Постанова

від 29.05.2008 по справі 15/276-07-7531

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/276-07-7531

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 29 травня 2008 р.                                                                                    № 15/276-07-7531  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого Грейц К.В.,

суддів :Бакуліної С.В.,Глос О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиУправління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради

на постановувід 29.01.2008 року Одеського апеляційногогосподарського суду

у справі№ 15/276-07-7531

господарського суду Одеської області

за позовомУправління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради

доПриватного підприємства “Полярна зірка”

продострокове розірвання договору оренди та зобов'язання виконати певні дії

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача:Поліщук С.О. (довіреність № 10-1170 від 24.10.2007р.)

від відповідача:не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області (суддя Петров В.С.) від 27.11.2007 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя –Ліпчанська Н.В., судді –Андрєєва Е.І., Мацюра П.Ф.) від 29.01.2008 року, у справі № 15/276-07-7531 у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: ст.ст.773, 783 ЦК України, ст.285 ГК України, приписів Правил устаткування та експлуатації пляжів міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 05.04.2007 року №1133-V.

У запереченні на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач звернувся до суду з позовом про дострокове розірвання укладених з відповідачем договорів оренди берегозахисних споруд: №1/37-юр від 02.02.2003 року та №44-юр від 02.02.2004 року. В обґрунтування позову посилався на порушення відповідачем умов договору та вимог нормативних документів, прийнятих з цього приводу.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили із недоведеності позивачем позовних вимог.

Колегія суддів вважає такий висновок таким, що ґрунтується на неповно встановлених обставинах справи, що є порушенням приписів ст.43 ГПК України.

В позовній заяві позивач посилався, зокрема, на порушення: в договорі1/37-юр п.4.2, в договорі №44-юр п.4.1, які передбачають обов'язок відповідача використовувати майно у відповідності з його призначенням.

Матеріали справи свідчать, що призначенням орендованого майна є використання його як штучного пляжу.

Судами не з'ясовано якими належними доказами відповідачем доведено використання орендованого майна за призначенням.

При цьому, відповідно до п.3.11 Правил устаткування та експлуатації пляжів міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради №1133-V від 05.04.2007 року, підставою для початку експлуатації орендованих пляжів є паспорт на відкриття і функціонування пляжу. В позовній заяві позивач, як на істотне порушення умов договору, посилався на не оформлення відповідачем паспорту, який видається по факту перевірки представниками контролюючих органів готовності обладнання пляжу умовам та вимогам нормативних документів (т.2 а.с.21). Зокрема, з бланку паспорту вбачається необхідність обстеження обладнання пляжу санітарно-епідеміологічною службою, управлінням екологічної безпеки, морським районним рятувально-координаційним центром, яка (необхідність) обумовлюється тим, що порядок організації відпочинку на водних об'єктах врегульований нормативними актами, які містять чіткі імперативні вимоги до господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, що експлуатують пляжі: Закон України “Про аварійно-рятувальні служби”, Розпорядження Президента України “Про невідкладні заходи щодо запобігання загибелі людей на водних об'єктах” №190/2001-рп від 14.07.2001 року, наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи “Про затвердження правил охорони життя людей на водних об'єктах України” №727 від 03.12.2001 року. Проте, судом не обґрунтовано висновок стосовно того, що відсутність паспортів не є істотним порушенням умов договорів; не з'ясовано причин за яких відповідач не виконує умов договору і приписів нормативних актів в частині обов'язку використання орендованого майна за призначенням.

Згідно п.“г” ст.13 Закону України “Про благоустрій населених пунктів”, пляжі є об'єктом благоустрою. Органи місцевого самоврядування відповідають за організацію місць відпочинку населення та здійснюють контроль за станом благоустрою та утриманням територій, інженерних споруд та об'єктів.  

В позові позивач наполягав на тому, що його право вимагати розірвання договорів, в тому числі, витікає з приписів ч.3 ст.783 ЦК України, згідно якої наймодавець має право вимагати розірвання договору, якщо недбале відношення наймача створює загрозу пошкодження речі. Судами не дано оцінки посиланням позивача на зменшення території штучних пляжів за площею у зв'язку з не проведенням відповідачем щорічних ремонтно-профілактичних робіт з підтримки берегозахисної споруди у належному технічному стані і, як наслідок, втрачанням нею берегозахисних властивостей.

Не дано належної правової оцінки посиланням позивача на те, що орендар одержав ділянки штучного пляжу для надання послуг відпочиваючим, але в порушення п.4.13 договору оренди №44-юр установив на території штучного пляжу торгівельні об'єкти, не погодивши це з орендодавцем.

Оцінюючи порушення умов договору як неістотні, суди не звернули уваги на те, що метою пред'явлення позову про дострокове розірвання спірних договорів є запобігання створення реальної загрози життю та здоров'ю людей, які користуються послугами пляжу, у зв'язку з численними порушеннями утримання та експлуатації об'єкта оренди на які посилався позивач, але які залишилися поза увагою суду. Посилання позивача на відсутність на берегозахисних спорудах рятувальних постів та медичних пунктів, туалетів, роздягалень, необхідних стендів тощо, спростовано судами посиланням на: укладення відповідачем договору про підготовку фахівців на базі Морського координаційного аварійно-рятувального центру (т.1 а.с.102), який сам по собі не спростовує порушень відповідачем правил організації та експлуатації штучних пляжів; на відсутність на балансі відповідача водних мотоциклів.

Зазначене неповне встановлення обставин справи є суттєвим порушенням ст.43 ГПК України та виключає можливість висновку касаційної інстанції щодо правильності застосування судом норм матеріального права при вирішенні спору. У зв'язку з цим постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги наведене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.3 ч. 1 ст. 1119, ч.1 ст.11110, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради від 25.02.2008 року №02-222 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.01.2008 року у справі № 15/276-07-7531 задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.01.2008 року та рішення Господарського суду Одеської області від 27.11.2007 року у справі № 15/276-07-7531 –скасувати.

Справу № 15/276-07-7531 направити до Господарського суду Одеської області на новий розгляд.

Головуючий-суддя                                          К.Грейц

С у д д і

С.Бакуліна

О.Глос