Постанова

від 18.07.2011 по справі 11/5007/31/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/5007/31/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2011 р.                                                                Справа № 11/5007/31/11  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої  судді                                                         Коломис В.В.

суддів                                                                             Огороднік К.М.  

 суддів                                                                             Мельник О.В.

при секретарі судового засідання  Кульчин Л.В.

розглянувши  апеляційну скаргу відповідача   Дочірнє підприємство "Українська кам'янообробна компанія Торчин"   на  рішення  господарського суду Житомирської області від 09.06.11 р.

у справі № 11/5007/31/11 (суддя   Маріщенко Л.О. )

позивач  Житомирський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради

відповідач  Дочірнє підприємство "Українська кам'янообробна компанія Торчин"

про припинення права користування надрами

за участю представників сторін:

прокуратури - не з'явився;

позивача - не з'явився;

відповідача -  не з'явився.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 06.06.2011 року у справі №11/5007/31/11 позов Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради до Дочірнього підприємства "Українська кам'янообробна компанія Торчин" про припинення права користування надрами задоволено. Припинено право Дочірнього підприємства "Українська кам'янообробна компанія Торчин" на користування надрами, надане на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 3473 від 18 жовтня 2004р. Присуджено до стягнення з Дочірнього підприємства "Українська кам'янообробна компанія Торчин" на користь державного бюджету України 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - Дочірнє підприємство "Українська кам'янообробна компанія Торчин" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Обгрунтовучи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Житомирської області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.

На думку скаржника, суд першої інстанції безпідставно припинив право користування надрами ДП "Українська кам'янообробна компанія Торчин", посилаючись при цьому на п.6 ст. 26 Кодексу України "Про надра", оскільки підприємство отримавши дозвіл в 2004 році, вже з 2006 року працювало.

Зокрема, апелянт зазначає, що місцевий господарський суд всупереч вимогам ст.84 ГПК України не навів жодних доводів, чому не взяв до уваги наявні в матеріалах справи докази, обмежившись виключно посиланням на виписки системи "Клієнт-Банк".

Позивач - Житомирська обласна рада у відзиві на апеляційну скаргу вважає останню законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін. При  цьому, просить розглядати справу без участі її представника.

18 липня 2011 року від представника відповідача на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв'язку з участю його представника в іншому судовому засіданні.

Клопотання відповідача судом відхилене як необгрунтоване, оскільки ГПК України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Крім того, відповідно до п.4 ухвали апеляційного суду від 04.07.2011 року передбачено, що неявка представників сторін в судове засідання в разі повідомлення їх належним чином не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Прокурор в судове засідання не з'явився, відзиву на апеляційну скаргу не подав, про причини неявки суд не повідомив.

За наведених обставин, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.101 ГПК України, оскільки останні були завчасно та належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

18 жовтня 2004 року Державним комітетом природних ресурсів України було видано відповідачу спеціальний дозвіл на користування надрами реєстраційний номер 3473 з метою видобування габро, лабрадориту, габролабрадориту Горбулівського родовища Торчинська ділянка з терміном дії 10 років (а.с.7).

11 серпня 2005 року між Коростишівською районною державною адміністрацією та ДП "Українська кам'янообробна компанія Торчин" був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого, Коростишівська районна державна адміністрація на підставі розпорядження голови обласної державної адміністрації від 04.07.2005р. №190 "Про вилучення та надання земельних ділянок" надає, а відовідач приймає у строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку, площею 3,2944 га, для розробки Горбулівського родовища Торчинська ділянка габрових порід, що знаходиться поза межами населеного пункту с.Торчин Коростишівського району, вилучена з земель запасу Торчинської сільської ради (а.с.11-16).

10 березня 2011 року управлінням Держземінспекції Головного управілння Держкомзему у Житомирській області була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства ДП "Українська кам'янообробна компанія "Торчин", за результатами якої державним інспектором з контролю за виконанням та охороною земель Житомирської області Вишнівським О.І. та Ковальчуком А.А. був складений акт перевірки лотримання вимог земельного законодавства від 10.03.2011р. (а.с.6).

В ході перевірки було встановлено, що відповідно до договору оренди земельної ділянки від 11.08.05р. на підставі розпорядження Житомирської обласної державної адміністрації від 04.07.05р. за №190 ДП "Українська кам'янообробна компанія Торчин" надано в оренду земельну ділянку загальною площею 3,2944 га за межами населеного пункту Торчин, Коростишівського району Житомирської області для розробки габрових порід. Договір оренди укладено терміном на 9 років, про що зроблено запис в державному реєстрі за № 040521100003 від 12.08.2005р. Крім того, в ході обстеження земельних ділянок встановлено, що на земельній ділянці №1 розміщено кар'єр площею біля 1,0 га, решта площі земельної ділянки не порушена. На земельній ділянці №2 розміщено відвал вскришних порід площею біля 1,0 га. Зі слів директора відповідача Самойленко О.І., який був присутній в ході проведення перевірки, зазначений кар'єр не працює більше двох років; сам кар'єр залитий водою.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що відповідач з часу отримання спеціального дозволу не приступив до користування надрами, а сам кар'єр затоплений водою, що, в свою чергу, негативно впливає на стан надр.

З огляду на це, а також керуючись приписами ст.ст. 24, 26 Кодексу України "Про надра", суд першої інстанції припинив право ДП "Українська кам'янообробна компанія "Торчин" на користування надрами надане на підставі спеціального дозволу № 3473 від "18" жовтня 2004р.

Натомість, з такими доводами і власне висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.

Відповідно до ст.26 Кодексу України "Про надра", право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6)якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому, питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Як вже зазначалося, 18 жовтня 2004 року підприємство отримало спеціальний дозвіл на користування надрами №3473 строком на десять років, тобто до 2014 року.

Вже в 2006 році підприємство працювало, здійснювало видобуток корисних копалин, сплачувало кошти за користування надрами, сплачувало заробітну плату, податки та внески до державних цільових фондів, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками про рух коштів, виданими КФ КБ "Західінкомбанк" (а.с.55-68,103-118), які, в свою чергу, місцевий господарський суд не взяв до уваги при винесенні оскаржуваного рішення.

Крім того, відповідачем в 2006-2007 роках подавались до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції розрахунки плати за користування надрами (а.с.119-122), з яких вбачається, що підприємство не просто працювало, тобто видобувало корисні копалини - користувалось надрами, а й при цьому було прибутковим, оскільки сплачувало податок на прибуток.

В матеріалах справи також містяться звітні баланси запасів корисних копалин за 2006 і 2007 роки, які подавались відповідачем до ДНВП "Геоінформ України" (а.с.123-124), з яких також вбачається, що мало місце видобування корисних копалин, що, в свою чергу, підтверджує те, що підприємство працювало і користувалось надрами.

Крім того, з наявного в матеріалах справи акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10.03.2011р., вбачається, що кар'єр розроблявся, на ньому розміщений відвал вскришних порід.

Таким чином, на думку колегії суддів, той факт, що станом на день складання акту зі слів директора кар'єр не працює більше двох років не є підставою для припинення права користування надрами.

В той же час, апеляційний суд звертає увагу на те, що 17.05.2011 року ДП "Житомирський експертно-технічний центр Держгіпромнагляду України" була проведена експертиза щодо спроможності суб'єкта господарювання (ДП "Українська кам'янообробна компанія Торчин") почати (продовжити) виконувати роботи та екплуатувати обладнання підвищеної небезпеки з додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки (а.с.32-54). В п.3 висновку експертизи №18.04.1.1216.2011 від 17.05.2011 року зазначено, що на час перевірки на підприємстві працювало 15 чоловік, в тому числі на роботах з підвищеною небезпекою по сумісництву: компресорник, екскаваторник, енергетик, кольщики блоків - 3, машиніст бульдозера, кранівник, зварювальник, водій автосамоскида.

Більше того, вищезазначений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства в розумінні ст. 26 Кодексу України "Про надра" не може слугувати підставою позбавлення суб'єкта господарювання права користування надрами. Поряд з цим, слід зазначити, що таке право, відповідно до приписів чинного законодавства надано лише органу, який надав надра у користування.

Все вищевикладене в сукупності спростовує доводи прокурора, на які він посилався як на підставу своїх вимог.

Отже, на думку колегії суддів, в місцевого господарського суду при винесенні оскаржуваного рішення, були відсутні будь-які правові підстави для припинення права користування надрами ДП "Українська кам'янообробна компанія Торчин".

З огляду на вищевикладене, колегія Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що скаржником доведено неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу ДП "Українська кам'янообробна компанія Торчин" слід задоволити; рішення господарського суду Житомирської області від 09.06.2011 року  - скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Керуючись  ст.ст.  99,101,103,104,105  ГПК України,  суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнє підприємство "Українська кам'янообробна компанія Торчин" - задоволити.

Рішення господарського суду Житомирської області від 09.06.2011 року - скасувати. Прийняти нове рішення. В позові відмовити.

2.  Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча  суддя                                                                         Коломис В.В.

Суддя                                                                                              Огороднік К.М.  

Суддя                                                                                              Мельник О.В.