Постанова

від 29.06.2011 по справі 5/23-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

  ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "21" червня 2011 р.                                                           Справа № 5/23-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Івакіна В.О.,суддя  Пелипенко Н.М.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю

пркурора - Пилипенко О.Г., посвідчення № 17 від 11.01.2011 року

представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2049С/1-32)  на рішення господарського суду Сумської області від 06 квітня 2011 року у справі

за позовом  Прокурора Кролевецького району Сумської області в інтересах держави в особі Обтівської сільської ради, с.Обтове, Кролевецького району, Сумської області

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель у Сумській області, м. Суми

до  Товариства з обмеженою відповідальністю “Десна”,   с.Обтове, Кролевецького району, Сумської області

про  стягнення 12257,51 грн.

встановила:

Прокурор Кролевецького району звернувся до господарського суду Сумської області з позовом  в інтересах держави в особі Обтівської сільської ради про стягнення на користь останньої з Товариства з обмеженою відповідальністю “Десна”12257,51 грн. шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки площею 15 га із земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) Обтівської сіцльської ради.

Рішенням господарського суду Сумської області від 06 квітня 2011 року (суддя Кіяшко В.І.)  позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 12257,51 грн шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, в  доход Державного бюджету України  122,58 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить  рішення господарського суду Сумської області від 06 квітня 2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні його представник зазначив, що скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з’ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. На цій підставі просить рішення господарського суду Сумської області від 06 квітня 2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Сторони та третя особа  у судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є зворотні повідомлення про вручення ухвали суду.

Приймаючи до уваги належне повідомлення сторін та третьої особи про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі без участі представників сторін та третьої особи відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши доводи прокурора , колегія суддів встановила наступне.

Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.        Особа, яка завдала  шкоди, звільняється  від її відшкодування, якщо вана доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до положень зазначеної статті, для застосування  такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність  повного складу  цивільного правопорушення, як то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв"язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника, яка презюмується.

Згідно зі ст. ст. 13, 14 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу, основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Від імені Українського народу права власника на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні  особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель  державної або комунальної власності за рішенням органів  виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується відповідними державними актами. А право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Стаття 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”містить визначення самовільного зайняття земельних ділянок - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи,  Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Сумській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства України ТОВ “Десна”, за результатами якої складено Акт обстеження земельної ділянки № 07/007 від 12.06.2009 року та Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 140 від 12.06.2009 року (т.1 а.с.7-10)

З вказаних Актів перевірки вбачається, що станом на 12.06.2009 року відповідачем самовільно, без правовстановлювальних документів та на безоплатній основі зайнято земельну ділянку площею 15 га із земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) Обтівської сільської ради. Земельну ділянку зайнято для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме: посіяно жито.

У зв"язку з  виявленим порушенням земельного законодавства керівника ТОВ “Десна” ОСОБА_2 постановою про накладення адміністративного стягнення № 49 від 12.06.2009 року притягнуто до адміністративної відповідальності у відповідності до ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу 340 грн.(т.1 а.с.16).

Керівник  відповідача, не погодившись із  зазначеною постановою про накладення адміністративного стягнення, звернувся  до Кролевецького районного суду Сумської області із позовом  до старшого державного інспектора Меншуна О.А.  про визнання  цієї постанови протиправною та  її скасування.

Постановою Кролевецького  районного суду  Сумської області від  21 червня 2-010 р. у справі №  2-А-1553 в задоволенні зазначеного позову відмовлено (т.1 а.с.98-101).

Таким чином, вказана постанова про накладення адміністративного стягнення № 49 від 12.06.2009 року є чинною та не скасована в установленому законом порядку.

З припису державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель Сумської області № 92 від 12.06.2009 року вбачається, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю “Десна” був зобов‘язаний в тридцяти денний термін з дати отримання даного припису, укласти договір оренди земельної ділянки, площею 15 га (рілля) із земель запасу сільськогосподарського призначення, зайнятих ТОВ “Десна”на території Обтівської сільської ради. Відповідальним за виконання даного припису визначено директора ТОВ “Десна”, який повинен був повідомити про виконання даного припису Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель у Сумській області до 13.07.2009 року (т.1 а.с.17).   

Проте, відповідач вказаний припис не виконав.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на те, що спірна земельна ділянка входить у межі земельної ділянки, яка передана йому в оренду за Договором оренди земельної ділянки від 29.12.2007 року, оскільки відповідно до картографічних матеріалів перевірки чітко визначено межі орендованої земельної ділянки за вказаним договором та межі самовільно зайнятої ділянки.

Спірна земельна ділянка, площею 15 га не входить до меж орендованої ділянки за Договором оренди земельної ділянки від 29.12.2007 року, а знаходиться поряд із цією ділянкою і використовується відповідачем в порушення вимог ст. ст. 125, 126, 206 Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довесті ті обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд  оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З наведеного вище вбачається, що факт протиправної поведінки відповідача у вигляді  самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, площею 15 га із земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) на території Обтівської сільської ради Кролевецького району, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Обтове, Кролевецького району, повністю підтверджується наявними у матеріалах справи  належними та допустимими доказами, зокрема: актами обстеження земельної ділянки № 07/007 від 12.06.2009 року та перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 140 від 12.06.2009 року, складеними посадовою особою спеціально уповноваженого органу  виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель; матеріалами справи про адміністративне правопорушення № 49, постановою про накладення адміністративного стягнення № 49 від 12.06.2009р. та приписом державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель Сумської області № 92 від 12.06.2009р.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що місцевий господарський суд не прийняв до уваги, що в діях відповідача мало місце  використання спірної земельної ділянки без правовстановлювальних докумнетів та на безоплатній основі, за яке відповідальність не передбачено.

Колегія суддів  вважає зазначені доводи безпідставними, оскільки відповідачем в обгрунтування зазначених заперечень не надано ні рішення органу місцевого самоврядування про передачу  спірної земельної ділянки  у власність чи користування, ні вчиненого  правочину щодо такої земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі вищезазначених актів обстеження земельної ділянки № 07/007 від 12.06.2009 року та перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 140 від 12.06.2009 року, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 року, держземінспектором проведено розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття ТОВ “Десна”земельної ділянки земель запасу Обтівської сільської ради Кролевецького району, площею 15 га, і відповідно до вказаного розрахунку, розмір шкоди складає 12257 грн. 51 коп.

Доводи відповідача про те, що  місцевий господарський суд для визначення розміру шкоди повинен був для встановлення площі спірної земельної ділянки  витребувати докази безпосереднього її  обміру в натурі, колегія суддів вважає безпідставними з наступних підстав.

Згідно з пунктом  3.1. Наказу Державного агенства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням  і охороною земель від 12.09.2007 року № 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963 ", підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди є матеріали справи про адміністративне правопорушення, а як було наведено вище постанова про накладення адміністративного стягнення № 49 від 12.06.2009 року  є чинною та не скасована в установленому законом порядку.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що в діях відповідача наявний повний склад цивільного правопорушення, який є підставою для відшкодування шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки у заявленому  в позові розмірі, у зв"язку з чим колегія суддів погоджується з висновком місцевого

 господарського суду, що позовні вимоги прокурора правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об’єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта про порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає статтям 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення господарського суду Сумської області від 06 квітня 2011 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача  задоволенню не підлягає.     

Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

  ПОСТАНОВИЛА:

  Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 06 квітня 2011 року у справі №  5/23-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову  апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

  Головуючий суддя                                                                    Шепітько І.І.

 Суддя                                                                                           Івакіна В.О.

 Суддя                                                                                           Пелипенко Н.М.

       Постанову підписано 29.06.2011 року