ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.07.11 Справа№ 5015/3209/11
Господарський суд Львівської області у складі судді С. Іванчук при секретарі В.Шевців розглянувши матеріали справи за позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандре Ентерпраізес Груп», м. Львів
до відповідача: Личаківського Відділу державної виконавчої служби Львівського МУЮ, м. Львів
про визнання права власності на майно та вилучення його з акту опису й арешту
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_3 -представник
від відповідача-1 не з»явився
від відповідача-2 Сидій Олег Володимирович- головний державний виконавець Личаківського ВДВС Львівського МУЮ
Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяв про відвід судді не поступало, за клопотанням представника позивача технічна фіксація судового процесу не проводилась.
Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандре Ентерпраізес Груп», м. Львів та до Личаківського Відділу державної виконавчої служби Львівського МУЮ, м. Львів про визнання права власності на майно та вилучення його з акту опису й арешту .
Ухвалою суду від 14.06.2011 р. прийнято даний позов, порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду . З метою повного всебічного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи, дотримання принципу змагальності, у зв`язку із необхідністю витребування доказів у справі, розгляд справи відкладався ухвалою суду від 29.06.2011р.
У судове засідання 19.07.11р.. повноважний представник позивача з"явився, вимоги ухвали суду виконав, витребувані судом документи надав, оригінали документів представив суду для огляду, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач- 1 будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, у судове засідання не з’явився, хоча був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується реєстрами відправлення поштової кореспонденції, поштовими повідомленями про вручення, жодних заяв чи клопотань на адресу суду не поступало. Згідно до п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" та в пункті 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" викладено правову позицію, згідно з якою: до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій; - тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов’язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України .
Відповідач - 2 явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, вимоги ухвали суду виконав, подав суду копію акту опису й арешту майна серія АА№310179 серія АА 807220 від 11.04.11р., копію акта державного виконавця Сидій О.В. від 11.07.11р. про передачу на матеріально-відповідальне збереження ОСОБА_1 холодильну вітрину Соld W 15 SG №51214939, проти позовних вимог не заперечив.
Дослідивши матеріали справи та представлені докази в їх сукупності, господарський суд Львівської області в с т а н о в и в:
Відповідно до ч.2ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду , під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Господарським судом Львівської області, 27.04.11р. у справі № 5015/1598/11 за позовом СПД-ФО ОСОБА_1 м.Львів до ТзОВ «Сандре Ентерпрайзіс Груп» про витребування майна з чужого незаконного володіння прийнято рішення , яким позовні вимоги задоволено та зобов’язано ТзОВ “Сандр’е Ентерпраізес Груп” передати СПД-ФО ОСОБА_1 холодильну вітрину марки GOLD W-15 SG № 51214939. Дане рішення не оскаржувалося та набрало законної сили. Рішенням Господарського суду Львівської області 27.04.11р. у справі № 5015/1598/11 встановлені наступні обставини. 22.10.2010р. між сторонами у справі укладено Договір відповідального зберігання торгового обладнання №06, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов’язання прийняти від позивача для використання та зберігання майно, а саме –холодильну вітрину марки GOLD W 20 в кількості 1 шт., вартістю 9 500,00 грн. та повернути його на першу вимогу позивача. За згодою відповідача позивач забрав холодильну вітрину марки GOLD W 20 SG, та передав ТзОВ “Сандре Ентерпраізес Груп” холодильну вітрину марки GOLD W 15 SG. Факт належності позивачу холодильної вітрини марки GOLD W 15 SG № 51214939 підтверджується Договором б/н від 29.07.2010р., відповідно до умов якого позивач придбав вказану вітрину у СПД-ФО ОСОБА_6 На підтвердження права власності на холодильну вітрину позивачем надано суду Договір б/н від 29.07.2010р., а також видаткову накладну №01/04.08.10 від 04.08.2010р., відповідно до яких ПП ОСОБА_1 придбано холодильну вітрину марки GOLD W-15 SG № 51214939 за 9 500,00 грн. Відтак , судом встановлено обставини, які підтверджують право власності позивача на холодильну вітрину GOLD W-15 SG № 51214939.
13.12.10р. Господарським судом Львівської області прийнято рішення у справі № 20/150 (10) за позовом: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_7, м. Львів до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сандр‘е Ентерпраізес Груп”, м.Львів про розірвання договору оренди, звільнення орендованих приміщень та стягнення 129 665, 50 грн., яким частково задоволені позовні вимоги та виселено Товариство з обмеженою відповідальністю “Сандр‘е Ентерпраізес Груп”(юридична адреса: 79008, м.Львів, вул.Винниченка, 8, код ЄДРПОУ 36929680; поштова адреса: 79007, м.Львів, вул.Шпитальна, 9,) з належних Фізичній особі –підприємцю ОСОБА_7 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) нежитлових приміщень загальною площею 129,7 м2, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Винниченка,8. та вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сандр‘е Ентерпраізес Груп”(юридична адреса: 79008, м.Львів, вул.Винниченка, 8 код ЄДРПОУ 36929680; поштова адреса: 79007, м.Львів, вул.Шпитальна, 9,) на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_7 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму у розмірі 81 489 грн. 82 коп. з них: - 77 450,40 грн. плати за користування майном; 3 000,00 грн. витрат на допомогу адвоката; 900,18 грн. державного мита; 139,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. На виконання даного рішення 18.02.2011р. видано наказ №№ 20/150 (10) та на виконання даного наказу державним виконавцем Сидій Олегом Володимировичем проведено опис майна, що належить боржнику, про що складено акт опису та арешту майна від 11.10.2011р. серія АА№310179 серія АА 807220. До акту опису й арешту майна серія АА№310179 серія АА 807220 , зокрема включено спірну холодильну вітрину білого кольору марки Drofuss GOLD W-15 SG № 51214939, що також підтверджується письмовим поясненням державного виконавця Сидій О.В від 19.07.2011р.
Частинами 1, 4 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Як встановлено судом, позивач набув права власності на підставі договору б/н від 29.07.2010р. та видаткової накладної №01/04.08.10 від 04.08.2010р., відповідно до яких ПП ОСОБА_1 придбано холодильну вітрину марки GOLD W-15 SG № 51214939 за 9 500,00 грн .
Порядок діяльності органів державної виконавчої служби з примусового виконання виконавчих документів регулюється Законом України "Про виконавче провадження". Статтею 1 цього Закону визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.
Сторонами у виконавчому провадженні в силу ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" є стягувач та боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення. Загальний порядок звернення стягнення на майно передбачено главою 5 Закону України "Про виконавче провадження". Так, ст. 50 цього Закону визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Аналіз зазначеної норми закону дозволяє зробити висновок, що державний виконавець в силу наданих йому повноважень управі арештувати майно винятково боржника, як зобов’язаної сторони у виконавчому провадженні. Як встановлено судом, державним виконавцем арештовано зокрема майно, не боржника, а третьої особи, яка не є стороною виконавчого провадження. Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. Враховуючи те, що позивачем власником холодильної вітрини марки GOLD W-15 SG № 51214939 , він не є стороною виконавчого провадження , державний виконавець не мав права арештовувати майно третьої особи, яка не є боржником у виконавчому провадженні, тому суд вважає вимоги позивача щодо виключення майна з акту опису й арешту є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. Щодо вимоги позивача про визнання права власності на спірне майно , то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на те, що дані обставини встановлені рішенням Господарського суду Львівської області від 27.04.11р. у справі № 5015/1598/11 та не потребують повторного доказування , а також з огляду на те, що позивачем не доведено факт порушення чи оспорення його прав як власника відповідачами у справі. Окрім того, суд звертає увагу на те, що позовні вимоги фактично пред’явлені до відповідача 2, як особи, яка арештувала майно позивача, судом не встановлено факт порушення відповідачем 1 прав та інтересів позивача, тому вимоги, пред’явлені до відповідача 1 є необґрунтованими. Зважаючи на викладене, судові витрати в силу ст. 49 ГПК України потрібно покласти на відповідача 2.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4-3,33,34,36,43,49,75,81,82,83,84,85, суд Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задоволити частково.
Виключити холодильну вітрину марки GOLD W-15 SG № 51214939 Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Львів (АДРЕСА_2 ідент.№НОМЕР_2), з Акту опису та арешту майна від 18.08.2009 р. серія АА№310179 серія АА 807220, складеного державним виконавцем у Личаківському відділі державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Личаківського Відділу державної виконавчої служби Львівського МУЮ (79058 м. Львів, пр.Чорновола,39) на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Львів (АДРЕСА_2 ідент.№НОМЕР_2)- 51 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Суддя Іванчук С.В.
повний текст рішення оформлено 22.07.2011р.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 19.07.2011 |
Оприлюднено | 27.07.2011 |
Номер документу | 17285000 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Іванчук С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні