Рішення

від 15.09.2011 по справі 5010/1465/2011-28/67

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15 вересня 2011 р.   

Справа № 5010/1465/2011-28/67   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Кузишин У.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:        Приватного підприємства  “Неллі”

                            вул. Новозаводська, буд.№16, кв. №2, Ленінський район,

                            м. Миколаїв, 54028

                            адреса представника: ОСОБА_1,

                            вул. Бобикевича, буд. №12, кв. №2,

                            м. Стрий, Львівська область, 82400                             

до відповідача:  Відкритого акціонерного товариства “Агрохім”

                             вул. Максима Рильського, 26, смт. Рожнятів, 77600

про                       стягнення 150000 грн. сплачених згідно рахунку-фактури № 2 від 05.02.08.

                             та меморіального ордеру № 48 від 07.02.08

за участю представників сторін:

від позивача:  ОСОБА_1 - представник, (довіреність №5 від 23.04.10 )

від відповідача представники не з'явилися;     

ВСТАНОВИВ:

          Приватне підприємство “Неллі”  звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Агрохім” про стягнення 150000 грн. сплачених згідно рахунку-фактури № 2 від 05.02.08 та меморіального ордеру № 48 від 07.02.08.

          Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на перерахунок на розрахунковий рахунок відповідача коштів в розмірі 150000 грн., сплачених згідно рахунку-фактури № 2 від 05.02.08 та меморіального ордеру № 48 від 07.02.08 на виконання укладеного сторонами попереднього договору №б/н від 05.02.08.

          Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 20.07.11 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 04.08.11.           

          Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.08.11, в зв”язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 15.09.11.

          15.09.11 відповідач в судове засідання повторно не з"явився, відзиву на позов не надіслав, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 20.07.11 (вих.№ 11967) та від 04.08.11 (вих. № 12826); отримання вищезазначених ухвал відповідачем підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 3,  39).

          Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

          Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

         Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

          Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні  15.09.11  не надходило.

          Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

          Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції” визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов”язків цивільного характеру.

          За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач належним чином  повідомлений  про час і місце розгляду справи,  зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.          

          Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд позов задовольнити.

          В ході судових засідань судом  досліджені наступні документальні докази:

          протокол спільного засідання правління та спостережної ради ВАТ “Агрохім” від   

           21.12.09  (а.с. 10);                                                                                                                                                       

          ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 23.12.09 по справі № 9/109   

           (а.с. 11-12);                                                                                                                                                   

          попередній договір (а.с. 13);

          рахунок-фактура №2 від 05.02.08 (а.с. 14);

          меморіальний ордер № 48 від 07.02.08 (а.с. 15);

          відповідь голови правління ВАТ “Агрохім” директору ПП “Неллі” на заяву №8 від

           22.04.09 (а.с. 16);                                                                                                                                                          

          вимогу (про повернення грошових коштів) від 11.03.11; докази її направлення та

           отримання           відповідачем  (а.с. 17-18);

          рішення  господарського суду Івано-Франківської області від 16.11.10 по справі №

           3/69 (а.с.19);

          постанову Львівського апеляційного господарського суду  від 23.02.11 по справі №

           3/69 (а.с. 20-21).

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об”єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між ВАТ “Агрохім” (продавець) та ПП “Неллі” (покупець) укладено попередній договір б/н (а.с. 13), предметом якого є зобов”язання ВАТ “Агрохім” укласти з ПП “Неллі” договір купівлі-продажу пилорами та автозаправочної станції, які належать ВАТ “Агрохім” на правах власності і знаходяться за адресою смт. Рожнятів, вул. Рильського, 26, а також дати розподільчого листа на відчуження власної території згідно плану викіпіровки.

          В розділі 2 Попереднього договору сторони погодили ціну договору і порядок розрахунків: ціна об”єктів продажу становить 150000 грн., повний розрахунок проводиться шляхом перерахування коштів покупцем по банківських реквізитах, вказаних продавцем і оформлених у вигляді рахунків.

          7 лютого 2008 року Приватним підприємством  “Неллі” перераховано на розрахунковий рахунок ВАТ “Агрохім” 150000 грн.; в призначенні платежу вказано: “попередня оплата за майно згідно договору №б/н від 05.02.08”. Сплата вищезазначених коштів підтверджується наявними в матеріалах справи рахунком-фактурою № 2 від 05.02.08 та меморіальним ордером № 48 від 07.02.08 (а.с.14-15), що свідчить про виконання позивачем взятих на себе договірних зобов”язань.

          ВАТ “Агрохім” своїх договірних зобов”язань не виконало - не передало у власність ПП “Неллі” пилораму та автозаправочну станцію.

          Голова правління ВАТ “Агрохім” - Стовбан І.М., направив директору ПП “Неллі” відповідь на заяву №8 від 22.04.09 (а.с. 16) в якій зобов”язується протягом 7 календарних днів, з моменту уточнення банківських реквізитів ПП “Неллі”, повернути на рахунок позивача кошти отримані згідно попереднього договору.          

          З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено  претензію № б/н від 11.03.11 (а.с.17) з вимогою в 7-ми денний строк з дня отримання даної вимоги повернути на належний ПП “Неллі” розрахунковий рахунок 150000 грн, які сплачені ВАТ “Агрохім” згідно рахунку-фактури № 2 від 05.02.08 та меморіального ордеру № 48 від 07.02.08. Отримання зазначеної вище вимоги відповідачем -15.03.11, підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.18). Проте, вимога щодо повернення 150000 грн.,  залишена без відповіді та задоволення.          

          Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.11.10 по справі № 3/69 за позовом  ПП "Неллі"  до ВАТ "Агрохім" про спонукання ВАТ "Агрохім" до укладення з приватним підприємством "Неллі" договору купівлі-продажу пилорами та автозаправочної станції, а також надання розподільчого листа на відчуження власної території згідно плану викопіровки за   зустрічним позовом ВАТ "Агрохім" до ПП "Неллі" про визнання недійсним попереднього договору б/н від 05.02.08 року, яке набрало законної сили 23.02.11 відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду,  попередній договір б/н від 05.02.08 року визнано нікчемним.

          У відповідності до ст. 4-5 ГПК України,  господарські суди  здійснюють  правосуддя  шляхом   прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

          Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами  іменем України і є обов”язковими до виконання на всій території України.

          Закон України  “Про судоустрій і статус суддів” у ст. 13 встановлює, що судові рішення,  що набрали законної сили, є обов'язковими до  виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. У цьому аспекті преюдиціальність судових рішень для господарських судів установлено ст. 35 ГПК України.  

          Згідно  вищезазначеної статті, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Відповідно до ст.182 Господарського кодексу, за    попереднім    договором    суб'єкт    господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.  Відносини  щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 635 Цивільного кодексу  обумовлено, що попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не установлена - у письмовій формі. З урахуванням  предмету попереднього договору та вимог ст.657 Цивільного кодексу -  основний договір  підлягав  укладенню у письмовій формі з нотаріальним посвідченням угоди. Таким чином,  ця форма повинна бути дотримана і стосовно додаткового договору. Проте, в  дійсності попередня угода по даній справі не посвідчувалась нотаріально, що сторони визнають. Дана обставина є тією обставиною - за якої  договір є нікчемним / п.1 ст.220 Цивільного кодексу/.

          Згідно з п.2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин,  якщо його  недійсність  встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

          Статтею 216 Цивільного кодексу України визначені правові наслідки недійсності правочину.

          Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.     

          Отже, за загальним правилом, встановленим ст. 216 ЦК, наслідком укладення правочину, що не відповідає вимогам закону  є двостороння реституція, яка полягає у тому, що кожна сторона недійсного правочину має повернути іншій стороні все, що вона одержала на виконання такого правочину. Двостороння реституція є загальним наслідком недійсності правочину, який настає незалежно від наявності вини сторін правочину у тому, що правочин є недійсним.

            Оскільки ПП «Неллі»(покупець), виконало договірні зобов»язання, які виникли з недійсного правочину (нікчемного правочину), на виконання якого ВАТ «Агрохім»(продавець) одержало 150000 грн. сплачених позивачем згідно рахунку-фактури         № 2 від 05.02.08. та меморіального ордеру № 48 від 07.02.08, відповідач повинен повернути позивачу все, що одержав на виконання недійсного правочину - попереднього правочину б/н від 05.02.08.

          Факт отримання відповідачем 150000 грн. сплачених позивачем згідно рахунку-фактури № 2 від 05.02.08. та меморіального ордеру № 48 від 07.02.08 на виконання попереднього правочину № б/н від 05.02.08 підтверджений матеріалами справи, відповідачем не спростований.

          За наведених обставин та правових норм, приймаючи до уваги вчинення відповідачем дій, що свідчать про отримання ним заявлених до стягнення коштів, а саме, відповідь голови правління ВАТ “Агрохім” директору ПП “Неллі” на заяву №8 від 22.04.09 (а.с. 16), суд вважає вимоги позивача обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Судові витрати за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.                                                                     На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України,                            ст.ст.  215, 216, 220, 635, 657 ЦК України, ст. 182 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.  4-5, 35, 49,    ст. 82,   ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          позов Приватного підприємства “Неллі”  до Відкритого акціонерного товариства “Агрохім” про стягнення 150000 грн., сплачених згідно рахунку-фактури № 2 від 05.02.08 та меморіального ордеру № 48 від 07.02.08  задовольнити.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Агрохім” (вул. Максима Рильського, 26, смт. Рожнятів, 77600; код 05489129) на користь Приватного підприємства “Неллі” (вул. Новозаводська, буд.№16, кв. №2, Ленінський район, м. Миколаїв, 54028; код 20869148) –               150000 (сто п”ятдесят тисяч)грн., 1500 (одна тисяча п”ятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.  витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.          

          Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після   закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

          Суддя                                                                           І.П. Кавлак   

          Повне рішення складено 20.09.11

Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"