Ухвала від 20.07.2011 по справі 5010/1465/2011-28/67

5010/1465/2011-28/67

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про порушення провадження у справі

20.07.11 Справа № 5010/1465/2011-28/67   

Господарський  суд  Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П., розглянувши матеріали

за позовом:         Приватного підприємства  “Неллі”

                            вул. Новозаводська, буд.№16, кв. №2, Ленінський район,

                            м. Миколаїв, 54028

                            адреса представника: Родіков Т.В.,

                            вул. Бобикевича, буд. №12, кв. №2,

                            м. Стрий, Львівська область, 82400                             

до відповідача:  Відкритого акціонерного товариства “Агрохім”

                            вул. Максима Рильського, 26, смт. Рожнятів, 77600

про                      стягнення 150000 грн. сплачених згідно рахунку-фактури № 2 від 05.02.08.

                           та меморіального ордеру № 48 від 07.02.08,                           

          визнав подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.

          До позовної заяви позивачем долучено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Відкритого акціонерного товариства “Агрохім” в розмірі позовних вимог на суму 150000 грн.

          Клопотання мотивоване тим, що відповідно до протоколу спільного засідання правління та спостережної ради ВАТ “Агрохім” від 21.12.09, вирішили дати згоду на укладення мирової угоди з договором про спільну діяльність між ТОВ “Капітал Ойл Україна” Компанія Свенська Капітал Ойл АВ, ДП “Богородчанинафтогаз”, передати в рахунок погашення заборгованості наступне нерухоме майно (частину цілісного майнового комплексу) згідно переліку. На думку позивача, є реальна загроза що все майно відповідача буде передано у власність третім особам, що призведе до утруднення чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

          Розглянувши вищезазначене клопотання, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для  його задоволення, враховуючи наступне.

          Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України,  господарський  суд  за  заявою  сторони,  прокурора  чи  його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються судом як гарантія виконання судового рішення.

          У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. (п. 1.1. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»).

                  Статтею 67 ГПК України визначено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або  грошові  суми,  що  належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;     зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

          Звертаючись  до  господарського суду з клопотанням про забезпечення позову,  позивач  не зазначив в ній обґрунтування необхідності забезпечення позову,  що полягає  в  доказуванні  фактичних обставин,  з  якими  пов'язано  вирішення питання   про   забезпечення   позову   та   адекватність   засобу забезпечення позову заявленим позовним вимогам. Позивачем не вмотивовано,  яким  чином  невжиття  таких  заходів  до забезпечення  позову  може  утруднити   або   зробити   неможливим виконання рішення у  справі з вищезазначеним предметом позову.

          У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

          Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд врахував інтереси як позивача, так і інших осіб, права чи законні інтереси яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.      

          Враховуючи те, що позивачем не надані докази з метою доведення суду наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову,  зазначене клопотання залишене без задоволення.

          Окрім цього, предметом позову є стягнення 150000 грн. сплачених згідно рахунку-фактури № 2 від 05.02.08 та меморіального ордеру № 48 від 07.02.08, а забезпечення позову позивач просить вжити шляхом накладення арешту на майно, що є неможливим, оскільки такі заходи не відповідають суті позовних вимог.

          

 

          Керуючись ст.ст. 66, 67,  61, 64, 65, 86  Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

          прийняти позовну заяву до розгляду та порушити провадження у справі.

          В задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову  відмовити.

          Призначити розгляд справи в судовому засіданні на 04.08.11 о 11:30.

            Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Івано-Франківської області (адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка 16, кімната/зал № 27 (корпус 2).

          Запропонувати сторонам вжити можливих заходів до врегулювання спору.          

          Зобов'язати учасників процесу на підтвердження їх статусу юридичної особи і повного найменування подати суду оригінал і належним чином засвідчені копію статуту (положення), свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності, довідку (витяг) від державного реєстратора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що містить відомості про учасника процесу станом на час розгляду справи.

          Позивачу  подати суду заяву № 8 від 22.04.09.          

          Відповідачу подати суду:           

          відзив на позов  з документальним та правовим обґрунтуванням  і всі документи, що підтверджують факти викладені в ньому;

          копію відзиву направити позивачу, докази чого подати суду.                               

          Зобов'язати учасників процесу направити в судове засідання своїх представників, повноваження яких оформити у відповідності з вимогами ст. 28 ГПК України та надати належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують повноваження представників.

          Повноваження представників сторін мають бути підтверджені довіреністю, оформленою в установленому порядку (засвідченою нотаріально або, якщо довіреність видає юридична особа –підписом її керівника з прикладенням печатки цієї організації). В разі представництва інтересів сторони безпосередньо її керівництвом –подати копію наказу, рішення, розпорядження, протоколу тощо, або засвідчені належним чином витяги з них про призначення на відповідну посаду.

          Відповідно до вимог ст. 36 ГПК України сторонам письмові докази подати в оригіналі або в належним чином засвідченій копії; пояснення по суті спору викласти письмово.

          Суд звертає увагу учасників процесу на те, що копія  документа  виготовляється    рукописним, машинописним способами або засобами  оперативної  поліграфії.  Під час  виготовлення  копії рукописним і машинописним способами текст документа відтворюється повністю,  включаючи  елементи  бланка,  і засвідчується    підписом   посадової   особи,   яка   підтверджує відповідність копії оригіналу. Копія документа вважається належним чином засвідчена, якщо вона засвідчена наступним чином: відмітка "Копія"  зазначається  у  верхній   правій частині лицьового боку першого аркуша документа. Напис про засвідчення   документа  складається   із  слова "Згідно",  найменування  посади, особистого  підпису  особи,  яка засвідчує копію,  її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту "Підпис"(п. 4.10.2 Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах  виконавчої влади, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.1997 року № 1153).

          Суд доводить до відома сторін, що згідно п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу  України  за ухилення від вчинення дій,  покладених  господарським  судом на сторону, з винної  сторони може  бути стягнуто в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто до 1700 грн.

          Суддя                                                                                 І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"

---

Кузишин  У. Б.   20.07.11