Постанова

від 21.05.2008 по справі 29/453-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

29/453-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 21 травня 2008 р.                                                                                    № 29/453-07  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного сільськогосподарського підприємства "Компакт"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 10.12.2007 р.

у справі№ 29/453-07

господарського судуХарківської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро"

доПриватного сільськогосподарського підприємства "Компакт"

простягнення 21 466,10 грн.

в судовому засіданні взяли участь  представники:

позивача:— не з'явились;

відповідача:— не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (далі –Товариство) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, у якій просило стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Компакт" (далі –Підприємство) основний борг у розмірі 13 466,44 грн., пеню у розмірі 4 804,82 грн., 3 % річних у розмірі 490,60 грн., інфляційні збитки у розмірі 1 761,59 грн. та штраф у розмірі 942,65 грн.

Позовні вимоги Товариство обґрунтовувало тим, що воно, на виконання укладеного між ним та Підприємством договору № 06.01.2006/БФ від 18.01.2006 р., поставило Підприємству товар, проте Підприємство вказаний товар оплатило лише частково, у зв'язку з чим має відповідну заборгованість, яка підлягає стягненню на підставі норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням пені, 3 % річних, збитків від інфляції та штрафу.

Заявою № 626 від 17.09.2007 р. (а. с. 51 – 54) Товариство уточнило позовні вимоги та просило з тих самих підстав стягнути з Підприємства основний борг у розмірі 11 466,44 грн., пеню у розмірі 2 628,16 грн., 3 % річних у розмірі 465,30 грн., інфляційні збитки у розмірі 1 760,41 грн. та штраф у розмірі 3 063,82 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.10.2007 р. (суддя Тихий П.В.) позовні вимоги Товариства задоволено частково: з Підприємства стягнуто основний борг у розмірі 11 466,44 грн., інфляційні збитки у розмірі 252,26 грн., 3 % річних у розмірі 16,51 грн., а в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2007 р. (колегія суддів: Могилєвкін Ю.О., Пушай В.І., Демченко В.О.) рішення господарського суду Харківської області від 26.10.2007 р. залишено без змін.

Вказані рішення та постанова прийняті з посиланням на норми Цивільного кодексу України та мотивовані обґрунтованістю позовних вимог Товариства і наявністю помилок, допущених Товариством при розрахунку розміру 3 % річних та збитків від інфляції, а також тим, що Товариство здійснило поставку товару Підприємству з порушенням умов договору № 06.01.2006/БФ від 18.01.2006 р., а саме –без попередньої оплати з боку Підприємства, що є підставою для відмови у стягненні пені та штрафу.

Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2007 р. і рішення господарського суду Харківської області від 26.10.2007 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства. Викладені у касаційній скарзі вимоги Підприємство обґрунтовує тим, що господарські суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових актів неповністю з'ясували обставини справи, які мають значення для вирішення спору, надали неправильну оцінку доказам по справі та порушили ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство не скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу Підприємства до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що:

– між Товариством та Підприємством укладено договір № 06.01.2006/БФ від 18.01.2006 р., згідно з яким Товариство зобов'язувалось поставити Підприємству товар, а Підприємство –прийняти його та розрахуватись за нього на умовах попередньої оплати;

– Товариство на виконання договору № 06.01.2006/БФ від 18.01.2006 р. поставило Підприємству товар вартістю 43 768,83 грн. за накладними № РН-БК00017 від 27.03.2006 р., № РН-БК00024 від 30.03.2006 р., № РН-БК00025 від 05.05.2006 р., № РН-БК00205 від 22.05.2006 р., № РН-БК00219 від 23.05.2006 р., № РН-БК00221 від 23.05.2006 р. та № РН-БК00246 від 26.05.2006 р.;

– у накладних № РН-БК00017 від 27.03.2006 р., № РН-БК00024 від 30.03.2006 р., № РН-БК00025 від 05.05.2006 р., № РН-БК00205 від 22.05.2006 р., № РН-БК00219 від 23.05.2006 р., № РН-БК00221 від 23.05.2006 р. та № РН-БК00246 від 26.05.2006 р. зазначено, що умовою продажу товару є попередня оплата;

– Підприємство 22.03.2006 р., 28.03.2006 р. та 06.04.2006 р. на виконання договору № 06.01.2006/БФ від 18.01.2006 р. перерахувало Товариству грошові кошти у розмірі 30 302,39 грн. за поставлений товар;

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з твердженнями господарських судів попередніх інстанцій про те, що в порушення умов договору № 06.01.2006/БФ від 18.01.2006 р. Підприємство не здійснило попередньої оплати товару на суму у розмірі 13 466,44 грн.

Відповідно до частини першої ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, –у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою та четвертою ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами першої та другої інстанції, Підприємство звернулось до Товариства з листом № 250 від 18.09.2006 р., у якому просило зарахувати переплату у жовтні 2005 р. у розмірі 2 000,00 грн. в рахунок боргу.

Вказане зарахування було проведено Товариством, про що свідчить його заява про уточнення позовних вимог, у якій Товариство з посиланням на лист Підприємства № 250 від 18.09.2006 р. зазначає про зменшення розміру заборгованості Підприємства на 2 000,00 грн.: з 13 466,44 грн. до 11 466,44 грн.

Таким чином, як правильно встановили місцевий та апеляційний господарські суди, відповідна заборгованість Підприємства перед Товариством складає 11 466,44 грн. та підлягає стягненню на підставі ст. ст. 538, 625 та 693 Цивільного кодексу України з урахуванням збитків від інфляції та 3 % річних.

При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про необґрунтованість позовних вимог Товариства до Підприємства про стягнення пені та штрафу за несвоєчасну оплату товару, оскільки Товариство, здійснюючи за договором  № 06.01.2006/БФ від 18.01.2006 р. поставку товару Підприємству без попередньої оплати останнім, само порушило умови зазначеного договору.

Посилання Підприємства у касаційній скарзі на те, що місцевим та апеляційним господарськими судами було дано невірну оцінку доказам по справі не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів Вищого господарського суду України, оскільки, виходячи із наданих господарському суду касаційної інстанцій ст. ст. 1115 та 1117 Господарського процесуального кодексу України повноважень, він не може давати оцінку доказам, а повинен на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевірити застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Наведене у касаційній скарзі твердження Підприємства про порушення господарськими судами першої та другої інстанцій ст. 36 Господарського процесуального кодексу України є необґрунтованим та спростовується матеріалами справи, з яких вбачається, що письмові докази, подані Товариством, зокрема, копія  договору № 06.01.2006/БФ від 18.01.2006 р., копії накладних № РН-БК00017 від 27.03.2006 р., № РН-БК00024 від 30.03.2006 р., № РН-БК00025 від 05.05.2006 р., № РН-БК00205 від 22.05.2006 р., № РН-БК00219 від 23.05.2006 р., № РН-БК00221 від 23.05.2006 р. та № РН-БК00246 від 26.05.2006 р. та інші документи є належним чином завіреними.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України постанова Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2007 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Підприємства не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Компакт" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2007 р. у справі № 29/453-07 господарського суду Харківської області –без змін.

Головуючий суддя                                                       Г.А. Кравчук

Суддя                                                                          Г.М. Мачульський

Суддя                                                                          В.І. Шаргало