Рішення

від 20.06.2011 по справі 37/169

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/169 20.06.11

За позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Міжрегіона льна інвестиційно-лізингова компанія»

до Акціонерної енергопостач альної компанії «Київенерго »в особі Структурного відокр емленого підрозділу «Енерго збут Київенерго»

про встановлення факту відсу тності повноважень у посадов ої особи та визнання недійсн им договору

Суддя Гаврилов ська І.О.

У судових засіданнях бра ли участь:

Від позивача: не з' явив ся

Від відповідача: ОСОБА_1 , дов. № Д07/2011/04/22-16 від 22.04.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмежен ою відповідальністю «Міжрег іональна інвестиційно-лізин гова компанія»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерної ене ргопостачальної компанії «К иївенерго»в особі Структурн ого відокремленого підрозді лу «Енергозбут Київенерго»п ро встановлення факту відсут ності повноважень у посадово ї особи та визнання недійсни м договору на постачання теп лової енергії у гарячій воді № 1110744 від 01.09.2005 року. Позов мотиво вано тим, що укладений між сто ронами договір № 1110744 від 01.09.2005 рок у не відповідає вимогам чинн ого законодавства, а саме - д оговір підписано особою, яка не мала належних повноважен ь на час підписання договору , оскільки даний договір був п ідписаний виконуючим обов' язки генерального директора на час відпустки генерально го директора - Чередиченко В .В., що діяв на підставі наказу № 26-К від 22.07.2005 р.

Ухвалою Господарського су ду м. Києва № 05-5-13 від 28.02.2011 р. (суддя Курдельчук І.Д.) було повернен о вищевказану позовну заяву на підставі п. 3 статті 63 Господ арського процесуального код ексу України.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 14.04.2011 р. у справі № 05-5-13/2397 апел яційну скаргу Товариства з о бмеженою відповідальністю « Міжрегіональна інвестиційн о-лізингова компанія»було за доволено; ухвалу Господарськ ого суду м. Києва № 05-5-13/2397 - скас овано, а справу № 05-5-13/2397 - направ лено на розгляд до Господарс ького суду м. Києва.

Автоматизованою системою документообігу Господарськ ого суду м. Києва вищевказану справу було передано на розг ляд судді Гавриловській І.О.

Ухвалою суду від 10.05.2010 р. було п орушено провадження у даній справі № 37/169 та призначено її р озгляд на 20.06.2011 р., зобов' язано сторін надати певні докумен ти.

Представник позивача у при значене судове засідання 20.06.201 1 р. не з' явився, витребуваних ухвалою суду від 10.05.2010 р. докуме нтів не надав. Про призначене судове засідання був повідо млений належним чином, про що свідчить повідомлення про в ручення поштового відправле ння від 12.05.2011 р., яке підтверджує отримання позивачем 13.05.2011 р. ух вали про порушення проваджен ня у даній справі.

Представник відповідача у даному судовому засіданні н адав суду письмовий відзив н а позовну заяву, в якому проси в відмовити у задоволенні по зовних вимог в повному обсяз і. В обґрунтування своєї пози ції відповідач посилається н а те, що оспорюваний договір з і сторони відповідача був пі дписаний виконуючим обов' я зки директора Акціонерної ен ергопостачальної компанії « Київенерго»в особі Структур ного відокремленого підрозд ілу «Енергозбут Київенерго» Чередниченком В.В., який діяв н а підставі наказу від 22.07.2005 р. № 26 -К, тобто діяв в рамках повнова жень, наданих йому товариств ом.

Крім того, відповідач зазна чив, що згідно зі статтею 214 Цив ільного кодексу України прав очин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цив ільні права та обов' язки ос оби, яку він представляє, лише у разі, якщо особа, яку він пре дставляє, вчинила дії, що свід чать про прийняття його до ви конання або вчинення дій, які свідчать про схвалення угод и. Також у зв' язку із неповно тою та несвоєчасною сплатою за спожиту теплову енергію в ідповідачем подано позов про стягнення заборгованості за спожиту теплову та відповід но до рішення Господарського суду м. Києва від 01.03.2011 р. у справ і № 16/51 позов задоволено.

Враховуючи, що матеріали сп рави містять докази належног о повідомлення позивача про час та місце судового засіда ння, приймаючи до уваги, що в м атеріалах справи достатньо д окументів для розгляду справ и по суті за наявними в ній док ументами, то за таких обстави н суд приходить до висновку п ро можливість розгляду справ и на підставі ст. 75 Господарсь кого процесуального кодексу України за наявними матеріа лами без участі представника вищезазначеного учасника су дового процесу.

Розглянувши подані матер іали справи та заслухавши по яснення представника відпов ідача, Господарський суд міс та Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергоп остачальною компанією «Київ енерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу « Енергозбут Київенерго»(пост ачальник) та Товариством з об меженою відповідальністю «М іжрегіональна інвестиційно -лізингова компанія»був укла дений договір № 1110744 від 01.09.2005 р. пр о постачання теплової енергі ї у гарячій воді, відповідно д о умов якого енергопостачаль на організація постачає тепл ову енергію у вигляді гарячо ї пари на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалю вального сезону; гарячого во допостачання - протягом року ; в кількості та в обсягах згід но з додатками до договору, а с поживач додержуватися кільк ості споживання теплової ене ргії та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Умови зазначеного договор у свідчать про те, що за своєю правовою природою він є дого вором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського код ексу України, за договором ен ергопостачання підприємств о (енергопостачальник) відпу скає електричну енергію, пар у, гарячу і перегріту воду (дал і-енергію) споживачеві (абоне нту), який зобов' язаний опла тити прийняту енергію та дот римуватися передбаченого до говором режиму її використан ня, а також забезпечити безпе чну експлуатацію енергетичн ого обладнання, що ним викори стовується.

У позовній заяві позиваче м стверджувалось, що укладен ий між сторонами договір № 1110744 від 01.09.2005 р. про постачання тепл ової енергії у гарячій воді н е відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки зі с торони відповідача договір п ідписано особою, яка не мала н алежних повноважень на час п ідписання договору, зокрема, договір був підписаний вико нуючим обов' язки генеральн ого директора на час відпуст ки генерального директора - Чередиченко В.В., що діяв на пі дставі наказу № 26-К від 22.07.2005 р., то бто, посадовою особою, повнов аження якої були дуже обмеже ними і тимчасовими, яка не мал а необхідного обсягу цивільн ої дієздатності, тому даний д оговір не може породжувати д ля позивача жодних зобов' яз ань.

Враховуючи наведене, позив ач просить суд визнати недій сним договір на постачання т еплової енергії у гарячій во ді № 1110744 від 01.09.2005 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжрегіо нальна інвестиційно-лізинго ва компанія»та Акціонерною е нергопостачальною компаніє ю «Київенерго»в особі Структ урного відокремленого підро зділу «Енергозбут Київенерг о», та встановити факт відсут ності повноважень у посадово ї особи Чередниченка Василя Валерійовича на підписання д аного оспорюваного договору № 1110744 від 01.09.2005 р.

Оцінюючи подані сторонам и докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуєтьс я на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у засіданні всіх обставин сп рави в їх сукупності, та врахо вуючи, що кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається як на підс таву своїх вимог і заперечен ь, суд вважає, що позовні вимог и не підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно статті 203 Цивільног о кодексу України, якою встан овлені загальні вимоги, доде ржання яких є необхідним для чинності правочину, зміст пр авочину не може суперечити ц ьому Кодексу, іншим актам цив ільного законодавства, а так ож моральним засадам суспіль ства. Особа, яка вчиняє правоч ин, повинна мати необхідний о бсяг цивільної дієздатності . Волевиявлення учасника пра вочину має бути вільним і від повідати його внутрішній вол і. Правочин має бути спрямова ний на реальне настання прав ових наслідків, що обумовлен і ним.

Вирішуючи спір про визнанн я угоди (правочину) недійсною , господарський суд встановл ює наявність тих обставин, з я кими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а сам е: відповідність змісту угод и вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, пр авоздатність сторін за угодо ю, у чому конкретно полягає не правомірність дій сторони та інші обставини, що мають знач ення для правильного вирішен ня спору. При цьому обставини , що мають істотне значення дл я вирішення спору повинні пі дтверджуватись сторонами на лежними та допустимими доказ ами відповідно до вимог стат ей 33, 34 Господарського процесу ального кодексу України.

Статтею 215 Цивільного кодек су України встановлено, що пі дставою недійсності правочи ну є недодержання в момент вч инення правочину стороною (с торонами) вимог, які встановл ені частинами першою - третьо ю, п'ятою та шостою статті 203 цьо го Кодексу. Недійсним є право чин, якщо його недійсність вс тановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнан ня такого правочину недійсни м судом не вимагається.

У випадках, встановлених ци м Кодексом, нікчемний правоч ин може бути визнаний судом д ійсним.

Якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна із сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним (оспорюв аний правочин).

Відповідно до статті 204 Циві льного кодексу України, прав очин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встано влена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У випадках, встановлених ци м Кодексом, нікчемний правоч ин може бути визнаний судом д ійсним.

Якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна із сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним (оспорюв аний правочин).

Частиною 1 статті 241 ЦК Україн и встановлено, що правочин, вч инений представником з перев ищенням повноважень, створює , змінює, припиняє цивільні пр ава та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наст упного схвалення правочину ц ією особою. Правочин вважаєт ься схваленим, зокрема, у разі , якщо особа, яку він представл яє, вчинила дії, що свідчать пр о прийняття його до виконанн я.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 241 ЦК України наступне схвалення п равочину особою, яку предста вляють, створює, змінює і прип иняє цивільні права та обов'я зки з моменту вчинення цього правочину.

Судом встановлено, що рішен ням Господарського суду м. Ки єва від 01.03.2011 р. у справі № 16/51 позо в задоволено повністю, стягн ено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіо нальна інвестиційно-лізинго ва компанія»на користь Акціо нерною енергопостачальною к омпанією «Київенерго»в особ і Структурного відокремлено го підрозділу «Енергозбут Ки ївенерго» 130 895,81 грн. основного боргу за договором на постач ання теплової енергії у гаря чій воді № 1110744 від 01.09.2005 р.

Таким чином, суд приходить д о висновку, що оскаржуваний д оговір в подальшому був схва лений позивачем.

Посилання позивача на те, що договір на постачання тепло вої енергії у гарячій воді № 11 10744 від 01.09.2005 р. підписано особою, я ка не мала належних повноваж ень на момент підписання дог овору, суд не визнає підставо ю для задоволення позову, оск ільки відповідно до частини 1 статті 241 Цивільного кодексу України, даний договір був сх валений позивачем шляхом вчи нення дій, що свідчить про йог о прийняття до виконання.

Відповідно до пункту 9 Роз' яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.99 р. «Пр о деякі питання практики вир ішення спорів, пов' язаних з визнанням угод недійсними»я к правило, письмова угода скл адається шляхом складання до кумента, що визначає її зміст , і підписується безпосередн ьо особою, від імені якої вона укладена або іншою особою, як а діє в силу повноважень, засн ованих, зокрема, на законі, дов іреності, якщо вони діють в ме жах повноважень, наданих зак оном, іншим правовим актом аб о установчими документами.

Водночас, згідно зі статті 2 41 Цивільного кодексу України та п.9 Роз' яснення Вищого арб ітражного суду України № 02-5/111 в ід 12.03.99 р. «Про деякі питання пра ктики вирішення спорів, пов' язаних з визнанням угод неді йсними»(зі змінами та доповн еннями) наступне схвалення ю ридичною особою, укладеної в ід її імені представником, як ий не мав належних повноваже нь, робить її дійсною з момент у укладання. Доказами такого схвалення можуть бути відпо відне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграм а, телетайпограма) або вчинен ня дій, які свідчать про схвал ення угоди (прийняття її до ви конання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У таком у випадку вимога про визнанн я угоди недійсною з мотивів в ідсутності належних повнова жень представника на укладен ня угоди задоволенню не підл ягає.

Згідно зі статтею 32 Господа рського процесуального коде ксу України, доказами у справ і є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом по рядку встановлює наявність ч и відсутність обставин, на як их ґрунтуються вимоги і запе речення сторін, а також інші о бставини, які мають значення для правильного вирішення г осподарського спору.

Відповідно до статті 33 Госп одарського процесуального к одексу України, кожна сторон а повинна довести ті обстави ни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і зап еречень.

Позивач не довів та не надав суду жодних доказів, які підт верджують, що в момент вчинен ня правочину стороною (сторо нами) були недодержані вимог и, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шос тою ст. 203 Цивільного кодексу У країни, тобто не довів підста ви, в силу яких спірний догові р має бути визнаний недійсни м. Більше того, судом встановл ено та враховано, що спірний п равочин спрямований на реаль не настання правових наслідк ів, що обумовлені ним, не місти ть положень, які б суперечили вимогам чинного законодавст ва або інтересам сторін, а вол евиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній в нутрішній волі, що відповіда є загальним вимогам, встанов леним статтею 203 Цивільного ко дексу України, додержання як их є необхідним для чинності правочину, а тому позовна вим ога Товариства з обмеженою в ідповідальністю «Міжрегіон альна інвестиційно-лізингов а компанія»про визнання неді йсним договору на постачання теплової енергії у гарячій в оді № 1110744 від 01.09.2005 р. задоволенню не підлягає.

Стосовно позовної вимоги п ро встановлення факту відсут ності повноважень у посадово ї особи Чередниченка Василя Валерійовича на підписання д аного оспорюваного договору № 1110744 від 01.09.2005 р., Господарський с уд міста Києва вважає за необ хідне відзначити наступне.

Конституцією України зак ріплений обов' язок держави забезпечувати захист прав у сіх суб' єктів права власнос ті і господарювання (стаття 13) , та передбачено, що права і св ободи людини і громадянина з ахищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конст итуції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповід но до якої кожна особа має пра во на захист свого цивільног о права у разі його порушення , невизнання або оспорювання , а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезп ечує захист прав і законних і нтересів суб'єктів господарю вання та споживачів. Кожний с уб'єкт господарювання та спо живач має право на захист сво їх прав і законних інтересів .

Реалізація цивільно-право вого захисту відбувається шл яхом усунення порушень цивіл ьного права чи інтересу, покл адення виконання обов' язку по відновленню порушеного п рава на порушника.

Таким чином, у разі порушенн я законних прав та інтересів осіб, суд зобов' язаний їх за хистити у спосіб, передбачен ий, зокрема, статтею 16 ЦК Украї ни, частиною 2 статті 20 ГК Украї ни.

Способи захисту ци вільних прав та інтересів пе редбачені ст. 16 ЦК України.

Отже, рішення суду про визнання права повинно бути спрямовано на відновлення п орушеного, оспорюваного чи н евизнаного права.

Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що ви никають при укладанні, зміні , розірванні і виконанні госп одарських договорів та з інш их підстав, а також у спорах про визнання недійсними а ктів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умо в; спорів про встановлення ц ін на продукцію (товари), а так ож тарифів на послуги (викон ання робіт), якщо ці ціни і т арифи відповідно до законод авства не можуть бути встано влені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відп овідно до законів України, мі ждержавних договорів та угод віднесено до відання інших о рганів;

2) справи про банкру тство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного ко мітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх к омпетенції.

Чинним процесуальним законодавством не передбаче но повноважень суду щодо вст ановлення юридичного факту.

Рішення суду є правоз ахисним актом, однак способи захисту повинні кореспондув атись з повноваженнями суду, оскільки відповідно до ч. 2 ст . 19 Конституції України органи державної влади та органи мі сцевого самоврядування, їх п осадові особи зобов' язані д іяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що пе редбачені Конституцією та за конами України.

У той же час, вимоги по зивача про встановлення факт у відсутності повноважень у посадової особи Чередниченк а Василя Валерійовича на під писання даного оспорюваного договору № 1110744 від 01.09.2005 р. не коре спондується зі способами зах исту цивільних прав, передба чених ст. 16 ЦК України.

Виходячи з цього, оскільки суд, як орган державної влади , зобов' язаний діяти у спосі б, що передбачений Конституц ією та законами України, прав ові підстави для захисту пра ва позивача обраним ним шлях ом відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для зад оволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна інвестицій но-лізингова компанія».

Відповідно до вимог статт і 49 Господарського процесуал ьного кодексу України, держм ито та витрати на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу покладаються н а позивача.

На підставі викладеного т а керуючись ст. ст. 203, 204, 215,774 Цивіл ьного кодексу України, ст. ст. 192, 193 Господарського кодексу Ук раїни ст. ст. 22, 32, 33, 49, 55, 82 - 85 Господа рського процесуального коде ксу України, Господарський с уд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмови ти повністю.

2. Дане рішення набирає законної сили після закінче ння десятиденного строку з д ня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передба ченому чинним законодавство м України.

Суддя Гавриловська І.О.