Рішення

від 19.05.2008 по справі 5/5-08-101

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/5-08-101

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" травня 2008 р.Справа  № 5/5-08-101

За позовом: відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Котовських електричних мереж, Одеська область, м. Котовськ.

до відповідача: приватного підприємства „Мрія”, Одеська область, Миколаївський район, с. Миколаївка.

про стягнення 35 656, 17 грн.

                                                                         суддя  Могил С. К.

Представники:

від позивача: Мазур В. Л., на підставі довіреності.   

від відповідача: не з'явився.

У судових засіданнях оголошувались перерви з 14.04.2008 року до 05.05.2008 року та з 05.05.2008 року до 19.05.2008 року у відповідності з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.   

Суть спору: відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Котовських електричних мереж звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства „Мрія” заборгованості за недораховану електричну енергію згідно актів про порушення правил користування електроенергією у розмірі 24 676, 45 грн., а також індексу інфляції у сумі 6 252, 96 грн., трьох відсотків річних у сумі 1 300, 90 грн., та пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у сумі 3 425, 86 грн.

Відповідачем було надано до суду відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити обґрунтовуючи свою позицію доводами та запереченнями викладеними у відзиві. Зокрема відповідач звертав увагу суду на те, що ним не було допущено жодного порушення правил користування електроенергією, а складені акти є такими, що були сфальсифіковані представниками ВАТ „ЕК Одесаобленерго”, оскільки складались без присутності представників підприємства відповідача.

З боку позивача до суду були подані письмові пояснення відповідно до яких позивач навів додаткові аргументи на обґрунтування своєї позиції. Подані письмові пояснення судом були розглянуті, прийняті до уваги та долучені до матеріалів справи.

В подальшому до суду з боку відповідача до суду був поданий додатковий відзив відповідно до якого відповідач додатково обґрунтував свої заперечення на позов та просив суд у задоволенні позову відмовити.  

Ухвалю господарського суду Одеської області від 14.04.2008 року строк розгляду справи було продовжено до 18.05.2008 року.

В процесі розгляду справи представниками сторін по справі до суду були подані додаткові документи, які у судових засіданнях судом були розглянуті та залучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.

Розглянув матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив:

Між відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Котовських електричних мереж та Приватним підприємством „Мрія” 19.07.2006 року було укладено договір № Н-136 про постачання електричної енергії.

Відповідно до умов укладеного договору, позивач взяв на себе зобов'язання постачати електричну енергію відповідачу, а відповідач оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі передбачені договором, а також дотримуватись правил користування електроенергією при споживанні електричної енергії.

Згідно позовних вимог, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 24 676, 45 грн., заборгованості за недораховану електричну енергію згідно актів про порушення правил користування електроенергією № 004900 від 04.05.2007 року та № 004919 від 30.10.2007 року. Разом з тим позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь індекс інфляції у сумі 6 252, 96 грн., три відсотки річних у сумі 1 300, 90 грн., та пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у сумі 3 425, 86 грн., в зв'язку з несвоєчасним погашенням заборгованості за актами про порушення та боргу у сумі 12 903, 18 грн., виставленого відповідачу до оплати у рахунку від 25.04.2005 року №136/1 та який був стягнутий з відповідача на підставі рішення господарського суду Одеської області від 02.02.2007 року у справі №4-29/256-05-10495.

На обґрунтування своїх вимог, позивачем до суду було подано акти про порушення правил користування електроенергією № 004900 від 04.05.2007 року та № 004919 від 30.10.2007 року, протоколи комісії про розгляд актів та відповідні рахунки, які було вручено відповідачу для оплати нарахувань за актами, виписки з оперативних журналів відключень, рішення судів щодо стягнення боргу у сумі 12 903, 18 грн., матеріали виконавчого провадження, акти про відключення, обґрунтовані розрахунки сум, що підлягають стягненню та листування між сторонами по справі щодо виявлених порушень та виконання умов укладеного договору.

Як на підставу своїх вимог позивач звертав увагу суду на те, що у травні та жовтні 2007 року позивачем проводилась перевірка щодо дотримання споживачами електричної енергії правил користування електроенергією. Під час обстеження об'єктів відповідача –„Млин” та „Промисловий комплекс”, були виявлені порушення правил користування електроенергією в частині самовільного підключення електроустаткування та обладнання до мереж енергопостачальної організації, в зв'язку з чим працівниками ВАТ „ЕК Одесаобленерго” були складені акти про порушення правил користування електроенергією № 004900 від 04.05.2007 року та № 004919 від 30.10.2007 року.

За твердженням позивача, об'єкти відповідача на яких були виявлені порушення правил користування електроенергії раніше були відключені позивачем від електропостачання, в зв'язку з наявними боргами за спожиту електроенергію.

В наступному, складені акти про порушення правил були розглянуті комісією та на підставі умов укладеного договору, Правил користування електроенергією та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією комісією ВАТ „ЕК Одесаобленерго” було визначено кількість недоврахованої електроенергії та відповідачу були виставлені рахунки на оплату вартості недоврахованої електроенергії.

В зв'язку з тим, що відповідач не сплатив борг у сумі 12 903, 18 грн., а також вартість недоврахованої електроенергії визначеної комісією на підставі актів про порушення № 004900 від 04.05.2007 року та № 004919 від 30.10.2007 року, позивач просив суд, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути індекс інфляції та 3% річних, а також на підставі п. 4.2.1 договору стягнути пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.    

Ґрунтуючись на наданих документальних доказах та вимогах Закону України “Про електроенергетику”, Правил користування електроенергією, ст. 625 Цивільного кодексу України та умовах укладеного договору позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за недораховану електричну енергію згідно актів про порушення правил користування електроенергією у розмірі 24 676, 45 грн., а також індекс інфляції у сумі 6 252, 96 грн., три відсотки річних у сумі 1 300, 90 грн., та пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у сумі 3 425, 86 грн.

Відповідач позовні вимоги позивача не визнав посилаючись на їх необґрунтованість та недоведеність. У своїх запереченнях на позов відповідач звертав увагу суду на необґрунтовані та протиправні дії позивача відносно Приватного підприємства „Мрія”, щодо відключення від електропостачання та наступного складання актів про порушення в зв'язку з самовільним підключенням. Зокрема, відповідач зазначив, що 11.05.2007 року представники Миколаївського РЕМ Котовських електричних мереж ВАТ „ЕК „Одесаобленерго" спільно з працівниками підрозділу Міністерства внутрішніх справ України „Беркут" було здійснено припинення постачання електроенергії на об'єкти ПП „Мрія” „Млин", ферма великої рогатої худоби та „Птахоферма". Відключення відбувалось на підставі наказу господарського суду Одеської області про стягнення з ПП „Мрія" за недораховану електроенергію суми 12 903, 18 грн. Даний факт відключення від електропостачання був зафіксований у акті від 11.05.2007 року. За твердженням відповідача будь-яких попереджень про намір позивача відключити від енергоспоживання об'єкти ПП „Мрія” з боку позивача до відповідача не надходило. Відповідач також зазначив, що під час проведення відключення підприємства відповідача від енергоспоживання представникам позивача надавались відомості та докази про оскарження рішення господарського суду Одеської області від 02.02.2007 року по справі № 4-29/256-05-10495 до Одеського апеляційного господарського суду, а саме апеляційна скарга на рішення господарського суду Одеської області від 02.02.2007 року у справі № 4-29/256-05-10495, заява про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, копія опису вкладення до поштового відправлення зі штампом відповідного вузла зв'язку та копія поштової квитанції про направлення ВАТ „Одесаобленерго" копії апеляційної скарги.

На думку відповідача, в зв'язку з наведеними обставинами у позивача не було достатньо обґрунтованих підстав для відключення ПП „Мрія” від електропостачання.

Відповідач також вважає, що всі документи, що стосуються відключення ПП „Мрія” від електроспоживання, а саме складені акти про порушення та рішення комісії є цілком сфальсифікованими. На думку відповідача, позивач здійснив відключення саме на підставі наказу господарського суду про стягнення суми боргу за недораховану електроенергію, а не на підставі акту від 04.05.2007 року № 004900. По-друге, своїм листом № 151 від 16.05.2007 року ВАТ „Одесаобленерго” надало відповідь на заяву ПП „Мрія" щодо відновлення електропостачання в якій зазначено, що 06.03.2007 року до ПП „Мрія" було доставлено повідомлення про припинення постачання електроенергії з 12.03.2007 року, якщо не буде виконано рішення суду і вимоги Правил. За твердженням відповідача будь яких повідомлень ПП „Мрія" не отримувало, а таким чином повідомлення про вручення № 29428 відправлене 27.02.2007 року є також сфальсифікованим.

На думку відповідача ніякого відключення до 11 травня 2007 року не відбувалось, оскільки ВАТ „Одесаобленерго” навіть не було надано повідомлення про таке відключення,  тобто акт яким було зафіксовано самовільне підключення не відповідає фактичним обставинам.

Також відповідач вважає, що позивачем було порушено п. 6.41 Правил користування електроенергією, оскільки при складанні актів не були присутні представники ПП „Мрія”.

Щодо акту про порушення правил № 004919 від 30.10.2007 року то відповідач вважає його також необґрунтованим, оскільки при здійсненні відключення працівниками позивача було допущено помилки, в зв'язку з чим електролічильник залишився під напругою. Проте, відповідач звертав увагу суду на той факт, що споживання електроенергії об'єктом відповідача не здійснювалось.  

Ґрунтуючись на доводах викладених у відзиві та додатках до нього, а також наданих документальних доказах, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову ВАТ „ЕК Одесаобленерго”.

Дослідивши матеріали справи, вислухав представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, між сторонами по справі разом з додатками був укладений договір № Н-136 від 19.07.2006 року про постачання електричної енергії предметом якого є умови та порядок постачання електроенергії позивачем та її оплата відповідачем.

У відповідності з п. 2.3.3 укладеного договору відповідача було зобов'язано оплачувати позивачу вартість електроенергії згідно з умовами додатків до договору „Порядок розрахунків” та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Відповідно до п. 4.2.3 договору, у якості відповідальності за договором відповідача зобов'язано сплачувати позивачу вартість електроенергії розраховану виходячи з приєднаної потужності струмоприймачів та кількості їх використання (згідно з методикою, затвердженою НКРЕ) у разі самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методичними рекомендаціями НКРЕ.

Крім того, п. 7.1 договору передбачено, що облік електроенергії спожитої Споживачем та (або) субспоживачем, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. Також слід зазначити, що п. 4.4 укладеного договору передбачено, що у разі виявлення однією з сторін за договором порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачено застосування санкцій та які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акту, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акту. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акту. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акту в акті робиться запис про відмову. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше двох уповноважених представників сторін.

Згідно п. 6.41 Правил користування електричною енергією (надалі –ПКЕЕ), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Одеської  області від 02.02.2007 року по справі № 4-29/256-05-10495 з відповідача на користь позивача було стягнуто 12 903, 18 грн. боргу за недовраховану електроенергію. Матеріалами справи також підтверджено, що відповідач у строк встановлений Господарським процесуальним кодексом України на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції апеляційну скаргу не подав, в зв'язку з чим господарським судом Одеської області 13.02.2007 року були видані, в порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, накази про примусове виконання рішення. В наступному, позивач звернувся з заявою від 26.02.2007 року №21/995 до Державної виконавчої служби у Березовському та Миколаївському районах з проханням виконати у примусовому порядку стягнення з ПП „Мрія” за наказами господарського суду Одеської області від 13.02.2007 року. Постановами держаного виконавця від 13.03.2007 року було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню рішення від 02.02.2007 року за наказами від 13.02.2007 року.

З матеріалів справи також вбачається, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30 серпня 2007 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.01.2008 року, апеляційну скаргу ПП „Мрія” залишено без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 02.02.2007 року у справі № 4-29/256-05-10495 залишено без змін.

В зв'язку з непогашенням боргу у розмірі 12 903, 18 грн. позивачем були видані наряди на відключення об'єктів відповідача від енергопостачання та на адресу відповідача було направлено повідомлення (попередження) про відключення об'єктів відповідача від електроспоживання у разі непогашення заборгованості. Вказані обставини підтверджуються виписками та копіями з оперативних журналів нарядів на відключення, що наявні у матеріалах справи та відповідним повідомленням (попередженням) позивача.

Таким чином, виходячи з матеріалів справи, в зв'язку з непогашенням боргу у сумі 12 603, 18 грн. об'єкти відповідача „Млин” та „Промкомплекс” були відключені від енергоспоживання 21.03.2007 року та 11.05.2007 року відповідно.

В наступному, під час проведення перевірки відповідача представниками ВАТ “ЕК Одесаобленерго” при обстеженні об'єкту „Млин” було виявлено факт порушення правил користування електроенергією, а саме: „Самовільне підключення на об'єкті „Млин” ТП-№161 споживання до електромереж 10 кВ, після відключення. Навантаження відповідно до договору”. Щодо об'єкту відповідача „Промкомплекс” то на ньому також було зафіксовано порушення правил, а саме: „Самовільне підключення електроустановки до мереж Миколаївського РЕМ після відключення. ПКЕЕ п. 6.40 переріз кабелю 4х10 ммІ, мідь. Навантаження відповідно до договору”.    

На підставі виявлених порушень відповідно до вимог ПКЕЕ в присутності представників відповідача, були складені акти №004900 від 04.05.2007 року та №004919 від 30.10.2007 року про порушення ПКЕЕ. З відомостей зазначених у актах видно, що відповідач від підписання складених актів відмовився.

У відповідності з п. 6.40 ПКЕЕ, у разі виявлення у споживача пошкоджень або зриву пломб електропередавальної організації та/або пломб держповірки або за умови збереження цілісності пломб держповірки та електропередавальної організації пошкодження розрахункових приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу приладу обліку тощо), встановлення перемички, шунтуючої коло струму лічильника, використання різного роду пристроїв з метою зменшення показів приладу обліку, несанкціонованого втручання у параметри багатофункціональних лічильників, порушення цілісності ізоляції вторинних кіл трансформаторів струму чи напруги, знеструмлення кіл струму або кіл напруги приладу обліку, самовільного встановлення споживачем трансформаторів струму чи напруги, коефіцієнти трансформації яких не відповідають указаним на паспорті (табличці) трансформатора та/або вказаним у договорі про постачання, інших дій або бездіяльності споживача з метою зниження значення показів засобу обліку, покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за  період від дня останнього контрольного огляду засобу обліку представником електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку,  що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців. Якщо у споживача електричної енергії виявлено підключену та/або приєднану поза розрахунковим засобом обліку приховану проводку, пристрій, що занижує покази засобу обліку, порушення умов монтажу, виявити які представник постачальника електричної енергії при попередніх відвідуваннях не мав можливості, споживачу робиться перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії з дати допуску електроустановок споживача в експлуатацію, але не більше трьох років. Перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії та його вартості здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ  від 4 травня 2006  року №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за №782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням.

Крім того, п 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.

Матеріалами справи підтверджено, що складені акти про порушення правил користування електроенергією були розглянуті комісією ВАТ „ЕК Одесаобленерго”.

Так, відповідно до протоколу №151 від 23.05.2007 року складений акт №004900 від 04.05.2007 року був розглянутий та за наслідками його розгляду комісією було прийнято рішення про стягнення з відповідача за вчинене порушення 1 737, 42 грн., вартості недоврахованої електроенергії. Акт №004919 від 30.10.2007 року також був розглянутий та відповідно до протоколу №167 від 05.11.2007 року комісією було вирішено стягнути з споживача 22 939, 03 грн., за вчинене порушення. В зв'язку з прийнятими рішеннями позивачем відповідачу були виписані додаткові рахунки для сплати вартості недоврахованої електроенергії, які не були сплачені відповідачем.

В процесі розгляду справи відповідач категорично заперечував факти виявлених порушень. Розглядаючи в сукупності доводи позивача та відповідача, а також надані документальні докази суд вважає, що відповідачем до суду не було доведено належним чином доказів які б спростували зафіксований актом №004900 від 04.05.2007 року факт порушення правил користування електроенергією, або надано докази сплати вартості спожитої недоврахованої електроенергії за складеним актом. Таким чином, суд вважає що вимоги позивача про стягнення з відповідача донарахувань на підставі акту №004900 від 04.05.2007 року про порушення ПКЕЕ та протоколу засідання комісії є цілком обґрунтованими та такими, що у повному обсязі підтверджені матеріалами справи в зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 737, 42 грн., вартості недоврахованої електроенергії.  

Щодо факту самовільного підключення відповідачем до мереж РЕМ зафіксованого у акті №004919 від 30.10.2007 року суд цілком відхиляє доводи позивача в цій частині виходячи з наступного. Матеріалами справи підтверджено, що представниками ВАТ „ЕК Одесаобленерго” було проведено відключення об'єкту відповідача „Промзона” від енергоспоживання. Проте як вбачається з матеріалів справи відключення було проведено неналежним чином, в зв'язку з чим у діях відповідача відсутні ознаки за якими встановлена відповідальність у вигляді стягнення вартості недоврахованої електроенергії за самовільне підключення.

Так, згідно пояснень представників позивача що наявні у матеріалах справи, при виконанні нарядів на відключення ними було проведено відключення з опори ТП №165 опори 1-Б промислового комплексу ПП „Мрія”. Згідно пояснень, післяобліковий кабель було від'єднано від мережі трьох фаз, яка була підключена до приміщення промислового комплексу. Потім, відключений кабель було ізольовано та закріплено на опорі 1-Б. Виходячи з наведеного, енергопостачання фактично було припинено на об'єкт відповідача, але прибор обліку залишився під напругою. Додатком №7 до договору (акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін) встановлено, що ТП №165 належить постачальнику електроенергії та точка розподілу (мережа балансової належності) встановлена на ізоляторах опори 1-Б. Отже, факт знаходження прибору обліку під напругою не може свідчити про факт самовільного підключення відповідачем до мереж РЕМ, оскільки відключення було проведено саме у місці розташування післяоблікового кабелю.

Таким чином, суд вважає що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення вартості недоврахованої електроенергії у сумі 22 939, 03 грн., розрахованої за актом №004919 від 30.10.2007 року слід відмовити.

Щодо вимог позивача про стягнення індексу інфляції у сумі 6 252, 96 грн., трьох відсотків річних у сумі 1 300, 90 грн. та пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у сумі 3 425, 86 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у відповідача перед позивачем існує борг у сумі 12 903, 18 грн. та 1 737, 42 грн. З пояснень представників сторін по справі вбачається, що вказаний борг відповідачем не погашено.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача по стягненню з відповідача нарахованих трьох відсотків річних та індексу інфляції за неналежне виконання зобов'язань за договором про постачання електроенергії в частині погашення заборгованості за спожиту недовраховану електроенергію. Але, в процесі розгляду справи судом, за допомогою програмного комплексу „Законодавство”, версія 2.6.9., було проведено перерахунок нарахованих позивачем сум індексу інфляції та трьох відсотків річних, в зв'язку з чим позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: три відсотки річних –1 089, 17 грн.; індекс інфляції –5 860, 82 грн.

У відповідності зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не довів до суду зворотне позовним вимогам позивача. Заперечення відповідача щодо сплати ним індексу інфляції та 3% річних суд відхиляє наступним.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, фактично встановлює наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Складовими частинами є, по-перше –стягнення індексу інфляції, яке здійснюється відповідно до Закону України „Про індексацію грошових доходів населення”, індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. По-друге, три відсотки річних не слід ототожнювати з поняттям неустойки, оскільки зазначені проценти є не мірою відповідальності, а є платою за користування чужими грошовими коштами, а відтак, стягуються незалежно від вини боржника. Слід зазначити, що дійсно крім наслідків за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції, договором або законом за прострочення грошового зобов'язання може бути встановлена неустойка (штраф, пеня), умови про стягнення яких повинні бути зазначені у договорі. Проте, умови про стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції на відміну від умов щодо стягнення неустойки, не потребують вчинення у письмової формі, а підлягають сплаті та стягненню за вимогою кредитора.

Щодо стягнення пені, то ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 Цивільного кодексу України. Натомість, згідно ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III  від 10.01.2002 року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Але, згідно ст. 3 названого Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності з ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до умов договору, у разі несвоєчасної сплати за спожиту електроенергію споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла у період, за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати. Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України –якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Проте, ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч. 1 ст. 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом. За приписами ст. 258 Цивільного кодексу України встановлено спеціальну позовну давність для стягнення штрафних санкцій строком в один рік. Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. За таких обставин, враховуючи положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, яка передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а також ст. 258 Цивільного кодексу України, яка встановлює строк протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права, суд вважає що у задоволенні позову в частині вимог про стягнення пені в сумі 3 425, 86 грн., слід відмовити у повному обсязі з урахуванням пропуску позивачем строку спеціальної позовної давності.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін викладені у ході судового розгляду справи в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з віднесенням судових витрат на рахунок позивача та відповідача, у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 69, 77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Мрія”, код 30568664 (Одеська область, Миколаївський район, с. Миколаївка) на користь Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго” в особі Котовського району електричних мереж, код 05479929 (Одеська область, м. Котовськ, провулок Короленко, 31), а саме:

- 1 737 (одна тисяча сімсот тридцять сім) грн. 42 коп. боргу за недовраховану електроенергію за актом №004900 від 04.05.2007 року;

- 5 860 (п'ять тисяч вісімсот шістдесят) грн. 82 коп. індексу інфляції;

- 1 089 (одна тисяча вісімдесят дев'ять) грн. 17 коп. трьох відсотків річних;

- 86 (вісімдесят шість) грн. 87 коп. держмита;

- 28 (двадцять вісім) грн. 74 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 26.05.2008 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

                Суддя                                                                                  Могил С. К.