Рішення

від 15.06.2011 по справі 9/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  9/91

15.06.11

За позовом          Публічне акціонерне товариство “Київенерго”

До                    Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового

                       фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос"

                       Акціонерного товариства Холдингової Компанії "Київміськбуд"

                       в особі Житлового управління "Південне"

про                     стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію 157466,43 грн.

Суддя   Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача           ОСОБА_1 (дов. №Д07/2011/04/22-38 від 22.04.2011р.);

Від відповідача          ОСОБА_2 (дов. №4 від 04.01.2011р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 15.06.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі СВП "Енергозбут Київенерго" (далі по тексту - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" Акціонерного товариства Холдингової Компанії "Київміськбуд" в особі Житлового управління "Південне" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 157466,43 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за договором № 540325 від 01.01.2003 року на постачання теплової енергії у гарячій воді, з яких 145351,64 грн. основної заборгованості, 6893,74 грн. інфляційних втрат, 2411,99 грн. 3% річних, 2809,06 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані положеннями ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/91, розгляд справи призначено на 11.05.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 11.05.2011 року вимоги ухвали суду від 01.04.2011 року виконав, надав додаткові матеріали по справі. Також подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з частковою сплатою заборгованості та можливістю повної сплати заборгованості відповідачем.

Ухвалою суду від 11.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 25.05.2011 року у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та клопотанням про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 25.05.2011 року представник позивача вимоги ухвали суду від 11.05.11 року виконав, надав додаткові матеріали по справі та письмові пояснення.

Також, представником позивача повідомлено, що Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" на виконання Закону України "Про акціонерні товариства" змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Київенерго".

Відповідно до Статуту позивача, затвердженого в новій редакції рішенням Загальних зборів акціонерів (протокол №1/2011 від 05.04.2011р.), ПАТ "Київенерго" є правонаступником Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго".

Представник відповідача вимоги ухвали суду від 11.05.2011 року виконав. Подав письмову заяву про продовження строку вирішення спору на більш тривалий строк, ніж встановлено частиною 1 статті 69 ГПК України.

В судовому засіданні 25.05.2011 року оголошено перерву в судовому засіданні до 15.06.2011 року.

Ухвалою суду від 25.05.2011 року продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, у відповідності до ст. 69 ГПК України.

В судове засідання 15.06.2011 року представники сторін з’явились.

Представником позивача в судовому засіданні надано усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги.

Представником відповідача в судовому засіданні надано докази на підтвердження часткового погашення заборгованості перед позивачем.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

01.01.2003 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №540325, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п.п. 2.2.1 та 2.3.1 договору і відповідно до законодавства України позивач постачає теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб: опалення –в період опалювального сезону, гарячого водопостачання – протягом року, в кількості та в обсягах згідно з додатком 1 до договору, яку відповідач зобов’язався своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до п. 5.1. Договору та звернення-доручення про укладання договору на постачання теплової енергії у гарячій воді по приладам обліку та розрахунковим способом за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.

Згідно додатку 2 до договору розрахунки за відпущену теплову енергію відповідачу здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених міською державною адміністрацією, які згідно п. 12 додатку 2 можуть змінюватись в період дії договору.

На підставі п. 2 додатку 4 до договору відповідач зобов’язався щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі тепло збуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ).

Відповідно до п. 3 Додатку 4 до Договору відповідач сплачує вартість, використаної теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця.

Однак свої зобов’язання за зазначеним договором відповідач не виконав, внаслідок чого за період з 01.09.2009р. по 01.03.2011р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.03.2011 року становить 145351,64 грн., що підтверджується копіями відомостей обліку, табуляграмами споживання теплової енергії та довідкою про надходження коштів.

29.03.2011 року позивач направляв відповідачу позовну заяву щодо погашення заборгованості по Договору та відшкодування пені, інфляційних втрат та 3% річних. Однак, Відповідач відповіді на позовну заяву не надав, заборгованість до початку розгляду справи Господарським судом міста Києва по Договору не погасив.

Відповідачем в судовому засіданні 15.06.2011 року, надано доказ часткового погашення заборгованості перед позивачем на суму 70000,00 грн. (до матеріалів справи додано платіжне доручення №814 від 24.05.2011р.).

Як вбачається з матеріалів справи після подання позову до Господарського суду міста Києва (30.03.11р.) відповідачем 24.05.2011р. сплачено 70000,00 грн. Таким чином, станом на день розгляду спору основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 75351,64 грн.

Таким чином, станом на час розгляду справи (15.06.11р.) основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 75351,64 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Судом встанволено, що позивачем було надано послуги  щдо постачання електроенергії у відповідності до умов договору, однак відповідачем доказів оплати у повному обсязі наданих послуг у відповідності до умов догвоору згідно з вимогами чинного законодавства.

Позивачем заявлено до стягнення  145351,64 грн.  основного боргу за Договором  № . Однак судом встановлено, що після порушенян провадженян у справі, відповідачем сплачено основний борг частково у розмірі 70 тисяч грн., що підтверджується наявними матеріалами справи.

          Виходячи з норм п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у таких випадках, коли  спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 75351,64 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню.

В частині стягнення з відповідача  70000,00 грн. заборгованості, провадження у справі підлягає припиненню на підставі  п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки предмет спору в цій частині відсутній, в зв'язку з частковим  виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 6893,74 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних у розмірі 2411,99 грн. та 2809,06 грн. пені за період з 01.09.2009 року по 01.03.2011 року.

Судом встановлено, що відповідач у визначений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Оскільки відповідач частково сплатив заборгованість після подання позову до Господарського суду міста Києва (24.05.11р.), то в частині стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник,який прострочив виконання грошового зобов’язання ,на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Положення вказаної норми не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду, за який нараховуються інфляційній, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р.

Із поданого розрахунку вбачається, що позивачем неправомірно не враховані індекси інфляції за квітень, травень, червень та липень 2010 року, які мають від'ємне значення, а тому з урахуванням викладеного за перерахунком суду розмір інфляційної складової боргу становить 6066,35 грн. (розрахунок здійснений судом та долучений до матеріалів справи). Отже, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних збитків підлягають часковому задоволенню, в зв'язку з невірним розрахунок інфляційних збитків, зроблених відповідачем.

Так, розмір 3% річних по заборгованості Відповідача перед Позивачем за період з  01.09.09р. по 01.03.2011 року становить 2411,99 гривень. Контррозрахунку 3% річних відповдіачем не надано. За таких обставин,  позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч 3  ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка ,що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання .

Відповідно до п.3.5 додатка 4 до договору за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця, у розмірі 0,5% за кожний день прострочення до моменту його повного погашення. Враховуючи вимоги ст. 3 Закону України від 22.11.96 року №543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, пеня нараховується у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ в межах скороченого строку позовної давності. Контррозрахунку пені відповідачем не надано.

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача про стягнення  в частині 75351,64 грн. основного боргу, 2809,06 грн. пені, 2411,99 грн. 3% річних, 6066,35 грн. інфляційних втрат.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу відбулося після звернення позивача до суду та порушення провадження у справі.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 25, 49,  82-85, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Замінити позивача –Акціонерну енергопостачальну компанію "Київенерго" правонаступником –Публічним акціонерним товариством "Київенерго".

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення «Екос»акціонерного товариства холдингова компанія «Київміськбуд»в особі Житлового управління «Південне»(01021, м. Київ, вул. Мечникова, 20; код ЄДРПОУ 23739162) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; код ЄДРПОУ 00131305) для зарахування основного боргу 75351 (сімдесят п’ять тисяч триста п’ятдесят одна) грн. 64 коп. основного боргу, 2809 (дві тисячі вісімсот дев’ять) грн. 06 коп. пені, 2411 (дві тисячі чотириста одинадцять) грн. 99 коп. 3% річних, 6066 (шість тисяч шістдесят шість) грн. 35 коп. інфляційних втрат, 1574 (одна тисяча п’ятсот сімдесят чотири) грн. 67 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

4. В решті позову відмовити.

5. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 70000,00 (сімдесят тисяч) грн. припинити.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Суддя

                            Г.П. Бондаренко

Рішення підписано 20.06.2011 року