Постанова

від 19.07.2011 по справі 5/5/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "19" липня 2011 р.                                                                                    

Справа № 5/5/11  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого –

Білошкап О.В.,

суддів –

Заріцької А.О.,

Хандуріна М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва на постанову господарського суду Миколаївської області від 24.01.2011р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.04.2011р. по справі № 5/5/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Проф-Строй",-

в с т а н о в и в:

Постановою господарського суду Миколаївської області від 24.01.2011р. визнано ТОВ "Проф-Строй" банкрутом,  відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ТОВ "Проф-Строй" арбітражного керуючого Шаповалова А.В.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.04.2011р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у заводському районі м. Миколаєва залишено без задоволення. Постанову господарського суду Миколаївської області від 24.01.2011р. залишено без змін.

Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва  звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Миколаївської області від 24.01.2011р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.04.2011р. скасувати та передати справу на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм  процесуального та матеріального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог  частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій,   ліквідатор ТОВ  "Проф-Строй"  звернувся до суду з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство ТОВ  "Проф-Строй", оскільки підприємство неспроможне погасити існуючу кредиторську заборгованість в розмірі 312087,07грн.  Майнових та грошових активів Товариство з обмеженою відповідальністю "Проф-Строй"  –немає.

Ухвалою  господарського суду Миколаївської області від 04.01.2011р. порушено провадження по справі про банкрутство ТОВ  "Проф-Строй" на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою суду першої інстанції від 24.01.2011р. ТОВ "Проф-Строй" визнано банкрутом,  відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ТОВ "Проф-Строй" арбітражного керуючого Шаповалова А.В., зобов’язано ліквідатора: подати до офіційного друкованого органу газети "Голос України" або "Урядовий кур’єр" у 5-ти денний строк оголошення про банкрутство ТОВ "Проф-Строй" та відкриття ліквідаційної процедури, надати до суду реєстр вимог кредиторів.

Залишаючи без змін постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, наданий проміжний ліквідаційний баланс підприємства та інші матеріали справи свідчать про недостатність вартості майна боржника, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, для задоволення вимог кредиторів, а доводи ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва про відсутність доказів безспірності вимог кредитора спростовуються наявними матеріалами у справі.  

Як вбачається з матеріалів справи, справа про банкрутство ТОВ "Проф-Строй" порушена за ознаками ст. 51 Закону України "Про  відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутство", якщо вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов’язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

За  результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру,  призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора  можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.

Необхідними передумовами для звернення з заявою на підставі ст.51 Закону України "Про  відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутство" є дотримання боржником ст.ст.105, 110 Цивільного кодексу України, ст.60 ч.5 Господарського кодексу України.

Зокрема, статтею  105 ЦК України передбачено:  

учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення;

учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу.  Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи;

з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється;

комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи;

комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Згідно частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Згідно вимог частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Статтею 60 Господарського кодексу України, встановлено, що ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"   є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби, про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 12.10.2010р. учасником боржника прийнято рішення про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації та ліквідацію ТОВ "Проф-Строй" , оскільки вартості майнових активів боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Згідно проміжного ліквідаційного балансу сума вимог кредитора ТОВ "Проф-Строй" станом на 01.12.2010р. становить 312087,07грн., що не оспорюється боржником.  

В "Бюлетені державної реєстрації" №160/2 (20/2) від 20.10.2010р. розміщено оголошення про ліквідацію юридичної особи ТОВ "Проф-Строй"  відповідно до частини 4 статті 105 ЦК України.  

Судом апеляційної інстанції встановлено,  що голова ліквідаційної комісії боржника звернувся до господарського суду із заявою про банкрутство за ознаками ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" із дотриманням строку, передбаченого частиною 4 статті 105 ЦК України, оскільки інформація про прийняття засновником боржника рішення про ліквідацію товариства, розмішена у "Бюлетені державної реєстрації" 20.10.2010р., а заяву про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Проф-Строй" було подано до господарського суду 30.12.2010р., тобто більш ніж через 2 місяці з моменту розміщення засновником боржника оголошення у "Бюлетені державної реєстрації".

До заяви ліквідатора про порушення справи про банкрутство доданий проміжний ліквідаційний баланс, складений відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України.

Крім того, у заяві про порушення провадження по справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Проф-Строй" містяться відомості про відсутність майна у боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором повідомлено органи державної податкової служби листом від 01.11.2010р. про припинення діяльності ТОВ "Проф-Строй" у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Статтею 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється органами державної податкової служби якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що з моменту введення ліквідаційної процедури ДПІ мало змогу та достатній час для проведення позапланової перевірки для здійснення контрольно –перевірочних заходів до боржника відповідно до своїх повноважень та звернутись зі своїми грошовими вимогами до боржника, проте необхідних заходів для організації її вчасного проведення, в порушення вимог Закону, не вжила.

Посилання заявника касаційної скарги на відсутність документів, що підтверджують безспірність вимог, зокрема, на відсутність виконавчих чи розрахункових документів, за якими  відповідно до законодавства здійснюється списання    коштів  з рахунків  боржника, як це визначено п. 3  ст.  6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є безпідставними, оскільки із заявою про порушення справи про банкрутство звернувся саме боржник, що свідчить про визнання ним обставин наявності боргу, а тому не вимагається подання доказів його неплатоспроможності на момент звернення до господарського суду.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані постанова господарського суду Миколаївської області від 24.01.2011р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 13.04.2011р. прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства з урахуванням всіх обставин, які мають значення для справи, тому  підстав для їх скасування немає.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваних рішеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Миколаївської області від 24.01.2011р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.04.2011р. по справі № 5/5/11 залишити без змін.

Головуючий:

Білошкап О.В.

Судді:

Заріцька А.О.

Хандурін М.І.