Постанова

від 05.06.2008 по справі 12/28-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/28-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2008                                                                                                  Справа № 12/28-08  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів:  Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Ролдугіній Н.В.

за участю представників, які були присутні у судовому засіданні 29.05.2008 року:

позивача: Патика А.В.- предст., дов.№1 від 26.05.2008 року

відповідача: Пастернак Л.Ф.- нач. юр. відділу, дов.№19-11-17 від 09.01.2008 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровського державного аграрного університету на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2008 року у справі №12/28-08

      за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю фірми ”Кінг” (м. Дніпропетровськ)

                 до: Дніпропетровського державного аграрного університету (м. Дніпропетровськ)

                 про: стягнення 78380 грн. збитків

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2008 року по справі №12/28-08 (суддя Жукова Л.В.) задоволені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю фірми ”Кінг” (м. Дніпропетровськ) до Дніпропетровського державного аграрного університету  про стягнення 78 380 грн. збитків, зумовлених упущеною вигодою (не отриманням прибутку), які заподіяні в результаті припинення відповідачем енерго- та водопостачання позивачу, чим була паралізована робота диско-бару “Кінгстон”, що призвело до невиконання позивачем обов'язків перед третіми особами з організації для них корпоративних свят. Крім того, зазначеним рішенням з відповідача на користь позивача було стягнуто 783,80 грн. витрат по сплаті державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач –Дніпропетровський державний аграрний університет (м. Дніпропетровськ) –подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2008 року у справі №12/28-08 і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення та з позивача на користь відповідача стягнути 392,00 грн. витрат по сплаті державного мита. Відповідач вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. Зокрема, суд безпідставно застосував до спірних відношень ст.764 ЦК України про поновлення договору, оскільки відповідач повідомив позивача про намір розірвати договір оренди №7 від 01.04.2000р. Сторона посилається також на невідповідність висновків суду обставинам справи. Суд неправильно виклав причину відключення позивача від енергопостачання і водопостачання, розцінивши дії відповідача, як дії, що умисно направлені на припинення функціонування диско-бара “Кінгстон”. Позивач безпідставно користується приміщенням відповідача, здійснює несанкціонований забір води і електроенергії з мереж відповідача, що спричинило надлишкові витрати бюджетних коштів по оплаті комунальних послуг і є порушенням бюджетного законодавства, а саме постанови Кабінету Міністрів України №38 від 20.01.1997р. “Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватись державними навчальними закладами”. Таким чином, відповідно до ч. 4 ст. 1166 ЦК України, шкода завдана правомірними діями, відшкодовується тільки у випадках встановлених законом. Позивач мав зазначити норму закону, що містить на ситуацію, аналогічну тій, що склалася в даному разі та передбачає відшкодування збитків. Такої норми ні з боку позивача, ні з боку суду не зазначено. Скаржник також вважає, що позивачем неправильно розрахований розмір завданих збитків. Крім того, з боку позивача не було вжито жодних заходів по виконанню взятих на себе зобов'язань по отриманню запланованого прибутку.

У відзиву на апеляційну скаргу і у судовому засіданні позивач – товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Кінг” –зазначив, що доводи апеляційної скарги є безпідставними. Так за договором №7 від 01.04.2000 року, строк дії якого було продовжено до 01.04.2007 року, позивач зобов'язався сплачувати відповідачу експлуатаційні витрати на утримання приміщення згідно розрахунку та комунальні послуги згідно акту. Позивач систематично сплачував виставлені рахунки по енергопостачанню та водопостачанню, що підтверджуються наданими у справу документами. Відповідач виставляв рахунки на оплату, а позивач сплачував їх і в період з квітня по жовтень 2007 року, що свідчить про продовження строку дії договору оренди від 01.04.2000 року. 15.11.2007 року і 07.12.2007 року відповідач відключив позивача від електромережі та водопровідної мережі, що завдало збитків позивачу. Позивач вважає, що відповідачем не були надані докази розірвання договору у встановленому чинним законодавством порядку, а наявність у провадженні місцевого господарського суду господарської справи №10/29(25/214) не є таким доказом. Позивач також зазначає, що договір оренди №7 від 01.04.2000 року не містить прав відповідача по відключенню енергопостачання до водопостачання у разі наявності заборгованості по орендній платі, тому це посилання скаржника не звільняє його від відшкодування збитків. На думку позивача дії відповідача по відключенню позивача від енергопостачання та водопостачання були умисно направлені на припинення функціонування диско-бара „Кінгстон”.

Ухвалою голови Дніпропетровського апеляційного господарського суду Плевако В.І. від 22.04.2008 року була задоволена заява ТОВ фірми „Кінг” про відвід колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Неклеси М.П., суддів: Павловського П.П., Чус О.В. і справа передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Євстигнеєва О.С., суддів: Лотоцької Л.О. і Бахмат Р.М.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 15.10 05 червня 2008 року.

Вислухав представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 01.04.2000 року між Дніпропетровським агроуніверситетом та товариством з обмеженою відповідальністю „Кінг” був укладений договір № 7 оренди нежитлових приміщень, відповідно до п.1 якого, відповідач передає, а позивач приймає в термінове платне користування приміщення загальною площею 220 кв.м., розташоване за адресою: Набережна Перемоги, 44, гуртожиток № 2 під торгівлю продовольчими товарами. Пунктом 3.5 договору сторони передбачили, що крім  орендної плати орендар (позивач) сплачує орендодавцю (відповідачу) експлуатаційні витрати на утримання приміщення, згідно розрахунку; комунальні послуги, згідно акту. Оплата послуг по п.3.5 здійснюється орендарем (позивачем) щомісячно протягом 5 банківських днів.

Додатковою угодою до договору № 7 від 01.04.2000р. строк дії зазначеного договору було продовжено сторонами до 01.04.2007р. (а.с.113).

Позивач використовує орендоване майно під підприємство громадського харчування.

15.11.2007р.  та 07.12.2007р. відповідач відключив позивача від електромережі та водопровідної мережі, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не оспорюється сторонами.

25.10.2007р., 30.10.2007р., 04.11.2007р., 17.11.2007р. позивач уклав договори з третіми особами №24, №26, №27, №31 на проведення новорічних свят на загальну суму 78380 грн., однак у зв'язку з відключенням  відповідачем  від енергопостачання та водопостачання позивача, останнім зазначені договори були розірвані, що підтверджується листами третіх осіб від 13.12.2007р., 18.12.2007р., 20.12.2007р.

Оскільки позивач не отримав грошових коштів за договорами №№24, 26, 27, 31, він звернувся до суду з заявою про стягнення з відповідача збитків саме у зазначеній сумі, вважаючи, що не отримав доход саме з вини відповідача, оскільки останній без відповідного попередження відключив позивача від енергопостачання та водопостачання і ця обставина унеможливлювала виконання позивачем договорів з третіми особами.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд зазначив, що відключення відповідачем позивача від енергопостачання та водопостачання паралізувало роботу підприємства позивача –диско-бару „Кінгстон” та завдало збитки на суму 78380 грн., оскільки позивач не зміг виконати договори, укладені між ним та третіми особами від 25.10.2007р. № 24, від 30.10.2007р. № 26, від 04.11.2007р. № 27, від 17.11.2007р. № 31 на проведення святкових заходів. Цей висновок зроблений на підставі того, що в силу п.3.5 договору оренди від 01.04.2000 року „позивач оплачував виставлені рахунки по  енергопостачанню та водопостачанню на користь відповідача, що підтверджується актами прийняття виконаних послуг за листопад 2004 –листопад 2006р., актом від 28.08.2003р., актом від 06.08.2007р., актом за грудень 2006р., актом  за січень 2007р., актом за лютий 2007р., актом за березень 2007р., актом за квітень 2007р., актом за травень 2007р., актом за липень 2007р., актом за серпень 2007р., актом за вересень 2007р., актом за жовтень 2007р., а також рахунками на оплату за вказані місяці та  копіями  квитанцій про сплату зазначених рахунків”. Місцевий господарський суд зазначив, що факт виставлення рахунків  відповідачем  в період з 01.04.2007р. по жовтень 2007р., сплата  цих рахунків  позивачем на водопостачання та енергопостачання на користь відповідача свідчать про те, що між сторонами за відсутності заперечень обох сторін було продовжено строк дії договору оренди від 01.04.2000р. нежитлових приміщень.

З такими висновками місцевого господарського суду можна погодитись, виходячи із наступного: згідно додаткової угоди до договору №7 від 01.04.2000 року строк зазначеного договору був встановлений сторонами до 01.04.2007 року. Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” (який є спеціальним законом щодо майна державного закладу освіти) у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Аналогічно регулює правовідносини найму і ст.764 ЦК України, відповідно до якої якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається  поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що письмовими доказами попередження позивача про припинення орендних відносин є позовна заява відповідача від 04.10.2005 року, за якою порушено провадження по справі №10/29(25/214) та претензія №15-11-706 від 17.09.2007 року. Як вбачається із зустрічної позовної заяви по справі №25/214 (т.2 а.с.92-93), яка була подана до господарського суду Дніпропетровської області 04.10.2005 року, відповідач посилався на відсутність правовідносин по оренді з позивачем у зв'язку з закінченням строку дії договору №7 від 01.04.2000 року. У цій позовній заяві не було враховано наявність додаткової угоди до договору №7, за якою строк оренди був встановлений сторонами до 01.04.2007 року. У претензії від 17.09.2007 року №15-11-706, на яку посилається відповідач, останній зазначив, що позивач користується приміщенням саме на підставі договору №7 від 01.04.2000 року, тобто визнав, що позивач правомірно займає приміщення на підставі договору оренди і вимагав погасити заборгованість з орендної плати. Докази відмови від договору відповідач не надав, що унеможливлює застосування до спірних правовідносин ч.2 ст.782 ЦК України, а в силу ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.

Відповідно до ст.ст. 525,  526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов  та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Пункт 3.5 договору №7 і п.4.1.4 в редакції додаткової угоди до цього договору зобов'язує відповідача надавати позивачу відповідні комунальні послуги, у тому числі і послуги щодо водопостачання і енергопостачання.

Дані обставини підтверджуються також виставленням відповідачем позивачу відповідних рахунків на оплату і отримання грошових коштів за надані послуги від позивача.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Згідно ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Поняття „доход” визначений Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Відповідно до п.1.21 ст.1 цього закону доходи з джерелом їх походження з України –будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).

У свою чергу прибуток це сума, яка визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат і суму амортизаційних відрахувань (ст.3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”).

Таким чином, доходами позивача у розумінні ст.22 ЦК України є загальна сума укладених ним договорів з третіми особами на проведення новорічних вечорів, оскільки отримана за цими договорами сума у випадку виконання цих договорів і є неодержаним доходом (упущеною вигодою) позивача.

За таких обставин місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив, що дії відповідача по відключенню позивача від водопостачання та енергопостачання суперечать ст.ст. 525, 526 ЦК України та призвели до заподіяння збитків позивачеві (упущеної вигоди), які згідно розрахунку становлять 78 380 грн. у зв'язку з невиконанням та розірванням договорів, укладених  між позивачем та третіми особами від  25.10.2007р. №24, від 30.10.2007р. №26, від 04.11.2007р. №27, від 17.11.2007р. №31. Невиконання та розірвання  зазначених договорів  було зумовлено  саме відключенням  відповідачем позивача від енергопостачання та водовідведення.

Можливість застосування таких заходів до позивача у якості санкцій за неналежне виконання обов'язків по сплаті орендної плати підтверджується і претензією відповідача від 17.09.2007 року №17-11-706, у якій, зокрема, зазначено: „В разі невиконання Вами нашої вимоги ДДАУ буде змушений провести примусове стягнення заборгованості у відповідності до діючого законодавства, а також вжити до Вас оперативних санкцій таких як припинення електро та водопостачання в ту частину нашої будівлі, яку Ви безоплатно використовуєте”.  

За таких обставин рішення місцевого господарського суду повністю відповідає вимогам чинного законодавства і повинно бути залишено без зміни, а доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування прийнятого судом рішення виходячи із вищенаведеного.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського державного аграрного університету (м. Дніпропетровськ) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2008 року у справі №12/28-08 залишити без зміни.

Головуючий                                                                                            О.С.Євстигнеєв

Судді:                                                                                                        Л.О.Лотоцька

                                                                                                                                   Р.М. Бахмат

З оригіналом згідно.

Помічник судді                                                        М.В. Юрченко

05.06.2008р.