Рішення

від 18.07.2011 по справі 19/63/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГА НСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВ В, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.11 Справа № 19/63/2011

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судовог о засідання Хухрянської І .В., розглянув матеріали сп рави за позовом

Товариства з обмеженою ві дповідальністю „Укрнафко”, м.Харків

до Товариства з обмежено ю відповідальністю "Аргумент -Ойл", м.Лисичанськ Лугансь кої області

про стягнення 233380 грн. 96 коп.

в присутності представн иків сторін:

від позивача - пред ставник не прибув;

від відповідача - ОСОБА_ 1, представник за довіреніс тю № б/н від 13.08.2009.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: пози вачем заявлено вимогу про ст ягнення з відповідача на йог о користь заборгованості у с умі 188400,00 грн., 3 % річних у сумі 1906,92 г рн., інфляційних нарахувань у сумі 8248,79 грн., витрат у вигляді сплати відсотків за користув ання кредитом у розмірі 14825,25 гр н., моральних збитків у розмір і 20000,00 грн.

В судових засіданнях від 22.06 .2011 та 05.07.2011, на підставі ст.77 Госпо дарського процесуального ко дексу України, були оголошен і перерви.

22.06.2011 представник відповідач а надав відзив на позовну зая ву, в якому просить позовні ви моги задовольнити частково в розмірі 188400,00 грн., оскільки від сутні правові підстави для з астосування до нього будь-як ої відповідальності за поруш ення прийнятих на себе зобов ”язань за договором № 003/НП-2010 від 19.01.2010 і додаткової уго ди № 36 від 22.12.2010, у тому числі і стя гнення моральної шкоди.

Позивач не скористався над аним йому правом, передбачен им ст.22 Господарського процес уального кодексу України, не забезпечив участі повноважн ого представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду с прави, про що свідчить його вл асноручний підпис на бланку запису про оголошення перерв и в судовому засіданні 05.07.2011.

Неприбуття у судове засіда ння позивача не перешкоджає розгляду спору по суті, згідн о положень ст.75 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши представника відповідача, який прибув у су дове засідання, встановивши фактичні обставини справи, о цінивши надані докази, госпо дарський суд Луганської обла сті дійшов наступного.

Між Товариством з обмежено ю відповідальністю „Аргумен т-Ойл” (постачальник, відпові дач) та Товариством з обмежен ою відповідальністю „Укрнаф ко” (покупець, позивач) 19.01.2010 був укладений договір поставки нафтопродуктів № 003/НП-2010, за умо вами якого постачальник зобо в”язується передати нафтопр одукти (далі - товар) у власні сть покупця, а покупець зобов ”язується прийняти й оплатит и товар на умовах договору (п.1 .1 договору).

Відповідно п.1.2 договору асо ртимент, кількість, ціна та ум ови поставки товару узгоджую ться сторонами у додаткових угодах, які є невід”ємною час тиною договору.

Як вбачається з п.2.3 договору сторони домовились, що товар належить поставці після під писання сторонами додаткови х угод по кожній партії товар у, де у обов”язковому порядку зазначаються: ціна товару, ум ови його поставки та оплати.

Товар вважається поставле ним постачальником і прийнят им покупцем по кількості і як ості у відповідності з умова ми договору та додаткових уг од до нього, а також згідно пас порту якості, виданому вироб ником. Право власності на тов ар переходить до покупця з мо менту передачі постачальник ом товару вантажоперевізник у або вантажовідправнику пок упця, або покупцю в залежност і від базису поставки товару закріпленого у відповідній додатковій угоді до договору та підтверджується відповід ною відміткою в залізничній або товарно-транспортній нак ладній (п.2.4 договору).

Відповідно до умов п.4.1 догов ору покупець зобов'язався оп лачувати вартість товару на умовах 100% передплати на рахун ок продавця.

Підставою для оплати є дого вір та додаткова угода, а тако ж рахунки-фактури (п.4.2 договор у).

Розрахунки здійснюються в безготівковому порядку шлях ом перерахування покупцем гр ошових коштів на поточний ра хунок постачальника. Зобов'я зання по оплаті товару вважа ються виконаними покупцем в момент зарахування грошових коштів за оплату товару на по точний рахунок постачальник а (п.4.3 договору).

22.12.2010 між сторонами був уклад ений додаток № 36 до договору, з а умовами якого згідно умов д оговору постачальник постав ляє покупцю товар - дизпаливо у кількості 60,000 тон на загальн у суму 488400,00 грн.

Відповідно до п.4 додатку пл атежі за додатком за партію т овару, яка відвантажується п остачальником за реквізитам и покупця, здійснюється поку пцем на р/рахунок постачальн ика протягом одного банківсь кого дня.

На підставі зазначеної уго ди відповідач направив рахун ок, який позивач оплатив у пов ному обсязі шляхом безготівк ового перерахування 488400,00 грн. н а розрахунковий рахунок відп овідача платіжним доручення м № 2538 від 23.12.2010.

Відповідно до ст.193 Господар ського кодексу України, суб' єкти господарювання та інші учасники господарських відн осин повинні виконувати госп одарські зобов' язання нале жним чином відповідно до зак ону, інших правових актів, дог овору, а за відсутності конкр етних вимог щодо виконання з обов' язання - відповідно д о вимог, що у певних умовах зв ичайно ставляться.

До виконання господарськи х договорів застосовуються в ідповідні положення Цивільн ого кодексу України з урахув анням особливостей, передбач ених цим Кодексом.

Відповідно до ст.712 Цивільно го кодексу України за догов ором поставки продавець (по стачальник), який здійснює п ідприємницьку діяльність, з обов'язується передати у вс тановлений строк (строки) т овар у власність покупця д ля використання його у підпр иємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з о собистим, сімейним, домашні м або іншим подібним викорис танням, а покупець зобов'язує ться прийняти товар і сплати ти за нього певну грошову сум у.

До договору поставки засто совуються загальні положенн я про купівлю-продаж, якщо інш е не встановлено договором, з аконом або не випливає з хара ктеру відносин сторін.

Як вбачається з приписів ст .655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-прода жу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується п ередати майно (товар) у влас ність другій стороні (покупц еві), а покупець приймає або з обов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього пе вну грошову суму.

Згідно ст.526 Цивільного коде ксу України, зобов' язання м ає виконуватися належним чин ом відповідно до умов догово ру та вимог цього Кодексу, інш их актів цивільного законода вства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно д о звичаїв ділового обороту а бо інших вимог, що звичайно ст авляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або односторо ння зміна його умов не допу скається, якщо інше не вста новлено договором або законо м (ст.525 Цивільного кодексу Укр аїни).

Приписами ст.530 Цивільного к одексу України, зокрема, вста новлено, якщо у зобов' язанн і встановлений строк (термін ) його виконання, то воно підля гає виконанню у цей строк (тер мін). Якщо строк (термін) вико нання боржником обов'язку н е встановлений або визначени й моментом пред'явлення вимо ги, кредитор має право вимага ти його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконат и такий обов'язок у семиденни й строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайн ого виконання не випливає із договору або актів цивільно го законодавства.

Стаття 538 Цивільного кодекс у України передбачає, що вико нання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до д оговору обумовлене виконанн ям другою стороною свого обо в'язку, є зустрічним виконанн ям зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повин ні виконувати свої обов'язк и одночасно, якщо інше не вс тановлено договором, актами цивільного законодавства, н е випливає із суті зобов'язан ня або звичаїв ділового обор оту.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на неви конання другою стороною свог о обов'язку, друга сторона пов инна виконати свій обов'язок .

Однак, відповідач свої дого вірні зобов”язання не викона в, дизельне паливо не постави в та заявив про неможливість здійснення цієї поставки.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивіль ного кодексу України якщо пр одавець, який одержав суму по передньої оплати, не передав товар у встановлений строк, п окупець має право вимагати п ередання оплачених товарів а бо повернення суми попереднь ої оплати.

11.01.2011 позивач направив на адр есу відповідача вимогу про п овернення перерахованих кош тів, з причини невиконання ум ов договору останнім.

Відповідач, на підставі вим оги, повернув 300000,00 грн., що підтв ерджується платіжним доруче нням № 3 від 13.01.2011 на 200000,00 грн. та пла тіжним дорученням № 20 від 08.03.2011 н а 100000,00 грн. Тобто заборгованіст ь відповідача перед позиваче м з неповернутої суми передп лати за товар складає 188400,00 грн.

Порушенням зобов' язання, у відповідності до ст.610 Цивіл ьного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов' язання, тобт о - неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільно го кодексу України, боржник в важається таким, що простроч ив, якщо він не приступив до ви конання зобов'язання або не в иконав його у строк, встановл ений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного ко дексу України, у разі порушен ня зобов' язання настають пр авові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодек су України передбачено, що бо ржник, який прострочив викон ання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'яз аний сплатити суму боргу з ур ахуванням встановленого інд ексу інфляції за весь час про строчення, а також 3% річних ві д простроченої суми.

В листі N 62-97р від 03.04.1997 Верховни й Суд України надає рекоменд ації відносно порядку засто сування індексів інфляції пр и розгляді судових справ, з як их вбачається, що для визначе ння індексу за любий період н еобхідно помісячні індекси, які складають відповідний пе ріод, перемножити між собою .

У випадках, коли відшкодува нню підлягає сума, яка склада ється із внесків, які зроблен і у різні періоди, кожний внес ок збільшується на величину індексу відповідного пер іоду, результати підсумовую ться. При застосуванні індек су інфляції слід мати на уваз і, що індекс розраховується н е на кожну дату місяця, а в сер едньому на місяць; тому умовн о слід рахувати, що сума, внесе на за період з 1 по 15 число відпо відного місяця, наприклад, тр авня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок поч инається з наступного місяця - червня.

Позивач правомірно нараху вав суму 3% річних за період з 19. 01.2011 по 10.05.2011, яка складає 1906,92 грн., та інфляційні витрати, період я ких буде складати з лютого по квітень 2011 року, а сума 6862,78 грн., о скільки позивач при розрахун ку допустився помилки, розра ховуючи індекс інфляції за к ожен день. Тобто в задоволенн і вимог стосовно стягнення і нфляційних витрат у розмірі 1386,01 грн. слід відмовити за необ грунтованістю.

Відповідно до п.5.1 договору у випадку невиконання або нен алежного виконання будь-якою зі сторін своїх зобов”язань по договору, винна сторона ві дшкодовує іншій стороні всі збитки або понесені витрати, які виникли у зв”язку з цим. Ф акт понесених витрат або вин икнення збитків та їх зв”язо к з невиконанням або неналеж ним виконанням своїх зобов”я зань винною стороною підтвер джується відповідними докум ентами.

Відповідно до ст.225 Господар ського кодексу України до ск ладу збитків, що підлягають в ідшкодуванню особою, яка доп устила господарське правопо рушення, включаються:

- вартість втраченого, по шкодженого або знищеного м айна, визначена відповідно д о вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'є ктам, вартість додаткових ро біт, додатково витрачених ма теріалів тощо), понесені сто роною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'я зання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втра чена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала п раво розраховувати у разі належного виконання зобов'яз ання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випад ках, передбачених законом.

Позивач посилається на те , що внаслідок несумлінних ді й відповідача, він зазнав дод аткових витрат у вигляді спл ати відсотків за користуванн я кредитом, кошти якого було в икористано для розрахунків н а виконання умов додаткової угоди № 36 від 22.12.2010 до договору по ставки № 003/НП-2010 від 19.01.2010. Загальн ий розмір витрат у вигляді сп лати відсотків за користуван ня кредитом складає 14825,25 грн.

Так, відповідно до ст.22 Цивіл ьного кодексу України, особа , якій завдано збитків у рез ультаті порушення її цивіль ного права, має право на їх від шкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа заз нала у зв'язку зі знищенням а бо пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила а бо мусить зробити для віднов лення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичай них обставин, якби її право не було порушене (упущена вигод а).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо догово ром або законом не передбаче но відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила пр аво, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної в игоди, що має відшкодовувати ся особі, право якої порушено , не може бути меншим від дохо дів, одержаних особою, яка по рушила право.

На вимогу особи, якій завд ано шкоди, та відповідно до о бставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода , завдана майну, може відшкод овуватися в натурі (переданн я речі того ж роду та тієї ж як ості, полагодження пошкодже ної речі тощо).

Статтею 224 Господарського к одексу України визначено, що учасник господарських відно син, який порушив господарсь ке зобов'язання або установл ені вимоги щодо здійснення г осподарської діяльності, по винен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права а бо законні інтереси якого по рушено.

Під збитками розум іються витрати, зроблені уп равненою стороною, втрата аб о пошкодження її майна, а тако ж не одержані нею доходи, які управнена сторона одержал а б у разі належного викона ння зобов'язання або доде ржання правил здійснення господарської діяльності др угою стороною.

Згідно ст.623 Цивільного код ексу України боржник, який порушив зобов'язання, має ві дшкодувати кредиторові завд ані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, д оказується кредитором.

Так, притягнення до цивільн о-правової відповідальності можливо лише при наявності п евних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює с клад цивільного правопоруше ння, який і є підставою цивіль но-правової відповідальност і.

Одним з елементів складу ци вільного правопорушення, яки й вимагається законом для на стання відповідальності у фо рмі відшкодування збитків, є об' єктивна сторона, яку утв орюють: наявність збитків у м айновій сфері кредитора; про типравні дії, які виражені у н евиконанні або неналежному в иконанні боржником взятого н а себе зобов' язання; причин ний зв' язок між протиправни ми діями боржника та збиткам и.

Важливим елементом об' є ктивної сторони правопоруше ння є причинний зв' язок між збитками, які виникли у креди тора, та протиправними діями боржника, які виражені у пору шенні ним взятих на себе зобо в' язань.

Як вбачається з розділу 4 "Ці льове використання овердраф ту" договору овердрафтного к редитування № 1951/2010-о від 26.07.2010 ове рдрафт надається позичальни ку для поповнення оборотних (обігових) коштів в межах стат утних цілей діяльності позич альника, на здійснення яких п озичальник має право відпові дно до чинного законодавства України, і кредитування яких не заборонено чинним законо давством України та цим дого вором.

Позивачем не надано належн их доказів щодо наявності фа кту використання коштів за д оговором овердрафтного кред итування № 1951/2010-о від 29.07.2010 саме дл я виконання своїх зобов"язан ь за договором поставки нафт опродуктів № 003/НП-2010 від 19.01.2010, до т ого ж не надано документальн ого підтвердження розміру сп лачених відсотків за користу вання кредитними коштами, то бто неможливо встановити роз мір понесених позивачем витр ат, в договорі поставки нафто продуктів також жодних посил ань на договір овердрафтного кредитування № 1951/2010-о від 29.07.2010 не вбачається.

Крім того, з огляду на зазна чені вище норми законодавств а, додаткові витрати нібито п онесені позивачем у вигляді сплати відсотків за користув ання кредитом не підпадають під поняття додаткових витра т у розумінні ст.225 Господарсь кого кодексу України.

З урахуванням наведених пр авових положень та встановле них обставин справи суд вваж ає вимоги позивача щодо стяг нення витрат у вигляді сплат и відсотків за користування кредитом у розмірі 14825,25 грн. нео бґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відпові дають вимогам закону.

Крім іншого, Товариство з об меженою відповідальністю "Ук рнафко" повідомило, що мало пе вні зобов"язання перед контр агентами, від виконання яких довелось відмовитись внаслі док зриву договору поставки дизельного палива та відсутн ості оборотних коштів. Зазна чені зв"язки напрацьовувалис ь не один рік і свої зобов"язан ня Товариство з обмеженою ві дповідальністю "Укрнафко" ви конувало завжди своєчасно. Я к зазначив позивач, внаслідо к порушення заздалегідь запл анованої та узгодженої робот и був скасований ряд угод про наміри і ряд контрагентів ві дмовився з ним співпрацювати . Також у нього виникли пробле ми пов"язані зі своєчасністю погашення банківського кред иту, що сприяло погіршенню ім іджу підприємства як надійно го ділового партнера. Внаслі док чого, при зверненні до бан ку з проханням про надання до даткового кредиту, йому було відмовлено. Таким чином пози вач зазнав значних моральних збитків, які виражаються у вт ратах немайнового характеру , пов"язаних з приниженням йог о ділової репутації, внаслід ок дій спрямованих на знижен ня престижу та підриву довір и до його діяльності. Моральн і збитки нанесені Товариству з обмеженою відповідальніст ю "Укрнафко" позивач оцінив у с уму 20000,00 грн., яку просить стягну ти з відповідача.

Статтею 94 Цивільного кодекс у України передбачено право юридичної особи на недоторка нність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особис ті немайнові права, які можут ь їй належати.

Згідно з ч.1 ст.201 Цивільного к одексу України особистими не майновими благами, які охоро няються цивільним законодав ством, є: здоров'я, життя; честь , гідність і ділова репутація ; ім'я (найменування); авторств о; свобода літературної, худо жньої, наукової і технічної т ворчості, а також інші блага, я кі охороняються цивільним за конодавством.

У п.4 постанови Пленуму Верх овного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справа х про захист гідності та чест і фізичної особи, а також діло вої репутації фізичної та юр идичної особи" зазначено, що п ід діловою репутацією юридич ної особи, у тому числі підпри ємницьких товариств, фізични х осіб - підприємців, адвокаті в, нотаріусів та інших осіб, ро зуміється оцінка їх підприєм ницької, громадської, профес ійної чи іншої діяльності, як у здійснює така особа як учас ник суспільних відносин.

Ділову репутацію юридично ї особи становить престиж її фірмового (комерційного) най менування, та інших належних їй нематеріальних активів с еред кола споживачів її това рів та послуг. Приниженням ді лової репутації суб'єкта гос подарювання (підприємця) є по ширення у будь-якій формі неп равдивих, неточних або непов них відомостей, що дискредит ують спосіб ведення чи резул ьтати його господарської (пі дприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується варт ість його нематеріальних акт ивів (пункти 5 і 6 Інформаційно го листа Вищого господарс ького суду України від 28.03.2007 № 01-8/184 "Про деякі питання прак тики застосування господарс ькими судами законодавства п ро інформацію").

Відповідно до ст.277 Цивільно го кодексу України особа, осо бисті немайнові права якої п орушено внаслідок поширення про неї недостовірної інфор мації, має право на відповідь , а також на спростування цієї інформації; спростуван ня недостовірної інформації здійснюється особою, яка пош ирила інформацію. Негативна інформація, поширена про осо бу, вважається недостовірною , якщо особа, яка її поширила, н е доведе протилежного. Тобто цією нормою встановлюється презумпція недостовірності негативної інформації про о собу.

У п.15 постанови Пленуму зазн ачено, що при розгляді справ з азначеної категорії суди пов инні мати на увазі, що юридичн им складом правопорушення, н аявність якого може бути під ставою для задоволення позов у, є сукупність таких обстави н: а) поширення інформації, тоб то доведення її до відома хоч а б одній особі у будь-який спо сіб; б) поширена інформація ст осується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позив ача; в) поширення недостовірн ої інформації, тобто такої, як а не відповідає дійсності; г) п оширення інформації, що пору шує особисті немайнові права , тобто або завдає шкоди відпо відним особистим немайновим благам, або перешкоджає особ і повно і своєчасно здійснюв ати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформ ації слід розуміти: опубліку вання її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з викор истанням інших засобів масов ої інформації; поширення в ме режі Інтернет чи з використа нням інших засобів телекомун ікаційного зв'язку; викладен ня в характеристиках, заявах , листах, адресованих іншим ос обам; повідомлення в публічн их виступах, в електронних ме режах, а також в іншій формі хо ча б одній особі.

Стаття 23 Цивільного кодексу України передбачає, що особа має право на відшкодування м оральної шкоди, завданої вна слідок порушення її права.

Моральна шкода полягає: у фі зичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв”язку з каліцтвом або інши м ушкодженням здоров”я; у душ евних стражданнях, яких фізи чна особа зазнала у зв”язку з протиправною поведінкою щод о неї самої, членів її сім”ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична ос оба зазнала у зв”язку із знищ енням чи пошкодженням її май на; у приниженні честі та гідн ості фізичної особи а також д ілової репутації фізичної аб о юридичної особи.

Під немайновою шкодою, запо діяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали.

Моральна шкода відшкодову ється грішми, іншим майном аб о в інший спосіб.

Розмір грошового відшкоду вання моральної шкоди визнач ається судом залежно від хар актеру правопорушення, глиби ни фізичних та душевних стра ждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізац ії, ступеня вини особи, яка зав дала моральної шкоди, якщо ви на є підставою для відшкодув ання, а також з урахуванням ін ших обставин, які мають істот не значення. Зокрема, врахову ється ступінь зниження прест ижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відно влення попереднього стану. П ри визначенні розміру відшко дування враховуються вимоги розумності і справедливості .

Частиною 1 ст.1167 Цивільного к одексу України передбачено, що моральна шкода, завдана фі зичній або юридичній особі н еправомірними рішеннями, дія ми чи бездіяльністю, відшкод овується особою, яка її завда ла, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 ціє ї статті.

Відповідно до положень ціє ї статті, компенсація мораль ної шкоди здійснюється за на явності всіх загальних умов відповідальності за завданн я шкоди, а саме: протиправної п оведінки, моральної шкоди, пр ичинного зв'язку між протипр авною поведінкою та завданою моральною шкодою та вини зап одіювача.

Підприємство чи організац ія має право вимагати відшко дування моральної шкоди відп овідно до ст.ст.23, 1167 Цивільного кодексу України і інших зако нодавчих актів, а саме Закону України «Про інформацію», За кону України «Про авторське право і суміжні права», Закон у України «Про режим іноземн ого інвестування».

До позову не надано доказів завдання відповідачем морал ьної шкоди, ніяких відомосте й, що не відповідають дійснос ті, або викладені неправдиво , які порочать репутацію пози вача, або завдають шкоду його інтересам, приниженням його ділової репутації, тобто при вели до моральних страждань, відповідачем поширено не бу ло. Розмір компенсації морал ьної шкоди залежить від хара ктеру діяння особи - заподіюв ача шкоди, а також від негатив них наслідків через порушенн я немайнових прав позивача, а ле позивач не надав до суду та ких доказів.

Оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження зая влених позовних вимог про ві дшкодування моральної шкоди , а також заперечень на них гос подарський суд дійшов до вис новку стосовно того, що позив ачем не доведено належними т а допустимими доказами факту завдання йому моральних зби тків.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Госпо дарського процесуального к одексу України кожна сторона повинна довести ті обставин и, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог і запе речень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені п евними засобами доказування , не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування .

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу Укр аїни судочинство у господарс ьких судах здійснюється на з асадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть учас ть у справі, обґрунтовують св ої вимоги і заперечення пода ними суду доказами.

Відповідно до ст.43 Господар ського процесуального кодек су України господарський су д оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, п овному і об'єктивному розгля ді в судовому процесі всіх об ставин справи в їх сукупност і, керуючись законом.

Ніякі докази не мають дл я господарського суду заздал егідь встановленої сили.

В силу ст.ст. 33, 42, 43 Господарськ ого процесуального кодексу У країни правосуддя в господар ських судах здійснюється на засадах змагальності та рівн ості всіх учасників судового процесу перед законом і судо м; кожна сторона повинна дове сти ті обставини, на які вона п осилається як на підставу св оїх вимог і заперечень.

З огляду на вказані положен ня, позивач при зверненні з по зовом мав обґрунтувати свої вимоги поданими суду доказам и, а відповідач - спростуват и доводи позивача. Тобто, вихо дячи з наведених приписів, зг ідно з принципом змагальност і саме позивач мав надати суд у певні докази допущення від повідачем порушень. У разі ж н адання позивачем відповідни х доказів та невизнання певн их обставин відповідачем, на останнього покладається обо в' язок їх спростування.

За вказаних обставин, вимо ги позивача підлягають до за доволення частково.

Судові витрати покладають ся на сторін відповідно задо воленим вимогам, згідно ст.44, 49 Господарського процесуальн ого кодексу України.

У судовому засіданні 18.07.2011 бу ли оголошені вступна та рез олютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Госп одарського процесуального к одексу України, господарськи й суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товарист ва з обмеженою відповідальні стю „Укрнафко”, м.Харків, до То вариства з обмеженою відпові дальністю „Аргумент-Ойл”, м.Л исичанськ Луганської област і задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю „А ргумент-Ойл”, Луганська обла сть, м.Лисичанськ, вул.Свердло ва, б.434, кв.29, код 35689591 на користь То вариства з обмеженою відпові дальністю „Укрнафко”, м.Харк ів, вул.Велика Гончарівська, б .6, код 30427998 заборгованість у роз мірі 188400 грн. 00 коп., 3% річних у роз мірі 1906 грн. 92 коп., інфляційні на рахування в розмірі 6862 грн. 78 ко п., витрати по сплаті державно го мита у сумі 1971 грн. 70 коп. та ви трати на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу у сумі 199 грн. 38 коп., видати наказ позивачу.

3. В решті позовних вимог від мовити.

Відповідно до ст.85 Господар ського процесуального кодек су України рішення господа рського суду набирає закон ної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну ска ргу не було подано. У разі под ання апеляційної скарги ріше ння, якщо його не скасовано, набирає законної сили післ я розгляду справи апеляційни м господарським судом.

Дата підписання рішення: 25.07.2011

Суддя Т.В. Косенко