Постанова

від 27.03.2008 по справі 10/4357

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002,

м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412)

48-16-02

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "27" березня 2008 р.                                                         

Справа №  10/4357

Житомирський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Майора Г.І.

суддів:                                                                       

Горшкової Н.Ф.

Зав'язуна В.С.

при секретарі                                                             Швидченко

О.В. ,

за участю представників сторін:

від позивачів:

- ТОВ "Мрія-97": ОСОБА_1,

- ОСОБА_1:        ОСОБА_1,

Жилюк О.В., довіреність від 26.09.2007р.,

- ОСОБА_2:           ОСОБА_1, довіреність від

03.04.2006р.,

- ОСОБА_3:             ОСОБА_1, довіреність

                                                                 від 03.04.2006р.,

- ОСОБА_4:                        ОСОБА_4 

від відповідачів:

- ОСОБА_5:         не з'явився,

- ОСОБА_6: ОСОБА_7, довіреність від

06.11.2007р.,

від третіх осіб:

- ОСОБА_8:       ОСОБА_7, довіреність від

22.10.2007р.,

- ОСОБА_9:                    ОСОБА_10, довіреність від

   06.11.2007р.,

- ОСОБА_11:                ОСОБА_10, довіреність від

06.11.2007р.,

- ОСОБА_12:          ОСОБА_1, довіреність

      від 03.04.2006р.,

розглянувши апеляційну скаргу

ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6, смт. Теофіполь Хмельницької області 

на рішення господарського суду

Хмельницької  області

від "24" грудня 2007 р. у

справі № 10/4357 (головуючий суддя Виноградова В.В., судді: Баула Л.П.

та Танасюк О.Є.)

 за позовом 1) Товариства з обмеженою

відповідальністю "Мрія-97", смт. Базалія Теофіпольського району

Хмельницької області

                     2) ОСОБА_1, смт. Теофіполь

Хмельницької області

                     3) ОСОБА_2, смт. Базалія

Теофіпольського району Хмельницької області

                     4) ОСОБА_3, смт. Базалія

Теофіпольського району Хмельницької області

                     5) ОСОБА_4, смт. Базалія

Теофіпольського району Хмельницької області  

до 1) ОСОБА_5, смт. Базалія

Теофіпольського районуХмельницької області

2) ОСОБА_6, смт. Теофіполь Хмельницької області

за участі третіх осіб, які не

заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - 1) ОСОБА_8,

смт. Базалія Теофіпольського району Хмельницької області

                   2) ОСОБА_9, смт. Базалія

Теофіпольського району Хмельницької області

                    3) ОСОБА_11, смт. Базалія

Теофіпольського району Хмельницької області

                    4) ОСОБА_12, смт. Базалія

Теофіпольського району Хмельницької області

про визнання недійсним договору

дарування 8,2 (1520 грн.) частки в статутному капіталі ТОВ "Мрія-97"

від 25.05.2006р.,- 

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням

господарського суду Хмельницької області від 24.12.2007 року у справі №10/4357

позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання

недійсним договору дарування 8,2% (1520грн.) частки в статутному капіталі ТОВ

"Мрія-97" від 25.05.2006р. задоволено: визнано недійсним договір

дарування 8,2% (1520 грн.) частки в статутному капіталі ТОВ “Мрія-97” укладений

25.05.2006 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5.

В позові ТОВ

"Мрія-97" відмовлено (а.с.92-95, т.2).

Не погоджуючись

з прийнятим рішенням ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 звернувся до суду з

апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково вищевказане рішення в

частині задоволенні позову та прийняти нове, яким відмовити в позові повністю з

підстав, викладених у скарзі (а.с.98-103, т.2).

Вказує, що

згідно ч.1 ст. 143 ЦК України, ч.1 ст.82 ГК України установчим документом

товариства з обмеженою відповідальністю є лише статут товариства. Статут ТОВ

"Мрія-97" в редакції 2003 року, яка була чинною на момент проведення

зборів учасників товариства 30.06.2006 року, не містив вимог одностайності

згоди решти учасників товариства на відступлення одним з учасників своєї частки

в статутному капіталі товариства, а також заборони учаснику товариства

проводити відчуження частки в статутному капіталі третім особам.

Зазначає, що

учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини)

учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи

домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього

права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її

частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не

скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про

намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку,

встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка

(її частина) учасника може бути відчужена третій особі. (ч.2 ст.147 ЦК

України).

В судовому

засіданні представник ОСОБА_6 ОСОБА_7 доводи апеляційної скарги підтримав в

повному обсязі.

Позивачі -  Товариство з обмеженою відповідальністю

"Мрія-97", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в письмовому відзиві на

апеляційну скаргу та їх представники в судовому засіданні заперечили проти

доводів апеляційної скарги.

Зазначає, що

установчий договір ТОВ "Мрія-97" був укладений в 2003р., тобто до

набрання чинності ГК України та ЦК України, якими визначено, що установчим

документом ТОВ є виключно статут товариства. А відповідно до Прикінцевих

положень зазначених кодексів, до відносин, що виникли до набрання чинності відповідними

положеннями ГК та ЦК, зазначені положення застосовуються щодо тих прав та

обов'язків, які виникли після набрання чинності цими положеннями. Тому

правильним є висновок суду, що установчий договір ТОВ є установчим документом.

Посилається на

те, що в рекомендаціях Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. №

04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що

виникають з корпоративних відносин" зазначено, що судам слід мати на

увазі, що ст.147 ЦК України, ст.53 Закону України "Про господарські

товариства" надано можливість передбачити в статуті товариства заборону на

відчуження частки третім особам або необхідність отримання згоди учасників

товариства на таке відчуження (пункт З.2.4) і крім того учасник товариства з

обмеженою відповідальністю має право на відчуження частки (її частини) у

статутному капіталі третім особам за умови дотримання переважного права інших

учасників товариства на придбання відчужуваної частки (пункт 3.2.7).Тобто при

прийнятті рішення судом правильно застосовано норми ст.147 ЦК України.

Просили рішення

господарського суду Хмельницької області залишити без змін, а апеляційну скаргу

ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 - без задоволення.

Відповідач - 1

-ОСОБА_5 в письмовому відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що рішення

місцевого господарського суду є законним, а тому підстави для  його скасування відсутні.

В судове

засідання ОСОБА_5 не з'явився, свого представника в судове засідання не

направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений

про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи те,

що сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної

скарги та положення ст.101 ГПК України про межі перегляду справи апеляційною

інстанцією, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу без ОСОБА_5 за

наявними у ній матеріалами.

Треті особи,

які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів -

ОСОБА_8,ОСОБА_9,ОСОБА_11 в письмову відзиві на апеляційну скаргу та їх

представник в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному

обсязі.

Просить

скасувати частково рішення господарського суду першої інстанції в частині

задоволення позову та прийняти нове, яким відмовити в позові повністю.

Третя особа,

яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів -

ОСОБА_12 у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та її представник в судовому

засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та підтримав доводи

позивачів.

Просить рішення

господарського суду Хмельницької області залишити без змін, а апеляційну скаргу

ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 - без задоволення.

Заслухавши

пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши доводи апеляційної

скарги, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна

скарга задоволенню не підлягає виходячи з такого.

12 березня 2003

року ОСОБА_8,ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_1,ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4 погодились створити сільськогосподарське Товариство з обмеженою

відповідальністю "Мрія-97" та підписали установчий договір про

створення та діяльність ТОВ "Мрія-97", який посвідчений державним

нотаріусом Теофіпольської державної нотаріальної контори 27.03.2003р. за №398.

Згідно п.10.3

договору Статут товариства є обов'язковим додатком до нього.

Пунктом 1.2

Установчого договору встановлено, що даний договір визначає обов'язкові для

часників положення щодо створення, діяльності та припинення товариства.

Розділом V

договору виписано процедуру виходу учасника з товариства, передачу частки з

статутного фонду товариства, виключення учасника із складу товариства. Зокрема,

пунктом 5.2 встановлено, що учасник може за одностайною згодою решти учасників

відступити свою частку (її істину) одному або кільком учасникам цього

товариства або третім особам.

Зборами учасників

товариства 12.03.2003р. затверджено нову редакцію Статуту ТОВ

"Мрія-97" (зареєстровано Теофіпольською районною держадміністрацією

25.03.2003р.).

25.05.2006р.

згідно договору дарування частки в статутному капіталі товариства з обмеженою

відповідальністюОСОБА_5 через Тененева Михайла Михайловича (згідно довіреності

за №801 від 23.05.2006р. передав у власність ОСОБА_6 частку в статутному

капіталі ТОВ "Мрія-97" розміром 8,2% (вартістю 1520 грн.)

Статтею 11

Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки

виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також

із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують

цивільні права та обов'язки.

Відповідно до

ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991р.

N1576-XII (в редакції закону від 07.03.2002р., чинній на момент підписання

установчого договору) акціонерне товариство, товариство з обмеженою і

товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого

договору і статуту.

Установчі

документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його

діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження,

розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та

збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними

рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість

голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і

реорганізації товариства.

До установчих

документів можуть бути включені інші умови, що не суперечать законодавству

України.

Положеннями

статті 11 Закону України „Про господарські товариства” на учасника товариства

покладено обов'язок додержуватися 

установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів

та інших органів управління товариства.

Питання

переходу частки ( її частини) учасника у статутному капіталі товариства з

обмеженою відповідальністю регулюється положеннями ст.147 ЦК України, ст.53

Закону України „Про господарські товариства”.

Згідно до ст.53

Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на

момент укладення договору) учасник товариства з обмеженою відповідальністю може

за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному чи   кільком учасникам цього ж товариства, а якщо

інше не передбачено установчими документами, то і третім особам. Учасники

товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника,

який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному фонді товариства або в

іншому погодженому між ними розмірі.

Стаття 147

Цивільного кодексу України встановлює, що учасник товариства з обмеженою

відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її

частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.;

відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її

частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом

товариства.

Пунктами 1 та 4

прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що Цивільний кодекс

України набирає чинності з 1.01.2004 року та застосовується  до цивільних відносин, що виникли після

набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання

чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до

тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання

чинності цим Кодексом.

Відповідно до

пункту 9 прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, до

договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після

набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього

Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів

окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Статут ТОВ

"Мрія-97”, станом на момент укладення договору дарування від 25.05.2006р.,

діяв в редакції, затвердженій зборами учасників товариства 12.03.2003р. та

зареєстрований Теофіпольською районною держадміністрацією 25.03.2003р.

Як вбачається з

положень даного Статуту товариство здійснює свою діяльність відповідно до

чинного законодавства України, даного Статуту та установчого договору (п.1.3),

склад засновників товариства, порядок формування Статутного фонду, розмір

частки кожного члена Товариства, терміни та порядок внесення ними вкладів

визначається установчим договором (п.1.2), учасники товариства зобов'язані

дотримуватися вимог установчих документів ( п.4.8).

Розділом V

установчого договору в якому учасниками товариства встановлено процедуру виходу

учасника з товариства, передачу частки з статутного фонду товариства,

виключення учасника із складу товариства, зокрема пунктом 5.2 встановлено, що

учасник може за одностайною згодою решти учасників відступити свою частку (її

частину) одному або кільком учасникам цього товариства або третім особам.

Враховуючи те,

що відповідно до п.10.1 Установчого договору передбачено, що дія даного

договору може бути припинена лише за умови прийняття сторонами спільного

рішення, зміни та доповнення до даного установчого договору оформляються у

вигляді додатків до нього у відповідності до чинного законодавства і є його

невід'ємною частиною, а зміни та доповнення набирають сили з часу їх підписання

всіма учасниками або їх представниками (п.10.2.договору), установчий договір,

укладений між учасниками товариства з обмеженою відповідальністю

"Мрія-97", є чинним на момент укладення спірного договору дарування,

а тому сторони договору повинні діяти в межах повноважень, визначених

установчим договором.

Згідно

прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими,

що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям

Цивільного кодексу України” №997-У від 27.04.2007 року до приведення статутів у

відповідність із цим Законом юридичні особи керуються положеннями діючих

статутів у частині, що не суперечить цьому Закону.

Пункт 2 статті

11 Цивільного кодексу України встановлює, що підставами виникнення цивільних

прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Істотною умовою

договорів про відступлення частки в статутному капіталі є предмет договору

(спосіб відступлення частки шляхом купівлі-продажу, дарування, міни тощо).

Учасник

товариства мав право за одностайною згодою решти учасників відступити свою

частку ( її частину) одному або кільком учасникам цього товариства або третім

особам. Докази щодо надання згоди решти учасників товариства на відступлення

частки учасником суду не надано. З протоколу №1 зборів учасників ТОВ

"Мрія-97" від 30.06.2006р. (т.1, а.с.100-102) вбачається, що на зборах

були присутні не всі учасники ТОВ "Мрія-97", а саме ОСОБА_6 як

представник ОСОБА_5 та ОСОБА_12,ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_11; Фізичні особи

ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_1 не приймали участі у зборах.

Крім того, в

судовому засіданні позивачі пояснили, що про факт відступлення частки їм не

було відомо, відповідної згоди вони не надавали.

Відповідно до

ч.1 ст.203 та ч.1 ст.215 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому

Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

При цьому

колегія суддів вважає необґрунтованим довід ОСОБА_6,          ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на пропуск

позивачем  позовної давності з посиланням

на ст.ст.258, 728 ЦК України, оскільки статтею 258 ЦК України передбачена

спеціальна позовна давність, а згідно приписів ст.728 ЦК України позовна

давність в один рік застосовується до вимог про розірвання договору дарування.

Таким чином статті 258  та 728 ЦК України

стосуються розірвання договору дарування, а не визнання договору недійсним, що

є предметом даного спору.

З врахуванням

вищевикладених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає,

що господарський суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив  позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до

ОСОБА_5  та ОСОБА_6, визнавши недійсним

договір дарування 8,2% (1520,00 грн.) частки в статутному капіталі ТОВ

“Мрія-97”, укладеного 25.05.2006 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Судовою

колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм

процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути

підставою для скасування оскаржуваного рішення в частині задоволення позову.

Доводи ОСОБА_6

наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не

ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Разом з тим,

колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив ТОВ

"Мрія-97" в задоволенні позову з посиланням на ненадання доказів та

недоведеність ТОВ "Мрія-97", що в результаті укладеного відповідачами

спірного договору дарування були порушені його корпоративні права, з огляду на

те, що порушення прав ТОВ "Мрія-97" випливає з договору застави

майнових прав від 03.04.2006р. (т.1, а.с.13-16), укладеного між ТОВ

"Мрія-97", його учасниками та Хмельницькою філією акціонерного банку

"Факторіал-Банк". Згідно умов вказаного договору ТОВ

"Міря-97", учасники ТОВ "Мрія-97", як заставодавці належних

їм часток у статутному капіталі ТОВ "Мрія-97", до моменту повного

виконання зобов'язань за договором зобов'язані не вчиняти будь-яких дій щодо

припинення заставленого права чи зменшення вартості предмета застави (п.2.2.1);

без згоди заставодержателя не розривати, не змінювати (іншим чином припиняти)

Установчий договір про створення та діяльність ТОВ "Мрія-97" та

Статут ТОВ "Мрія-97", з яких випливають майнові права (п.2.2.3). В

порушення умов договору ОСОБА_5 25.05.2006р. шляхом дарування належної йому

частки у статутному капіталі ТОВ "Мрія-97" без згоди

заставодержателем - АБ "Факторіал-Банк" здійснив відчуження належної

йому частки у статутному капіталі ТОВ "Мрія-97". В результаті цього

протоколом зборів учасників ТОВ "Мрія-97" від 30.06.2006р. №1

затверджена нова редакція Статуту ТОВ "Мрія-97), яка зареєстрована  державним реєстратором 24.07.2006р. (із

зміною складу учасників), чим порушено умови договору застави від 03.04.2006р.

Відповідно до

ч.2 ст.586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави,

передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним

лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором. Відповідно

до ч.2 ст.17 Закону України "Про заставу" заставодавець може

відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя. 

Згідно листа

Хмельницької філії Акціонерного банку "Факторіал-Банк" за №02-855

(т.1, а.с.17) банк не надавав згоди будь-кому із заставодавців  на відчуження або розпорядження заставленими

частками у статутному фонді ТОВ "Мрія-97".

Таким чином,

відчуження ОСОБА_9 належної йому частки у статутному капіталі ТОВ

"Мрія-97" без згоди заставодержателя - АБ "Факторіал-Банк"  суперечить умовам договору застави, вимогам

ч.2 ст.586 ЦК України, ст.17 Закону України "Про заставу", що створює

заставодержателю  передумови для

звернення стягнення на предмет застави, що впливатиме на корпоративні права

учасників товариства та самого  товариства, а отже позов ТОВ

"Мрія-97" підлягає задоволенню.

Як передбачено

ч.2 ст.99 Господарсько-процесуального кодексу України, апеляційний

господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується

правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 101 ГПК

України визначено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд

за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу;

апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє

законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному

обсязі. 

Апеляційний

господарський суд, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість

рішення суду першої інстанції, дійшов висновку, що місцевим господарським судом

неповно з'ясовані обставини відносно позову ТОВ "Мрія-97", що мають

значення для справи.

З врахуванням

викладеного в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення

місцевого господарського суду скасувати в частині відмови Товариству з обмеженою

відповідальністю "Мрія-97" в позові, прийнявши в цій частині нове

рішення про задоволення позову.

  Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського

процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні

апеляційної скарги ОСОБА_7в інтересах ОСОБА_6 (смт. Теофіполь Хмельницької

області)  відмовити.

2. Рішення

господарського суду Хмельницької 

області  від "24" грудня

2007 р. у справі №10/4357  скасувати в

частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія-97"

(смт. Базалія Теофіпольського району) в позові.

Прийняти в цій

частині нове рішення про задоволення позову, виклавши резолютивну частину в

такій редакції:

"Позов

Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-97", смт. Базалія

Теофіпольського району Хмельницької області, ОСОБА_1, смт.Теофіполь

Хмельницької області, ОСОБА_2, смт.Базалія Теофіпольського району Хмельницької

області, ОСОБА_3, смт.Базалія Теофіпольського району Хмельницької області,

ОСОБА_4, смт.Базалія Теофіпольського району Хмельницької області до ОСОБА_5,

смт. Базалія Теофіпольського району Хмельницької області, ОСОБА_6, смт.

Теофіполь Хмельницької області, за участі третіх осіб, які не заявляють

самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - ОСОБА_8, смт. Базалія

Теофіпольського району Хмельницької області, ОСОБА_9, смт. Базалія

Теофіпольського району Хмельницької області, ОСОБА_11, смт. Базалія

Теофіпольського району Хмельницької області, ОСОБА_12, смт. Базалія

Теофіпольського району Хмельницької області про визнання недійсним договору

дарування 8,2%              (1520 грн.)

частки в статутному капіталі ТОВ "Мрія-97" від 25.05.2006р.

задовольнити.

Визнати

недійсним договір дарування  8,2% (1520

грн.) частки в статутному капіталі ТОВ “Мрія-97” укладений 25.05.2006 року між

ОСОБА_6 (смт. Теофіполь) та ОСОБА_5 (смт. Базалія)".

3. Справу №

10/4357 повернути до господарського суду Хмельницької  області.

 Головуючий - суддя:                                                             

Майор Г.І.

 судді:

Горшкова Н.Ф. 

Зав'язун В.С. 

Віддрук. 13 прим.

1 - до справи

2 - 6 - позивачам

7 - 8 - відповідачам

9 - 12 - третім особам

13 - в наряд