Постанова

від 08.04.2008 по справі 32/206-07-6067

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

  ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т

А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"08"

квітня 2008 р.

Справа

№ 32/206-07-6067

Колегія   суддів  

Одеського   апеляційного   господарського  суду  

у   складі:

Головуючого                                                                               

Лашина В.В.

Суддів

:                                                                                         

Єрмілова Г.А.                                                                                                                       

Воронюка О.Л.

при

секретарі                                                                     

Толок В.В.         

за

участю представників сторін:

Від

скаржника (Державна Митна Служба України “Південна Регіональна Митниця")

-  Волкова І.О., довіреність  № 24/27-01/786,  дата видачі : 29.01.08; 

Від

боржника (Підприємства "ТЕМО" Дочірного підприємства Теріторіального

міжгалузевого об`єднання "ТЕМО") - 

Дорусь Ю.В., довіреність  №

б/н,  дата видачі : 27.07.07; 

Від

кредитора (Державна Митна Служба України Котовська митниця) -  Хренкова М.Б., довіреність  № 17/01-30/99,  дата видачі : 11.06.07;  Богач М.М., довіреність № 7/01-30/100 від

11.06.07р.;

Від

прокуратури Одеської області -  Порилипко

І.О., посвідчення  № 881;  Лянна О.А. посвідчення № 98 від 04.11.98 р.

    Розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Південної регіональної митниці

на

ухвалу  господарського суду Одеської  області від 14.01.2008 р. 

зі

справи №

32/206-07-6067

за

заявою ДП ТМО”ТЕМО”

до

ДП ТМО “ТЕМО”

за

участю Прокуратури

Одеської області

про банкрутство

Відповідно

до ст.77ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 11.03.2008р.

до 25.03.2008р; з 25.03.2008р. до 08.04.08р.

Ухвалою

Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2008р. розгляд апеляційної

скарги продовжено до 30.04.2008р.

                                             В С Т А Н О В И Л А:

       Ухвалою господарського суду Одеської

області від 19.07.2007 р. за заявою боржника в особі голови ліквідаційної

комісії Дочірнього підприємства територіального міжгалузевого об`єднання „ТЕМО”

(далі -ДП МТО „ТЕМО”) на підставі ст. 51 Закону України „Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” було порушено

провадження у справі про банкрутство ДП МТО „ТЕМО”, введено мораторій на

задоволення вимог кредиторів.

25.07.2007

р. постановою господарського суду Одеської області ДП МТО „ТЕМО” визнано

банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором

призначено ОСОБА_1.

        Ухвалою господарського суду Одеської

області від 19.11.2007 р. Південну регіональну митницю визнано кредитором ДП

МТО „ТЕМО” з грошовими вимогами в сумі 2774238 грн.

         Ухвалою господарського суду Одеської

області від 14.01.2008 р. (суддя Грабован Л.І.) затверджено звіт ліквідатора та

ліквідаційний баланс ДП ТМО „ТЕМО”; вимоги, не задоволені за відсутністю майна,

визнані погашеними; припинені юридична особа ДП ТМО „ТЕМО”, повноваження

ліквідатора та провадження у справі; зобов`язано державного реєстратора після

проведення державної реєстрації припинення юридичної особи банкрута надати суду

копію повідомлення (довідки) про проведення державної реєстрації припинення

юридичної особи тощо.

      Не погоджуючись з цією ухвалою, Південна

регіональна митниця в апеляційній скарзі просить її скасувати, посилаючись на

порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, оскільки

господарським судом не було враховано, що відповідно до листів Вищого

господарського суду України № 01-8/106 та 

№ 01-8/241 від 25.06.2003 р. у випадках порушення справи про банкрутство

за заявою боржника, останній зобов`язаний подати разом із заявою аудиторський

висновок та у разі його відсутності суд повинен був повернути заяву боржника

відповідно до п. 3 ст. 63 ГПК України, чого зроблено не було ані боржником ані

судом, незважаючи на клопотання скаржника щодо призначення судової експертизи у

вигляді аудиторської перевірки діяльності боржника. Крім цього, апелянт

зазначає, що господарським судом було необґрунтовано не залучено до участі у

справі власника боржника -Територіальне міжгалузеве об`єднання „ТЕМО”, яке

відповідно до ст. 126 ГК України повинно нести субсидіарну відповідальність за

зобов`язаннями ДП МТО „ТЕМО”.

    Заслухавши пояснення представників сторін,

перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин

справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та не

підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

   Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України

„Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” усі

види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на

праві власності або повного господарського відання на дату відкриття

ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються

до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому

числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної

інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку,

встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних

територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому

порядку.

     Як вбачається з матеріалів справи, під час

ліквідаційної процедури ліквідатором направлялися запити до компетентних

державних органів щодо наявності у боржника нерухомого майна, транспортних

засобів або інших активів, за рахунок яких можливо було б провести розрахунки з

кредиторами.

       Однак згідно до листа Головного

управління МВС України в Одеській області від 21.08.2007 р. № 42/1-2554,

довідки КП „Одеське міське БТІ та РОН” № 7516 від 22.08.2007 р., постанов

Другого відділу ДВС у Приморському районі м. Одеси та довідок АТ „Укрінбанк”

від 04.12.2007 р. № 13/1-2627 й ВАТ АБ „Укргазбанк” від 04.12.2007 р. № 03-392

за боржником не зареєстровані транспортні засоби, будь-які об`єкти нерухомості

та відсутні залишки грошових коштів на рахунках боржника. Також згідно до звіту

ліквідатора на підприємстві не працюють працівники та у зв'язку з відсутністю

ліквідаційної маси та грошових коштів розрахунки з кредиторами не проводились.

         Частиною 2 ст. 32 Закону України „Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що якщо за

результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не

залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної

особи - банкрута.

            Доказів зворотного надано не було.

          Таким чином, судова колегія вважає,

що судом першої інстанції цілком вірно встановлені обставини справи та ним дана

правильна юридична оцінка із застосуванням належним норм матеріального права.

     Посилання Південної регіональної митниці

на те, що місцевим господарським судом безпідставно незадоволено клопотання

кредитора щодо призначення судової експертизи у вигляді проведення аудиторської

перевірки з посиланням на приписи листів Вищого господарського суду України №

01-8/106 та  № 01-8/241 від 25.06.2003

р., судова колегія вважає неспроможними, оскільки у згаданих листах Вищого

господарського суду України ці застереження стосувалися приписів ст. 5 Закону України

„Про банкрутство”, положення якого були змінені у зв`язку з прийняттям Закону

України від 30 червня 1999 року № 784-XIV „Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом”. Так, статтею 7 цього Закону встановлений

перелік відомостей та документів, які необхідно надавати боржнику разом із

заявою про порушення провадження у справі про банкрутство й вимоги щодо

обов`язкового надання аудиторського висновку відсутні.

       Не може погодитися судова колегія й з

посиланням скаржника щодо безпідставного незалучення до участі у справі ТМО

„ТЕМО” в якості третьої особи, яка має нести субсидіарну відповідальність

згідно до ст. 126 ГК України з огляду на таке.

      Статтею 1 Закону України „Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлений перелік

осіб, які беруть участь у справі про банкрутство.

    Натомість, як правильно було вказано судом

першої інстанції, положеннями згаданого Закону не передбачено залучення третіх

осіб у справі про банкрутство.

    Крім цього, відповідно до частин 1-3 ст. 96

ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім

належним їй майном. При цьому, учасник (засновник) юридичної особи не

відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за

зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених

установчими документами та законом.

    Згідно до п. 1.7 Статуту ДП ТМО „ТЕМО”,

підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями всім майном, що мається у його

господарському ведені. Пунктом 13.1 Статуту також передбачено, що підприємство

самостійно здійснює свою господарську діяльність та несе відповідальність за її

результати. Статутом ДП ТМО „ТЕМО” не передбачена відповідальність власника

-ТМО „ТЕМО” за зобов`язання банкрута.

      Частиною 1 ст. 619 ЦК України визначено,

що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю

боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

     Такий випадок покладення субсидіарної

відповідальності міститься, зокрема, у ст. 126 ГК України.

       Так, за змістом ч. 1 цієї статті

асоційовані підприємства (господарські організації) - це група суб'єктів

господарювання - юридичних осіб, пов'язаних між собою відносинами економічної

та/або організаційної залежності у формі участі в статутному фонді та/або

управлінні. Залежність між асоційованими підприємствами може бути простою і

вирішальною.

       Між тим, покладення субсидіарної

відповідальності передбачено ч. 6 ст. 126 ГК України в разі якщо корпоративне

підприємство через дії або бездіяльність холдингової компанії виявиться

неплатоспроможним та визнається банкрутом. Тобто саме на холдингову компанію

може бути за приписами цієї статті покладено субсидіарну відповідальність за

зобов'язаннями корпоративного підприємства. Однак МТО „ТЕМО” не є холдінговою

компанією у розумінні ч. 5 ст. 126 ГК України або Закону України „Про

холдингові компанії в Україні”.

      Помилковим вважає судова колегія й

твердження апелянта про незаконне неврахування положень п. 17.3 Статуту ДП МТО

„ТЕМО” щодо проведення ліквідації лише ліквідаційною комісією, оскільки

виходячи зі змісту ч. 1 ст. 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом” з моменту порушення провадження у справі

про банкрутство пріоритетними є положення, які містяться у цьому Законі. У

відповідності до ч. 2 ст. 24 зазначеного Закону призначення членів

ліквідаційної комісії відбувається господарським судом саме за клопотанням

ліквідатора.

      За таких обставин, судова колегія вважає,

що оскаржувана ухвала про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного

балансу, а також припинення провадження по справі про банкрутство ДП ТМО „ТЕМО”

є законною та обґрунтованою, а тому належних правових підстав для її скасування

не  вбачається.

Керуючись ст.ст. 103-106 Господарського процесуального

кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну

скаргу Південної регіональної митниці залишити без задоволення, а ухвалу

господарського суду Одеської області від 14.01.2008 р. по справі  № 

32/206-07-6067 - без змін.

Головуючий                                                                    

В.В. Лашин

           Суддя                                                                                   

Г.А. Єрмілов

           Суддя                                                                                 

О.Л. Воронюк

           Постанова підписана