Рішення

від 05.07.2011 по справі 5021/1314/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.11

          Справа № 5021/1314/2011.

За позовом           Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія

                               «САТ», м. Київ

до відповідача     Товариство з обмеженою відповідальністю «Сафіт», м. Суми

про стягнення 22 094 грн. 85 коп.

СУДДЯ  ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін :                                                          

Від позивача:                    ОСОБА_1, довіреність  б/н від17.05.2011р.

Від відповідача:              ОСОБА_2, довіреність  б/н  від 04.05.2011р.

За участю секретаря судового засідання Черненко І.О.   

Суть спору : позивач просить суд стягнути з відповідача  заборгованість по договору по перевезенню вантажів № 640 від 19.01.2009р. в сумі 22 094 грн. 85 коп., з яких: 18 841 грн. основного боргу, 1 570 грн. 82 коп. пені, 304 грн. 03 коп. – 3 % річних, 1 379 грн. 68 коп. інфляційних витрат, а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що визнає заборгованість частково, лише в сумі 18 841 грн. основного боргу; в частині  застосування штрафних санкцій за невиконання грошового зобов’язання у вигляді пені, 3% річних та інфляційних витрат  - заперечує обґрунтовуючи, тим, що позивач не надав достатніх та належних доказів щодо розміру облікової ставки НБУ та індексу  споживчих цін в період заборгованості.

В засіданні суду позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої зменшив розмір заявлених вимог на 2 000 грн. в зв’язку зі сплатою відповідачем частини боргу. Згідно вимог позивача заборгованість  відповідача станом на 05.07.2011р. складає 20 094 грн. 85 коп., із них : 16 841 грн. 00 коп. боргу, 1 570 грн. 82 коп. пені, 304 грн. 03 коп. – 3 % річних, 1 379 грн. 68 коп. інфляційних витрат .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін  та дослідивши наявні докази по справі, суд встановив :

Між позивачем та позивачем укладено договір № 640 від 19.01.2009р. по перевезенню вантажів, відповідно до якого відповідач (клієнт) доручає і надає для перевезення вантажі, а позивач (перевізник) зобов’язується здійснити їх перевезення автомобільним транспортом і надати інші транспортні послуги по перевезенню вантажів на території України.

Згідно п. 1.2. договору позивач (перевізник) зобов’язується доставити надані клієнтом вантажі до пункту призначення в  установлений договором строк та видати їх уповноваженій  на одержання  вантажу особі - вантажоотримувачу, а відповідач (клієнт) зобов’язується вчасно сплатити за послуги перевізника встановлену плату, відповідно до  умов договору та на підставі наданих перевізником рахунків за перевезення.

 На виконання умов договорів, укладених між сторонами, позивач здійснював перевезення вантажу відповідача на підставі належним чином оформленої накладної на вантаж.

Перевезення вантажів до пункту призначення були  виконані позивачем  (перевізником ) повністю в установлені строки, будь-яких претензій щодо пошкодження чи втрати вантажу відповідачем не пред’являлось, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № СУ 0003121 від 31.12.2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов‘язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов‘язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов‘язання, що виникає між суб‘єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб‘єкт (зобов‘язана сторона, в тому числі боржник) зобов‘язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб‘єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб‘єкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов‘язаної сторони виконання її обов‘язку.

 Умовами договору перевезення передбачено, що розрахунки за надані послуги проводяться згідно виставлених рахунків, які формуються на підставі накладних на вантаж.

31.12.2010р. позивачем наданий  відповідачу рахунок № СУ 0003121 на суму 30 841 грн., сформований на підставі накладних на вантаж, що зазначені у позовній заяві.

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обов‘язковим для виконання сторонами. Зобов‘язання виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до  п. 5.3 договору оплата послуг проводиться в два етапи: перший – до 5-го числа поточного місяця попереднім (авансовим) платежем в сумі 200 грн. в т.ч. ПДВ; другий – до 15-го числа наступного місяця згідно розрахунку, що включає суму вартості перевезень вантажів та інших послуг за минулий календарний місяць не покриту попереднім  (авансовим) платежем.

Проте, як підтверджується матеріалами справи, відповідач вчасно та в повному  обсязі з відповідачем не розрахувався.

В порядку досудового врегулювання спору між сторонами позивач звертався до відповідача з претензією № 593 від 03.03.2011р. про оплату суми заборгованості у семиденний термін з дня отримання претензії, але відповідачем  оплата за виконі послуги по перевезенню вантажів була здійснена неповністю. Так, заборгованість відповідача за неналежне виконання зобов’язань по договору з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог станом на 05.07.2011р. складає 16 841 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому суд позовні вимоги щодо стягнення 16 841 грн. 00 коп. основного боргу вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України.

Також позивачем заявлені вимоги по стягненню з відповідача пені відповідно до п. 7.2.5. договору, нарахованої за період з 15.01.2011р. по 03.06.2011р. в сумі 1 570 грн. 82 коп.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в загальній сумі             1 570 грн. 82 коп. передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

За несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору від 19.01.2009р. позивач нарахував відповідачу інфляційні збитки та відсотки за користування коштами, що відповідно до  розрахунку заборгованості складає: 304 грн. 03 коп. – 3 % річних, 1 379 грн. 68 коп. інфляційних витрат.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 304 грн. 03 коп. – 3 % річних, 1 379 грн. 68 коп. інфляційних витрат за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

В зв’язку зі сплатою відповідачем боргу в сумі 2 000 грн., провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Згідно ст.ст.  44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 694 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сафіт» (40034, м. Суми, вул. Черепіна, буд. 42В, оф. 19 код ЄДРПОУ 34744059) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія  «САТ» (02660, м. Київ, вул. Гродненська, 32, код ЄДРПОУ 35646516) 16 841 грн. 00 коп. боргу, 1 570 грн. 82 коп. пені, 304 грн. 03 коп. – 3 % річних, 1 379 грн. 68 коп. інфляційних витрат, 220 грн. 95 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Провадження  у справі № 5021/1314/2011 в частині стягнення 2 000 грн. – припинити.

 СУДДЯ                                                                         Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Повне рішення складено  06.07.2011р.