Постанова

від 21.07.2011 по справі 11/17-1048-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/17-1048-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"21" липня 2011 р. Справа № 11/17-1048-2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.І. Бойко

суддів: Т.А. Величко, С.В. Таран

при секретарі: Павлюк О.М.

за участю представників сторін:

від позивача –не з'явився

від відповідача –Ковальчук С.В.

від прокуратури –Радянський О.Ю.

від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

від Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області -  не з'явився

від Біляївського районного відділу земельних ресурсів - не з'явився розглянувши апеляційну скаргу Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної ради

на рішення господарського суду Одеської області від 01.06.2011 року

у справі № 11/17-1048-2011

за позовом Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧОРНОМОР'Є ПЛЮС”

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області; Біляївського районного відділу земельних ресурсів

про стягнення 74801,5 грн.

ВСТАНОВИВ:

Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорномор'є Плюс" про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню втрат  сільськогосподарського  виробництва у розмірі 74801,5 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.06.2011 року у справі № 11/17-1048-2011 (суддя Власова С.Г.) в позові відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позов прокурора  задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Біляївською міжрайонною прокуратурою було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства на території Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області, за результатами якої було встановлено, що рішенням Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області № 550 від 09.12.2005 р. затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду строком на 5 років ТОВ "Чорномор'є Плюс" земельної ділянки загальною площею 3,14 га під будівництво та розміщення групи 5-ти, 7-ми, 10-ти поверхових житлових будинків, магазину промислових товарів, паркінгу. Зазначеним рішенням вказана земельна ділянка також була передана відповідачу в оренду на 5 років для вищезазначених потреб.

На виконання зазначеного рішення, 03.01.2006р. між ТОВ “Чорномор'є Плюс”та Хлібодарською селищною радою Біляївського району Одеської області було укладено договір оренди землі, відповідно до якого було передано в строкове платне користування відповідачу земельну ділянку несільськогосподарського призначення із земель запасу житлової та громадської забудови с.м.т. Хлібодарське (в межах населеного пункту) Біляївського району Одеської області.

Прокурор зазначає, що згідно рішення Хлібодарської селищної ради, земельна ділянка була надана в оренду відповідачу із земель запасу житлової та громадської забудови смт. Хлібодарське, але, як було встановлено в ході перевірки, згідно інформації, наданої  Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель в Одеській області за № 0172 вих/0091-10 від 04.02.2010 р. зазначена земельна ділянка загальною площею 3,14 га є сільськогосподарськими угіддями. На підставі зазначених фактів прокуратурою Одеської області 05.05.2010 було порушено кримінальну справу за фактом службової недбалості з боку службових осіб Хлібодарської селищної ради та Біляївського районного відділу земельних ресурсів.

Прокурор наполягає на тому, що рішенням Хлібодарської селищної ради № 550 від 09.12.2005 р. було змінене цільове призначення земельної ділянки загальною площею 3,14 га, в результаті чого земельна ділянка була виведена із земель сільськогосподарського обороту та їй було надано цільове призначення -  будівництво та розміщення групи 5-ти, 7-ми, 10-ти поверхових житлових будинків, магазину промислових товарів, паркінгу.

Посилаючись на приписи ст.ст.207, 209 Земельного кодексу України, Прокурор вказує, що  відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі) як основного засобу виробництва в сільському господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом. Втрати сільськогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь підлягають відшкодуванню і зараховуються на спеціальні рахунки відповідних місцевих рад у таких розмірах: Автономній Республіці Крим, обласним радам - 25 відсотків; районним радам - 15 відсотків; міським, сільським, селищним радам - 60 відсотків, міським радам Києва та Севастополя - 100 відсотків.

ДП "Одеський інститут землеустрою", на виконання вимоги Управління Служби безпеки України в Одеській області та Біляївської міжрайонної прокуратури Одеської області, було здійснено розрахунок розміру втрат сільськогосподарського виробництва, які   підлягають   відшкодуванню - 299 206,00 грн.

Посилаючись на п.4 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого Постановою КМУ № 1279 від 17.11.1997 р., прокурор вказує, що відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок. Проект землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки, був затверджений ще 09.12.2005 р. рішенням Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області № 550, і тому сума, яку відповідач повинен був перерахувати до бюджету Одеської обласної ради, складає: 299 206,00 грн. х 25% = 74 801,50 грн.

          Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування"   вирішення відповідно до закону питань  земельних відносин є виключною компетенцією  пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.

Частиною 3 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно до ч.1 ст.123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, згідно до ст. 21 Земельного кодексу України, є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Як вже було зазначено вище, надання земельних ділянок  державної або комунальної власності  у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

- зміни цільового призначення земельних ділянок;

- надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі ( на місцевості).  

В підтвердження віднесення переданої Відповідачу земельної ділянки до земель житлової та громадської забудови в матеріалах справи містяться рішення сесії Хлібодарської селищної ради від 16.05.1995 р. та рішення Хлібодарської селищної ради від 01.11.1997 р. № 75, які є чинними.

Також, розглянувши надані прокуратурою документи, суд першої інстанції правильно зазначив, що наведені доводи не встановлюють порушення Хлібодарською селищною радою порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки, переданої відповідачу, більш того, додані документи містять необґрунтовані припущення щодо внесення недостовірних відомостей у проект відведення земельної ділянки, без встановлення фактичної наявності зазначених обставин, з відповідними підтверджуючими доказами.

Судова колегія погоджується з вищезазначеними висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Земельного Кодексу України, відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

При винесені рішення судом першої інстанції правильно враховано положення ч. 1 ст. 208 Земельного Кодексу України, відповідно до якої від    відшкодування    втрат   сільськогосподарського   і лісогосподарського виробництва звільняються громадяни та  юридичні особи  у разі використання земельних ділянок для будівництва шкіл, дошкільних  закладів,   державних   об'єктів   охорони   здоров'я, культури,   фізкультури   та   спорту, соціального забезпечення, державних  об'єктів  дорожнього  будівництва,   культових   споруд релігійних організацій, кладовищ, меліоративних систем, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд, під будівництво і  обслуговування  жилих  будинків  і  господарських будівель, для розміщення внутрігосподарських об'єктів сільськогосподарських,   рибогосподарських   і   лісогосподарських підприємств, організацій та установ, для розміщення інфраструктури оптових  ринків сільськогосподарської продукції, видобування торфу за  умови  повернення  земельних  ділянок  у стані, придатному для попереднього     використання,    під    об'єкти    і    території природно-заповідного   фонду,  під  будівництво  і  обслуговування об'єктів   енергетики,   які   виробляють   електричну  енергію  з альтернативних  джерел  енергії,  для  залісення  деградованих  та малопродуктивних земель на підставі документації із землеустрою, а також  всеукраїнські  громадські організації інвалідів України, їх підприємства    (об'єднання),    установи   та   організації,   що фінансуються  з  Державного  бюджету  України, у разі використання земельних  ділянок  для  будівництва  реабілітаційних  установ для інвалідів  і  дітей-інвалідів,  об'єктів  фізкультури,  спорту  та соціального забезпечення для інвалідів і дітей-інвалідів.

Зі змісту Рішення Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області № 550-VІ від 09.12.2005 року вбачається, що воно не стосується зміни цільового призначення раніше зазначеної земельної ділянки.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 208 Земельного Кодексу України, вимога про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва є необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Приймаючи до уваги докази, які мають значення для справи, законодавство, що регулює спірні правовідносини та доводи сторін, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи та оцінки доказів, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 101,103 - 105 ГПК України, суд

постановив:

          Рішення господарського суду Одеської області від 01.06.2011р. у справі № 11/17-1048-2011 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

          Постанова в порядку ст. 105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної  сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                                 Л.І. Бойко

Суддя                                                                                                    Т.А. Величко

Суддя                                                                                                    С.В. Таран

Постанова підписана 26.07.2011р.