було результатом поведінки набувача майна, по терпілого, інших осіб чи насл ідком події.

Відповідно до приписів ст.. 33 Господарського процесуаль ного кодексу України, кожна с торона повинна довести ті об ставини, на які вона посилаєт ься як на підставу своїх вимо г і заперечень.

Обов'язок доказування певн их обставин покладається на особу, яка посилається на ці о бставини.

Враховуючи вищенаведене т а аналізуючи норми вищезазна чених статтей, відповідач є т аким, що порушив договірні зо бов' язання, та у зв' язку з ч им у позивача виникло право н а стягнення з відповідача не устойки, передбаченої умовам и Договору зберігання.

Так, у відповідності до п. 4.6 Д оговору зберігання, за несво єчасне повернення об'єкту зб ерігання, порушення п.п. 3.3.3., 3.3.4, 3.3 .5 цього договору, відповідач с плачує позивачу неустойку у вигляді штрафу у розмірі 10% ві д загальної вартості об'єкту зберігання та пені, у розмірі 1% від вартості об' єкту збер ігання, розрахованої з ураху ванням положень п. 4.5 цього дог овору, неповернутої поклажод авцем за кожен день такої зат римки.

Відповідно до ст. 230 ГК Україн и штрафними санкціями визнаю ться господарські санкції у вигляді грошової суми, яку уч асник господарських відноси н зобов' язаний сплатити у р азі порушення ним правил зді йснення господарської діяль ності, невиконання, або ненал ежного виконання господарсь кого зобов' язання.

Згідно ст. 549 Цивільного коде ксу України неустойкою (штра фом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повин ен передати кредиторові у ра зі порушення боржником зобов 'язання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарськог о кодексу України встановлен о, що штрафні санкції за пору шення грошових зобов' язан ь встановлюються у відсотка х, розмір яких визначається о бліковою ставкою Національн ого банку України, за весь час користування чужими коштами , якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або д оговором.

Так, у відповідності до п. 2 до датку № 1 до договору зберіган ня (акт здачі на зберігання), в изначено, що загальна вартіс ть переданого майна складає 2 882 115,36 грн.

Таким чином, відповідач пов инен сплатити позивачу штраф в розмірі 10%, який становить 288 2 11,54 грн.

Що стосується тверджень ві дповідача стосовно того, що п еня нарахована не на грошове зобов' язання, вказане твер дження спростовується нищен аведеним.

Частина 3 ст. 549 ЦК України осо бливістю пені визнає те, що во на обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного викон ання грошового зобов'язання за кожен день прострочення в иконання. Проте, не може бути п ідставою відмови у задоволен ні вимоги про сплату неустой ки те, що вона встановлена за к ожен день прострочення іншог о (а не тільки грошового) зобов 'язання, що така неустойка не п ідпадає під визначення пені, яке наводиться в ч. 3 ст. 549 ЦК Укр аїни. Коли обов'язок боржника сплатити грошову суму чи пер едати майно кредиторові у зв 'язку з порушенням зобов'язан ня не підпадає під визначенн я штрафу чи пені, слід керуват ися визначенням неустойки, щ о наводиться у ч. 1 ст. 549 ЦК Украї ни, оскільки штраф та пеня є рі зновидом неустойки, що не вич ерпують всього змісту понятт я неустойки.

Дана позиція викладена в по станові Вищого господарсько го суду України від 27.01.2009 р. за № 15/287-08.

Підставою, яка породжує обо в'язок сплатити неустойку, є п орушення боржником зобов'яза ння, яке визначається ст. 610 ЦК У країни, відповідно до якої по рушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ненале жне виконання).

Оскільки фактичні обстави ни справи свідчать про поруш ення відповідачем умов догов ору щодо термінів повернення майна за Договором зберіган ня, суд приходить до висновку про обґрунтоване нарахуванн я позивачем пені на суму не гр ошового зобов' язання.

Враховуючи те, що вимога про повернення майна отримана в ідповідачем 23.09.2010р. (10-денний тер мін з дня виставлення відпов ідачу вимоги сплив 02.10.2010р.), а по зивач вивіз належне йому май но лише 18.10.2010р. (акт № 1 від 18.10.2010р.), у п озивача виникло право на стя гнення пені за 16 календарних д нів затримки, у зв' язку з чим вимога позивача про стягнен ня з відповідача 461 138,46 грн. пені підлягає задоволенню в повн ому обсязі.

Відповідно до статті 34 Госп одарського процесуального к одексу України господарськи й суд приймає тільки ті доказ и, які мають значення для спра ви. Обставини справи, які відп овідно до законодавства пови нні бути підтверджені певним и засобами доказування, не мо жуть підтверджуватись іншим и засобами доказування.

Позивачем дотримано вимог даної норми процесуального законодавства і подано всі д окази на підтвердження своїх позовних вимог, у зв' язку з ч им позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсяз і, а саме з відповідача на кори сть позивача підлягає стягне нню сума основного боргу в ро змірі 749350,00 грн.

Згідно із ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу при задоволенні позову покладаються на відп овідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-8 5 ГПК України, господарський с уд, -

вирішив:

1. Позовні вимоги з адовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариств а з обмеженою відповідальніс тю "ЗАТ Енергоприлад" (07400, м. Бров ари, вул. Грушевського 17, к. 251ЄДР ПОУ 32932809) на користь Товариства з обмеженою відповідальніст ю "ДСВ Україна" (08130, Києво-Святош инський р-н, с. Чайки, вул.. Дачна , 1, код ЄДРПОУ 32735770) 288 211 (двісті віс імдесят вісім тисяч двісті о динадцять) грн.. 54 коп. штрафу, 461 138 (чотириста шістдесят одну т исячу сто тридцять вісім) грн .. 46 коп. пені, 7 493 (сім тисяч чотир иста дев' яносто три) грн.. 50 ко п. державного мита та 236 (двіст і тридцять шість) грн. 00 коп. вит рат на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су.

3. Наказ видати після на брання рішенням законної сил и.

Суддя О.В. Щоткін

Дата складання повног о тексту рішення: 29.06.2011 року