Постанова

від 10.04.2008 по справі 07/257-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2008 р.                                                          

Справа № 07/257-07 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І. ,  Плужник О.В.

при секретарі Чудновській І.І.

за участю представників

сторін:

позивача - не

з*явився

відповідача

-  не з*явився

розглянувши у

відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного

господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 681Х/3-7) на

рішення господарського суду Харківської області від 04.03.08 р. по справі №

07/257-07

за

позовом ПП ОСОБА_1, м.

Донецьк

до ТОВ "СВД Стандарт", смт. Васищеве

про

стягнення 14929,34 грн.

встановила:

У грудні 2007

р. приватний підприємець ОСОБА_1 

звернулась до господарського суду Харківської області з позовом про

стягнення з відповідача 14296,92 грн. заборгованості за договором б/н від

01.06.07 р., 639,09 грн. пені та судові витрати по справі.

Рішенням

господарського суду Харківської області від 04.03.2008 р. по справі № 07/257-07

(суддя - Інте Т.В.) позов задоволено частково та стягнуто з відповідача

14296,92 грн. заборгованості, 142,97 грн. державного мита та 112,95 грн. витрат

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині вимог щодо

стягнення з відповідача 639,09 грн. пені, в позові відмовлено.

      Рішення мотивоване тим, що сума

заборгованості відповідача  не була

сплачена та відповідач не надав жодних доказів, які б спростовували суму

заявленого боргу чи підтверджували б сплату заборгованості; в частині відмови в

задоволенні позову щодо нарахування пені мотивоване тим,  що пеня не підлягає стягненню  в зв'язку з тим, що поставка товару за

спірними накладними мала позадоговірний характер.

       Відповідач з рішенням господарського

суду не погоджується, подав апеляційну скаргу , в якій просить рішення

господарського суду Харківської області 

скасувати  та прийняти нове

рішення,  яким у задоволенні позовних

вимог  відмовити повністю, оскільки  судом не досліджені обставини справи та

порушені норми процесуального права.

        Відповідач зазначив, що позивачем не

було здійснено жодної поставки в рамках договору № б/н від 01.06.2007 р., таким

чином відсутній предмет спору, а строк вимоги за позадоговірними поставками, в

підтвердження яких позивачем були надані видаткові накладні, ще не настав, а

вимагати виконання такого зобов'язання, згідно п. 2 ст. 530 ЦК України, позивач

може надіславши відповідну вимогу про оплату. 

Відповідач стверджує, що він не був повідомлений  належним чином про час та місце засідання

суду і справу було розглянуто без його участі.

       Позивач заперечення по апеляційній

скарзі не надав .

      Представники позивача та відповідача  у судове засідання не з'явилися, хоча  належним чином були повідомлені  про час та місце розгляду апеляційної скарги,

про що свідчать відповідні поштові повідомлення № 4085110, № 85128. Про причини

неприбуття  в судове засідання  представники сторін  суд не повідомили, неприбуття представників

сторін у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи.

      Судова колегія, перевіривши матеріали

справи, встановила, що між сторонами був укладений договір поставки б/н від

01.06.07 р., згідно з яким  поставщик

(позивач)  зобов'язаний здійснити

передачу товару народного споживання у власність покупця (відповідача), а

покупець зобов'язаний прийняти товар та своєчасно сплатити її вартість.

Відповідно до

п. 4.1  договору поставка товару

здійснюється відповідно до заявки покупця (відповідача), в якій вказуються кількість,

найменування товару та адреса поставки, а п. 5.1 договору передбачено, що

асортиментний перелік товару, що поставляється за договором, його штриховий код

та ціна за одиницю товару, узгоджуються сторонами у специфікації, що є

невід'ємною частиною даного договору.

Суд першої

інстанції правомірно встановив, що позивачем не надано  доказів, які б підтверджували підписання

сторонами специфікації до договору б/н від 01.06.07 р. чи підтверджували б

отримання від відповідача заявки на поставку товару .

Отже, сторони

не узгодили необхідні умови договору і договір не може вважатися укладеним.

       Суд першої інстанції обґрунтовано

встановив, що  у період з 19.06.07 р. по

18.09.07 р. відповідачу поставлено товар на загальну суму 14296,92 грн., що

підтверджується накладними № 17 від 19.06.07 р., № 36 від 10.07.07 р., № 48 від

24.07.08 р., № 68 від 07.08.07 р., № 100 від 04.09.07 р. та № 114 від 18.09.07

р., які підписані та скріплені печатками обох сторін, у зазначених  накладних відсутнє посилання на номер та дату

договору.

Відповідно до

ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона

(боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію

(передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися

від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його

обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього

Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а

також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують

цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з

нормами ст.ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на

набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, двох або

багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати

форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким,

що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або

кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, якщо він

підписаний сторонами.

Суд першої

інстанції,  враховуючи  вказані норми та наявність підписаних

сторонами накладних, в яких відсутні посилання на певний договір, дійшов до

обґрунтованого висновку про наявність між сторонами інших правовідносин (що

мають ознаки поставки), а не правовідносин за договором  від 01.06.07 р.

Суд першої

інстанції  правомірно вважав, що

матеріали справи свідчать про відсутність зв'язку між вищевказаними накладними

та договором  від 01.06.07 р., а  відсутність погодженого сторонами

асортименту, кількості, ціни, умов оплати, умов і термінів постачання товару за

цим договором, шляхом підписання відповідної специфікації  підтверджує, що поставка товарів за цими

видатковими накладними була здійснена поза межами договору  від 01.06.07 р. У накладних строк оплати не

був встановлений.

Посилання

відповідача та те, що суд не врахував, що поставка в рамках договору від

1.06.2007 р. не проводилась безпідставне та спростовується вищевикладеним,

також необґрунтовано твердження відповідача про ненастання строку оплати

товару.

Відповідно до

ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його

прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором

або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

       Згідно зі ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо

строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений

моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у

будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від

дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із

договору або актів цивільного законодавства.

13.11.2007 р.

позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про оплату заборгованості в

сумі 14296,92 грн., яка одержана відповідачем 17.11.2007 р., що підтверджується

повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач  вимогу 

залишив без відповіді та задоволення та заборгованість не перерахував.

Стаття 525 ЦК

України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не

допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі  ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України

зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та

вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких

умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що

звичайно ставляться.

В порушення

норм діючого законодавства 

відповідач  прострочив виконання

зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за накладними № 17 від

19.06.07 р., № 36 від 10.07.07 р., № 48 від 24.07.08 р., № 68 від 07.08.07 р.,

№ 100 від 04.09.07 р. та № 114 від 18.09.07 р. на суму 14296,92 грн., не надав

суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи

підтверджували б сплату заборгованості.

Отже,

відповідач безпідставно ухиляється від оплати боргу та повинен оплатити

заборгованість у сумі 14296,92 грн. і суд першої інстанції правомірно

задовольнив позовні вимоги щодо стягнення  

заборгованості.

Відповідно до

ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися в тому числі

неустойкою, а ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання  забезпечується, якщо це встановлено договором

або законом.

Суд першої

інстанції зробив обґрунтований висновок, що здійснення поставки товару за

накладними не пов'язане з договором від 1.06.2007 р., а законом не встановлена

відповідальність у вигляді пені за несвоєчасне виконання грошового

зобов'язання, тобто   у позивача відсутнє

право вимагати стягнення  639,09 грн.

пені.

В зв'язку з

чим, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позову в частині

стягнення пені в сумі   639,09 грн.

Посилання

відповідача на те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце

розгляду справи необґрунтоване та спростовуються матеріалами справи, а саме:

суд  двічі відкладав розгляд справи,

відповідач був в судовому засіданні 05.02.2008 р. та 19.02.2008 р., в якому

розгляд справи був відкладений на 04.03.2008 р., про що було відомо відповідачу

та підтверджується явочним листом та протоколом судового засідання від

19.02.2008 р., але у судове засідання 

відповідач не з'явився.

      Таким чином, висновки викладені в рішенні

господарського суду Харківської області відповідають чинному законодавству та

фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для

його скасування, керуючись  ст.ст.

202-207, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546, 548, 612, 625 ЦК України, ст. 193 ГК

України, ст.ст. 101-105 ГПК України

 постановила :

Рішення

господарського суду Харківської області від 04.03.08 р. по справі № 07/257-07

залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                   

Могилєвкін Ю.О. 

                                 Судді                                                                   

Пушай В.І. 

Плужник О.В. 

Повний текст постанови

підписано 10.04.2008 р.