Постанова

від 07.04.2008 по справі 2-30/6376.1-2007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  

СУД

Постанова

Іменем України

02

квітня 2008 року  

Справа

№ 2-30/6376.1-2007

                    Севастопольський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого

судді                                                  Прокопанич

Г.К.,

суддів                                                                      Котлярової

О.Л.,

Антонової І.В.,

за участю

представників сторін:

позивача:

Савенко Наталії

Володимирівни, довіреність №  9 від

01.08.07 -  товариство з обмеженою

відповідальністю "Бонет";

відповідача:

ОСОБА_2, довіреність

№ 7915 від 08.07.06 - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1;

розглянувши

апеляційну скаргу

суб'єкта підприємницької діяльності 

ОСОБА_1на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя

Ловягіна Ю.Ю.) від 05.02.2008 у справі № 2-30/6376.1-2007

за

позовом           товариства з обмеженою відповідальністю

"Бонет" (пр. Кірова, 14-а, м.Сімферополь, 95000); (АДРЕСА_1)

до          суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1);

(АДРЕСА_2)

про

розірвання договору оренди від 01.01.2002 та виселення відповідача з

орендованого нежитлового приміщення

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду

Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 05.02.2008 у справі №

2-30/6376.1-2007 частково задоволено позов товариства з обмеженою

відповідальністю "Бонет" до суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1про розірвання договору оренди від 01.01.2002 та виселення відповідача з

орендованого нежитлового приміщення. Виселено відповідача з орендованого

приміщення за адресою: м. Сімферополь, 

пр. Кірова, 14-А, салон „Бонет” загальною площею 7,5 кв.м. В частині

вимог про розірвання договору оренди від 01.01.2002 відмовлено.

Не

погодившись з постановленим судовим актом, відповідач подав апеляційну скаргу,

в якій просить рішення скасувати, провадження у справі припинити, посилаючись

на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заперечення

на апеляційну скаргу до суду не надходили.

У

зв'язку з хворобою судді Антонової І.В. та зайнятістю у іншому судовому процесі

судді Котлярової О.Л. 12.03.2008 за розпорядженням  заступника голови Севастопольського

апеляційного господарського суду В.В. Сотула у складі судової колегії була

проведена заміна суддів Антонової І.В. та Котлярової О.Л. на суддів Заплава

Л.М. та Дугаренко О.В.

Судове

засідання 12.03.2008 відкладено на 02.04.2008.

У

зв'язку з відпусткою судді Заплава Л.М. та зайнятістю у іншому судовому процесі

судді Дугаренко О.В. 02.04.2008 за розпорядженням  заступника голови Севастопольського

апеляційного господарського суду О.А. Латиніна у складі судової колегії була

проведена заміна суддів Дугаренко О.В. та Заплава Л.М. на суддів Котлярову О.Л.

та Антонову І.В.

За

клопотанням представників сторін судочинство здійснювалось російською мовою.

Розглянувши

справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу

України судова колегія встановила наступне.

У

червні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "Бонет"

звернулось до господарського суду з позовом до суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1, просило розірвати договір оренди, укладений між сторонами

01.01.2002 та виселити відповідача з орендованого нежитлового приміщення за

адресою: м. Сімферополь,  пр. Кірова,

14-А, салон „Бонет” загальною площею 7,5 кв.м.

Позовні

вимоги мотивовані тим, що відповідач протягом тривалого часу не виконує свої

зобов'язання за договором оренди від 01.01.2002 в частині сплати орендної

плати.

Оскаржене

рішення мотивоване посиланням на загальні положення про порядок розірвання договорів.

Вивчивши

матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи

апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої

інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків

суду обставинам справи, судова колегія 

вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, а

рішення зміні з наступних підстав.

Згідно

зі статтею 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від

договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за

користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від

договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення

наймодавця про відмову від договору.

Задовольняючи

позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що листом від 23.03.2006

(а.с. 50, том 1) позивач відмовився від договору, з огляду на що, у позові про

розірвання угоди було відмовлено.

Відповідно

до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в пункті 1 постанови

від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення”, рішення  є законним тоді, коли суд, виконавши всі

вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив

справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню

до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює

подібні відносини, або виходячи з загальних 

засад і змісту законодавства України.

На

думку колегії оскаржене рішення зазначеним вимогам відповідає не у повному

обсязі.

Відповідно

до підпункту 1 пункту 1 статті 783 Цивільного кодексу України наймодавець має

право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю

всупереч договору або при значенню речі.

З

матеріалів справи вбачається, що лист (а.с. 50, том 1) містить вимогу саме про

розірвання договору, а не про відмову від нього.

Статтею

188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та    розірвання господарських договорів в

односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або

договором. Сторона  договору, яка вважає

за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати  пропозиції 

про  це  другій стороні за договором. Сторона  договору, 

яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у  двадцятиденний  строк 

після  одержання пропозиції

повідомляє другу сторону про результати її розгляду.  У разі якщо сторони  не 

досягли  згоди  щодо зміни (розірвання)  договору або у разі неодержання відповіді у

встановлений строк з урахуванням   часу

поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення

суду.

Отже,

позивач, який є наймодавцем, вважаючи що наймач користується річчю всупереч

договору, а саме -нерегулярно та несвоєчасно вносить орендну плату, чим порушує

права та охоронювані законом інтереси товариства з обмеженою відповідальністю

"Бонет", скористався своїм правом на розірвання договору згідно зі

статтею 783 Цивільного кодексу України  з

дотриманням порядку, передбаченого статтею 188 

Господарського кодексу України.

Згідно

з пунктом 2.1 договору оренди орендна плата складає 50,00 грн. та сплачується

орендарем щомісячно.

Пунктом

6.1 договору встановлено, що орендар зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну

плату орендодавцю відповідно до пункту 2.1 договору.

Факт

порушення умов договору у частині своєчасного внесення орендної плати

відповідачем не оспорюється, однак, на час звернення товариства з обмеженою

відповідальністю "Бонет" до суду з відповідним позовом заборгованість

з орендної плати у суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1перед наймодавцем

не було.

За

таких обставин у наймодавця були відсутні підстави для відмови від договору в

порядку статті 782 Цивільного кодексу України, тому договір слід визнати

розірваним згідно статтей 783 Цивільного кодексу України та статті 188 Господарського

кодексу України.

Доводи

апеляційної скарги стосовно того, що лист (а.с. 50, том 1) відповідачем не було

отримано, не можуть бути прийнятий до уваги з огляду на наступне.

У

відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна

сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу

своїх вимог і заперечень.

Згідно

зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які

відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами

доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею

43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на

всебічному, повному і об'єктив ному розгляді в судовому процесі всіх обставин

справи в їх су купності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для

господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як

вбачається з висновку експерта № 563 від 27.11.2007 в графі «Особисто»у

повідомленні про вручення поштового відправлення (ф. 119) від 24.03.2006 та в

графі «Підпис»у повідомленні № 66 (Ф.22) від 24 березня 2006 року виконані

імовірно ОСОБА_1.

Оцінивши

надані сторонами докази в їх сукупності з врахуванням висновку судової

експертизи щодо ймовірності виконання підпису у повідомлені про вручення

поштового відправлення відповідачем, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого

висновку про належне повідомлення відповідача про волевиявлення наймодавця.

Згідно

з пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення

зобов'язання настають правові на слідки, встановлені договором або законом,

зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від

зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання

договору.

Пунктом

3 статті 653 Цивільного кодексу України 

передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання зміню

ється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або

розірвання договору, якщо інше не встановлено дого вором чи не обумовлено

характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому

порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням

суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Пунктом

1 статті 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення

договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані,

в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у ста ні, який

було обумовлено в договорі.

З

врахуванням того, що договір, на підставі якого суб'єкт підприємницької

діяльностіОСОБА_1 користувалась спірним майном, визнано розірваним, правові

підстави для  перебування у приміщенні

площею 7,5 кв.м. по пр. Кірова, 14-А, салон „Бонет” відсутні.

З

огляду на вищенаведене позов у частині виселення суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1з орендованого приміщення підлягає задоволенню.

Безпідставними

є посилання відповідача у апеляційній скарзі на передчасність висновку суду про

виселення наймача зі спірного приміщення з врахуванням наступного.

Статтею

598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється

частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Як

було зазначено вище, розірвання договору у судовому порядку є наслідком

порушення зобов'язання та передбачено статтями 611, 783 Цивільного кодексу

України.

Отже,

договір оренди від 01.01.2002 є припиненим шляхом розірвання, а вимога позивача

про виселення  суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1зі спірного приміщення є похідною від вимоги про розірвання

договору.

Одним

з принципів господарського судочинства є його оперативність, що сприяє захисту

порушених прав господарюючого суб'єкта.

Отже,

розгляд вимоги про виселення суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1з

приміщення, яке вона займає без достатніх правових підстав, в одному процесі з

вимогою про розірвання договору не може вважатись порушенням прав наймача.

          Керуючись статтями 101, 103, пунктом

4 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу

України, суд

ПОСТАНОВИВ:         

1.

Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1задовольнити частково.

2.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.02.2008 у справі

№ 2-30/6376.1-2007 змінити, виклавши резолютивну частину рішення у

наступній  редакції:

Позов

товариства з обмеженою відповідальністю "Бонет"  до суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1про розірвання договору оренди від 01.01.2002 та виселення відповідача з

орендованого нежитлового приміщення задовольнити.

Розірвати

договір оренди від 01.01.2002, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю

"Бонет" (пр. Кірова, 14-а, м.Сімферополь, 95000; АДРЕСА_1) та

суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2).

Виселити

суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2;

ідентифікаційний НОМЕР_1) із орендованого приміщення за адресою: м.

Сімферополь, пр. Кірова, 14-А, салон «Бонет»загальною площею 7,5 кв.м.

Стягнути

з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2;

ідентифікаційний НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю

"Бонет" (пр. Кірова, 14-а, м.Сімферополь, 95000; АДРЕСА_1; р/р   26009256423001   в  

КРУ «Приватбанк», МФО 384436, ОКПО 23894796) 85,00 грн. державного мита

та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити

господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий

суддя                                                 

Г.К. Прокопанич

Судді                                                                      

         О.Л. Котлярова

І.В. Антонова