15/63
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
29.05.08 р. Справа № 15/63
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом малого приватного підприємства “Астра” смт. Володарське (код ЄДРПОУ 19387591)
до відповідача відкритого акціонерного товариства “Маріупольський дослідно-експериментальний завод” м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 00645211)
про стягнення заборгованості у сумі 129389,20 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Скачко С.Л. – ліквідатор МПП “Астра”, Годз О.П. за довіреністю б/н від 12.02.2007 р. (в останнє судове засідання не з'явився)
від відповідача: Сіразієв М.М. за довіреністю б/н від 23.03.2007 р., Єрошкіна І.Л. за довіреністю б/н від 05.05.2008 р. (в останнє судове засідання не з'явилася)
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява малого приватного підприємства “Астра” смт. Володарське до відкритого акціонерного товариства “Маріупольський дослідно-експериментальний завод” м. Маріуполь про стягнення заборгованості у сумі 129389,20 грн. згідно договору підряду від 28.07.2003 р.
Ухвалою суду від 07.03.2007 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/63.
Ухвалою від 17.04.2007 року строк вирішення спору у даній справі продовжений до 06.07.2007 року.
Ухвалою від 27.04.2007 року суд призначив судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинив провадження у справі № 15/63.
Від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз до суду надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи № 2141/23.
Ухвалою від 23.04.2008 року поновлено провадження у справі № 15/63.
У судовому засіданні позивачем та відповідачем було заявлено клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд –
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем – малим приватним підприємством “Астра” смт. Володарське (підрядник) та відповідачем – відкритим акціонерним товариством “Маріупольський дослідно-експериментальний завод” м. Маріуполь (замовник) було укладено договір підряду б/н від 28.07.2003 р. (далі – договір).
Постановою господарського суду від 22.06.2005 р. МПП „Астра” визнано банкрутом та відкрито процедуру ліквідації. Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.11.2006 р. по справі № 5/4Б ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Скачко С.Л., який згідно Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” наділений повноваженнями керівника підприємства-боржника та не обмежений правом звертатися від його імені до господарського суду за захистом порушених прав підприємства-банкрута.
Згідно ст. 25 того ж Закону ліквідатор виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту.
Ухвалою суду по справі № 5/4Б від 26.07.2007 року судове провадження було зупинено у зв'язку з розглядом у господарському суді Донецької області позову МПП “Астра” до ВАТ “Маріупольський дослідно-експериментальний завод” про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи на суму 129389,20 грн. (справа № 15/63). Повноваження арбітражного керуючого Скачко С.Л. як ліквідатора МПП “Астра” господарський суд у справі про банкрутство не припиняв, відповідної ухвали з цього питання не виносив.
Із позовної заяви вбачається, що на підставі вищевказаного договору підряду позивачем - малим приватним підприємством “Астра” смт. Володарське було виконано ремонт водопроводу, каналізації, опалення, встановлення стелі всього на загальну суму 333321,20 грн., а відповідачем - відкритим акціонерним товариством “Маріупольський дослідно-експериментальний завод” м. Маріуполь роботи були прийняті, про що складено відповідні акти прийомки виконаних підрядних робіт за жовтень 2003 р. та станом на 01 січня 2004 р.
При цьому відповідачем було здійснено часткову оплату вказаних підрядних робіт у сумі 203932,00 грн., тому позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість у сумі 129389,20 грн. (333321,20 грн. (загальна вартість проведених підрядних робіт) - 203932,00 грн. (загальна сума оплати за виконані підрядні роботи) = 129389,20 грн.).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на рішення господарського суду Донецької області від 22.08.2005 року по справі № 14/227пн, яке набуло законної сили. У вказаному рішенні за позовом МПП “Астра” до ВАТ “Маріупольський дослідно-експериментальний завод” про розірвання договору підряду судом встановлені наступні факти:
Між сторонами було укладено договір підряду від 28.07.2003 року на ремонт водопроводу, каналізації, опалення, встановлення стелі. Згідно умов договору позивач виконав ремонт водопроводу, каналізації, опалення, встановлення стелі, що є будівельним підрядом. Роботи були прийняті відповідачем, про що складені відповідні акти (акти прийомки виконаних підрядних робіт за жовтень 2003 р. станом на 31.10.03 р., станом на 01.01.2004 р.), які частково оплачені. Акти прийомки виконаних підрядних робіт підписані відповідачем без застережень. Наявність боргу визнана в акті звірення взаєморозрахунків станом на 13.05.2004 р. Відповідно до п. 9.1 договору прийняття-передача виконаних робіт здійснюється сторонами відповідно до актів прийомки виконаних підрядних робіт. Строки оплати передбачені п. 6.1 договору протягом 5-ти днів з моменту підписання акту приймання-передачі робіт. Саме від дати підписання цих актів слід відлічувати строк для виконання зобов'язань по оплаті робіт за договором. При цьому доводи відповідача про зобов'язання оплатити роботу в цілому судом сприймаються критично, оскільки договором передбачено інше.
Вказаним рішенням по справі № 14/227пн суд розірвав договір підряду від 28.07.2003 року, укладений між сторонами по справі, у зв'язку з істотним порушенням умов цього договору відповідачем стосовно оплати за виконані підрядні роботи.
Згідно ч. 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідачем було надано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за підрядні роботи, які фактично були виконані у жовтні 2003 р. та станом на 01 січня 2004 р. Також відповідач зазначає, що в актах виконаних робіт зроблені приписки щодо обсягу та вартості ремонтно-будівельних робі на суму 110052,00 грн., що підтверджується висновком спеціаліста від 20.10.2004 р., актом невиконаних робіт за договором підряду з МПП “Астра” від 04.02.2004 р., складеного відповідачем.
Відповідачем також надано уточнений відзив від 05.05.2008 р., в якому зазначено, що згідно листа № 196 від 15.12.2004 р. позивач перевів борг відповідача за договором підряду, який за його даними станом на 15.12.2004 р. складав 197432,00 грн., на ім'я Мангуської МДПІ в рахунок погашення заборгованості позивача по податкам, при цьому відповідачем було прийнято до перерахування суму 87432,00 грн. з виключенням приписки у акті прийомки виконаних робіт у сумі 110052,00 грн., про що було письмово повідомлено позивача та Мангуську МДПІ, яка у свою чергу підтвердила прийняття боргу за визнаною сумою 87432,00 грн.
Також відповідач вказує, що сума робіт за договором 319000 грн. є меншою, ніж загальна сума по актам прийомки виконаних робіт 333321,20 грн.
Розглянувши позовні вимоги та заперечення на них, господарський суд дійшов наступного висновку:
Згідно п. 1.1 укладеного сторонами договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати роботу відповідно до умов цього договору, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.
Згідно п. 3.1 договору предметом підряду (результатом виконаних робіт по даному договору) є ремонт водопроводу, каналізації, опалення, встановлення стелі.
Згідно п.3.2 договору сума робіт – 319000 грн.
Згідно п. 5.1 договору вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно приблизного кошторису (додаток № 1 до цього договору).
Згідно локального кошторису (додатку № 1 до договору б/н від 28.07.2003 р., який було підписано обома сторонами), загальна сума запланових до виконання позивачем підрядних робіт склала 341270,00 грн. Копія вказаного кошторису з розрахунком договірної ціни по окремим видам підрядних робіт додана до матеріалів справи.
Фактично позивачем були виконані роботи по ремонту водопроводу, каналізації, опалення, встановлення стелі всього на суму 333321,20 грн., а відповідачем прийняті вказані підрядні роботи, про що було складено акти прийомки виконаних підрядних робіт за жовтень 2003 р. та станом на 01 січня 2004 р., завірені копії яких додані відповідачем до матеріалів справи. При цьому вказані акти прийомки виконаних підрядних робіт були підписані представниками обох сторін без будь-яких застережень та скріплені їх печатками.
Таким чином, відповідач, підписавши вказані акти прийомки виконаних підрядних робіт, фактично погодився із тим обсягом та вартістю, які були ними передбачені. Тобто між сторонами договору № б/н від 28.07.2003 р. була фактично досягнута домовленість щодо внесення зміни до умов договору про обсяг та вартість виконаних робіт.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Однак, відповідач вважає відсутньою правову підставу для сплати суми за виконані підрядником роботи, так як на його думку вона має сплачуватися тільки після здачі готового об'єкту, що оформлюється відповідним актом, а підписання актів прийомки виконаних підрядних робіт за жовтень 2003 р., станом на 01 січня 2004 р. не є підтвердженням кінцевого прийняття ним підрядних робіт, виконаних позивачем. При цьому відповідач посилається як на доказ на п. 9.3 розділу 9 договору, згідно з яким предмет прийому-передачі має бути представлений замовнику у вигляді готового об'єкту.
Але на думку суду, вказаний розділ договору не передбачає саме умови сплати за виконані роботи тільки після оформлення акту прийому-передачі робіт готового предмету підряду. Цей пункт визначає виключно порядок здавання-приймання робіт предмету підряду у зв'язку з закінченням підрядних робіт.
Порядок розрахунків чітко передбачено розділом 6 п. 6.1 цього договору, який встановлює здійснення кінцевого розрахунку протягом 5 днів з моменту підписання акту прийому-передачі робіт. Тобто, умовами договору встановлений порядок та строк оплати саме окремих етапів виконаних робіт, які повинні підтверджуватися актами прийомки виконаних робіт на певний період. Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Так, із наданого до суду акту звірки взаєморозрахунків станом на 13.05.2004 р., який було підписано та скріплено печатками обох сторін, вбачається, що позивачем було виконано підрядних робіт на загальну суму 333321,2 грн., відповідачем частково оплачено їх вартість на суму 97500,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача на той час склала 235821,2 грн. Вказаний акт звірки доданий до позовної заяви.
Відповідач висловлює заперечення на позовні вимоги в частині наявності приписок в актах виконаних робіт.
Згідно представленого відповідачем висновку спеціаліста приватного підприємства “Бюро судових експертиз” від 20.10.2004 р., нібито існує різниця між загальною вартістю ремонтних робіт та матеріалів по актам прийомки виконаних підрядних робіт за жовтень 2003 р., січень 2004 р. та фактичною вартістю виконаних позивачем ремонтних робіт та матеріалів, яка складає 110052,00 грн.
Враховуючи вищевказаний висновок спеціаліста ПП “Бюро судових експертиз” відповідачем було заявлено позивачу про відзив підпису на вищевказаному акті звірки від 13.05.2004 р. та про не визнання вартості виконаних позивачем підрядних робіт на суму 333321,2 грн. та своєї заборгованості перед ним на суму 235821,20 грн., розмір якої було встановлено згідно з актом взаєморозрахунків станом на 13.05.2004 р.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, на думку суду для визначення наявності або відсутності приписок до актів виконаних робіт необхідно проведення перевірки фактично виконаного обсягу робіт судовими експертами.
Також, згідно ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями. Особа, яка проводить судову експертизу, користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього кодексу. Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах п'ятій і шостій статті 31 цього кодексу.
Крім того, за змістом закону особа набуває права та несе обов'язки експерта після оголошення (вручення) їй ухвали про призначення експертизи та попередження експерта про відповідальність. Лише за цих умов висновок експерта набуває доказової сили. Невиконання цих умов робить неможливим використання висновку експерта як доказу у справі.
Однак, проведене ПП “Бюро судових експертиз” дослідження від 20.10.2004 р. було здійснено спеціалістом без попередження про його відповідальність як експерта, при цьому він не набув прав та не ніс обов'язків, які покладаються на експерта згідно ухвали суду про призначення експертизи.
Таким чином, вищевказаний висновок спеціаліста, на який посилається відповідач, не набуває доказової сили як висновок судового експерта та робить неможливим його використання як доказ у справі, а вартість виконаних позивачем підрядних робіт на суму 333321,2 грн., наявність боргу у відповідача в сумі 235821,20 грн. підтверджується належним доказом, а саме актом звірки взаєморозрахунків станом на 13.05.2004 р., який було підписано та скріплено печатками обох сторін, при цьому відкликання підпису представника відповідача на документі не передбачено діючим законодавством.
Щодо заяви відповідача про пропуск строку позовної давності щодо вимог по стягненню заборгованості за виконані підрядні роботи за жовтень 2003 р., січень 2004 р. суд визначає наступне:
Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Таким чином, вчинивши дії щодо підписання акту звірки від 13.05.2004 р. без будь-яких зауважень, відповідач фактично підтвердив наявність боргу перед відповідачем у сумі 235821,20 грн. та перервав перебіг строку позовної давності відповідно до п. 1 ст. 264 ЦК України.
Згідно ч. 3 вказаної статті Цивільного кодексу України після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Тобто з дати підписання вказаного акту звірки взаєморозрахунків (13.05.2004 р.) трирічний строк позовної давності розпочався заново та мав би закінчитися 13.05.2007 р. З врахуванням того, що позов надійшов до суду 06.03.2007 р., позивач не пропустив вказаного строку.
В подальшому відповідачем було здійснено часткову оплату за підрядні роботи на загальну суму 19300,84 грн.: згідно платіжних доручень № 3271 від 07.10.2004 р. на суму 358,09 грн., № 3270 від 07.10.2004 р. на суму 1196,25 грн., № 3269 від 07.10.2004 р. на суму 17746,50 грн., копії яких додані до матеріалів справи. При цьому вищевказані суми були перераховані відповідачем в рахунок погашення заборгованості МПП “Астра” перед державним та місцевим бюджетами згідно його листа та на підставі акту перевірки Мангуської МДПІ.
Відповідач помилково вказує на оплату ним згідно листів МДПІ № 281/7/26-113-2 від 04.10.2004 р. та МПП “Астра” № 116 від 05.10.2004 р. суми 19581 грн. Зазначені в цих же листах конкретні суми платежів вказують на загальну суму платежу у розмірі 19300,84 грн. Ця сума підтверджується вищевказаними платіжними дорученнями.
Також відповідачем було здійснено оплату за виконані позивачем підрядні роботи у розмірі 87432,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 21.12.2005 р. на суму 17486,40 грн., від 30.01.2006 р. на суму 17486,40 грн., від 27.03.2006 р. на суму 17486,40 грн., від 08.06.2006 р. на суму 17486,40 грн., від 28.02.2007 р. на суму 17486,40 грн., копії яких додані до матеріалів справи.
Тобто, загальна сума оплати відповідачем за виконані позивачем підрядні роботи згідно актів прийомки виконаних підрядних робіт на 01 січня 2004 р., за жовтень 2003 р. складає 204232,84 грн. (97500 грн. (часткова оплата, вказана в акті звірки станом на 13.05.2004 р.) + 19300,84 грн. (погашення відповідачем заборгованості позивача перед бюджетом в рахунок оплати за договором підряду) + 87432 грн. (часткова оплата за виконані підрядні роботи у період після підписання акту звірки) = 204232,84 грн.).
Із висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2141/23 від 12.03.2008 р. вбачається, що у зв'язку з тим, що на момент огляду ремонтно-будівельні роботи були закінчені, визначити достовірно чи виконувалися демонтажні роботи в адміністративній будівлі відповідача, які зазначені в актах типової форми № КБ-2в за період з серпня 2003 р. по січень 2004 р., не представляється можливим. Частина вказаних робіт в актах є скритими. У зв'язку з тим, що у матеріалах справи відсутні акти огляду скритих робіт, визначити достовірно чи виконувалися скриті від візуального огляду роботи в адміністративній будівлі відповідача, які зазначені в актах типової форми № КБ-2в за період з серпня 2003 р. по січень 2004 р., не представляється можливим.
Також експертом зазначено, що з вказаного періоду часу до часу проведення дослідження на підприємстві відповідача змінилися відповідальні особи, які брали участь у підписанні актів прийомки виконаних робіт. Також на момент проведення дослідження були відсутніми інженерно-технічні робітники, що приймали безпосередню участь у виконанні даних робіт з боку підрядної організації, тому експерту не представлені фізичні об'єми виконаних робіт.
Таким чином, експертом зроблено висновок про відсутність можливості визначити достовірно, в повному обсязі факт виконання робіт в будівлі відповідача, які відображені в актах прийомки виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-2в за період з серпня 2003 р. по січень 2004 р., і як наслідок їх вартість.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта є належним доказом при вирішенні господарського спору.
Згідно статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи висновок експерта з будівельно-технічної експертизи та інші матеріали справи, суд вважає не доведеними заперечення відповідача про наявність різниці між вартістю ремонтних робіт та матеріалів по вищевказаним актам прийомки виконаних підрядних робіт та фактичною вартістю ремонтних робіт та матеріалів, тобто не доведений факт приписок у актах виконаних робіт.
Додатково відповідачем було надано письмову заяву за вих. № 05/12-юр від 26.05.2008 р., згідно з якою вважає необхідним визнати недійсним акт виконаних підрядних робіт на 01 січня 2004 р. з тієї причини, що Сергєєв С.Н. (голова правління) був прийнятий на роботу з 30.04.2004 р. та до попередніх періодів не має ніякого відношення.
Однак, факт того, що Сергєєв С.Н. був прийнятий на роботу 30.04.2004 р. не вказує на те, що він як уповноважена особа відповідача не мав права підписувати акт виконаних підрядних робіт станом на 1 січня 2004 р. у період після свого вступу на посаду. Дата підписання цього акту самим Сергєєвим С.Н у документі не зазначена. Обставини того, що Сергєєв С.Н. підписав вказаний акт до свого призначення на посаду керівника відповідача, не доведений відповідачем належними доказами. У разі наявності такого факту у діях Сергєєва може міститися склад злочину, передбачений нормами Кримінального кодексу України. Тому вказані обставини суд не приймає до уваги в якості припущень та домислень.
Також у вказаній заяві відповідач заперечує на позовні вимоги тим, що попередній ліквідатор позивача арбітражний керуючий Мироненко В.І. у листі № 5/4Б від 21.11.2005 року погодився з доводами відповідача та фактично визнав заборгованість за договором підряду тільки у сумі 87432 грн., встановив строк її погашення, який відповідачем був виконаний. На думку відповідача ліквідатор Мироненко В.І. як посадова особа фактично прийняв рішення щодо визнання суми боргу, яке в судовому порядку не оскаржене, тому є дійсним. Без скасування такого рішення ліквідатора суд не вправі розглядати по суті даний позов, а наступний ліквідатор Скачко С.Л. не має права згідно ст. 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” оскаржувати дії попереднього ліквідатора банкрута з вказаного питання.
Такі заперечення відповідача судом не приймаються до уваги у зв'язку з їх безпідставністю. В матеріалах справи є лист № 5/4Б від 21.11.2005 р. за підписом ліквідатора МПП “Астра” Мироненко В.І. в якому він повідомляє відповідача, що його лист без номеру та дати про визнання заборгованості в сумі 87432 грн. за договором підряду від 28.07.2003 р. був розглянутий. За результатами розгляду цього листа ліквідатор повідомляє, що визнану самим відповідачем заборгованість у розмірі 87432 грн., яку сам відповідач зобов'язувався погасити на протязі п'яти місяців, МПП “Астра” просить перерахувати на відповідний банківський рахунок (зазначені банківські реквізити).
Таким чином, вказаним листом ліквідатор Мироненко В.І. не відмовлявся від стягнення існуючої заборгованості відповідача за актом звірки станом на 13.05.2004 р. у сумі 235821,20 грн., а тільки зазначив банківські реквізити МПП “Астра” для наступного перерахування відповідачем визнаної ним же у добровільному порядку суми боргу у розмірі 87432 грн. Вказаний лист не є рішенням ліквідатора як посадової особи, не несе будь-якої обов'язкової сили та тому не може бути оскаржений в будь-якому порядку. Цей лист носить виключно інформаційний характер.
Іншим запереченням відповідача, які викладені у п. 2, 3, 5 вказаної заяви, суд у даному рішенні вже давав правову оцінку.
Також, разом з вищевказаною заявою до матеріалів справи відповідачем додано копію листа за вих. № 23 від 04.02.2003 р., в якому позивач пред'являє вимогу відповідачу щодо здійснення оплати рахунків для підготовки до майбутніх підрядних робіт по будинку заводоуправління на придбання електрообладнання № СФ-0000001 від 06.02.2003 р. на суму 15000,00 грн., № СФ-0000005 від 19.03.2003 р. на суму 373,20 грн., № СФ-0000009 від 10.04.2003 р. на суму 5000,00 грн. Така оплата відповідачем була проведена.
Однак, у даному листі відсутні будь-які посилання на укладений між сторонами договір підряду б/н від 28.07.2003 р., а вказана вимога щодо здійснення оплати вартості електрообладнання на загальну суму 20373,20 грн. та вказані рахунки були пред'явлені позивачу до укладення цього договору. Суд дійшов висновку, що окремі правочини сторін по оплаті за електрообладнання згідно листа № 23 від 04.02.2003 р. є позадоговірними та засновані на первісних документах – рахунках-фактурах, оплата яких не пов'язана із виконанням умов вказаного договору.
Не підтверджені належними доказами заперечення відповідача не можуть завадити стягненню заборгованості з відповідача за наявності актів типової форми за жовтень 2003 р. та станом на 01 січня 2004 р., які є первісними документами, що підтверджують згідно умов договору вартість фактично виконаних позивачем підрядних робіт. Строк оплати вартості виконаних робіт за вказаними актами для відповідача наступив.
Враховуючи вищевикладене, заявлені позовні вимоги малого приватного підприємства “Астра” підлягають задоволенню частково у сумі 129088,36 грн. (333321,20 грн. (загальна вартість виконаних підрядних робіт) – 204232,84 грн. (загальна сума оплати за вказані роботи) = 129088,36 грн.)
До матеріалів справи долучені також документи, що підтверджують вартість проведеної судової експертизи, а саме: рахунок № 2141/23 від 14.03.2008 р. на суму 150 грн. Вказану суму експертній установі позивач та відповідач не оплатили.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог суд покладає судові витрати, в тому числі витрати на проведення вказаної судової експертизи, на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12; 32-34; 36; 41-44; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Маріупольський дослідно-експериментальний завод” (юридична адреса: 87528, м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 105; код ЄДРПОУ 00645211; розрахунковий рахунок 26003001463001 у ВАТ „БІГ Енергія” м. Маріуполь, МФО 335300) на користь малого приватного підприємства “Астра” (юридична адреса: 87000, Донецька обл., смт. Володарське, вул. Річна, 19; адреса для листування: 83017, м. Донецьк, б. Шевченко, 31, кім. 413, для ліквідатора Скачко Сергія Леонідовича; код ЄДРПОУ 19387591; розрахунковий рахунок 2600130169 в Володарському відділенні ОБУ № 3133, МФО 394374) заборгованість у сумі 129088,36 грн., витрати на сплату державного мита в сумі 1290,88 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,72 грн.
Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості на суму 300,84 грн.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Маріупольський дослідно-експериментальний завод” (юридична адреса: 87528, м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 105; код ЄДРПОУ 00645211; розрахунковий рахунок 26003001463001 у ВАТ „БІГ Енергія” м. Маріуполь, МФО 335300) на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз (юридична адреса: 83102, м. Донецьк, вул. Лівенка, 4; код ЄДРПОУ 02883147; розрахунковий рахунок 35224001000122 в ГУДК у Донецькій області; МФО 834016) вартість судової будівельно-технічної експертизи на суму 149,65 грн.
Стягнути з малого приватного підприємства “Астра” (юридична адреса: 87000, Донецька обл., смт. Володарське, вул. Річна, 19; адреса для листування: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченко, 31, кім. 413, для ліквідатора Скачко Сергія Леонідовича; код ЄДРПОУ 19387591; розрахунковий рахунок 2600130169 в Володарському відділенні ОБУ № 3133, МФО 394374) на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз (юридична адреса: 83102, м. Донецьк, вул. Лівенка, 4; код ЄДРПОУ 02883147; розрахунковий рахунок 35224001000122 в ГУДК у Донецькій області; МФО 834016) вартість судової будівельно-технічної експертизи на суму 0,35 грн.
У судовому засіданні 29.05.2008 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписаний судом 02.06.2008 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Богатир К.В.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2008 |
Оприлюднено | 21.06.2008 |
Номер документу | 1728726 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні