Рішення

від 05.07.2011 по справі 16/079-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" липня 2011 р.                                                                  Справа № 16/079-11

         Господарський  суд  Київської  області   у  складі   судді   Христенко  О.О.  розглянув

позов    Товариства з обмеженою відповідальністю «Косметікмаркет Україна», м. Харків

до   Товариства з обмеженою відповідальністю «Бебі Бум», с. Трушки, Білоцерківського району

про   стягнення 161 648,76 грн.

                                                          за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - договір № 1 від 15.02.2011р. (адвокат);

        від відповідача: не з’явився.                                                                   

                                                                 Обставини справи:

      Товариство з обмеженою відповідальністю «Косметікмаркет Україна»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою від 26.05.2011р. (Вх. № суду 2128 від 31.05.2011р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бебі Бум»(далі –відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 146 648,76 грн. та судові витрати, у тому числі 15 000,00 грн. за адвокатські послуги.

        Відповідно до ухвали від 02.06.2011р. порушено провадження у справі № 16/079-11 та призначено її розгляд на 14.06.2011р. об 11 год. 10 хв.

       Представники позивача та відповідача в судове засідання 14.06.2011р. не з‘явилися, про причини неявки суд не повідомили, витребувані документи суду не надали, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином ухвалою суду від 02.06.2011р.

 Враховуючи неявку представників позивача та відповідача, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору на 05.07.2011р. за участю повноважних представників сторін.

 Представник позивача в судовому засіданні 05.07.2011 позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

 Відповідач свого представника в судове засідання 05.07.2011р., не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду про порушення провадження у справі від 02.06.2011р. та ухвалою від 14.06.2011р.

 Однак, копії зазначених ухвал суду були повернуті поштовим відділенням зв’язку (в матеріалах справи) з відміткою на довідці «за зазначеною адресою не проживає».

 Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» № 01-8/1228 від 02.06.2006р., до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками “за зазначеню адресою не проживає”, “адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

 Відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (із змінами та доповненнями) у разі відсутності сторін за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

 Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

 Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалами господарського суду Київської області від 02.06.2011р. та від 14.06.2011р., які направлялися за місцезнаходженням відповідача, зазначеним у витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 11.05.2011р. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.  

     Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд          

                                                             встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Косметікмаркет Україна»(«Постачальник»далі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бебі Бум»(«Покупець»далі –відповідач) укладено Договори від 01.01.2009р. та від 31.01.2010р. (надалі –Договори), згідно яких позивач зобов’язується в порядку та на умовах, визначеними договорами, та у відповідності з замовленням відповідача передати у власність відповідачу, а відповідач зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти товар та оплатити його вартість, за цінами зазначеними в накладній та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації.

Поставка товару здійснюється з метою його роздрібної реалізації відповідачем через Мережу магазинів «Бебі Бум»(п. 1.1 Договорів).

Згідно п. 5.1 Договорів, перехід права власності на товар здійснюється в момент приймання –передачі товару на складі покупця та підписання накладної. Приймання –передача товару за кількістю та якістю здійснюється на складі покупця в порядку, передбаченому чинним законодавством України (п. 5.2 Договору).

Відповідно до п. 7.1 Договорів, покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами погодженими сторонами в специфікації та підтверджених у накладних.

    Товариство з обмеженою відповідальністю «Косметікмаркет Україна»свої договірні зобов’язання виконало належним чином, та поставило відповідачу товар на суму 148 281,13 грн., що підтверджується видатковими накладними (які знаходяться в матеріалах справи), а саме: № Укр-012357 від 27.11.2009р. на суму 1 678,80 грн.; № Укр-012358 від 27.11.2009р. на суму                  1 678,80 грн.; № Укр-012359 від 27.11.2009р. на суму 1 678,80 грн.; № Укр-012547 від 30.11.2009р. на суму 28 168,54 грн.; № Укр-013701 від 23.12.2009р. на суму 2 774,14 грн.; № Укр-013708 від 23.12.2009р. на суму 1 397,95 грн.; № Укр-013710 від 23.12.2009р. на суму                          1 783,84 грн.; № Укр-013711 від 23.12.2009р. на суму 1 061,31 грн.; № Укр-013802 від 24.12.2009р. на суму 1 459,73 грн.; № Укр-013804 від 24.12.2009р. на суму 573,30 грн.; № Укр-013806 від 24.12.2009р. на суму 716,28 грн.; № Укр-013807 від 24.12.2009р. на суму 1 134,21 грн.;  № Укр-013808 від 24.12.2009р. на суму 755,96 грн.; № Укр-013809 від 24.12.2009р. на суму                 3 046,60 грн.; № Укр-013987 від 28.12.2009р. на суму 1 517,11 грн.; № Укр-013988 від 28.12.2009р. на суму 16 106,25 грн.; № Укр-013989 від 28.12.2009р. на суму 575,85 грн.; № Укр-013977 від 28.12.2009р. на суму 1 669,95 грн.; № Укр-014009 від 29.12.2009р. на суму                          1 218,71 грн.; № Укр-014010 від 29.12.2009р. на суму 8 511,17 грн.; № Укр-000026 від 13.01.2010р. на суму 1 329,12 грн.; № Укр-000058 від 13.01.2010р. на суму 1 603,60 грн.; № Укр-000059 від 13.01.2010р. на суму 19 709,34 грн.; № Укр-000085 від 13.01.2010р. на суму 2 520,64 грн.; № Укр-000097 від 13.01.2010р. на суму 920,26 грн.; № Укр-000099 від 13.01.2010р. на суму 2 555,66 грн.; № Укр-000884 від 05.02.2010р. на суму 1 122,32 грн.; № Укр-001235 від 12.02.2010р. на суму                          1 386,98 грн.; № Укр-001512 від 19.02.2010р. на суму 362,97 грн.; № Укр-001615 від 24.02.2010р. на суму 671,63 грн.; № Укр-001627 від 24.02.2010р. на суму 1 621,14 грн.; № Укр-004173 від 30.04.2010р. на суму 6 257,15 грн.; № Укр-004168 від 30.04.2010р. на суму 2 486,29 грн.; № Укр-004170 від 30.04.2010р. на суму 4 024,18 грн.; № Укр-004177 від 30.04.2010р. на суму                        3 700,54 грн.; № Укр-004189 від 30.04.2010р. на суму 3 306,94 грн.; № Укр-004169 від 07.05.2010р. на суму 3 114,99 грн.; № Укр-004175 від 07.05.2010р. на суму 7 273,91 грн.; № Укр-004171 від 07.05.2010р. на суму 6 806,17 грн. Про приймання товару по вказаним видатковим накладним свідчить підпис представника відповідача засвідчений відбитком печатки (штампу) ТОВ «Бебі Бум».  

Факт надання позивачем та отримання відповідачем, а саме його представниками товару підтверджується наявними в матеріалах справи (доданими до позовної заяви) копіями Довіреностей на отримання матеріальних цінностей (з відбитком печатки відповідача, підписами керівника та головного бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю «Бебі Бум») № 311322 від 25.12.200р.; № 311537 від 28.12.2009р.; № б/н від 28.12.2009р.; № 311296 від 28.12.2009р.; № 66 від 26.12.2009р.; № 46 від 24.12.2009р.; № 311296 від 24.12.2009р.; № 04279 від 13.01.2010р.; № 311325 від 15.01.2010р.; № б/н від 23.02.2010р.; № 50 від 04.02.2010р.; № 62 від 30.04.2010р.; № б/н від 11.05.2010р.; № б/н від 11.05.2010р.; № 57 від 11.05.2010р.

       З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання належним чином, претензій щодо якості поставленого товару від відповідача не надходило.

 Згідно п. 7.3 Договорів, загальна сума цього договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка товару.  

 Оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника в строк до 30 календарних днів з дати його реалізації. У випадку, якщо день сплати припадає на вихідний або святковий день, сплата здійснюється в перший банківський день, що слідує за датою оплати (п. 7.4 Договорів).

 Як зазначає позивач у позові за період з 23.05.2008р. по 26.05.2011р. відповідачу було поставлено товару всього на 621 512,71 грн., відповідач частково сплатив 474 863,95 грн. за отриманий товар.

 Таким чином, станом на час звернення позивача до суду з позовною заявою у відповідача перед позивачем за Договорами від 01.01.2009р. та від 31.01.2010р. рахується заборгованість у розмірі 146 648,76 грн.

З доказів по справі вбачається, що між позивачем та відповідачем були складені акти звірки взаєморозрахунків за період з 01.03.2010р. по 31.03.2010р. на суму 293 463,50 грн. та за період з 01.05.2010р. по 31.05.2010р. на суму 315 788,34 грн., які підписані відповідачем, та засвідчені відбитком печатки ТОВ «Бебі Бум».

 Відповідач свої договірні зобов’язання щодо оплати в повному обсязі отриманого від позивача товару, в порушення п. 7.4 спірних договорів не виконав, борг у розмірі 146 648,76 грн. не сплатив, товар не повернув.

          Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь  другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку

      За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Отже, в результаті невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті отриманого товару за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить всього 146 648,76 грн. заборгованості.   

         Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано.

        Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони.

      Відповідач у судові засідання не з’явився, відзиву на позов або доказів оплати наданого позивачем товару суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

       Враховуючи, що заборгованість у розмірі 146 648,76 грн. по Договорам від 01.01.2009р. та від 31.01.2010р. відповідачем на день розгляду справи не погашена, розмір зазначеної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, отже вимога позивача про стягнення з відповідача 146 648,76 грн. боргу є правомірною та підлягає задоволенню.

Позивач просить суд покласти на відповідача понесені ним витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 15 000,00 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Отже, статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України «Про адвокатуру», де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про адвокатуру»оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

 Відповідно до ст. 4 Правил адвокатської етики (схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01.10.1999р.) угода про надання правової допомоги - це договір (контракт), згідно з яким одна сторона - адвокат, що практикує індивідуально, або адвокатське об'єднання - приймає на себе доручення іншої сторони - клієнта (або його представника) - про надання клієнту юридичної допомоги обумовленого ним виду в інтересах клієнта на умовах, передбачених угодою, а інша сторона - клієнт (або його представник) - зобов'язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов'язані з виконанням угоди. Гонорар - передбачена угодою про надання правової допомоги винагорода за виконані адвокатом дії по наданню правової допомоги.

 Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами (угода про надання послуг щодо ведення справи у суді та доказів сплати послуг адвоката).

 Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат.

      Судові витрати позивача на послуги адвоката у сумі 15 000,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню виходячи з наступного: договору про надання юридичних послуг та ведення справ в суді № 1 від 15.02.2011р., Додаткової угоди № 1 від 15.02.2011р. укладених між адвокатом ОСОБА_1 та ТОВ «Косметікмаркет Україна», рахунку № б/н від 15.02.2011р. на суму 15 000,00 грн., видаткового касового ордеру від 25.05.2011 р. на суму 15 000,00 грн. про оплату адвокатських послуг за Договором № 1 від 15.02.2011р. та Додатковою угодою № 1 від 15.02.2011р, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 783 на ім’я ОСОБА_1 (належним чином завірені копії в матеріалах справи), адвокатським ордером на ведення господарської справи за позовом ТОВ «Косметікмаркет Україна»до ТОВ «Бебі Бум», ст. 44 ГПК України, а також враховуючи п. 10 Роз’яснення Вищого Арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України»від 04.03.1998 № 02-5/78.

      Розмір відшкодування витрат за послуги адвоката (15 000,00 грн.) є співрозмірним з переліком послуг, наданих адвокатом Полтавець В.О, при зверненні із позовом про стягнення 146 648,76 грн. основної заборгованості.

      Оскільки судові витрати, у тому числі на оплату послуг адвоката, за своєю правовою природою не відносяться до позовних вимог, тому державне мито за них не сплачується.

        Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.  

 На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бебі Бум»(09152, Київська область, Білоцерківський район, с. Трушки, площа. Центральна, буд. № 4, код ЄДРПОУ-32445055, п/р 26005262401249 у ВАТ «ВіЕйБі Банк в м. Києві, МФО 382537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Косметікмаркет Україна»(юридична адреса: 61105, м. Харків, Комінтернівський район, вул. Морозова, будинок 18, офіс; фактична адреса: 61105, м. Харків, вул. Киргизька, 19, корпус 1, оф. 601, код ЄДРПОУ-34859748, р/р 26006000072255 в ХОФ ПАО «Укрсоцбанк», МФО 300023) 146 648 (сто сорок шість тисяч шістсот сорок вісім) грн. 76 коп. заборгованості, а також 1 466 (одна тисяча чотириста шістдесят шість) грн. 49 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на адвокатські послуги.

3.  Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

        Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

             Суддя                                                                                                  Христенко О. О.