Ухвала

від 13.06.2008 по справі 18/138/06-ап-5/96/06-ап

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/138/06-АП-5/96/06-АП

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

                                                                      У Х В А Л А

13.06.08                                                              Справа №18/138/06-АП-5/96/06-АП

     Запорізький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

Головуючий суддя Кагітіна Л.П. судді  Кагітіна Л.П.    , Шевченко Т. М.  , Яценко О.М.

при секретарі:Пересаді О.В.,

за участю представників:

позивача:Заболотний О.А. – довіреність № 13910/10/10-011 від 12.10.2007 року;

                 Кравченко А.Б. – довіреність № 352/10/24 від 18.01.2008 року;               

відповідача: Бичков В.В. – довіреність № 08-12/07 від 20.12.2007 року;

                      Іванова Л.В. – довіреність № б/н від 06.09.2007 року

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маском», м. Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області від 16.06.2006 року  у справі №18/138/06-АП-5/96/06-АП

за позовом: Державної податкової інспекції  у Ленінському районі м. Запоріжжя,                                м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю  «Маском», м. Запоріжжя

про стягнення 5879209,90 грн.   

          Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя  звернулася до господарського суду Запорізької області з адміністративним позовом про стягнення  з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маском» (з урахуванням збільшення позовних вимог) податкової заборгованості  з податку на додану вартість  у сумі 5879209, 90 грн.    

          Постановою господарського суду Запорізької області від 16.06.2006 р. у справі              № 18/138/06-АП-5/96/06-АП (суддя Проскуряков К.В.) адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маском» (далі - ТОВ «Маском») в доход Державного бюджету  України  податковий борг з податку на додану вартість у сумі 5879209,90 грн.

          Постанова суду мотивована тим, що сума податкового зобов'язання, яка визначена податковим повідомленням – рішенням №0000222628/0-7031 від 12.07.2004р., є узгодженою. Відповідачу відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» надсилались перша та друга податкові вимоги  з вимогою сплатити суму податкового боргу. Надіслані  відповідачу вимоги останнім не виконані, заборгованість перед бюджетом не погашена. Тому, згідно ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова заборгованість підлягає примусовому  стягненню. Позовні вимоги визнані судом обґрунтованими та правомірними.  

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Маском» не погодилося з постановою суду першої інстанції та звернулося до апеляційної інстанції з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі заявник просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 16.06.2006р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову. Відповідач вважає, що винесена по справі постанова не відповідає обставинам справи та підлягає скасуванню в апеляційному порядку  у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.5.2.4 п.5.2. ст.5,п.п.6.2.1. п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст.ст. 6, 33, 35, 128, 133, 156 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказує на те, що позивач зазначає, що податкова заборгованість  ТОВ «Маском» виникла в результаті подання декларацій з ПДВ за липень, серпень, вересень, жовтень 2005р. та на підставі податкового повідомлення -  рішення  № 0000222628/0-7031 від 12.07.04р., але  податкові  вимоги  № 1/525 від 25.06.05р.  на суму податкового боргу  4601146,50грн. і № 2/605 від 29.07.05р. на суму  4 601 313,50грн. не відносяться  до податкового боргу  по деклараціям ПДВ за період липень – серпень 2005р.Цей борг, на думку позивача, виник після прийняття  Запорізьким апеляційним господарським  судом постанови по справі № 6/427. Вважає, що податковим органом порушено обов'язковий порядок направлення  податкових вимог, а тому податкові зобов'язання   відповідача, заявлені до стягнення є неузгодженими до теперішнього часу, так як справа  № 6/427 перебуває на даний момент у Вищому адміністративному суді України. Отже, податкова інспекція не мала права звертатися до господарського суду  про стягнення коштів з ТОВ “Маском”. Крім того, заявник скарги посилається на те, що суд першої інстанції порушив право ТОВ «Маском» на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді, оскільки  відповідач не отримував судових повісток про виклик до суду  і у суду  не було відомостей про їх вручення  стороні, однак суд не відклав розгляд справи відповідно до п.1ст.128 КАСУ та неправомірно не задовольнив неодноразові клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи № 6/427.    

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.08.2006 року  відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Маском», Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області від 16.06.2006 року по справі №18/138-АП-5/96/06-АП.

Розпорядженням в.о. голови Запорізького апеляційного господарського суду від 23.08.2006 року справу №18/138/06-АП-5/96/06-АП передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Антонік С.Г., судді: Кагітіна Л.П. (доповідач по справі), Хуторной В.М.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 23.08.2006 року вказаною колегією суддів закінчено підготовку та призначено справу  № 18/138/06-АП-5/96/06-АП до апеляційного розгляду на 12.10.2006 року на 12год.30хв., про що сторони по справі були повідомлені належним чином.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2849 від 11.10.2006 року справу № 18/138-АП-5/96/06-АП передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Антонік С.Г. , судді: Кагітіна Л.П. (доповідач по справі), Яценко О.М., якою справа та апеляційна скарга прийняті до розгляду.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя у запереченнях на апеляційну скаргу вважає апеляційну скаргу безпідставною, просить суд залишити її без задоволення, а постанову  господарського суду Запорізької області від 16.06.06р. у справі             № 18/138/06-АП-5/96/06-АП без змін. Свої доводи позивач мотивує тим, що відповідно до п. 5.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове  зобов'язання, самостійно визначене  платником податків у податкових деклараціях  вважається узгодженим. Таким чином, подавши до податкового органу декларації по ПДВ 18.04.20005р., 19.05.2005р., 16.06.2005р., 19.07.2005р., 17.08.2005р., 15.09.2005р., 22.10.2005р., 14.11.2005р., 14.12.2005р., 19.01.2006р., 16.02.2006р., 09.03.2006р., 10.04.2006р. ТОВ «Маском» узгодило податкові зобов'язання з дня подання зазначених податкових декларацій. Крім того, вказує, що рішення суду першої інстанції, яким податкові повідомлення – рішення № 0000222628/0-7031 та № 0000232628/0-7032 від 12.07.2004р. визнані недійсними, скасовано постановою  Запорізького апеляційного господарського суду від 09.06.05р., яка відповідно до ст.105 ГПК України  набирає законної сили  в день її прийняття, тому рішення господарського суду першої інстанції у даній справі є вірними.   

Представник відповідача в судовому засіданні 12.10.2006 року звернувся до колегії суддів з клопотанням, в якому просив зупинити апеляційний  розгляд адміністративної справи №18/138/06-АП-5/96/06-АП до розгляду Вищим адміністративним судом України справи № 6/427. При цьому, заявник надав копію ухвали Вищого адміністративного суду України про відкриття касаційного провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Маском», м. Запоріжжя на постанову Запорізького  апеляційного господарського суду від 09.06.2005 року по справі №6/427.  

12.10.2006 року Запорізьким апеляційним господарським судом зупинено апеляційне провадження по справі № 18/138/06-АП-5/96/06-АП за позовом Державної податкової інспекції  у Ленінському районі м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маском», м. Запоріжжя про стягнення 5879209,90 грн. до остаточного розгляду справи           № 6/427 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маском» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі  м. Запоріжжя про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень № 0000222628/0-7031 та № 0000232628/0-7032 від 12.07.2004 р.

Запорізьким апеляційним господарським судом 05.07.2007 р. та 29.11.2007 р. направлялися запити до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, Товариства з обмеженою відповідальністю «Маском» та до господарського суду Запорізької області  щодо результатів остаточного судового розгляду справи № 6/427.

10.01.2008 року до Запорізького апеляційного господарського суду від відповідача надійшла відповідь, якою він повідомив, що скарга Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя розглянута Верховним судом України 02.10.2007 р. та направив копію постанови Верховного суду України від 02.10.2007 р. по справі № 6/427.

Також, 10.01.2008 року до Запорізького апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання, яким він просив поновити провадження у справі                         № 18/138/06-АП-5/96/06-АП, у зв'язку з прийняттям Верховним судом України постанови від 02.10.2007 року  у справі № 6/427.

Відповідно до ч. 5 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи усунення обставин, що зумовили зупинення апеляційного провадження по цій справі, ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 15.01.2008 року апеляційне провадження у справі № 18/138/06-АП-5/96/06-АП поновлено, розгляд справи призначено на 05.02.2008 року, про що сторони були повідомлені належним чином.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 159 від 04.02.2008 року справу № 18/138/06-АП-5/96/06-АП передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Кагітіна Л.П. (доповідач по справі), судді:, Зубкова Т.П., Коробка Н.Д., якою справа та апеляційна скарга прийняті до розгляду.

В судовому засіданні 05.02.2008 року представник відповідача надав доповнення до апеляційної скарги за № 05/02-2008 від 05.02.2008 року, в яких просив скасувати постанову господарського Запорізької області від 16.06.2006 року по справі № 18/138/06-АП-5/96/06-АП через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому, заявник, зокрема, посилається на те, що враховуючи ухвалу Верховного суду України по справі № 6/427, податковий орган повинен був надіслати інші (нові) податкові повідомлення-рішення, інші податкові вимоги, що не охоплюються матеріалами цієї адміністративної справи, адміністративним позовом за цією справою. Вказує на порушення позивачем встановленого порядку звернення стягнення на активи платника податку.

Клопотанням № 05/03-2008 року від 05.02.2008 року відповідач просив суд зупинити провадження у справі до набрання законної сили постановою господарського суду Запорізької області у справі № 3/415/07-АП.

29.02.2008 року до Запорізького апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Маском» надійшло пояснення, в якому відповідач просить суд дати належну оцінку винної поведінки позивача, яким безпідставно не виконані зобов'язання, покладені на нього судом ухвалою від 05.02.2008 року у справі № 18/138/06-АП-5/96/06-АП. При цьому вважає, що невиконання ухвали суду відповідачем є наслідком бездіяльності позивача, який не виконав ухвалу суду від 05.02.2008 року, не направив відповідачу завчасно детальний та документально підтверджений розрахунок спірної суми та копії всіх пояснень, заперечень.

03.03.2008 року до Запорізького апеляційного господарського суду від позивача у справі надійшло заперечення на доповнення до апеляційної скарги, в якому позивач вказує, що закон не ставить право на стягнення податкового боргу у залежність від направлення чи не направлення йому податкових вимог. Зазначає, що після прийняття Запорізьким апеляційним господарським судом рішення від 09.06.2005 року у справі № 6/427, це рішення підлягало обов'язковому виконанню. Вказує, що суди залишили в силі оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі яких у позивача рахується податкова заборгованість, тому неможливо скласти нові податкові повідомлення-рішення, і відкликання податкових повідомлень-рішень, які були скасовані Вищим адміністративним судом  України, Верховним судом України визнано неправомірним. Зауважує, що чинним законодавством не передбачається, що у випадку, який розглядається, необхідно виносити нове повідомлення-рішення. Посилається на те, що Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя не була зобов'язана вказувати конкретне майно, на яке проводиться стягнення, оскільки це майно визначає державна виконавча служба. Органи податкової служби не повинні при зверненні до суду вказувати конкретне майно для стягнення лише через те, що у Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя рахується податкова застава на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Маском», оскільки за рахунок цього майна проводиться добровільне погашення податкового боргу, а в даному випадку йде мова про примусове стягнення податкового боргу. Заперечує  проти клопотання відповідач щодо зупинення провадження по справі № 18/138/06-АП-5/96/06-АП, оскільки у платника податків виникає обов'язок сплатити узгоджену суму податкових зобов'язань на підставі податкового повідомлення-рішення, а не на підставі податкової вимоги. До зазначених заперечень відповідачем також було надано розрахунок податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маском» по справі № 18/138/06-АП-5/96/06-АП.

Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 386 від 04.03.2008 року справу № 18/138/06-АП-5/96/06-АП передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Кагітіна Л.П. (доповідач по справі), судді: Колодій Н.А., Яценко О.М., якою справа та апеляційна скарга прийняті до розгляду.

В судовому засіданні 05.03.2008 року представники сторін підтримали доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі, запереченнях, доповненнях та інших письмових поясненнях.

          Враховуючи невиконання у повному обсязі вимог, викладених в ухвалі від 05.02.2008 року, та необхідності витребування від сторін додаткових пояснень та документів, колегією суддів було прийнято ухвалу про призначення наступного судового засідання на 28.03.2008 року та витребування необхідних пояснень та документів.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 599 від 27.03.2008 року справу № 18/138/06-АП-5/96/06-АП передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Хуторной В.М. (доповідач по справі), судді: Колодій Н.А., Кричмаржевський В.А., якою справа та апеляційна скарга прийняті до розгляду.

На виконання цієї ухвали, 19.03.2008 року від позивача надійшли письмові пояснення та документи, які були залучені до матеріалів справи. Згідно пояснень податкового органу, станом на день прийняття оскаржуваного судового рішення у відповідача існував податковий борг у розмірі 5879209грн.90коп.; станом на 28.03.2008 року – 9181351грн.22коп. (9173386грн.50коп.з ПДВ та 7964грн.72коп. з податку на прибуток).

В свою чергу, відповідач, на виконання вимог суду надав письмові пояснення, в яких не погодився із розрахунком податкового боргу, наданим позивачем.

В судовому засіданні 28.03.2008 року оголошувалася перерва до 25.04.2008 року.

Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 366 від 24.03.2008 року справу № 18/138/06-АП-5/96/06-АП передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Кагітіна Л.П. (доповідач по справі), судді: Коробка Н.Д., Яценко О.М., якою справа та апеляційна скарга прийняті до розгляду.

В судовому засіданні 25.04.2008 року представник відповідача підтримав доводи, викладені у письмових поясненнях.

Представники позивача  в судовому засіданні на вимогу суду не змогли підтвердити документально та належним чином обґрунтувати свій розрахунок спірного податкового боргу. В судовому засіданні 25.04.2008 року, у зв'язку з необхідністю одержання від  позивача належним чином підтвердженого та обґрунтованого розрахунку і забезпечення до участі у справі компетентних представників податкової інспекції була оголошена перерва до 11.06.2008 року до 14год.30хвил., про що присутні представники сторін були повідомлені під розписку.

21.05.2008 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя у письмових поясненнях № 7078/10/10-04 від 19.05.2008 року надала розрахунок сум спірного боргу. Згідно вказаного розрахунку, станом на 18.05.2006 року (подання до суду заяви про збільшення позовних вимог) сума податкового боргу підприємства складала 5879209грн.90коп.; станом на 16.06.2006 року (винесення судом оскаржуваної постанови) сума боргу не змінилася і складала 5879209грн.90коп.; за період з 16.06.2006 року (винесення оскаржуваної постанови) до моменту розгляду апеляційною інстанцією цієї справи, суми податкового зобов'язання, самостійно задекларовані підприємством, а також сума пені, які увійшли до позовної заяви від 18.05.2006 року були часткового сплачені (зараховані) усього на загальну суму 1281477грн.40коп. Станом на 13.05.2008 року залишок суми боргу, яка заявлена у позові від 18.05.2006 року у розмірі 5879209грн.90коп. складає 4597732грн.50коп., а саме нарахування по податковому повідомленню-рішенню з ПДВ № 0000222628/0-7031 від 14.07.2004 року.

29.05.2008 року до Запорізького апеляційного господарського суду від відповідача у справі надійшли пояснення № 29/05-2008, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Маском» пояснило, що згідно останніх пояснень позивача, за первісним позовом податковий борг відсутній повністю. Зазначає, що господарський суд не мав права задовольняти позов із збільшеними позовними вимогами та неправомірно стягнув податковий борг збільшений на суму, вказану в заяві від 18.05.2006 року, оскільки заява підписана представником не маючи на це спеціального повноваження. Вважає, що у позовних вимогах за адміністративним позовом слід відмовити повністю. Посилається на те, що заборгованість, яка не охоплюється первісним позовом та спір відносно якої існує між сторонами не є предметом судового розгляду по цій справі. Податкові зобов'язання відповідача, що випливають з податкового повідомлення-рішення з ПДВ № 0000222628/0-7031 від 14.07.2004 року, яке залишено в силі Верховним Судом України 02.10.2007 року, виникли після 02.10.2007 року не мають статуту податкового боргу несплаченого у строки, встановлені першою та другою податковою вимогою, винесеною після 02.10.2007 року, а тому не можуть бути предметом стягнення за адміністративним позовом від 18.01.2006 року.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1138 від 10.06.2008 року справу № 18/138/06-АП-5/96/06-АП передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Кагітіна Л.П. (доповідач по справі), судді: Шевченко Т.М., Яценко О.М., якою справа та апеляційна скарга прийняті до розгляду.

В судовому засіданні 11.06.2008 року представники сторін підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі, запереченнях, інших письмових поясненнях.

Враховуючи заявлене представником відповідача клопотання про оголошення постанови апеляційної інстанції по цій справі у повному обсязі, у судовому засіданні було оголошено перерву до 13.06.2008 року, про що представники сторін були повідомлені під розписку.

Запис судового процесу здійснювався із застосуванням технічних засобів, а саме:  програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду».

          Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинтсва України, до початку    діяльності    окружних   та   апеляційних адміністративних   судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам  відповідно  до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують  у  першій  та апеляційній    інстанціях   відповідні   місцеві   та   апеляційні господарські   суди   за   правилами   Кодексу   адміністративного судочинства України.

Після початку  діяльності апеляційного адміністративного суду апеляційні  скарги   в   адміністративних   справах,   подані   до відповідних  апеляційних  господарських  судів,  передаються  цими судами до апеляційного  адміністративного  суду,  якщо  апеляційне провадження у справі ще не відкрито.

Адміністративні справи,  провадження  в  яких  було  відкрито місцевими  та  апеляційними  господарськими  судами   до   початку діяльності  відповідного  адміністративного суду,  розглядаються і вирішуються цими судами відповідно до абзацу першого цього пункту.

Враховуючи, що апеляційне провадження у цій справі було відкрито до початку діяльності Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, дана справа розглядається і вирішується Запорізьким апеляційним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції  в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.   

Відповідно до ч.1 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.  

По закінченні судового засідання 13.06.2008 року оголошено ухвалу апеляційної інстанції у повному обсязі.

Заслухавши представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд

                                                             ВСТАНОВИВ:

Згідно п. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державна податкова інспекція здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою  нарахування  та  сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

          Відповідно до п.11 ст. 11 вказаного закону, державна податкова інспекція має право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки,  пені  у  випадках,  порядку  та розмірах,  встановлених законами  України.

Пунктом 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» встановлено обов'язок платників податків сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маском» зареєстроване Виконавчим комітетом Запорізької міської ради за № 11031050002001254 від 29.10.2004 року і є платником податку на додану вартість.

Згідно обліку податкового органу, станом на 18.05.2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Маском» має податкову заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 5 879 209,9 грн., у тому числі пеня –17 854,40 грн. Податкова заборгованість виникла в результаті подання Товариством з обмеженою відповідальністю  «Маском» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя декларацій з податку на додану вартість (за липень, серпень, вересень, жовтень 2005р.) та на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000222628/0-7031 від 12.07.2004 року, прийнятого на підставі акту перевірки № 24/26/31952961 від 12.07.2004 року. Податкова заборгованість складається з наступних сум: 780 грн. – залишок по декларації № 15563 від 18.04.2005р. (загальна сума 1501 грн.); 1001 грн. – нарахована по декларації з ПДВ № 26077 від 19.05.2005р.; 1001 грн. нарахована по декларації з ПДВ № 31241 від 16.06.2005р.; 1142 грн. нарахована по декларації з ПДВ № 1767 від 19.07.2005р.; 969 грн. нарахована по декларації з ПДВ № 45605 від 17.08.2005р.; 88 399 грн. – нарахована по декларації з ПДВ № 60064 від 22.10.2005р.; 167 204 грн. нарахована по декларації з ПДВ № 70948 від 14.11.2005р.; 167 197 грн. – нарахована по декларації з ПДВ № 74438 від 14.12.2005р.; 456 920 грн. – нарахована по декларації з ПДВ № 84713 від 19.01.2006р.; 1016 грн. нарахована по декларації з ПДВ № 1051 від 16.02.2006р.; 43612 грн. – нарахована по декларації з ПДВ № 6123 від 09.03.2006р.; 1 897 155 грн. – донарахована по податковому повідомлення-рішенню № 0000222628/0-7031 від 12.07.2004р.; 1 168 000 грн. – донарахована по податковому повідомленню-рішенню №  0000222628/0-7031 від 12.07.2004р.; 948 577,50 грн. – донарахована по податковому повідомлення-рішенню № 0000222628/0-7031 від 12.07.2004р.; 584 000 грн. – донарахована по податковому повідомлення-рішенню № 0000222628/0-7031 від 12.07.2004р.; 167 171 грн. –нарахована по декларації по ПДВ № 13565 від 10.04.2006р. Щодо розрахунку пені: всього нарахована пеня у 2005р. – 32,71 грн., у тому числі: 11,83 грн. з 22.06.2005р. по 26.07.2005р. –податкове повідомлення-рішення № 232628 від 09.06.2005р.; 20,88 грн. з 22.06.2005р. по 29.08.2005р. - податкове повідомлення-рішення № 232628 від 09.06.2005р.. У 2006 році нараховано – 7 821,69 грн. пені, у тому числі: 124,05 грн. з 22.06.2005р. по 30.01.2006р. - податкове повідомлення-рішення № 0000222628 від 09.06.2005р.; 66,91 грн. з 01.07.2005р. по 30.01.2006р. – декларація № 31241 від 16.06.2005р.; 64,92 грн. з 02.08.2005р. по 30.01.2006р. –декларація № 1767 від 19.07.2005р.; 46,30 грн. з 31.08.2005р. по 30.01.2006р, - декларація № 45605 від 17.08.2005р.; 3313,15 грн. з 03.10.2005р. по 30.01.2006р. – декларація № 50112 від 15.09.2005р.; 4752,46 грн. з 01.11.2005р. по 30.01.2006р. – декларація № 60064 від 20.10.2005р.; 3185,58 грн. з 01.12.2005р. по 30.01.2006р. – декларація № 70948 від 22.11.2005р.; 1409,95 грн. з 04.01.2006р. по 30.01.2006р. – декларація № 74438 від 14.12.2005р.; 2370,14 грн. з 23.01.2006р. по 30.01.2006р. - податкове повідомлення-рішення № 22628 від 10.01.2006р.; 1459,20 грн. з 23.01.06р. по 30.01.2006р. – податкове повідомлення-рішення № 12308 від 10.01.2006р.; 1029,03 грн. з 23.01.2006р. по 30.01.2006р. –податкове повідомлення-рішення № 22628 від 10.01.2006р. Загальна сума пені – 17 854,40 грн.

          Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маском» (з урахуванням збільшення позовних вимог) податкової заборгованості  з податку на додану вартість  у сумі 5879209, 90 грн. було предметом адміністративного позову.              

Підпунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.           При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту,  така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за  попередні податкові  періоди  (у  тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону),  а при його  відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем  товарів  (послуг)  у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається  до  складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п. п. 7.7.1, 7.7.2 п. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).  

          Відповідно до п. 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., податкові  декларації  подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у  тому  числі  при  сплаті  місячних авансових внесків),  - протягом 20 календарних днів,  наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі  при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім  календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року,  крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту,  - протягом 60 календарних  днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку  з  громадян),  -  до  1  квітня  року, наступного за звітним. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки,  визначені цим пунктом  для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий  період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей  оподаткування прибутку підприємств.

Подавши до податкового органу декларації по ПДВ 18.04.2005 р., 19.05.2005 р., 16.06.2005 р., 19.07.2005 р., 17.08.2005 р., 15.09.2005 р., 22.10.2005 р., 14.11.2005 р., 14.12.2005 р., 19.01.2006 р., 16.02.2006 р., 09.03.2006 р., 10.04.2006 р., товариство узгодило податкові зобов'язання з дня подання зазначених податкових декларацій.

Згідно  п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до п. п. 16.1.1 п. 16 ст. 16 вищевказаного закону, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

          Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. пеня нарахована на суму податкового зобов'язання відноситься до податкового боргу.

Згідно із п. п. 5.2.1 п. п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 вказаного закону, податкове зобов'язання платника  податків,  нараховане контролюючим  органом  відповідно  до  пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього закону,  вважається узгодженим у  день  отримання  платником податків   податкового   повідомлення,   за   винятком   випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

          Відповідно до п.п. 5.2.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків вважає,  що  контролюючий орган  невірно  визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке  інше  рішення,  що  суперечить  законодавству  з  питань оподаткування або виходить за межі його компетенції,  встановленої законом,  такий  платник  податків   має   право   звернутися   до контролюючого  органу  із скаргою про перегляд цього рішення,  яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися  документами, розрахунками та доказами,  які платник податків вважає за потрібне надати.  Скарга повинна бути подана контролюючому органу  протягом десяти  календарних  днів,  наступних  за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване  рішення та надіслати   його   протягом   двадцяти календарних  днів  від  дня  отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення  або  надати  йому під  розписку.  У  разі  коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий  платник  податків  має  право  звернутися  протягом  десяти календарних  днів,  наступних  за  днем  отримання  відповіді,   з повторною  скаргою  до  контролюючого  органу вищого рівня,  а при повторному  повному  або  частковому  незадоволенні  скарги  -  до контролюючого  органу  вищого  рівня  із  дотриманням  зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

          З урахуванням  положень  пункту  16.2  статті 16 цього закону, керівник відповідного контролюючого органу  (або  його  заступник) може  прийняти  рішення  про  продовження  строків розгляду скарги платника податків понад строки,  визначені в абзаці першому  цього підпункту,  але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення  двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту. Якщо вмотивоване  рішення  за  скаргою  платника  податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку,  продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його  заступника),  така  скарга  вважається  повністю задоволеною  на  користь  платника  податків з дня,  наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною  на користь платника податків,  якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її  розгляду  не  було  надіслано  платнику податків до закінчення двадцятиденного  строку,  зазначеного  в  абзаці   першому   цього підпункту. Остаточне рішення  вищого (центрального) органу контролюючого органу  за  заявою  платника  податків  не   підлягає   подальшому адміністративному  оскарженню,  але може бути оскаржене у судовому порядку.    

          Податкове повідомлення-рішення № 0000222628/0-7031 від 12.07.2004р. було оскаржене відповідачем у судовому порядку.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 09.06.2005р. у справі № 6/427 відмовлено у позові щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення            № 0000222628/0-7031 від 12.07.2004р. Постанова апеляційної інстанції набрала законної сили.

Статтею 6 вищенаведеного закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

У зв'язку з несплатою товариством узгодженої суми податкового зобов'язання відповідачу були направлені перша № 1/525 від 25.06.2005 року та друга № 2/605 від 29.07.2005 року податкові вимоги, які були отримані 29.06.2005 року та 03.08.2005 року.

Відповідачем податкові вимоги виконані не були, заборгованість перед бюджетом станом на день  розгляду судом першої інстанції справи не погашена.

Статтею 3 Закону України «Про порядок погашення платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено підстави для примусового стягнення активів та визначення бюджетного фонду, зокрема п. 3.1.1 зазначено, що активи платника податків  можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Відповідно до п. 1.7 ст. 1 цього ж закону, активами платника податків є кошти,  матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Як встановлено колегією суддів, на час подання заяви про збільшення позовних вимог та винесення судом оскаржуваної постанови, сума податкового боргу відповідача складала 5 879209грн.90коп., у т.ч. 5879209,90 грн., у тому числі:  основний платіж – 5861355,50 грн.; - залишок несплаченої пені – 17854,40 грн.

Зазначена сума податкового боргу складалася з наступних сум: - 780 грн. залишок по декларації № 15563 від 18.04.2005 року на загальну суму 1501 грн. термін нарахування - 04.05.2005 року;  1001 грн. нараховано по декларації по ПДВ № 26077 від 19.05.2005 року, термін нарахування - 30.05.2005 року;  1001 грн. нараховано по декларації по ПДВ № 31241 від 16.06.2005 року, термін нарахування - 30.06.2005 року; 1142 грн. нараховано по декларації по ПДВ № 1767 від 19.07.2005 року, термін нарахування - 01.08.2005 року;  969 грн. нараховано по декларації по ПДВ № 45605 від 17.08.2005 року, термін нарахування -  30.08.2005 року;  88399грн. нараховано по декларації по ПДВ № 50112 від 15.09.2005 року термін нарахування - 30.09.2005 року; 167211 грн. нараховано по декларації по ПДВ № 60064 від 22.10.2005 року термін нарахування - 31.10.2005 року; 167204 грн. нараховано по декларації по ПДВ № 70948 від 14.11.2005 року термін нарахування 30.11.2005 року; 167197 грн. нараховано по декларації по ПДВ № 74438 від 14.12.2005 року термін нарахування - 30.12.2005 року; 456920 грн. нараховано по декларації по ПДВ № 84713 від 19.01.2006 року, термін нарахування - 30.01.2006 року;  1016 грн. нараховано по декларації по ПДВ № 1051 від 16.02.2006 року, термін нарахування - 03.03.2006 року; 43612 грн. нараховано по декларації по ПДВ № 6123 від 09.03.2006 року, термін нарахування - 30.03.2006 року; 167171 грн. нараховано по декларації по ПДВ № 13565 від 10.04.2006 року, термін нарахування - 03.05.2006 року; 4597732,50 грн. нараховано по податковому повідомленню-рішенню з ПДВ № 0000222628/0-7031 від 14.07.2004 року; 17854,40 грн. нараховано пені.

Станом на 16.06.2006 року, тобто на день винесення господарським судом Запорізької області оскаржуваної постанови, сума податкового боргу, заявлена у збільшених позовних вимогах від 18.05.2006 року не змінювалась і складала – 5879209,90 грн.

Заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума боргу підтверджена матеріалами справи  та є правомірною на момент розгляду цієї справи господарським судом першої інстанції.

Доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та наступним.

Так, позивачем заявою від 18.05.2006 року № 5999/10/10 були збільшені позовні вимоги та заявлено до стягнення 5879209грн.90коп.

Заяву про збільшення позовних вимог підписано представником Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя за довіреністю № 5545/10/10 від 12.05.2006 року.

Зазначена заява була направлена і на адресу відповідача у справі, а також прийнята до розгляду господарським судом першої інстанції та ці вимоги і були предметом дослідження.

Дійсно, відповідно до ч. 2 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України, представник,  який бере участь в адміністративному процесі на  основі  договору,  має право повністю або частково відмовитися від  адміністративного позову,  визнати  адміністративний  позов, змінити  адміністративний  позов,  досягнути примирення, передати повноваження представника іншій особі (передоручення), оскаржити судове рішення, якщо право на  вчинення  кожної  із цих  дій спеціально обумовлене у виданій йому довіреності.

Заяву про збільшення позовних вимог від 18.05.2006 року № 5999/10/10 підписано представником Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя за довіреністю № 5545/10/10 від 12.05.2006 року.

Зазначений представник на підставі вказаної довіреності був присутнім в судовому засіданні суду першої інстанції 19.05.2006 року (згідно протоколу судового засідання від 19.05.2006 року), отже оригінал цієї довіреності був наданий та досліджений судом першої інстанції. Саме на цьому судовому засіданні були надані позивачем та прийняті судом до розгляду збільшені позовні вимоги.

Оригінал вказаної довіреності був досліджений також судовою колегією апеляційної інстанції та приєднаний до матеріалів цієї справи.

Згідно змісту цієї довіреності, представник Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя  Григор І.А. уповноважений користуватися всіма наданими позивачу правами, зокрема, передбаченими ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Відповідно до ч.1 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач   має   право   змінити  підставу  або  предмет адміністративного позову,  збільшити або зменшити розмір  позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду. Позивач має право відмовитися від адміністративного  позову  й  у  суді  апеляційної  чи  касаційної інстанції до закінчення  відповідно  апеляційного  чи  касаційного розгляду.

Отже, вищезазначеною довіреністю було спеціально обумовлено право представника Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя  Григор І.А. на подання заяви про збільшення позовних вимог.

Відтак, слід вважати безпідставними доводи заявника апеляційної скарги щодо того, що господарський суд не мав права задовольняти позов із збільшеними позовними вимогами та неправомірно стягнув податковий борг збільшений на суму, вказану в заяві від 18.05.2006 року, оскільки заява підписана представником не маючи на це спеціального повноваження.

Безпідставні і доводи відповідача, що податкові зобов'язання відповідача, що випливають з податкового повідомлення-рішення з ПДВ № 0000222628/0-7031 від 12.07.2004 року, яке залишено в силі Верховним Судом України 02.10.2007 року, виникли після 02.10.2007 року не мають статуту податкового боргу несплаченого у строки, встановлені першою та другою податковою вимогою, винесеною після 02.10.2007 року, а тому не можуть бути предметом стягнення за адміністративним позовом від 18.01.2006 року.

Податкове повідомлення-рішення з ПДВ № 0000222628/0-7031 від 12.07.2004 року було оскаржено Товариством з обмеженою відповідальністю «Маском» у судовому порядку. Рішення суду першої інстанції, яким це податкове повідомлення-рішення визнано недійсним, скасовано постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 09.06.2005 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Отже, постанова Запорізького апеляційного господарського суду набрала законної сили 09.06.2005 р. і, відповідно до діючого законодавства, нарахована сума податкових зобов'язань з зазначеної дати є узгодженною.

Однак, як встановлено колегією суддів, за період з моменту винесення господарським судом Запорізької області оскаржуваної постанови до моменту розгляду цієї справи апеляційною інстанцією, суми податкового зобов'язання, самостійно задекларовані підприємством, а також сума пені, які увійшли до позовних вимог від 18.05.2006 року, були частково сплачені (зараховані) усього на загальну суму 1281477,40 грн.

Погашення податкового боргу, який виник в результаті несвоєчасно сплачених податкових зобов'язань платника, визначених у податкових деклараціях відбулось на підставі та у відповідності до Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, згідно з якою проведення операцій в особових рахунках здійснюється у хронологічному порядку, а саме: а) 1781 грн. погашено за рахунок переплати по особовому рахунку платника на момент нарахування у тому числі: - 780 грн. залишок по декларації № 15563 від 18.04.2005 року на загальну суму 1501 грн., термін нарахування - 04.05.2005 року; 1001 грн. нараховано по декларації по ПДВ № 26077 від 19.05.2005 року, термін нарахування - 30.05.2005 року; б) 12.12.2006 року підприємством до Державної податкової інспекції  у Ленінському районі м. Запоріжжя надано уточнюючий розрахунок податкового зобов'язання з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2006 року № 74005 від 12.12.2006 року, на підставі якого зменшено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 29667 грн., за рахунок наданого розрахунку 12.12.2006 року відбулось погашення податкового боргу на загальну суму 29189 грн. по наступним  деклараціям: 1001 грн. нараховано по декларації по ПДВ № 31241 від 16.06.2005 року, термін нарахування - 30.06.2005 року; 1142 грн. нараховано по декларації по ПДВ № 1767 від 19.07.2005 року, термін нарахування - 01.08.2005 року; 969 грн. нараховано по декларації по ПДВ № 45605 від 17.08.2005 року термін, нарахування -  30.08.2005 року;  26077грн.00коп. залишок по декларації по ПДВ № 50112 від 15.09.2005 року термін нарахування - 30.09.2005 року.

09.02.2007 року з особового рахунку платника виключено оскаржувані підприємством у Вищому адміністративному суді України донараховані суми, у зв'язку з чим по особовому рахунку платника виникла переплата, за рахунок якої відбулось погашення податкового боргу на загальну суму 1 232 653грн.00коп. по наступних деклараціях: 62322 грн. по декларації по ПДВ № 50112 від 15.09.2005 року, термін нарахування - 30.09.2005 року; 167211 грн. по декларації по ПДВ № 60064 від 22.10.2005 року термін нарахування - 31.10.2005 року; 167204 грн. по декларації по ПДВ № 70948 від 14.11.2005 року, термін нарахування - 30.11.2005 року; 167197 грн. по декларації по ПДВ № 74438 від 14.12.2005 року, термін нарахування - 30.12.2005 року; 456920 грн. по декларації по ПДВ № 84713 від 19.01.2006 року, термін нарахування - 30.01.2006 року;  1016 грн. по декларації по ПДВ № 1051 від 16.02.2006 року, термін нарахування - 03.03.2006 року; 43612 грн. по декларації по ПДВ № 6123 від 09.03.2006 року, термін нарахування - 30.03.2006 року; 167171 грн. по декларації по ПДВ № 13565 від 10.04.2006 року, термін нарахування - 03.05.2006 року.

У зв'язку із виключенням з особового рахунку оскаржуваних сум зменшено пені на суму 17854грн.40коп.

Отже, на сьогоднішній день залишок суми спірного боргу, що  заявлений у позові від 18.05.2006 року у розмірі 5879209грн.90коп. складає 4597732грн.50коп., а саме нарахування по податковому повідомленню-рішенню з ПДВ № 0000222628/0-7031 від 12.07.2004 року, правомірність прийняття якого встановлена при розгляді справи № 6/427.

Враховуючи вищевикладене, після прийняття та оформлення рішення господарського суду по цій справі, на момент перегляду постанови судом апеляційної інстанції, обставини змінилися, заявлену до стягнення суму у розмірі 1281477грн.40коп. було погашено, що підтверджується матеріалами справи та  не заперечується сторонами у цій по справі.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за  наслідками  розгляду  апеляційної  скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право визнати постанову суду нечинною  і закрити провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо  судом   першої   інстанції   ухвалено   законне   та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення,  суд апеляційної  інстанції  визнає  таке  рішення  нечинним і закриває провадження у справі.

Згідно  п. 5 ч. 1 ст. 205 вищевказаного кодексу, розглянувши  апеляційну скаргу,  суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу в разі визнання судового рішення нечинним і закриття  провадження у справі.

Враховуючи законність та обґрунтованість  постанови місцевого господарського суду по цій справі та обставини, що виникли після прийняття оскаржуваної постанови та на момент її перегляду апеляційною інстанцією, колегія суддів визнала правомірною постанову господарського суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь державного бюджету 4597732грн.50коп. боргу та вважає за необхідне визнати нечинною оскаржувану постанову суду по цій справі в частині стягнення з відповідача на користь державного бюджету 1281477грн.40коп. боргу та закрити провадження у справі в цій частині.

Клопотання № 05/03-2008 року від 05.02.2008 року  про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили постановою господарського суду Запорізької області у справі № 3/415/07-АП задоволенню не підлягає.

          Згідно ч.3 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зупиняє провадження у справі у  разі неможливості  розгляду цієї  справи  до  вирішення  іншої справи,  що  розглядається  в  порядку конституційного, адміністративного,  цивільного,  господарського  чи  кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

В даному випадку, колегія суддів не вбачає підстав для зупинення апеляційного провадження, оскільки предметом судового позову у адміністративній справі № 3/415/07-АП є визнання нечинною першої податкової вимоги від 12.06.2007 року № 1/907, тоді як предметом даного судового розгляду є стягнення податкового боргу, який утворився внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання, визначеного відповідачу податковими вимогами: перша № 1/525 від 25.06.2005 року та друга № 2/605 від 29.07.2005 року.

До того ж, у разі встановлення судом при розгляді справи № 3/415/07-АП обставин, які будуть мати значення для цієї справи, відповідач не позбавлений можливості звернутися до суду із заявою за нововиявленими обставинами.

Апеляційна скарга  відповідача підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати за апеляційною скаргою відносяться на заявника апеляційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись  ст.ст. 195, 196,  п.1 та п. 5 ч.1 ст. 198,  п. 1 ч.1 ст. 199, ч. 2 ст. 203, п.п. 1 та 5 ч. 1 ст. 205, ст. 206 Кодексу  адміністративного судочинства України,  Запорізький апеляційний господарський суд

         УХВАЛИВ:

             Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маском»,                              м. Запоріжжя задовольнити частково.

            Постанову господарського суду Запорізької області від 16.06.2006 року  у справі №18/138/06-АП-5/96/06-АП в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маском», м. Запоріжжя в доход Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість в сумі 4597732грн.50коп. залишити без змін.

             Визнати нечинною постанову господарського суду Запорізької області від 16.06.2006 року  у справі №18/138/06-АП-5/96/06-АП в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маском», м. Запоріжжя в доход Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість в сумі 1281477грн.40коп. Закрити провадження у справі в цій частині.

           Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

          Відповідно до ст.ст. 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони по справі мають право оскаржити в касаційному порядку судове рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково протягом одного місяця після набрання законної сили цим судовим рішенням, крім випадків встановлених цим кодексом.

Головуючий суддя Кагітіна Л.П.

 судді  Кагітіна Л.П.  

 Шевченко Т. М.  Яценко О.М.