Постанова

від 29.06.2011 по справі 14/108-2004 (9/71-1683)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/108-2004 (9/71-1683)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

29.06.11                                                             Справа  № 14/108-2004 (9/71-1683)

ПОСТАНОВА

                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді                                                                      Галушко Н.А.

суддів                                                                                          Краєвської М.В.                                                                                                              Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Великобережецької сільської ради, с.Великі Бережці Тернопільської області № 202 від 22.03.2011 року

на рішення господарського суду Тернопільської області від 23.02.2011 р.

у справі № 14/108-2004(9/17-1683)

за позовом: Великобережецької сільської ради, с.Великі Бережці Тернопільської області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Агротехсервіс”(далі ТОВ “Агротехсервіс”)

про стягнення збитків в сумі 19888 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з”явився

від відповідача : Данилюк В.Л.-представник

          Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

          Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81 1ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

          Рішенням господарського суду Тернопільської області від 23.02.2011 р. у справі № 14/108-2004(9/17-1683) (суддя Руденко О.В.) у задоволенні позову Великобережецької сільської ради, с.Великі Бережці Тернопільської області до ТОВ “Агротехсервіс»про стягнення збитків в сумі 19888 грн. відмовлено.

Великобережецькою сільською радою подано апеляційну скаргу № 202 від 22.03.2011 року, в якій просить скасувати рішення суду, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на те, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з невідповідністю висновків обставинам справи, неповним з”ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зокрема, скаржник посилається на те, що не відповідає обставинам справи висновок суду, що є недоведеними належними засобами доказування наявність вини відповідача та його протиправної поведінки, а також наявність причинно-наслідкового зв”язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача. Зокрема, скаржник посилається на рішення господарського суду від 21.04.2009р., яким зобов'язано відповідача заключити договір оренди земельної ділянки площею 7.85га, розташованої по вул. Л. Українки, 68 в с. Великі Бережці, Кременецького району, яке станом на час звернення із позовом до суду не виконане. Окрім того, скаржник зазначає, що письмовим клопотанням відповідача від 26.02.2010р. про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку пл.. 50 157.85 кв.м на 10 років згідно його потреби та клопотанням від 07.05.2010р. про надання відповідачу дозволу на виділення 7.85га за рішенням суду і його потреби також підтверджується вина відповідача та її перебування у причинному зв”язку із збитками для позивача на суму 19 888,00грн. Також скаржник зазначає, що спірна земельна ділянка пл.. 7.85 га в період з 21.04.2009р. по 02.03.2010р. відповідачу в користування не надавалась. Помилкове застосування норм матеріального права судом, зокрема гл.24 Земельного кодексу України, на думку скаржника, спричинило помилкове визнання судом необхідності фіксування збитків сільської ради комісіями, створеними райдержадміністрацією і надання суду актів цих комісій. Наводить скаржник і інші підстави для скасування рішення суду.

ТОВ “Агротехсервіс” у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду Тернопільської області від 11.02.2009р. у справі №4/175-3554 визнано за Кременецьким ТОВ "Агротехсервіс" (правонаступником якого є відповідач у праві ТОВ "Агротехсервіс") право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані в с. В. Бережці Кременецького району, а саме приміщення: адмінбудинку, контори автопарку, їдальні, майстерні ММ, майстерні СТОА, майстерні МТМ, майстерні ЛМД, склад-ангару, клубу, кисневої, столярного цеху (том І а.с. 11-15).

Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Тернопільській області 25.02.2009р. проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства в с. В. Бережці Кременецького району, за результатами якої складено акти №010162, №010163 та №010164, якими встановлено, що ТОВ "Агротехсервіс" використовує земельні ділянки площею 7,85 га із земель сільськогосподарського призначення без документів, які посвідчують право власності або право користування ними, чим порушує вимоги ч. 3 ст. 125 Земельного кодексу України (том І а.с.137-142).

Рішенням господарської суду Тернопільської області від 21.04.2009р. у справі №2/19-362 зобов'язано ТОВ "Агротехсервіс" до 31.07.2009р. заключити з Великобережецькою сільською радою договір оренди земельної ділянки площею 7,85 га розташовану в с. Великі Бережці по вул.                  Л. Українки, 68.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що на виконання рішення суду у справі №2/19-326 між ТОВ "Агротехсервіс" та ПП Михайлюк Ю. М. укладено договір на виконання комплексних інженерно-геодезичних вишукувань за адресою с. В. Бережці Кременецького району, який виконаний згідно погодженого сторонами акту приймання-передачі робіт №120 від 19.10.2009р. (том.І а.с.92).

Окрім того, між ТОВ "Агротехсервіс" та ПП Устимовою І. В. укладено договір №255/2009 від 02.11.2009р. на створення науково-технічної документації, а саме: розробка генплану та розрахунок потреби площі по обслуговуванню будівлі ТОВ "Агротехсервіс" (т.І а.с.100)..

За результатами виконання вищезазначеного договору 19.04.2010р. між сторонами підписано акт здачі приймання проектної документації (том І а.с.101)..

Як вбачається із матеріалів справи, в ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що на підставі звернень Великобережецької сільської ради у справі №2/19-362 судом винесено ухвалу, якою змінено кінцевий термін зобов'язань ТОВ "Агротехсервіс" заключити з сільською радою договір оренди земельної ділянки площею 7.85 га. розташованої в с. Великі Бережці по вул. Л. Українки, 68 до 02.07.2010р., що в подальшому судом першої інстанції у даній справі встановлено до 15.03.2011р.

          Великобережецькою сільською радою заявлено позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Агротехсервіс" збитків в сумі 19888 грн., нараховану згідно розрахунку (т.І а.с.24) на підставі рішення Великобережецької сільської ради №525 від 03.08.2009р. "Про затвердження ставки орендної плати за користування земельною ділянкою ТОВ "Агротехсервіс", у зв”язку із невиконанням відповідачем зобов'язань, що визначені рішенням господарського суду від 21.04.2009р. у справі №2/19-362, яке станом на час розгляду даної справи не виконане.

          Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

          До збитків в розумінні ст. 22 ЦК України та ст. 225 ГК України, зокрема віднесено:

          -витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

          -неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

          Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана  неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) шкоди;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.  

З огляду на викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння збитків є правопорушення, яке складається з таких складових елементів: реальна шкода, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки, тобто вина та причинний зв'язок між ними.

Терміном “збитки” позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв'язок –це відповідний об'єктивно існуючий зв'язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище –наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла збитки.

Відповідно до норм ст.ст. п.4 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1.2 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України  власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Однак, відповідно до ст.156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно із ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Відповідно до п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затв. Постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993р. підставами для відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам є вилучення (викуп) та тимчасове зайняття земельних ділянок; встановлення обмежень щодо їх використання; погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок; приведення їх у непридатний для використання стан; неодержання доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

З огляду на викладене, ст. 156 Земельного кодексу України та п. 1 Порядку не передбачено такої підстави для настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, як неоформлення правовстановлюючого документу (договору оренди).

Як вбачається із матеріалів справи, сума поданого позивачем розрахунку розміру збитків за використання товариством земельних ділянок в с. В. Бережці Кременецького району, площею 7.85 га. за період із серпня по грудень 2009р. та із січня по лютий 2010р. розрахована позивачем самостійно із врахуванням рішення Великобережецької сільської ради №525 від 03.08.2009р. "Про затвердження ставки орендної плати за користування земельною ділянкою ТОВ "Агротехсервіс" та довідки Управління Держкомзему у Кременецькому районі №02-616-01-21 від 13.05.2010р. (т.І а.с.19).

Розмір збитків визначався виходячи із суми не отриманої орендної плати, яка, відповідно до пояснення позивача від 24.01.2011 року №46, мала б справлятись у разі оформлення суб"єктом господарювання у встановленому порядку права користування землею.

Однак, відповідно до Закону України "Про плату за землю " та ст.66 Бюджетного кодексу України передбачено, що не в повному обсязі, а лише 60  відсотків від суми орендної плати за землю спрямовується до бюджету сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань.

Окрім того, відповідно до п.2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх  відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення).

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається із матеріалів справи, скаржником не доведено належними засобами доказування наявність вини та протиправної поведінки відповідача, та причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками скаржника у розмірі, заявленому до стягнення. Матеріалами справи не підтверджується факт заподіяння відповідачем збитків у вигляді недоотриманої орендної плати до державного та місцевого бюджетів.

Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційній скарзі. Посилання скаржника в апеляційній скарзі на помилковість визнання судом першої інстанції необхідності фіксування збитків сільської ради комісіями і необхідності їх створення райдержадміністрацією і надання суду актів цих комісій, судовою колегією не береться до уваги, оскільки відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам в спірному випадку при заявлені вимоги про стягнення збитків скаржником не подано суду відповідних актів, складених створеними в установленом порядку комісіями. Таким чином, враховуючи, що порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам регламентовано, судом першої інстанції правомірно не взято до уваги докази скаржника, які не відповідають визначеному механізму.

Окрім того, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що посилаючись на доведеність завдання скаржнику збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаних доходів по орендній платі), Великобережецька сільська рада не взяла до уваги, що відповідно до ст.142 ГК України прибуток (доход) є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Водночас, сума збитків, яку просить стягнути скаржник, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання ним прибутку, оскільки із довідки Кременецького районного відділу Тернопільської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" № 38 від 22.02.2011р. слідує, що жодних інших звернень від потенційних землекористувачів щодо оформлення землевпорядної документації на спірні земельні ділянки, до вказаного органу не надходило.

          З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, –

Львівський апеляційний господарський суди ПОСТАНОВИВ :

1.          Рішення господарського суду Тернопільської області від 23.02.2011 р. у справі № 14/108-2004(9/17-1683) (суддя Руденко О.В.) залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.          Матеріали справи повернути до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий –суддя                                                   Галушко Н.А.

Суддя                                                                       Краєвська М.В.

          Суддя                                                                                Орищин Г.В.