Постанова

від 05.10.2006 по справі 11/260а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/260а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "05" жовтня 2006 р.                                                  Справа № 11/260а

11 год. 15 хвил.

За позовом: Державної податкової інспекції у Козелецькому районі

17000, смт. Козелець, вул. Толстого, 34 а

До: Товариства з обмеженою відповідальністю „Волевачівське”

17061, Козелецький район, с. Волевачі, пров. Пролетарський, 15

Про стягнення 26544,64 грн. податкового боргу за рахунок активів     

                                                                                           Суддя Ю.М. Бобров

                                                                                           Секретар О.В.Скрипка

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: Крупина А.О. –гол. держподатінспектор, дов. від 05.04.06 р. № 96/9/10-000.

Від Відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

        Подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Волевачівське” про стягнення 26544,64 грн. податкового боргу за рахунок активів боржника.

          На підставі ст. 150 КАСУ розгляд справи відкладався.

          В судовому засіданні 05.10.06 р. представником позивача надане клопотання про доручення до справи розрахунку позовних вимог, згідно якого позивач просить стягнути з відповідача 26588,19 грн. податкового боргу за рахунок активів

          В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві, з урахуванням уточнення.

          Відповідач представника у призначене судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

          Відповідач не скористався своїм правом на участь в розгляді справи.

          Відповідач судову повістку отримав та про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 148887.

          Частиною 2 ст. 128 КАСУ, передбачено, що неприбуття  в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення  ними про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи.

          Оскільки стороною по справі (відповідачем) є юридична особа, зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду і ним не повідомлено про причини неприбуття його представника та від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами (доказами).     

          Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.  

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Волевачівське” 21.03.01 р. зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності –юридична особа за адресою: Козелецький район, с Волевачі, пров. Пролетарський, 15. Відповідача взято на податковий облік в ДПІ у Козелецькому районі як платника податків з 21.03.01 р.

         Відповідно до ст. 9, ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.91 р. № 1251-ХІІ (із змінами і доповненнями) платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни, а також несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та дотримання вимог податкового законодавства.

         Всупереч вимогам чинного законодавства, відповідач не своєчасно та не в повному обсязі сплачує до бюджету належні суми податків.

         Станом на 11.08.06 р. загальний податковий борг (узгоджене податкове зобов'язання) відповідача перед бюджетами становить 26588,19 грн., а саме:

-          по податку на додану вартість –22727,14 грн. боргу;

-          по фіксованому сільськогосподарському податку –3681,88 грн. боргу, в т.ч. згідно розрахунків

     по Євминський сільській раді –67,42 грн. (за 1-2 квартали 2006 р.);

     по Короп'ївській сільській раді –29,58 грн. (за 1-2 квартали 2006 р.);

     по Одинцівській сільській раді –1117,88 грн. (за грудень 2005 р. та 1-2 квартали 2006 р.);

-          по збору за забруднення навколишнього природного середовища –49,73 грн. боргу;

-          пені –129,44 грн.

        Вказана сума боргу є узгодженою та виникла на підставі самостійно визначених та поданих до податкового органу декларації з ПДВ за березень 2006 р., розрахунків фіксованого сільськогосподарського податку за 2005 - 2006 р., податкових розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища за 4 квартал 2005 р. та 1 квартал 2006 р, податкових повідомлень –рішень інспекції про застосування до відповідача штрафних санкцій згідно п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.00 р. № 2181 –ІІІ (далі –Закон № 2181) за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовищ та фіксованого сільськогосподарського податку, а також податкового повідомлення –рішення про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій з фіксованого сільськогосподарського податку згідно п. п.17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 за неподання податкових декларацій у строки, визначені законодавством.

         Також Козелецькою МДПІ 18.04.05 р. проведено планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.04 р. по 31.12.05 р., за результатами якої складено акт перевірки від 18.04.05 р. № 161/23-010/03799311.

         Перевіркою встановлено порушення п.11.29 ст. 11 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість” та Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.99 р. № 271, відповідно до яких до 1 січня 2004 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку. За перевіряємий період по спеціальній декларації у відповідності п.11.29 ст. 11 Закону № 168 за результатами операцій з реалізації продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва відповідачем допущено не перерахування коштів на спеціальний рахунок в сумі 25496 грн.

        На підставі акту перевірки від 16.12.05 р. № 56/23-010/30800837 позивачем прийняте податкове повідомлення –рішення від 18.04.06 р. № 0000062330/0, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій в сумі 25496 грн. з податку на додану вартість, з яких станом на 11.08.06 р. залишилось не сплаченими 22129,59 грн.

         Вищевказані податкові повідомлення –рішення відповідачем в адміністративному порядку не оскаржувались, недійсними в судовому порядку не визнавались.

         Сума податкового боргу підтверджується також розрахунком суми податкового боргу, який доданий до позовної заяви.

          Згідно п.4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Відповідно п.п.5.1 ст.5 Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

         Згідно п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

         Відповідно до п.п.17.1.1. п.17.1 ст. 17 Закону № 2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

           У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання   протягом  граничних  строків, визначених  цим  Законом, такий  платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів,  наступних за останнім

днем  граничного строку  сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі  десяти  відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за  останнім  днем  граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці,  що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання,  -  у  розмірі  п'ятдесяти  відсотків погашеної суми податкового боргу (п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181).

         Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 Закону № 2181, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком  випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

         Відповідач у визначений законодавством термін податкове зобов'язання не оскаржив, тому у відповідності з п.п.5.2.2. п.5.2 ст. 5 Закону воно вважається узгодженим з першого дня, наступного після закінчення терміну, наданого Законом для оскарження.

         Згідно п.п.16.1.1 п.16.1 ст. 16 Закону після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу відповідачу нарахована пеня з ПДВ в сумі 43,55 грн. та з фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 85,89 грн., всього 129,44 грн.

         Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, встановлені ст. 5 Закону № 2181, визнається сумою податкового боргу платника податків у відповідності з п.п.5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону.

         Вжиті позивачем, передбачені Законом 2181, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату. Направлені позивачем відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону на адресу відповідача перша податкова вимога № 1/227 від 06.10.04 р. та друга податкова вимога № 2/273 від 08.11.04 р., які отримані відповідачем 09.10.04 р. та 17.12.04 р. відповідно, залишені ним без задоволення.  

          На підставі п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону № 2181 ДПІ у Козелецькому районі 17.01.05 р. прийнято рішення № 2 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податку в рахунок погашення його податкового боргу.

         На день розгляду справи податковий борг в сумі 26544,64 грн. відповідачем не сплачений.

         Примусове стягнення податкової заборгованості –передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного  платника податків.

         Активами платника податків згідно з п.1.7 ст. 1 Закону № 2181 є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній особі за правом власності або повного господарського відання.

         Зважаючи на те, що вищенаведений податковий борг підтверджується матеріалами справи, відповідно до п. п. 3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.  

         Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і  підлягають задоволенню. Оскільки позовні вимоги підтверджені належними і допустимим доказами, суд вважає за можливе прийняти рішення по справі без участі в судовому засіданні представника відповідача.

         Представник позивача проти прийняття рішення по справі без участі представника відповідача не заперечує.

         Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені Позивачем, з відповідача не стягуються.

            Керуючись Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.ст. 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -   

ПОСТАНОВИВ:

           1. Позов задовольнити повністю.

         2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Волевачівське” (17061, с.Волевачі, пров. Пролетарський, 15, р/р 260041686ЧОД АППБ „Аваль” м. Чернігів, МФО 353348, код 03799311) за рахунок його активів до Державного бюджету Козелецького району, код 22824138, банк: УДК в Чернігівській області, МФО 853592, на р/р 34123999600163    26588,19 грн. податкового боргу.  

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

         Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була  подана у строк, встановлений цим Кодексом,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

         У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано,  набирає  законної  сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

         Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява.     

         Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

         Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Чернігівської області.

         Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до Київського апеляційного господарського суду.

         Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

         Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 05.10.06 р. проголошено тільки в ступну та резолютивну частини постанови.

          Постанова суду в повному обсязі виготовлена 10.10.06 р.

        Суддя                                                                                      Ю.М.Бобров