Постанова

від 29.05.2008 по справі 9/339-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/339-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 29 травня 2008 р.                                                                                    № 9/339-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогосуддів:М.Остапенка,

Є.Борденюк,В.Харченка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуМіністерства транспорту та зв'язку України

на постановувід 05.02.2008 року

Київського міжобласного апеляційного господарського суду

у справі№ 9/339-07

за позовомДніпровської транспортної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України

до1) Державного підприємства (ДП) "Міжнародний аеропорт "Бориспіль",2) Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Автохаус Київ"

провизнання недійсною угоди

В судове засідання прибули представники сторін:

прокурораРудак О.В.

відповідача-1Чорноштан О.Г. (дов. від 31.03.2008 року)

відповідача-2Мацько І.М. (дов. від 02.10.2007 року),Рижевський П. А. (дов. від 02.01.2008 року)

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Київської області звернулась Дніпровська транспортна прокуратура м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України до Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” та товариства з обмеженою відповідальністю “Автохаус Київ” з позовом про визнання недійсним договору №ФЮ-2006-135(10-21.61-228) від 06.11.2006 року укладеного між відповідачами про купівлю-продаж/поставку автомобілів.

Позов обґрунтовано порушенням вимог Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

Рішенням господарського суду Київської області від 11.12.2007 року (суддя Євграфова Є.П.), яке постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.02.2008 року (колегія суддів: Писана Т.О., Мостова Г.І., Фаловська І.М.) залишено без зміни, у позові відмовлено повністю.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників додатково розміщуються у відповідних міжнародних виданнях або в інформаційних системах у мережі Інтернет англійською мовою у разі, якщо очікувана вартість предмета закупівлі перевищує суму, еквівалентну для товарів - 200 тисячам євро.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що спеціалізованими друкованими виданнями - Інформаційним бюлетенем Тендерної палати України (№ 40(59)/ 02.10.2006 р.) та спеціалізованим друкованим засобом масової інформації (№25 від 02.10.2006 р.), були опубліковані оголошення про заплановану відповідачем закупівлю, прийнято для публікації та опубліковане 02.10.2006 р.

Інформаційна система у мережі Інтернет - “Портал “Державні закупівлі України” (www.zakupivli.com), що обрана замовником –відповідачем-1 як інформаційна система в мережі Інтернет, є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю “Європейське консалтингове агентство”, з яким відповідачем-1 укладено договір 23.03.2006р. №10-20.68-9 (за матеріалами перевірки КРУ). В текстах оголошень друкованих видань зазначено, що оголошення в інформаційній мережі Інтернет опубліковане за адресою: www.zakupivli.com, KIC-GXZ/BE 113/. Інформація в зазначеній інформаційній мережі розміщується російською, українською та англійською мовами (роздруківка головної Інтернет-сторінки Порталу в матеріалах справи, т. 2, а.с. 63).

Судами першої та апеляційної інстанції враховано, що відповідно до положень ч. 4 ч. 3 ст. 8 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, редакції спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, при прийнятті оголошень про заплановану закупівлю (оголошень про попередню  кваліфікацію)  та  оголошень  про   результати   проведення   торгів  зобов'язані перевіряти в порядку, визначеному редакціями цих видань, виконання замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах в мережі Інтернет (наявність підтвердження про відповідність інформаційної системи в мережі Інтернет вимогам, встановленим цим Законом, та наявність і відповідність коду, зазначеного в оголошенні, коду, який присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет). У разі невиконання або порушення замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет редакції спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, мають право не приймати оголошення для публікації.

На підставі наведеної норми, враховуючи, що на зазначені вище друковані видання Законом покладено обов'язок щодо перевірки виконання відповідачем вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах, господарські суди визнали безпідставними твердження прокурора щодо порушення відповідачем-1 вимог ч. 3 ст. 8 Закону.

Судами першої та апеляційної інстанції зроблено висновок, що процедура закупівлі була проведена без порушення ч. 3 ст. 8 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону строк для подання тендерних пропозицій має становити 45 календарних днів від дати опублікування оголошення про проведення торгів в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, чи відправлення запрошення до участі в них. В окремих випадках цей строк може бути скорочено до 21 календарного дня (до 15 календарних днів - у разі проведення процедури торгів з обмеженою участю). Причини скорочення строку викладаються у звіті; вони не повинні свідчити про наміри замовника послабити конкуренцію між учасниками.

Відповідно до п. 8 Інструкції “Про затвердження форм Оголошень про проведення процедур закупівель та Інструкцій щодо їх заповнення” №217-р від 20.06.2006р., термін подання тендерних пропозицій установлюється в межах 45 календарних днів від дати опублікування Оголошення про проведення торгів. В окремих випадках цей строк може бути скорочено до 21 календарного дня. При застосуванні процедури двоступеневих торгів строк подання попередніх пропозицій не може бути меншим, ніж 30 календарних днів з дня опублікування Оголошення про здійснення процедури двоступеневих торгів.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що термін подання тендерних пропозицій має визначатися саме не меншими за 21 день та в межах 45 днів. При цьому причини скорочення терміну законом вимагається пояснювати виключно на стадії звітування за результатами тендеру, а отже висновок прокурора, щодо необхідності зазначення в протоколі тендерного комітету причин прийняття рішення про скорочені терміни, не ґрунтується на нормах законодавства.

Як свідчать матеріали справи, оголошення відповідачем було складено - 14.09.2006р., тобто за 42 дні до останнього дня подання тендерних пропозицій, фактично опубліковане 02.10.2006р., тобто за 23 дні до останнього дня подання тендерних пропозицій. Отже, відсутнє порушення ч. 3 ст. 19 Закону щодо встановлення строку подання тендерної документації, а скорочення строку не свідчить про наміри замовника послабити конкуренцію між учасниками.

Положеннями статті 26 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” врегульовано порядок розкриття, оцінки та порівняння тендерних пропозицій. Тому, посилання прокурора на зазначену норму в обґрунтування порушення відповідачеві порядку оприлюднення інформації щодо результатів торгів, судами попередніх інстанцій визнано безпідставним.

Статтею 291 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” визначено порядок інформування учасників про результати проведення торгів, відповідно до якого оголошення про результати проведення процедур відкритих і двоступеневих торгів, торгів з обмеженою участю та редукціону оприлюднюється і публікується в інформаційних системах в мережі Інтернет та у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та в інформаційному бюлетені, який видає Тендерна палата України, протягом 10 календарних днів після укладення договору про закупівлю або після прийняття рішення про відміну процедур відкритих і двоступеневих торгів, торгів з обмеженою участю та редукціону або визнання їх такими, що не відбулися. В оголошенні про результати торгів обов'язково зазначаються: найменування та юридична адреса замовника торгів; вид, кількість та місце поставки товарів або вид і місце проведення робіт або надання послуг; дата опублікування оголошення про заплановану закупівлю (оголошення про попередню кваліфікацію) у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та в інформаційному бюлетені, який видає Тендерна палата України; адреси обраних інформаційних систем у мережі Інтернет, в яких розміщено інформацію, передбачену цим Законом, та коди розміщення інформації, присвоєні інформаційними системами у мережі Інтернет; дата акцепту тендерної пропозиції, що визнана найкращою; дата укладення договору про закупівлю; дата та причини відміни торгів чи рішення про визнання їх такими, що не відбулися; вартість договору про закупівлю; повна назва переможця торгів.

Судами попередніх інстанції встановлено, що відповідач-1 виконав свої зобов'язання по договору, перерахувавши суму 2593378,94 грн. на розрахунковий рахунок відповідача-2.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону та ст. 51 Закону України “Про банки і банківську діяльність” під час оплати за договорами, укладеними державними, казенними, комунальними підприємствами та господарськими товариствами, в яких державна частка акцій перевищує 50%, банки перевіряють наявність звіту про результати здійснення процедури закупівлі та інших документів, що підтверджують виконання такими підприємствами та господарськими товариствами вимог цього Закону.

Отже, банк приймає від державних, казенних, комунальних підприємств, господарських товариств, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, розрахунковий документ на перерахування коштів за товари, роботи і послуги, що закуплені за державні кошти, лише за умови подання ними звіту про результати здійснення процедури закупівлі та інших документів, що підтверджують виконання такими підприємствами та господарськими товариствами вимог Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. Якщо розрахунковий документ подано до банку з порушенням законодавства України, або документ не може бути виконано відповідно до законодавства України (пункт 2.5 Інструкції про безготівкові розрахунки  в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22), то банк повертає його без виконання у порядку встановленому пунктом 2.15 Інструкції, (див. лист НБУ “Про перевірку банками наявності документів, передбачених Законом України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти під час оплати за договорами, укладеними державними, казенними, комунальними підприємствами” №18-111/1365-3643 від 04.04.2006р.).

Враховуючи відсутність порушень законодавства у процедурі закупівель, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про відсутність підстав для визнання недійсним договору №ФЮ-2006-135(10-21.61-228) від 06.11.2006 року укладеного між відповідачами.  

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, Міністерство транспорту та зв'язку України просить рішення та постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись при цьому на неправильне застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків, викладених у оскаржуваних рішеннях обставинам справи.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

На підставі ч. 4 ч. 3 ст. 8 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, враховуючи, що на зазначені вище друковані видання Законом покладено обов'язок щодо перевірки виконання відповідачем вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції, що процедура закупівлі була проведена без порушення ч. 3 ст. 8 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”.

Посилання скаржника на те, що 23-ох денний строк для подання тендерних пропозицій встановлено з порушенням п. 3 ст. 19 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” колегія суддів вважає необґрунтованим, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи, оголошення відповідачем було складено - 14.09.2006р., тобто за 42 дні до останнього дня подання тендерних пропозицій, фактично опубліковане 02.10.2006р., тобто за 23 дні до останнього дня подання тендерних пропозицій.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що термін подання тендерних пропозицій має визначатися саме не меншими за 21 день та в межах 45 днів. При цьому причини скорочення терміну законом вимагається пояснювати виключно на стадії звітування за результатами тендеру.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції щодо відсутності порушення ч. 3 ст. 19 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”.

До того ж перерахувавши суму 2593378,94 грн. на розрахунковий рахунок відповідача-2, відповідач-1 виконав свої зобов'язання за договором.

Тобто суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність порушення вимог ст. 291 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, що підтверджується прийняттям банком розрахункового документу до виконання.

Отже, місцевий господарський суд, враховуючи вимоги Закону України  “Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти” правомірно прийшов до висновку про відповідність торгів вимогам вказаного закону.

Матеріали справи свідчать про те, що господарським судом в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності та правильно застосовано норми законодавства, що регулює спірні правовідносини, обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої позивачем апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду, якими спростовано обставини на які посилався позивач в обґрунтування своїх вимог і заперечень, ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.

Посилання скаржника на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на приписи ст.1117 ГПК України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства транспорту та зв'язку України залишити без задоволення.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.02.2008 року у справі № 9/339-07 залишити без зміни.

Головуючий, суддя                                                                 М. Остапенко

Судді :                                                                                        Є. Борденюк

                                                                                                           В. Харченко