Постанова

від 26.09.2011 по справі 5021/1314/2011

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2011 року                                                                    Справа № 5021/1314/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя О.А. Істоміна, суддя              Л.М. Бабакова, суддя С.В. Барбашова,

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача –ОСОБА_1. –дов. б/н від 17.05.2011р.   

відповідача –не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3090 С/3) на рішення  господарського суду Сумської області від 05.07.11 р. у справі № 5021/1314/2011

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ", м. Київ

до  Товариство з обмеженою відповідальністю "Сафіт", м. Суми

про стягнення 22094,85 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 05.07.2011 р. (суддя Зражевський Ю.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 16 841,00 грн. боргу, 1 570,82 грн. пені, 304,03 грн. –3 % річних, 1 379,68 грн. інфляційних витрат, 220,95 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження у справі № 5021/1314/2011 в частині стягнення 2 000 грн. припинено.

Відповідач, ТОВ "Сафіт", з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 05.07.2011р. по справі № 5021/1314/2011 скасувати в частині стягнення 1570,82 грн. пені, 304,03 грн. –3% річних, 1379,68 грн. інфляційних витрат, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт посилається на те, що розмір подвійної облікової ставки НБУ та індексу інфляції не підтверджений належними доказами та є недоведеними обставинами, що мають значення для справи.

Апелянт в судове засідання не з’явився та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Позивач, ТОВ "Транспортна компанія "САТ", у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, вислухавши доводи представника позивача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.01.2009р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 640 по перевезенню вантажів, відповідно до якого відповідач (клієнт) доручає і надає для перевезення вантажі, а позивач (перевізник) зобов’язується здійснити їх перевезення автомобільним транспортом і надати інші транспортні послуги по перевезенню вантажів на території України.

Згідно п. 1.2. договору позивач (перевізник) зобов’язується доставити надані клієнтом вантажі до пункту призначення в  установлений договором строк та видати їх уповноваженій  на одержання  вантажу особі - вантажоотримувачу, а відповідач (клієнт) зобов’язується вчасно сплатити за послуги перевізника встановлену плату, відповідно до  умов договору та на підставі наданих перевізником рахунків за перевезення.

На виконання умов договору позивач здійснив перевезення вантажу до пункту призначення в установлені строки, будь-яких претензій щодо пошкодження чи втрати вантажу відповідачем не пред’являлось, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № СУ 0003121 від 31.12.2010р.

Умовами договору перевезення передбачено, що розрахунки за надані послуги проводяться згідно виставлених рахунків, які формуються на підставі накладних на вантаж.

31.12.2010р. позивач надав  відповідачу рахунок № СУ 0003121 на суму 30 841 грн., сформований на підставі накладних на вантаж.

Відповідно до  п. 5.3 договору оплата послуг проводиться в два етапи: перший –до 5-го числа поточного місяця попереднім (авансовим) платежем в сумі 200 грн. в т.ч. ПДВ; другий –до 15-го числа наступного місяця згідно розрахунку, що включає суму вартості перевезень вантажів та інших послуг за минулий календарний місяць не покриту попереднім  (авансовим) платежем.

Стаття 526 Цивільного Кодексу України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вчасно та в повному обсязі з позивачем не розрахувався.

Позивач надсилав відповідачу претензію № 593 від 03.03.2011р. про оплату суми заборгованості у семиденний термін з дня отримання претензії, але відповідач оплатив надані послуги неповністю. Заборгованість відповідача склала 16 841,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Оскільки відповідач не надав доказів сплати боргу, суд першої інстанції правомірно зробив висновок, що позовні вимоги про стягнення 16 841,00 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 7.2.5. договору №640 від 19.01.2009р., укладеного між сторонами, передбачено розмір пені за порушення строків проведення розрахунків у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, що пеня в сумі 1 570,82 грн. позивачем нарахована у відповідності до умов, передбачених договором, та відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок пені правильний, тому, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, що позовні вимоги стосовно стягнення 304,03 грн. –3 % річних та 1 379,68 грн. інфляційних витрат за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилання апелянта на те, що позивачем не були надані суду підтвердження розміру пені та інфляційних, є необґрунтованими, оскільки відповідач не надав доказів їх неправомірності, а також, не надав суду свого розрахунку нарахованого у відповідності до вимогам чинного законодавства.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Сумської області від 05.07.2011р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення

Рішення господарського суду Сумської області від 05.07.2011р. у справі № 5021/1314/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                           О.А. Істоміна

Суддя                                                                                 Л.М. Бабакова

Суддя                                                                                  С.В. Барбашова

Повний текст постанови підписаний 23.09.2011р.