ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 61/88 15.06.11
За позовом: Військового прокурора Киї вського гарнізону в інтереса х держави
в особі Міністерства обор они України
До відповідача-1: Державного підприємства Міністерства оборони Україн и „Управління капітального б удівництва та інвестицій”
Відповдіача-2: Товариства з обмеженою ві дповідальністю „Будівельна компанія „Антар”
Відповідача-3: Закритого акціонерного т овариства „Фінансова компан ія „Сантанна”
Про: визнання недійсним догов ору № 40 від 10.12.2004
Суддя Івченко А.М. (голов уючий)
Власов Ю.Л.
Балац С.В.
Представники:
Від прокуратури: ОСОБА_1, довіреність № 1831 ві д 11.05.2011
Позивача: ОСОБА_2, довіреність № 22/12/д від 05.01.2011
Відповідача-1: Не з' явився
Відповідача-2: Не з' явився
Відповідача-3: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 03.12.2010
У судовому засіданні 15.06.2011 ог олошено вступну та резолютив ну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарськ ого суду міста Києва передан і позовні вимоги Військового прокурора Київського гарніз ону в інтересах держави в осо бі Міністерства оборони Укра їни до Державного підприємст ва Міністерства оборони Укра їни „Управління капітальног о будівництва та інвестицій” (надалі також - Відповідач-1, ДПМОУ „Управління капітальн ого будівництва та інвестиці й”), Товариства з обмеженою ві дповідальністю „Будівельна компанія „Антар” (надалі так ож - Відповідач-2), Закритого а кціонерного товариства „Фін ансова компанія „Сантанна” ( надалі також - Відповідач-3) п ро визнання недійсним догово ру № 40 від 10.12.2004.
Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 10.02.2011 порушен о провадження у справі № 61/88, ро згляд справи призначено на 11.0 3.2011.
Ухвалою суду від 11.03.2011 заміне но Відповідача-2 - Мале прива тне підприємство Будівельна компанія „Антар” на належно го відповідача, а саме на Това риство з обмеженою відповіда льністю Будівельна компанія „Антар”, розгляд справи відк ладено на 12.04.2011. Відповідно до с т. 77 ГПК України розгляд даної справи відкладався на 17.05.2011 та 24.05.2011.
Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 24.05.2011 признач ено колегіальний розгляд спр ави у складі трьох суддів. Роз порядженням Голови господар ського суду міста Києва від 25. 05.2011 визначено склад колегії: А .М.Івченко (головуючий), Ю.Л.Вла сов, С.В.Балац, розгляд справи відкладено на 15.06.2011.
У судове засідання 15.06.2011 з' я вились представники від прок уратури, позивача та відпові дача-3, представники відповід ача-1 та відповідача-2 у судове засідання не з' явились, про дату та час слухання справи б ули повідомлені належним чин ом. Представником позивача п одано додаткові документи, я кі долучені судом до матеріа лів справи.
Судом, у відповідності з вим огами ст. 81-1 ГПК України, складе но протоколи судового засіда ння, які долучено до матеріал ів справи. Заслухавши поясне ння представників сторін, до слідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у су довому засіданні оригінали д окументів, копії яких знаход яться у матеріалах справи, су д, -
ВСТАНОВИВ:
10.12.2004 між державним підп риємством Міністерства обор они України „Управління капі тального будівництва та інве стицій”, Товариством з обмеж еною відповідальністю „Буді вельна компанія „Антар” та З акритим акціонерним товарис твом „Фінансова компанія „Са нтанна” укладено договір № 40 п ро пайову (дольову) участь у бу дівництві (надалі також - дого вір).
Предметом договору (пп. 1.4., 3. 1.) стала дольова (пайова) участ ь сторін у будівництві житло вого будинку на земельній ді лянці орієнтовною площею 1,62 г а, яка розташована за адресою : вул. Антонова (Повітрофлотсь кий проспект, 30), у Солом' янсь кому районі м. Києва та згідно з п. 2.3. договору з метою реаліз ації будівництва об' єкту ст орони приймають дольову (пай ову) участь у будівництві шля хом внесення паїв.
За цим договором відповіда ч-3 (п. 2.1.) вносить пай у вигляді г рошових коштів на фінансуван ня робіт (послуг, витрат) по ві дведенню земельної ділянки, проектуванню та будівництву шляхом здійснення оплати за власний рахунок всіх робіт з будівництва об' єкту, а част кою відповідача-1 є пай у вигля ді майнового права використа ння земельної ділянки шляхом надання цієї ділянки під буд івництво об' єкту.
Пунктом 3.1. договору передба чено, що після введення об' є кту в експлуатацію відповіда ч-1 отримає частку в розмірі 20 % приміщень будинку, а відпові дач-2 отримує частку в розмірі 80 % приміщень.
Оцінюючи подані сто ронами докази за своїм внутр ішнім переконанням, що ґрунт ується на всебічному, повном у і об' єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обс тавин справи в їх сукупності , та враховуючи, що кожна сторо на повинна довести ті обстав ини, на які вона посилається я к на підставу своїх вимог і за перечень, суд вважає, що позов ні вимоги позивача підлягают ь задоволенню з наступних пі дстав.
Відповідно до ст. 12 1 Конституції України, одним і з завдань прокуратури Україн и є представництво інтересів громадян та держави в суді у в ипадках, визначених Законом.
Статтею 36-1 Закону України „ Про прокуратуру”, встановлен о, що представництво прокура турою інтересів громадянина або держави в суді полягає у з дійсненні прокурорами від ім ені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на зах ист в суді інтересів громадя н або держави у випадках, пере дбачених Законом. Однією з фо рм представництва є зверненн я до суду з позовними заявами про захист прав юридичних ос іб, коли порушуються інтерес и держави.
Відповідно до резолютивно ї частини рішення Конституці йного Суду України № 3-рп/99 від 0 8.04.1999, прокурори вправі звертат ись до господарського суду з позовами в інтересах держав и в особі органів державної в лади.
Відповідно до Положення „П ро Міністерство оборони Укра їни”, затвердженого Постанов ою Кабінету Міністрів Україн и №1080 від 03.08.2006, Міністерство обо рони України є центральним о рганом виконавчої влади і ві йськового управління, що упо вноважений державою здійсню вати відповідні функції у сп ірних правовідносинах.
Статтею 14 Закону України „П ро Збройні Сили України” вст ановлено, що земля, води, інші природні ресурси, а також май но, закріплене за військовим и частинами, військовими нав чальними закладами, організа ціями та установами Збройних Сил України - є державною влас ністю, належить їм на праві оп еративного управління та зві льняється від усіх видів под атків.
Органами, які здійснюють уп равління військовим майном, згідно зі ст. 2 Закону України „Про правовий режим майна у З бройних Силах України”, є Каб інет Міністрів України та Мі ністерство оборони України. При цьому, до компетенції Каб інету Міністрів України відн есено вирішення питань щодо забезпечення Збройних Сил Ук раїни військовим майном, а та кож прийняття рішень щодо йо го вилучення і передачі міні стерствам та іншим центральн им органам виконавчої влади.
Міністерство оборони Укра їни, як центральний орган упр авління Збройних Сил України , здійснює відповідно до зако ну управління військовим май ном, закріплює військове май но за військовими частинами (у разі їх формування, перефор мування), приймає рішення щод о перерозподілу цього майна між військовими частинами Зб ройних Сил України, в тому чис лі, у разі їх розформування.
Згідно з ст.77 Земельного код ексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діял ьності військових частин, ус танов, військово-навчальних закладів, підприємств та орг анізацій Збройних Сил Україн и, інших військових формуван ь, утворених відповідно до за конодавства України. Землі о борони можуть перебувати у д ержавній та комунальній влас ності. Порядок використання земель оборони встановлюєть ся законом.
Згідно з ст.1 Закону України „Про використання земель об орони” землями оборони визна ються землі, надані для розмі щення і постійної діяльності військових частин, установ, в ійськово-навчальних закладі в, підприємств та організаці й Збройних Сил України, інших військових формувань, утвор ених відповідно до законів У країни (далі - військові части ни).
Відповідно до ст.4 Закону Ук раїни „Про використання земе ль оборони” військові частин и за погодженням з органами м ісцевого самоврядування або місцевими органами виконавч ої влади і в порядку, визначен ому Кабінетом Міністрів Укра їни, можуть дозволяти фізичн им і юридичним особам вирощу вати сільськогосподарські к ультури, випасати худобу та з аготовляти сіно на землях, на даних їм у постійне користув ання.
Відповідно до ст.84 Земельно го кодексу України до земель державної власності, які не м ожуть передаватись у комунал ьну власність, належать земл і оборони, крім земельних діл янок під об' єктами соціальн о-культурного, виробничого т а житлового призначення. До з емель державної власності, я кі не можуть передаватись у п риватну власність, належать землі оборони.
Згідно з ст. 92 Земельного код ексу України право постійног о користування земельною діл янкою - це право володіння і ко ристування земельною ділянк ою, яка перебуває у державній або комунальній власності, б ез встановлення строку. Прав о постійного користування зе мельною ділянкою із земель д ержавної та комунальної влас ності набувають: а) підприємс тва, установи та організації , що належать до державної та к омунальної власності; б) гром адські організації інваліді в України, їх підприємства (об ' єднання), установи та орган ізації.
Відповідно до ст.95 Земельно го кодексу України землекори стувачі, якщо інше не передба чено законом або договором, м ають право: а) самостійно госп одарювати на землі; б) власнос ті на посіви і насадження сіл ьськогосподарських та інших культур, на вироблену продук цію; в) використовувати у вста новленому порядку для власни х потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені ко рисні копалини, торф, ліси, вод ні об' єкти, а також інші кори сні властивості землі; г) на ві дшкодування збитків у випадк ах, передбачених законом; ґ) сп оруджувати жилі будинки, вир обничі та інші будівлі і спор уди.
Згідно з ст.96 Земельного код ексу України землекористува чі зобов' язані: а) забезпечу вати використання землі за ц ільовим призначенням.
Відповідно до ст.122 Земельно го кодексу України сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особ ам із земель комунальної вла сності відповідних територі альних громад для всіх потре б. Київська та Севастопольсь ка міські державні адміністр ації надають земельні ділянк и із земель державної власно сті у постійне користування юридичним особам у межах їх т ериторій для всіх потреб, крі м випадків, визначених части ною сьомою цієї статті.
Згідно з ст.125, 126 Земельного ко дексу України право постійно го користування на земельну ділянку виникає після одержа ння її користувачем документ а, що посвідчує право постійн ого користування земельною д ілянкою, та його державної ре єстрації. Право постійного к ористування земельною ділян кою посвідчується державним и актами. Форми державних акт ів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
З наведених правових норм в бачається, що до майна віднос яться речі та майнові права і обов' язки, право користува ння земельною ділянкою є май новим правом. Майно, закріпле не за військовими частинами, установами та організаціями Збройних Сил України, є держа вною власністю, належить їм н а праві оперативного управлі ння. Землі оборони можуть пер ебувати виключно у державній власності, у певних випадках в комунальній власності, у пр иватній власності землі обор они перебувати не можуть. У по стійне користування землі об орони в залежності від їх вла сності можуть надаватись вик лючно міськими радами або мі ськими державними адміністр аціями лише підприємствам, у становам, організаціям держа вної, комунальної власності та громадських організацій і нвалідів України. Постійні к ористувачі земель оборони от римують право постійного кор истування після одержання де ржавного акту, та повинні вик ористовувати надані їм землі самостійно виключно за ціль овим призначенням. Вони не ма ють права передавати отриман і у постійне користування зе млі оборони у будь-який спосі б іншим особам, крім дозволен ня вирощувати сільськогоспо дарські культури, випасати х удобу і заготовляти сіно, та л ише за попереднім погодження м на це органів місцевого сам оврядування або місцевих орг анів виконавчої влади і в пор ядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висно вку, що даний правочин за своє ю правовою природою є змішан им договором, який містить в с обі елементи договору про су місну діяльність та інвестиц ійного договору, які регулюю ться главою 77 Цивільного коде ксу України, законом України „Про інвестиційну діяльніст ь”.
Відповідно до ч.1 ст.1130 Цивіль ного кодексу України за дого вором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов' яз уються спільно діяти без ств орення юридичної особи для д осягнення певної мети, що не с уперечить законові.
Згідно з ст.1132 Цивільного код ексу України за договором пр остого товариства сторони (у часники) беруть зобов' язанн я об' єднати свої вклади та с пільно діяти з метою одержан ня прибутку або досягнення і ншої мети.
Відповідно до ч.1 ст.1133 Цивіль ного кодексу України вкладом учасника вважається все те, щ о він вносить у спільну діяль ність (спільне майно), в тому ч ислі грошові кошти, інше майн о, професійні та інші знання, н авички та вміння, а також діло ва репутація та ділові зв' я зки.
Згідно з абз.2 ч.1 ст.1134 Цивіль ного кодексу України внесене учасниками майно, яким вони в олоділи на підставах інших, н іж право власності, використ овується в інтересах усіх уч асників і є їхнім спільним ма йном.
Вказаними нормами передб ачено, що за договором про спі льну діяльність його учасник и об' єднують свої вклади. Вк ладом учасника може бути май но, в тому числі земельні діля нки, право користування цими ділянками, яке в цьому разі на буває статусу спільного майн а (а не майна виключно державн ої чи комунальної власності) та вже використовуються в ін тересах усіх учасників, що об ' єднали свої вклади для дос ягнення спільної мети.
Як встановлено судом відпо відач-3 не належить до підприє мств державної та комунально ї власності або громадських організацій інвалідів Украї ни.
Як встановлено судом вклад ом Державного підприємства М іністерства оборони України „Управління капітального бу дівництва та інвестицій” у с пільне зведення сторонами сп ірного об' єкта будівництва є право користування земель ною ділянкою за адресою: м. Киї в, Солом' янський район, прос пект Повітрофлотський, 30 (вули ця Антонова), військове місте чко 29, а відповідача-3 - грошов і кошти на фінансування буді вництва житлового будинку.
На час укладення спірного д оговору та на даний час, як дос товірно встановлено судом, з емельна ділянка за адресою: м . Київ, Солом' янський район, п роспект Повітрофлотський, 30 (в улиця Антонова), військове мі стечко 29, право користування я кої ДП МОУ „Управління капіт ального будівництва та інвес тицій” за спірним договором зобов' язався надати для буд івництва житлового будинку, відведена у тимчасове корист ування квартирно-експлуатац ійній частині Київського вій ськового округу та належить до земель оборони.
Зазначена обставина підтв ерджується:
- листом Київського квартир но-експлуатаційного управлі ння Міністерства оборони Укр аїни, відповідно до якого зем ельна ділянка, що розміщена в м. Києві за адресою вул. Антон ова (проспект Повітрофлотськ ий, 30) - військове містечко 29, пло щею 28,37 га - відведена на підст аві рішення Київського міськ виконкому № 1027 від 10.08.1955. У листі з азначається, що земельна діл янки відноситься до земель о борони та перебуває на облік у Київського КЕУ.
- рішенням № 51 звуженого засі дання виконкому Київської мі ської Ради депутатів трудящи х від 31.08.1950 року „Про поновлення відведення та закріплення м еж земельних ділянок військо вих містечок Київського гарн ізону у Залізничному районі м. Києва”. Цим рішенням Виконк ом поновив відведення земель них ділянок військових місте чок міста Києва в межах, відпо відно проекту Управління у с правах Архітектури м. Києва в ід 27.04.1950 року і на умовах, що дода ються до цього рішення, зокре ма, наступного військового м істечка: (п. 6.) Авіаційне містеч ко № 29, вул. Повітрофлотська № 44 , площа біля 21 га, характеристи ка споруд - частково зруйнов ані окремі будови.
За встановлених обставин, в раховуючи наведені правові н орми, господарський суд м. Киє ва вважає, що ДП МОУ „Управлін ня капітального будівництва та інвестицій” не мав права д омовлятись про передачу війс ькового майна у вигляді прав а користування земельною діл янкою будь-яким іншим особам , в тому числі у спільне корист ування. Більш того, ДП МОУ „Упр авління капітального будівн ицтва та інвестицій” не мав п рава передавати право корист ування земельною ділянкою, в тому числі у спільне користу вання, особам приватного пра ва, з іншою метою, ніж цільове призначення цієї земельної д ілянки, та використовувати ц ю земельну ділянку в інтерес ах осіб приватного права, в то му числі у спільних інтереса х, оскільки така земельна діл янка має використовуватись в иключно для розміщення і пос тійної діяльності військови х частин, установ, військово-н авчальних закладів, підприєм ств та організацій Збройних Сил України, інших військови х формувань, утворених відпо відно до законів України, які дислокуються на території д ержави відповідно до завдань оборони, стратегічного план у застосування і завдань Збр ойних Сил України з урахуван ням військово-адміністратив ного поділу території Україн и та соціально-економічних у мов районів дислокації.
Відповідно до ч.1 ст.203 Цивіль ного кодексу України зміст п равочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам ци вільного законодавства, а та кож моральним засадам суспіл ьства.
Згідно з ч.1 ст.215 Цивільного к одексу України підставою нед ійсності правочину є недодер жання в момент вчинення прав очину стороною (сторонами) ви мог, які встановлені частина ми першою - третьою, п' ятою та шостою статті 203 цього Кодекс у.
Згідно із ч.2 ст.20 Земельного кодексу України зміна цільов ого призначення земель прово диться органами виконавчої в лади або органами місцевого самоврядування, які приймают ь рішення про передачу цих зе мель у власність або надання у користування, вилучення (ви куп) земель і затверджують пр оекти землеустрою або прийма ють рішення про створення об ' єктів природоохоронного т а історико-культурного призн ачення.
Відповідно до п. б) ст.21 Земел ьного кодексу України поруше ння порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визна ння недійсними угод щодо зем ельних ділянок.
Як встановлено судом у спір ному договорі ДП МОУ „Управл іння капітального будівницт ва та інвестицій” зобов' яза вся внести у спільну діяльні сть вклад у вигляді передачі під будівництво права корис тування земельною ділянкою, яка відноситься до земель об орони та надана виключно для розміщення і постійної діял ьності військових частин, ус танов, військово-навчальних закладів, підприємств та орг анізацій Збройних Сил Україн и, інших військових формуван ь, утворених відповідно до за конів України, які дислокуют ься на території держави від повідно до завдань оборони, с тратегічного плану застосув ання і завдань Збройних Сил У країни з урахуванням військо во-адміністративного поділу території України та соціал ьно-економічних умов районів дислокації.
Отже, спірним договором ДП М ОУ „Управління капітального будівництва та інвестицій” та відповідачі 2 та 3 змінили ц ільове призначення вказаних земель, які відносяться до зе мель оборони, та не відводили сь уповноваженими органами д ля будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з соціальною інфр аструктурою.
Враховуючи все вище викладене, господарський суд м. Києва вважає, що спірний до говір суперечить вищенаведе ним ст.3, 6, 14 Закону України „Про Збройні Сили України”, ст.1, 4 За кону України „Про використан ня земель оборони”, ст.ст. 20, 77, 84, 9 2, 95, 96, 122, 125, 126 Земельного кодексу Ук раїни та ст.190, 1130, 1132, 1134 Цивільного кодексу України, а тому підля гає визнанню судом недійсним , а позов Військового прокуро ра Київського гарнізону в ін тересах держави в особі Міні стерства оборони України зад оволенню.
Також суд зазначає, що від повідно до ст.1 Закону України „Про інвестиційну діяльніст ь” інвестиціями є всі види ма йнових та інтелектуальних ці нностей, що вкладаються в об' єкти підприємницької та інши х видів діяльності, в результ аті якої створюється прибуто к (доход) або досягається соці альний ефект. Такими цінност ями можуть бути кошти, цільов і банківські вклади, паї, акці ї та інші цінні папери, рухоме та нерухоме майно (будинки. сп оруди, устаткування та інші м атеріальні цінності), а також права користування землею, в одою, ресурсами, будинками, сп орудами, обладнанням, а також інші майнові права.
Спірний договір, у відповід ності з яким відповідач-3 здій снює фінансування всього ком плексу заходів, необхідних д ля проектування та здійсненн я будівництва будинку, відно ситься також до договорів ін вестиційної діяльності. За т аких умов відповідачі, відпо відно до вимог ст. 5 Закону Укр аїни „Про інвестиційну діяль ність”, є суб' єктами інвест иційної діяльності.
Між тим, Указом Президента У країни „Про інвестування буд івництва та придбання житла для військовослужбовців Збр ойних Сил України та членів ї х сімей” від 01.07.1993 №240/93 введено в д ію відповідне Положення, яки м запроваджено спеціальний м еханізм здійснення такого бу дівництва.
Згідно з п.3 Положення про ін вестування будівництва та пр идбання житла для військовос лужбовців Збройних Сил Украї ни погашення інвестицій інве сторам, зазначеним у п.1 цього Положення, виконується шляхо м набуття ними у власність до 35 відсотків від загальної пло щі побудованого на інвестиці йні кошти житла.
Порядок погашення інвести цій іншим інвесторам обумовл юється угодою (контрактом). За мовникам будівництва дозвол ено - Міністерствам та іншим центральним органам державн ої виконавчої влади, які мают ь військові формування, в окр емих випадках збільшувати ча стку житла, яка передається у власність інвестора, до 50 від сотків.
Отже, даною нормою Указу Пре зидента України встановлена гранична частка житла, яка мо же бути передана інвестору в рахунок погашення інвестиці й - до 50 відсотків.
Водночас, як встановлено су дом, у спірному інвестиційно му договорі сторони узгодили свої частки та порядок розпо ділу загальної площі об' єкт у будівництва наступним чино м: відповідачу-3 - 80 % загальної площі завершеного будівницт вом об' єкту; відповідачу-1 - 20 % площі завершеного будівниц твом об' єкту.
За цих обставин, господарсь кий суд м. Києва вважає, що пол оження спірного договору суп еречать п.3 Положення про інве стування будівництва та прид бання житла для військовослу жбовців Збройних Сил України , затвердженого Указом Прези дента України від 01.07.93р. №240/93, що є також підставою для визнанн я вказаного правочину недійс ним.
Враховуючи, що про незаконн ість укладання оспорюваного договору військова прокурат ура Київському гарнізону діз налась у ході проведення пер евірки дотримання земельног о законодавства при використ анні земель Міністерства обо рони України у серпні 2010 року, з а таких обставин строк зверн ення до суду з вимогою про виз нання недійсним з моменту ук ладання спірного договору бу в пропущений прокурором з по важних причин та згідно з ч. 1 с т. 53 ГПК України судом поновлю ється.
Згідно положень ч. 3 с т. 49 ГПК України державне мито , від сплати якого позивач у вс тановленому порядку звільне ний, стягується з відповідач ів в дохід бюджету. Витрати на інформаційне технічне забез печення судового процесу при задоволенні позову покладаю ться на відповідачів в силу п оложень ч. 5 ст. 49 ГПК України.
На підставі викладен ого, керуючись ст. ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд м іста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним договір № 40 від 10.12.2004 про пайову участь у будівництві та будівництво житлового будинку, укладений між Державним підприємством «Управління капітального бу дівництва та інвестицій»(04053, м . Київ, вул. Артема, 59; код 32001865), Зак ритим акціонерним товариств ом «Фінансова компанія «Сант анна»(01135, м. Київ, вул. Андрющенк а, 4Д; код 32921709) та Малим приватним підприємством «Антар»(10014, м. Ж итомир, вул. Старовільська, 7; к од 13562107) з моменту його укладанн я.
3. Стягнути з Державного під приємства «Управління капіт ального будівництва та інвес тицій»(04053, м. Київ, вул. Артема, 59; код 32001865) з будь-якого рахунку, в иявленого державним виконав цем під час виконання судово го рішення, в дохід Державног о бюджету України 28 (двадцять вісім) грн. 34 коп. - державного мита, 78 (двісті тридцять шість ) грн. 67 коп. - витрат на інформац ійно-технічне забезпечення с удового процесу.
4. Стягнути з Закритого акці онерного товариство «Фінанс ова компанія «Сантанна»(01135, м. Київ, вул. Андрющенка, 4Д; код 329217 09) з будь-якого рахунку, виявле ного державним виконавцем пі д час виконання судового ріш ення, в дохід Державного бюдж ету України 28 (двадцять вісім) грн. 34 коп. - державного мита, 7 8 (двісті тридцять шість) грн. 67 коп. - витрат на інформаційно-т ехнічне забезпечення судово го процесу.
5. Стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю Бу дівельна компанія «Антар»(10014 , м. Житомир, вул. Старовільськ а, 7; код 13562107) з будь-якого рахунку , виявленого державним викон авцем під час виконання судо вого рішення, в дохід Державн ого бюджету України 28 (двадцят ь вісім) грн. 34 коп. - державног о мита, 78 (двісті тридцять шіст ь) грн. 67 коп. - витрат на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. Видати накази після набр ання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної с или після закінчення десятид енного строку з дня його підп исання.
Судді А.М. Івченко (голов уючий)
Ю.Л.Власов
С.В.Балац
Дата підписання повного т ексту рішення 17.06.2011
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.06.2011 |
Оприлюднено | 27.07.2011 |
Номер документу | 17284464 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Івченко А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні