Рішення

від 18.03.2008 по справі к10/029-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33,

вул.Комінтерна,16

тел.230-31-73

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р  І 

Ш  Е  Н 

Н  Я

"18" березня

2008 р.                                                                            

Справа № К10/029-08

за

позовом  ОСОБА_1, м. Біла Церква

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича база Топаз", с.

Фурси

про

повернення частки майна в натурі

суддя  Тищенко О.В.

За

участю представників сторін

позивача

-ОСОБА_1. (паспорт НОМЕР_1)

відповідача

-Бенедюк С.С. (довіреність від 10.03.2008р.)

Суть спору:

В

грудні 2007р. до господарського суду Київської області звернувся з позовом

ОСОБА_1 (надалі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Виробнича база Топаз", с.Фурси (надалі -відповідач) про повернення

частки майна в натурі.

Ухвалою

господарського суду Київської області від 28.12.2007р. порушено провадження у

справі № К10/029-08, розгляд справи призначений на 18.02.2008р. о 15:20год.

В

обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне:

- з

вересня 2006 року позивач являється учасником Товариства з обмеженою

відповідальністю "Виробнича база Топаз";

-

згідно Протоколу установчих зборів учасників Товариства з обмеженою

відповідальністю "Виробнича база Топаз" від 21.09.2006р. №1

створено  Товариство з обмеженою

відповідальністю "Виробнича база Топаз" із статутним капіталом

100000грн., що складається із власного майна та обладнання учасників, затверджено

статут товариства, директором товариства обрано ОСОБА_1., а головою товариства

обрано ОСОБА_2.

-

відповідно до Акту передачі майна та обладнання учасниками Товариства з

обмеженою відповідальністю "Виробнича база Топаз" №1 від 21 вересня

2006 року для формування Статутного капіталу Товариства з обмеженою

відповідальністю „Виробнича база „Топаз" позивачем передано: виробничий

комплекс, розташований в м.Біла Церква по вул.Гайок, 218, загальною

вартістю 63000грн., що складається: з ПТО компресорна „А" площею 165,5

кв.м., склад „Б" площею 123, 0 кв.м.; склад „В" площею 26,6 кв.м.,;

навіс „Г", асфальтовану площадку площею 0,12 га вартістю 6912 грн.;

огорожу площадки вартістю 5000 грн.; компресор вартістю 740 грн.;

скобозаборник вартістю 960 гри.; електродрель вартістю 135 грн.; швейну

машину вартістю 918 грн.; лобзик вартістю 200 грн.; фен

вартістю 135 грн.;  рампу вартістю

2000 грн. Всього майна та обладнання було передано на загальну суму 80000 грн.

-

крім того, позивач передав у користування відповідачу орендовану ним

земельну  ділянку площею 1,1183га, що

знаходиться в стадії приватизації, яка розташована на території Фурсівської

сільської Ради Білоцерківського району,

- в

червні 2007 р. між позивачем та іншим учасником товариства - ОСОБА_2., виникли

суперечності з питань господарської діяльності товариства, у зв'язку із чим

заявою від 06 червня 2007 року позивач 

повідомив збори засновників про вихід зі складу учасників товариства за

власним бажанням та  просив повернути

належну йому частку майна із статутного фонду. Вказані у заяві вимоги позивача

не були задоволені відповідачем.

Позивач

вважає, що такими діями відповідач порушує його 

законні права та інтереси, а тому посилаючись на ст.ст. 116, 148

Цивільного кодексу України, ст. 54 Закону України „ Про господарські

товариства", просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою

відповідальністю „ Виробнича база „ Топаз" повернути позивачу в натурі

майно, передане до статутного фонду Товариства, а саме: виробничий комплекс у

вигляді будівель, що складається з ПТО компресорний „А" площею 165.5 кв.м.

; склад „Б" площею 123,0 кв.м.; склад „В" площею 26,6 кв.м., навіс

„Г" розташований за адресою: Київська обл., м.Біла Церква, вул. Гайок,218

; асфальтовану площадку площею 0.12 га; огорожу площадки; компресор; скобозаборник;

електродрель; швейну машину; електролобзик; електрофен; рампу; земельну ділянку

площею 1, 1183 га, що знаходиться на території Фурсівської сільської Ради

Білоцерківського району; витребувати у ТОВ „ Виробнича база „ Топаз"

оригінали Статуту Товариства,   а

також   правовстановлюючих документів, що

посвідчують право власності позивача на майно, передане в користування

відповідачу, зазначене в п. п. а-к позовної заяви   та оригінал договору оренди земельної

ділянки від 26.10.2006 р., і висновок експерта щодо вартості будівель.

В

судовому засідання 18.02.2008р. представник позивача надав суду письмові

пояснення до  позовної заяви, якими

фактично змінив позовні вимоги до відповідача та просив суд: зобов'язати

Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробнича база „Топаз": повернути

позивачу майно в натурі, яке було передано останнім до Статутного капіталу

згідно переліку або ж сплатити його вартість в грошовій формі; повернути

позивачу земельну ділянку площею 1,1183 га, передану товариству у користування;

сплатити належну позивачу частину прибутку, отриманого товариством за

результатами  фінансово - господарської

діяльності за 2007 рік; стягнути з відповідача судові витрати та 500 грн.

витрат на оплату послуг адвоката.

18.03.2008р.

в судовому засіданні позивач подав до суду додаткові пояснення по справі, якими

юридично обґрунтував позовні вимоги в частині повернення земельної ділянки,

переданої відповідачу в тимчасове користування.

Крім

того, в судовому засіданні 18.03.2008р. позивачем подано заяву про забезпечення

позову. Вказану заяву позивач обґрунтував тим, що він володіє  інформацією про те, що відповідач має намір

продати майно, яке знаходиться на балансі товариства та довести підприємство до

банкрутства. Посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може

ускладнити виконання рішення, або зробити його виконання неможливим, позивач

просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача.  Зазначена заява позивача про забезпечення

позову від 18.03.2008р. залишена судом без задоволення, як необґрунтована та

безпідставна, оскільки на підтвердження обставин викладених у заяві про

забезпечення позову позивачем не подано належних і допустимих доказів.

Клопотанням

від 18.03.2008р. позивач уточнив позовні вимоги, відповідно до якого останній

просить суд: повернути позивачу майно в натурі, яке було передано останнім до

Статутного капіталу згідно переліку, зазначеного в акті прийому-передачі від

21.09.2006р.; повернути позивачу земельну ділянку площею 1,1183 га, передану

позивачем товариству у тимчасове користування, що знаходиться на території

Фурсівської сільської Ради Білоцерківського району; стягнути з відповідача

належну позивачу частину прибутку, отриманого товариством по результатам

фінансово - господарської діяльності за 2007рік; стягнути з відповідача витрати

по сплаті судового збору та витрат на 

інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, а також стягнути

з відповідача 500 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

В

судовому засіданні 18.03.2008р. відповідачем було подано клопотання про

відкладення розгляду справи №К10/029-08, мотивуючи його тим, що він не отримав

копії позовної заяви та ухвали господарського суду Київської області про

порушення провадження у справі від 28.12.2007р., що в результаті не дало йому

можливості підготуватися належним чином до судового засідання. Вказане

клопотання відповідача залишено судом без задоволення, як необґрунтоване та

безпідставне, з огляду на наступне.

Як

вбачається з матеріалів справи, копія позовної заяви була надіслана позивачем

на адресу відповідача 13.12.2007р. (підтверджується поштовим чеком №6008 від

13.12.2007р.). Копія ухвали господарського суду Київської області про порушення

провадження у справі №К10/029-08  від

28.12.2007р.  була надіслана судом на

адресу відповідача 23.01.2008р. (підтверджується штампом відправлення на

зворотньому боці ухвали) та вручена представнику відповідача 29.01.2008р.

(повідомлення про вручення поштового відправлення №10249927). Таким чином,

оскільки зазначені в клопотанні відповідача від 18.03.2008р., обставини не

відповідають дійсності, не підтверджені належними доказами, зазначене

клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

Дослідивши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно

Протоколу установчих зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю

"Виробнича база Топаз" від 21.09.2006р. №1 створено  Товариство з обмеженою відповідальністю

"Виробнича база Топаз" із статутним капіталом 100000грн., що

складається із власного майна та обладнання учасників, затверджено статут

товариства, директором товариства обрано ОСОБА_1., а головою товариства обрано

ОСОБА_2.

25.09.2006р.

Білоцерківською районною державною адміністрацією в Київській області був

зареєстрований Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича

база Топаз" (номер запису 13281020000000826) (надалі Статут).

Відповідно

до ст. 140 ЦК України, ст. 50 Закону України „Про господарські товариства”

товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами

товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких

встановлюється статутом. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю не

відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з

діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів.

Як

вбачається з ч.1 ст. 144 ЦК України статутний капітал товариства з обмеженою

відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників. Відповідно до

статутного капіталу визначається мінімальний розмір майна товариства, який

гарантує інтереси його кредиторів. Розмір статутного капіталу товариства не

може бути меншим розміру, встановленого законом

Згідно

ст. 10.1, 10.2, 10.3 Статуту розмір Статутного капіталу Товариства з обмеженою

відповідальністю "Виробнича база Топаз" становить 100 000 грн. (сто

тисяч гривень). Статутний капітал формується за 

рахунок майна та обладнання і розподіляється на частки серед Учасників

таким чином : ОСОБА_1. вносить майно та обладнання на суму 50 000 грн. - 50 %

Статутного капіталу і має 5 голосів; ОСОБА_2. вносить майно та обладнання на

суму 50 000 грн. -50 % Статутного капіталу і має 5 голосів. У| випадку

прийняття рішень шляхом голосування при рівній кількості голосів, рішення

приймається те, за яке віддав свій голос Голова Товариства.

Відповідно

до п. 1 Акту передачі майна та обладнання учасниками Товариства з обмеженою

відповідальністю "Виробнича база Топаз" №1 від 21 вересня 2006 року

для формування Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю

„Виробнича база „Топаз" позивачем передано: виробничий комплекс,

розташований в м. Біла Церква по вул. Гайок, 218, загальною вартістю 63000грн.,

що складається: з ПТО компресорна „А" площею 165,5 кв.м., склад „Б"

площею 123, 0 кв.м.; склад „В" площею 26,6 кв.м.,; навіс „Г", асфальтовану

площадку площею 0,12 га вартістю 6912 грн.; огорожу площадки

вартістю 5000 грн.; компресор вартістю 740 грн.; скобозаборник

вартістю 960 гри.; електродрель вартістю 135 грн.; швейну машину

вартістю 918 грн.; лобзик вартістю 200 грн.; фен вартістю 135

грн.;  рампу вартістю 2000 грн.

Всього майна та обладнання було передано позивачем на загальну суму 80000 грн.

Судом

встановлено, що майно зазначене у вказаному акті, а саме виробничий комплекс,

розташований в м. Біла Церква по вул. Гайок, 218, яке складається: з ПТО,

компресорна „А" площею 165,5 кв.м., склад „Б" площею 123, 0 кв.м.;

склад „В" площею 26,6 кв.м.,; навіс „Г", набуте позивачем у власність

на підставі Договору купівлі-продажу від 11.10.2005р., укладеного між Приватним

підприємцем ОСОБА_1. та Дочірнім підприємством Державної компанії з експорту та

імпорту продукцій і послуг військового та спеціального призначення

„Укрспецекспорт” Державного підприємства „Спеціалізована зовнішньоторгівельна

фірма „Прогрес”.

Крім

того, згідно вищевказаного Акту передачі майна та обладнання від 21.09.2006р.,

позивач передав у користування відповідачу орендовану земельну ділянку,

що знаходиться в стадії приватизації, загальною площею 1,1183га, на території

Фурсівської сільської Ради Білоцерківського району.

Суд

встановив, що 26.10.2006р. між Білоцерківською районною адміністрацією

Київської області та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1. укладений

договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець

(Білоцерківська  районна адміністрація

Київської області) надав, а орендар (позивач) прийняв строком на 10 років у

платне володіння земельну ділянку, що перебуває в державній власності і

розміщена на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району

Київської області загальною площею 1,1183га за рахунок земель Білоцерківської

КЕЧ (землі промисловості). Вказаний вище Договір був зареєстрований у Київській

регіональній філії №29 державного підприємства „Центр державного земельного

кадастру” за №040601000111. Актом 

прийому-передачі земельної ділянки від 26.10.2006р. підтверджено

прийняття у користування позивачем вказаної земельної ділянки.   

Відповідно

до п.2 Акту передачі майна та обладнання учасниками Товариства з обмеженою

відповідальністю "Виробнича база Топаз" №1 від 21 вересня 2006 року

ОСОБА_2., передала до Статутного капіталу товариства: асфальтовану площадку

площею 0,12 га вартістю 7912 грн.. огорожу площадки вартістю 6000 грн.,

компресор вартістю 740 грн., скобозаборник вартістю 960 грн., електродрель

вартістю 135 грн., ребер вартістю 530 грн., прес для ґудзиків вартістю 453

грн., електрошуруповерт вартістю 270грн., циркулярку вартістю 3000 грн., а

всього майна на загальну суму 20000 грн.

Згідно

ст. 4.2 Статуту учасники мають право: брати участь в управлінні справами

Товариства в порядку, визначеному Установчими документами, обирати та бути

обраними до керівних органів Товариства, призначати своїх представників для

участі в роботі керівних органів Товариства, брати участь у розподілі та

отримувати частину прибутку Товариства (дивіденд), користуватись переважним

правом отримання послуг, які надаються Товариством, одержувати інформацію про

діяльність Товариства, вийти зі складу Учасників в порядку, передбаченому

Установчими документами та Законодавством, інші права, передбачені

Статутом, Законодавством та рішеннями Зборів Учасників.

Відповідно

до положень ст. 12 Статуту, статті 148 ЦК України участь учасника в Товаристві

може бути припинена за письмовою заявою Учасника, яка подається не пізніше як

за три місяці до дня припинення участі.

Судом

встановлено, що Заявою від 06.06.2007р. позивач звернувся до зборів учасників

Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича база Топаз" з

вимогою про виключення ОСОБА_1. зі складу учасників товариства за власним

бажанням. Також,  вказаною заявою позивач

просив відповідача повернути в натуральному вигляді, належну йому частку у

товаристві (внесок до статутного капіталу), а саме: виробничий комплекс у

складі будівель, що знаходиться за адресою м. Біла Церква, вул. Гайок, буд.

218, що складається: з ПТО компресорна „А" (165,5 кв.м.), склад „Б"

(123, 0 кв.м.); склад „В" (26,6 кв.м.); навіс „Г" загальною вартістю

63 тис. гривень; асфальтована площадка площею 0,12 га  6912 грн.; огорожа площадки 5000 грн.;

компресор 740 грн.; скобозаборник 

960 грн.; електродрель 135 грн.; швейна машина  918 грн.; лобзик  200 грн.; фен  135 грн.; 

рампа вартістю 2000 грн.

Відповідно

до п. 3.5 Рекомендацій президії ВГСУ від 28.12.2007 N 04-5/14 „Про практику

застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних

відносин” подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою  на припинення 

корпоративних  прав та обов'язків

учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з товариства  не 

залежить  від згоди  товариства 

чи інших його учасників. 

Згідно

Листа ВСУ „Про практику розгляду судами корпоративних спорів” від 01.08.2007р.

учасник ТОВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших

учасників. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням

зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства, у

зв'язку з чим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви

про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам

органами зв'язку.

Як

вбачається із пояснень відповідача, наданих в судовому засіданні та не

спростовується позивачем, відповідач отримав заяву про вихід ОСОБА_1. із

товариства та 15.09.2007р.  надіслав

позивачу телеграму, якою останнього повідомив про підготовку проекту рішення

зборів учасників щодо надання згоди на вихід позивача з товариства згідно його

письмової заяви та повернення йому майна в натуральній формі, що

підтверджується копією Телеграми  9/Ч201

128  15/9 1722, яка  залучена до матеріалів справи.

Таким

чином, з моменту звернення позивача із заявою про вихід з товариства від

06.06.2007р., позивач вважається таким, що вийшов зі складу учасників

Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича база Топаз".

Суд

звертає увагу на те, що вихід учасника з товариства зумовлює припинення

корпоративних відносин між учасником і товариством. Правовим наслідком виходу

учасника є виникнення у товариства обов'язків щодо здійснення з ним розрахунків

на його вимогу.

Як

вже зазначалося вище, з урахуванням уточнень позовних вимог від 18.03.2008р.,

позивач просить суд повернути майно, передане до статутного капіталу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича база Топаз"  в натурі,

Відповідно

до ч.1 ст. 54 Закону України „Про господарські товариства”, ст. 13 Статуту  при виході учасника з товариства з обмеженою

відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства,

пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться

після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12

місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад

може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. 

Таким

чином, згідно статті 54 Закону України „Про господарські товариства” та статті

13 Статуту повернення вкладу в натуральній формі на вимогу учасника можливе

лише за згодою товариства.

Судом

встановлено, що відповідно до ст. 18 Статуту, ст..145 ЦК України, ст..59

Закону  України „Про господарські

товариства” вищим керівним органом товариства - Зборами учасників не приймалося

рішення у встановленому законом порядку, щодо надання згоди ОСОБА_1 на

повернення вкладу в натуральній формі.

Також,

позивачем, на підтвердження своїх доводів, не подано до суду правовстановлюючих

документів на асфальтову площадку площею 0,12га загальною вартістю 6912грн., що

передавалася  для формування  статутного капіталу  Товариства з обмеженою відповідальністю

"Виробнича база Топаз" згідно Акту передачі майна та обладнання №1

від 21 вересня 2006 року .

Враховуючи

зазначене, позовні вимоги позивача щодо повернення останньому майна в натурі,

яке було передано позивачем до Статутного капіталу згідно переліку, зазначеного

в акті прийому-передачі від 21.09.2006р. є необґрунтованими та такими, що не

підлягають задоволенню.

Щодо

позовних вимог про повернення позивачу земельної ділянки площею 1,1183 га,

передану позивачем товариству у тимчасове користування, що знаходиться на

території Фурсівської сільської Ради Білоцерківського району суд зазначає

наступне.

Як

зазначалося вище, відповідно до Протоколу установчих зборів учасників

Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича база Топаз" від

21.09.2006р. №1 та Акту передачі майна та обладнання учасниками Товариства з

обмеженою відповідальністю "Виробнича база Топаз" №1 від 21 вересня

2006 року ОСОБА_1. передав у користування товариству орендовану ним

земельну ділянку, що знаходиться в стадії приватизації, загальною площею

1,1183га, на території Фурсівської сільської Ради Білоцерківського району.

Відповідно

до ч.2 ст. 54 Закону України „Про господарські товариства”, п.13.3 Статуту  майно, передане учасником товариству тільки

в користування, повертається в натуральній формі без винагороди. Суд

звертає увагу на те, що в даному випадку, законодавством не передбачено

обов'язкового погодження товариством повернення майна, переданого у

користування,  в натуральній формі.

Таким

чином, враховуючи вищезазначене, позовні вимоги щодо повернення позивачу

земельної ділянки площею 1,1183 га, передану позивачем товариству у тимчасове

користування, що знаходиться на території Фурсівської сільської Ради

Білоцерківського району є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають

задоволенню.

Щодо

стягнення з відповідача належної позивачу частину прибутку, отриманого

відповідачем  по результатам фінансово -

господарської діяльності за 2007рік, суд зазначає наступне.

Стаття

15 Закону України „Про господарські товариства” передбачає, що прибуток

товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття

матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З

балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по

облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та

інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків,

залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих

документів визначає напрями його використання.

Відповідно

до ст. 41 Закону України „Про господарські товариства”, ст. 18 Статуту до

виключної компетенції зборів учасників належать питання порядку розподілу

прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення

порядку покриття збитків, встановлення розміру частини прибутку, який підлягає

розподілу серед учасників.

Згідно

Листа ВСУ „Про практику розгляду судами корпоративних спорів” від 01.08.2007р.

при вирішенні спорів, пов'язаних з виплатою дивідендів, господарські суди

повинні керуватися тим, що суд вправі прийняти рішення лише щодо виплати

учаснику дивідендів відповідно до рішення загальних зборів учасників

товариства. Якщо загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток

товариства, господарський суд не може підміняти вищий орган управління

товариства і втручатися у господарську діяльність товариства. Законодавством не

передбачено можливість виплати учаснику дивідендів на підставі рішення суду.

Згідно

ч. 2 ст. 54  Закону України „Про

господарські товариства”, п. 13.3 Статуту Учаснику, який вибув, виплачується

належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту

його виходу.

Згідно

ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на

підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює

наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення

сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення

господарського спору.

Відповідно

до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які

вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються

сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає

тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини

справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними

засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.

34 ГПК України).

Оскільки

в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які  підтверджували б факт одержання товариством

за результатами фінансово - господарської діяльності за 2007рік прибутку,

позовні вимоги щодо стягнення з відповідача належної позивачу частину прибутку,

отриманого відповідачем  по результатам

фінансово - господарської діяльності за 2007 рік є необґрунтованими, не

підтвердженими належними та допустимими доказами, а отже такими, що не

підлягають задоволенню.

Судові

витрати в частині витрат на послуги адвоката в розмірі 500 грн. не можуть бути

покладені на відповідача з урахуванням наступного.

Позивачем

не подано до суду належних та допустимих доказів, які б підтвердили б те, що

позивач поніс витрати на оплату послуг адвоката у справі №К10/029-08.

Подана

відповідачем Квитанція №406423 від 31.01.2008р. та Довідка Адвокатського

об'єднання „Дарницька колегія адвокатів” від 26.02.2008р. №7 не містять

відомостей про те, що адвокатом ОСОБА_3 надавалась юридична допомога саме

у  справі №К10/029-08.

Відповідно

п.10 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України „Про деякі питання практики

застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України” від

04.03.1998 № 02-5/78 відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг

адвокатів здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні,

ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от

угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої

довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного

доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Оскільки

позивачем не подано суду належних доказів (угоди про надання послуг щодо

ведення справи у суді, довіреності і платіжного доручення або іншого документа,

який підтверджує сплату відповідних послуг) понесених витрат позивачем на

оплату послуг адвоката у справі №К10/029-08, враховуючи приписи ст. 44 ГПК

України, а також враховуючи Постанову Верховного Суду України від 01.10.2002

№  30/63 та п. 10 Роз'яснення Вищого

Арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VІ

Господарського процесуального кодексу України” від 04.03.1998 № 02-5/78,

витрати на послуги адвоката в розмірі 500грн. не можуть бути покладені на

відповідача.

Відповідно

до ст. 49 ГПК України мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому

задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру

задоволених позовних вимог.

Керуючись

ст.ст. 33, 43, 49, 82 -85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Зобов'язати Товариство з обмеженою

відповідальністю "Виробнича база Топаз" (09150, Київська область,

Білоцерківський район, с.Фурси, вул.Радянська, 87, код ЄДРПОУ 34637390)

повернути  ОСОБА_1  (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номерНОМЕР_1)

земельну ділянку площею 1,1183 га, що знаходиться на території Фурсівської

сільської Ради Білоцерківського району.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою

відповідальністю "Виробнича база Топаз" (09150, Київська область,

Білоцерківський район, с.Фурси, вул.Радянська, 87, код ЄДРПОУ 34637390) на

користь ОСОБА_1  (АДРЕСА_1,

ідентифікаційний номерНОМЕР_1) 28,33 грн. витрат по сплаті державного мита,

39,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В решті позовних вимог відмовити.

5.          Після вступу рішення в законну силу

видати накази.

Дане

рішення господарського суду Київської області 

набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або

касаційному порядку.

Суддя                                                   

                                                         Тищенко

О.В.