Рішення

від 01.06.2011 по справі 56/139-35/50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  56/139-35/50

01.06.11

За позовом  Відкритого акціонерного товариства «ДніпроАзот»  

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Повітряні системи»  

про               стягнення  41 831,22 грн.       

                                                                                         Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача:       ОСОБА_1 –предст. за довір. №7/016-юр від 23.03.2011р.;   

Від відповідача:   не з’явились.  

          В судовому засіданні 01.06.2011р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:.

          Відкрите акціонерне товариство "ДніпроАзот" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Повітряні системи" про стягнення пені за порушення строку виконання гарантійних зобов'язань у розмірі 41 831,22 грн.

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2010, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2010, позов Відкритого акціонерного товариства "ДніпроАзот" задоволено повністю.

          Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2011 рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2010 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2010 у справі №56/139 скасовані, справа №56/139 передана на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

На підставі повторного автоматичного розподілу, справа № 56/139 передана на новий розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2011 справа №56/139 прийнята суддею Літвіновою М.Є. до свого провадження, справі присвоєно №56/139-35/50, її розгляд призначено на 28.03.2011.

Позивач та відповідач своїх представників у судове засідання 28.03.2011 не направили, про причини неможливості їх явки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 21.03.2011 не виконали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 20.04.2011.

З метою витребування додаткових доказів, ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 25.05.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 01.06.2011р.

В судовому засіданні 01.06.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити останні в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 01.06.2011р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).   

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судове засідання 01.06.2011р.,  ані відповідач, ані його представники не з’явились.

В судовому засіданні 01.06.2011 з виходом в нарадчу кімнату, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 111№І Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час судового розгляду справи.                           

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  Господарський суд міста Києва, -  

    ВСТАНОВИВ:

          Між Відкритим акціонерним товариством “ДніпроАЗОТ”(надалі - “Позивач”) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Повітряні системи" (надалі - “Відповідач”) був укладений договір поставки № 757160 від 16.10.2007 р. (надалі - “Договір”).

          Згідно пункту 1.1. Договору, Відповідач (постачальник) зобов'язався поставити Позивачу (покупець) компресор гвинтовий повітряний Comp Air L250 в комплекті з блоком осушення DAN 14, вартістю 665 000,00 грн. з ПДВ 20% (надалі - "товар"), а Позивач зобов'язався оплатити поставлений товар.

На виконання вимог Договору, 25.12.2007року, Відповідач поставив Позивачу товар, про що обома Сторонами була підписана видаткова накладна № У0000262 від 25.12.2007 р. із відповідними документами, а саме:  оригінальний паспорт заводу-виробника на компресор, інструкцію з експлуатації гвинтового компресору, інструкцію по використанню абсорбційного осушувана, паспорт виробу на осушувач, а для оплати товару надав рахунок-фактуру № 826 від 12.11.2007 р.

         В свою чергу, Позивач оплатив вартість поставленого товару в повному обсязі, шляхом перерахування грошової суми в розмірі 665 000,00 грн.  на поточний рахунок Відповідача, що підтверджується платіжним дорученням № 340 від 25.01.2008 р.

Відповідно до п. 6.1. Договору постачальник зобов 'язаний за свій рахунок та своїми силами здійснити авторський нагляд за проведенням покупцем пусконалагоджувальних робіт по включенню товару в роботу.

Згідно п. 6.2. Договору постачальник зобов'язаний протягом З (трьох) календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення покупця про готовність до виконання пусконалагоджувальних робіт направити на виробничий майданчик покупця (м. Дніпродзержинськ, вул. С.Х. Горобця, 1) двох чи більше спеціалістів для виконання робіт. Протягом зазначеного часу спеціалісти постачальника повинні прибути на виробничий майданчик покупця. Відповідно до п. б. б. Договору приймання товару в експлуатацію повинно бути здійснено призначеною покупцем робочою комісією одразу після виконання пусконалагоджувальних робіт по включенню товару в роботу. Акт вводу товару в експлуатацію підписується робочою комісією, в яку входять представники покупця та постачальника.

Згідно п. 6.7. Договору у випадку, якщо прострочення в прибутті спеціалістів постачальника на виробничий майданчик покупця буде перевищувати 10 (десять) календарних днів,   покупець  має   право   самостійно   або  з  залученням   інших   організацій виконати пусконалагоджувальні роботи по включенню товару в роботу та здійснити приймання товару в експлуатацію без участі представника постачальника. При цьому гарантія на товар зберігається в повному обсязі, а акт вводу в експлуатацію товару підписується без представників постачальника та безумовно визнається постачальником.

На підставі п. 6.2. Договору, Позивач направив Відповідачу повідомлення про необхідність проведення пусконалагоджувальних робіт для включення товару в роботу та з проханням направити представників Відповідача для виконання робіт (лист № ОиС257 від 10.11.2009 р.), який було отриманий Відповідачем 16.11.2009 р.

Враховуючи те, що протягом 10 днів з дати отримання Відповідачем листа від 10.11.2009 р. № ОиС257 його представники на виробничий майданчик Позивача не з'явилися, відповіді на цей лист Відповідач Позивачу не надав, Позивач на підставі пунктів 6.6. та 6.7. Договору призначив робочу комісію та самостійно виконав пусконалагоджувальні роботи по включенню товару в роботу, а також ввів товар в експлуатацію в цеху рідкого хлору та соляної кислоти ВАТ "ДніпроАЗОТ". По факту вводу товару в експлуатацією робочою комісією Позивача був складений акт робочої комісії про введення в експлуатацію гвинтового повітряного компресору CompAir L250 в комплекті з блоком осушення DAN 14 та засобами КІПіА в корпусі 1080 цеху рідкого хлору та соляної кислоти від 02.12.2009 р.

У лютому 2010р. в роботі змонтованого гвинтового повітряного компресору CompAir L 250 в комплекті з блоком осушення DAN 14 виникли недоліки, технічні характеристики товару погіршилися та знизилися  робочі параметри.

•          продуктивність компресору під тиском 7,5 бар знизилася до 2330 м /ч (38,8 м /мін), при нормі 2562 м /ч (42,7 м /мін), як це передбачено паспортом заводу-виробника на компресор;

•          точка роси °С стала отримуватися при -14,2 °С , при нормі не вище - 40 °С, як це передбачено інструкцією по використанню абсорбційного осушувача;

•          рівень шуму підвищився до 93 дБа, при нормі не більше 80 дБа, як це передбачено інструкцію з експлуатації гвинтового компресору.

Згідно п. 4.1. Договору якість та комплектність товару повинні відповідати вимогам, які зазначені у сертифікаті якості заводу-виробника, нормативним вимогам України, передбаченим для даного виду товарів, а також повинні бути достатніми для використання товару у відповідності до його призначення. Під час укладання Договору Відповідач гарантував належну якість товару та його відповідні робочі параметри (копія комерційної пропозиції TOB "Повітряні системи " додається).

Відповідно до п. 4.5. Договору, постачальник гарантує покупцю високу якість поставленого по даному договору товару. Строк гарантії на товар складає 24 (двадцять чотири) місяці з дати вводу товару в експлуатацію, але не більше ЗО (тридцяти) місяців з дати поставки товару. Якщо протягом гарантійного строку товар повністю або частково вийде з ладу або перестане відповідати умовам даного договору, постачальник зобов'язаний за свій рахунок та своїми силами поставити покупцю новий товар або усунути недоліки в раніше поставленому товарі чи замінити товар, який вийшов з ладу, або його вузли (агрегати) новими протягом 10 календарних днів з дати отримання постачальником дефектного акту. Дефектний акт, в якому зазначаються виявлені недоліки та причини їх виникнення, складається покупцем за участю представника постачальника. У випадку неприбуття представника постачальника до місця знаходження товару для складання дефектного акту протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту направлення покупцем письмового повідомлення про вихід товару з ладу, дефектний акт складається покупцем в односторонньому порядку та безумовно визнається постачальником.

Згідно п. 4.6. Договору за порушення строку виконання будь-якого зі своїх обов'язків, передбачених п. 4.5. Договору, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від вартості дефектного товару, за кожен день прострочення виконання зобов 'язань.

Відповідно до п. 10.1. Договору, строк дії Договору складає дванадцять місяців, а в частині гарантійних зобов 'язань постачальника - протягом всього гарантійного строку на товар.

З метою встановлення причин недоліків товару та фіксації факту їх виявлення, в межах гарантійного строку на товар, на підставі п. 4.5. Договору позивач направив відповідачу повідомлення про виявлення недоліків у товарі та необхідність прибуття представників Відповідача для складання дефектного акту (лист від 10.02.2010 р. № ОиС292), яке, за твердженням позивача  Відповідач отримав 15.02.2010 р.

     Однак, всупереч умовам п. 4.5. Договору, представники Відповідача для складання дефектного акту не з'явилися, відповіді на зазначене повідомлення Відповідач не надав.   

     На підставі пункту 4.5. Договору, з метою фіксації виявлених недоліків та встановлення їх причин, Позивач в односторонньому порядку провів обстеження товару та його робочих -їтіметрів. за результатами якого були виявлені наступні недоліки:

•          продуктивність компресору при 7,5 бар, м3/ч (м3/мін): 2330 (38,8),   при нормі 2562 (42,7);

•          точка роси, °С: -14,2,      при нормі не вище - 40;

•          рівень шуму, дБа: 93    при нормі не більше 80., про що був складений дефектний акт від 24.02.2010 р.

Причинами виявлених в товарі недоліків є:

-          по компресору (продуктивність, рівень шуму) - заводські (виробничі) дефекти;

-     по блоку осушення (точка роси) - неякісний поглинач вологи, слабка продуктивність осушувана

Через наявність зазначених недоліків та їх характер, у тому числі через значний рівень шуму, який недопустимий згідно вимог п. 5.1. ДСН 3.3.6.037-99 (Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1999 № 37), у зв'язку з неможливістю подальшого використання товару за його призначенням та відсутності у Позивача матеріально-технічної бази для самостійного проведення ремонту, товар був виведений з експлуатації до усунення недоліків.

З метою проведення ремонту товару та відновлення його належної працездатності  та на підставі п.п. 4.1. та 4.5. Договору, позивач 04.03.2010року звернувся до Відповідача з рекламацією про усунення недоліків та дефектів товару. До направленої рекламації позивач додав примірник дефектного акту від 24.02.2010 р. Зазначену рекламацію з примірником дефектного акту Відповідач отримав 15.03.2010 р.

Проте, всупереч умовам Договору та вимогам чинного законодавства, протягом встановленого строку, тобто до 26.03.2010 р., представники відповідача для  проведення ремонту та усунення недоліків товару не з'явилися, відповідач недоліки товару не усунув, відповіді на рекламацію позивачу не надав.

Користуючись своїм правом на нарахування штрафних санкцій відповідно до п. 4.6.

Договору, позивач здійснив нарахування пені за порушення відповідачем строку виконаннягарантійних зобов'язань щодо проведення ремонту та усунення недоліків поставленого за Договором товару.  Сума пені за порушення відповідачем строку виконання гарантійних зобов”язань становить 41 831,22грн.

          Серед іншого, у письмових поясненнях наданих з урахуванням вимог постанови Вищого господарського суду України від 02.03.2011р. у справі №56/139, позивач зазначив, направив відповідачу поштою повідомлення –лист №ОиС255 від 29.10.2009р. за адресою головного офісу ТОВ «Повітряні системи»у місті Києві: 03150, м. Київ, вул.. Боженко, 86-Б, в якому зазначив про свої наміри включити поставлене обладнання в роботу у листопаді 2009 року. Вказаний лист також направлявся відповідачу за допомогою факсимільного зв’язку. Отримання зазначеного листа було підтверджено представниками відповідача та факсимільним звітом про відправку та повідомлення про вручення поштового відправлення за №2951468.

          Згідно тверджень позивача, лист №ОиС257 від 10.11.2009р. було направлено відповідачу за допомогою факсимільного зв’язку та поштою на адресу 03150, м. Київ, вул. Боженко, 86-Б. Зазначений лист був отриманий відповідачем за допомогою факсимільного зв’язку 10.11.2010р., що підтверджується факсимільними звітами про відправку, а поштою –16.11.2009р., що повідомлення про вручення поштового відправлення за №2968077.

          Також, отримання відповідачем листа №ОиС 292 від 10.02.2010р. підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №3031800.

          Відповідач заперечував проти позовних вимог, у письмових поясненнях посилався на наступне.

          Відповідач вказує на те, що матеріали справи не містять належних доказів про направлення та отримання останнім повідомлення передбаченого п. 6.2. Договору. За відсутності даного повідомлення відповідачу не було відомо про готовність позивача до виконання пусконалагоджувальних робіт, відповідно виїзд спеціалістів відповідача які проводять авторський нагляд за товаром не відбувся.

          Відповідно до Статуту місцезнаходженням, тобто юридичною адресою відповідача є: м. Київ, вул. Райдужна, 63, кв. 64. Зазначена адреса вказана також у Договорі, та відповідач не змінював дану адресу.

          Також, відповідач посилався на те, що не є належним доказом лист №ОиС257 від 16.11.2009р., оскільки він був направлений позивачем на адресу: м. Київ, вул. Боженко, 86-Б, тобто на адресу, за якою відповідач не перебував. Крім того, особа яка розписалась у поштовому повідомлені не відома відповідачу.

          Серед іншого, відповідач посилався на те, що не був повідомлений належним чином про наявність недоліків, у зв’язку з чим позивач одноособово склав дефектний акт від 11.02.2010р. Вказане повідомлення було направлено на адресу  м. Київ, вул. Боженко, 86-Б, за якою відповідач не перебував.

З огляду на викладене відповідач вказує, що відсутні правові підстави вважати останнього винним у виникненні так званих недоліків, які своїм наслідком мають застосування штрафних санкцій у виді пені, передбаченої п. 4.6. Договору.  

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню,  з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).   

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю –продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. (пп. 1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі –продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює шмоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу (ч. 2 ст. 268 ГК України).

Згідно ч. 5 ст. 269 ГК України постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами (технічними умовами) на основний виріб.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Позивач стверджує, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе за Договором зобов’язання щодо усунення недоліків поставленого товару, у встановлені договором строки та порядку.

Згідно п. 4.6. Договору за порушення строку виконання будь-якого зі своїх обов'язків, передбачених п. 4.5. Договору, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від вартості дефектного товару, за кожен день прострочення виконання зобов»язань.

На підставі вищенаведеного положення Договору позивачем було нараховано пеню в розмірі 41 831,22 грн.

Суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо воно доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до п. 3 ст. 220 Господарського кодексу України, боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено відповідачу наступні листи:

- №ОиС 255 від 29.10.2009р. (про наміри здійснити в листопаді 2009 року ввід в експлуатацію поставленого обладнання);

- №ОиС 257 від 10.11.2009р.  (про направлення уповноваженого представника відповідача для проведення пуско –налагоджувальних робіт поставленого обладнання);

- №ОиС 292 від 10.02.2010р.  (про виявлення недоліків товару та проханням направити уповноваженого представника відповідача для складання та підписання дефектного акту);

- рекламація від 04.03.2010р. №424/01-6 з додатком дефектного акту від 24.02.2010р.

Листи  №ОиС 255 від 29.10.2009р., №ОиС 257 від 10.11.2009р. та №ОиС 292 від 10.02.2010р. було направлено позивачем на адресу: 03150, м. Київ, вул.. Боженко, 86-Б, що підтверджується поштовими повідомленнями №2951468, №2968077, №3031800,  тоді як адресою та місцем знаходження відповідача  є м. Київ, вул.. Райдужна, 63, кв. 64.

Дана адреса відповідача була зазначена в Договорі поставки, а також зазначена в Довідці Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Отже, з наведеного випливає, що позивач неналежним чином повідомив відповідача про виявлення недоліків обладнання та необхідністю прибуття уповноваженого представника відповідача для усунення вказаних недоліків, що позбавило можливості відповідача виконати належним чином передбачені пп. 6.1., 6,2., 6.3., 6.6.,  6,7. Договору зобов’язання.

Позивачем не було надано суду належних доказів на підтвердження, того, що відповідач був повідомлений належним чином та обізнаний відносно наведених вище обставин.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність вини відповідача в порушенні Договірних зобов’язань, та як наслідок відсутність підстав застосування відповідальності у вигляді нарахування пені, за порушення зобов’язання.

Щодо дефектного акту, який було направлено позивачем відповідачу на адресу м. Київ, вул. Райдужна, 63, кв. 64 слід вказати наступне.

Відповідач не заперечував отримання вказаного акту, проте з наведеного акту вбачається, що останній було складено в односторонньому порядку та містить в собі недоліки, які зафіксовані позивачем, проте  даний акт не містить в собі вимоги позивача відносно того, які саме дії повинен здійснити відповідач у зв’язку з виявленням вказаних недоліків.

Відповідно до п. ст. 678 Цивільного кодексу України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право незалежно від можливості використання його за призначенням , вимагати від продавця за своїм вибором:

1)          пропорційного зменшення ціни;

2)          безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3)          відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Таким чином, позивач мав вказати в дефектному акті, що саме останній вимагає здійснити від відповідача –поставити новий товар, усунути недоліки товару, що був поставлений, відшкодування витрат на усунення недоліків тощо).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не були надані суду докази на підтвердження викладеного в позові.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача  про стягнення з відповідача пені в розмірі 41831,22 грн., є безпідставними та необґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -  

В И Р І Ш И В:

1.  В позові відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку  на апеляційне оскарження рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не подано.

Суддя                                                                                          М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 10.06.2011