Рішення

від 07.04.2008 по справі 24/388

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

24/388

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  24/388

07.04.08

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Графітек»

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Веер Пако»

про                 стягнення  16 935,24 грн.     

                                                                              Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача:              Федикович М.Я. – предст. за доруч. № 7 від 03.04.2008р.;

Від відповідача: не з'явились.  

В судовому засіданні 07.04.2008р., за згодою представника позивача, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Графітек»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веер Пако»про стягнення з відповідача на користь позивача 13 167,70 грн. –основного боргу, 2 191,60 грн. –пені, 1 201,84 грн. –інфляційних, 374,10 –3% річних, всього 16 935,24 та стягнення судових витрат.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2007р. (суддя Смілянець В.В.) було порушено провадження у справі № 24/388, розгляд справи призначено на 11.07.2007 року.                                                        

          Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва № 7 від  27.02.2008р. у зв'язку з тим, що суддя Смілянець В.В. тривалий час перебуває на лікарняному та з метою уникнення затягування розгляду справи, справу № 24/388 було передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.   

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2008р. справу № 24/388 було прийнято до свого провадження суддею Літвіновою М.Є. Розгляд справи призначено на 24.03.2008р.

В судовому засіданні 24.03.2008р. представником позивача були надані документи на виконання вимог ухвали суду № 24/388 від 04.03.2008р. та заява про уточнення позовних вимог, шляхом збільшення розміру останніх в частині 3% річних та інфляційних нарахувань, та відмови в частині стягнення пені.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив суд задовольнити останній в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

          Відповідач в судове засідання 24.03.2008р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез‘явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про № 24/388 від 04.03.2008р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

          Ухвалою Господарського суду м. Києва № 24/388 від 24.03.2008р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 07.04.2008р.

          Відповідач в судове засідання 07.04.2008р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез‘явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про № 24/388 від 04.03.2008р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

          Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судове засідання 07.04.2008р. ані відповідач, ані його представники не з'явились.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).  

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  Господарський суд міста Києва, -  

   ВСТАНОВИВ:

26 липня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Графітек»(надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Веер Пако» (надалі відповідач) було укладено Договір № 23 купівлі-продажу (далі Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 2.1.) продавець зобов'язаний поставити товар в асортименті, номенклатурі та кількості згідно заявок покупця та узгоджених сторонами в рахунках фактурах та видаткових накладних (які є невід'ємними частинами даного Договору), та передати його у власність покупця, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар, згідно умов даного Договору.

Оплата за поставлений товар проводиться протягом тридцяти календарних днів з дати поставки, шляхом перерахування вказаних в рахунках-фактурах сум на розрахунковий рахунок продавця (п. 6.1. Договору).

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 13 136,70 грн., що підтверджується видатковими накладними № 82/1КБ від 17.01.2006р. на суму 1 680,00 грн., 96/1КБ від 18.01.2006р. 1 680,00 грн., № 175/1КБ від 27.01.2006р. на суму 3 447,70 грн., № 259/2КБ від 08.02.2006р. на суму 6 360,00 грн. (копії в матеріалах справи).

Проте, в порушенні умов Договору, відповідач не здійснив оплату за поставлений товар.

У зв'язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 13 167,70 грн.

Згідно п. 9.3. Договору, у випадку несвоєчасної оплати вартості товару покупцем, він виплачує продавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний прострочений день, але не більше подвійного розміру облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня.

З огляду на зазначене, позивачем було нараховано відповідачу пеню в сумі 2 191,60 грн.

Крім того, керуючись вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем було здійснено нарахування збитків від інфляції в розмірі 1 201,84 грн. та 3% річних –374,10 грн.

В процесі розгляду справи позивачем була надана заява про уточнення позовних вимог, шляхом збільшення розміру останніх в частині 3% річних та інфляційних нарахувань, та відмови в частині стягнення пені, відповідно до якої, позивач просив суд стягнути з відповідача 18 035,70 грн., з яких: 13 167,70 –основний борг, 4 052,33 грн. –збитків від інфляції, 815,67 грн. –3% річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред'явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач свої зобов'язання за Договором № 23 від 26.07.2005р. щодо сплати за поставлений товар не виконав, суму заборгованості не сплатив.

Як вбачається з наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо сплати за поставлений товар.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було нараховано відповідачу збитки від інфляції в розмірі 4 052,33 грн. та 3% річних –815,67 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача  13 167,70 грн. – боргу, 4 052,33 грн. –збитків від інфляції, 815,67 грн. –3% річних, всього –18 035,70 грн., є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на   відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 626, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Веер Пако»(01000, м. Київ, бул. Лепсе, 8, р/р 26005304041001 у Софіївському ФАКБ «ТАС-Комерцбанк»м. Києва, МФО 300982, код ЄДРПОУ 33238490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Графітек»(49044, м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, 15А, р/р 26001119174001 в КБ Приватбанк, МФО 305299, код ЄДРПОУ 30534415), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 13 167,70 грн. (тринадцять тисяч сто шістдесят сім гривень 70 коп.) –заборгованості за Договором № 23 від 26.07.2005р., 4 052,33 грн. (чотири тисячі п'ятдесят дві гривні 33 коп.) –збитків від інфляції, 815,67 грн. (вісімсот п'ятнадцять гривень 67 коп.) –3% річних, 180,35 грн. (сто вісімдесят гривень 35 коп.) –державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Графітек»(49044, м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, 15А, р/р 26001119174001 в КБ Приватбанк, МФО 305299, код ЄДРПОУ 30534415) в дохід Державного бюджету України 5,15 грн. (п'ять гривень 15 коп.) –суму недоплаченого державного мита.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

         5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                           М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення:14.04.2008р.