Постанова

від 13.05.2008 по справі 9/686-на

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/686-НА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"13" травня 2008 р.                                                            Справа №9/686-НА

За позовом  Товариства з обмежаною відповідальністю "Спілка селян

         співвласників майна с. Ружичанка" с. Ружичанка Хмельницького району  

до   Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції м. Хмельницький

про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002022310/0/1244 від

      01.10.07, №0002042310/0/1246 від 01.10.07 , №0002032310/0/1247 від

      01.10.07, №0002012310/0/1248 від 01.10.07.  

                                        Суддя         Олійник Ю.П.              Секретар судового засідання Морзюк О.А.                                  

Представники  :

Від позивача     -   Горбачук М.І. –директор згідно статуту,  Кушнір В.А. –за дов. від 1.11.07,

Від відповідача – не з'явився

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини згідно ст. 160 КАС України.

Позивач  у  позовній  заяві  та  його представники у судовому засіданні просять скасувати спірні податкові повідомлення-рішення ,  стверджують, що на виконання умов договору комісії від 10.11.2005р. при відчуженні розпайованого майна позивач виступає комісіонером, а не продавцем . Відповідно кошти отримані в результаті продажу майна за договором комісії не можуть бути включені до валових доходів від продажу товарів, так як вони є власністю комітента і передаються останньому згідно умов договору комісії. Звертається увага на абз.2 п.1.33 ст.1, п.п. 7.9.1 та 7.9.2  ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого безпідставний висновок відповідача про заниження валового доходу за перевіряємий  період за рахунок не включення до валових доходів від продажу товарів виручки від реалізації основних фондів 1-ї групи, відповідно і заниження податку на прибуток за весь період.

Позивач також не погоджується з висновком відповідача про те, що на порушення п.п.2.3.1  ст.2 та п.7.3.1  ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податкові зобов'язання з ПДВ за рахунок не включення до об'єкту оподаткування ПДВ вартості реалізації основних фондів товариства та інших товарно-матеріальних цінностей. Посилаються на те, що згідно п.п.2.3.1 ст.2 цього Закону особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування ПДВ). Згідно п.1.4 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. В даному випадку не відбувався перехід права власності на майно за договором комісії до від комітента до комісіонера, оскільки майно, придбане комісіонером за рахунок комітента не є власністю комітента, відповідно товариство не могло передати право, якого в нього немає. Крім того, звертається увага на преюдиційність судового  рішення Хмельницького  міськрайсуду.

Відповідач  у відзиві на позов та його представник  у  судовому засіданні 5.11.07  проти позову    заперечують, посилаючись  на те, що перевіркою  встановлено порушення пп.4.1.1  ст.4 та пп.8.4.3  ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок чого товариством занижено валовий дохід в сумі 862374 грн. за рахунок не включення до валових доходів від продажу товарів (рядок 01.1 Декларації з податку на прибуток) виручки від реалізації основних фондів товариства І групи та вартості продажу інших товарно-матеріальних цінностей. Звертається увага, що  позивачем  укладено договір комісії від 10.11.2005р., згідно якого виступає комісіонером, а комітентом є співвласники розпайованого майна колишнього КСП "Колос", майно, передане на комісію згідно даного договору, було внесено в статутний капітал товариства. Зміни до Статуту товариства, що вплинули б на зміну розміру та складу статутного капіталу, не вносились. Тому позивач фактично при відчуженні розпайованого майна виступав продавцем, а не комісіонером. Для здійсненням відчуження майна товариство зареєструвало права власності в Хмельницькому БТІ на майно, яке було внесено в статутний капітал учасниками товариства.

          Відповідач  також посилається, що на порушення пп.4.1.2  ст.4  зазначеного Закону товариством занижено валовий дохід за весь перевірений період в сумі 4631 грн. за рахунок не включення до інших доходів (рядок 01.6 Декларації з податку на прибуток) отриманих процентів банку на  рахунок товариства. Крім того, на порушення п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"  товариством занижено валовий дохід за весь перевірений період в сумі 5521 грн. за рахунок не включення в розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів вартості проводу , який придбано в ТОВ " Електрокомплект" по накладній №45 від 08.02.2007 р.  В порушення пп.5.2.1  ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"  товариством занижено валові витрати в сумі 104719грн. за рахунок не включення в витрати на придбання товарів, робіт, послуг  витрати на придбання проводу  по накладній №45 від 08.02.2007 р. та  інші витрати  банківських послуг, послуг по реєстрації права власності в Хмельницькому БТІ, судових витрат. В порушення пп.5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону  товариством занижено також  валові витрати в сумі 13660 грн. за рахунок не включення в витрати на оплату праці  витрат на оплату праці працівникам товариства. В порушення пп.5.6.2  ст.5 Закону  занижено валові витрати в сумі 9789 грн.  за рахунок не включення до суми страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування (рядок 04.4 Декларації з податку на прибуток) нарахувань та утримань з зарплати працівників товариства. У  порушення пп.8.4.3  ст.8 Закону  товариством занижено валові витрати в сумі 12480 грн. за рахунок того, що при продажу свинарника № 2 згідно договору купівлі-продажу від 16.11.2005 р., виручка від продажу становить 12000 грн., а балансова вартість - 24480 грн., тобто балансова вартість перевищує виручку від продажу в сумі 12480 грн.   Крім того,  відповідач посилається на те, що в порушення п.11.1 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп.4.1.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. позивачем не подано декларації з податку на прибуток: за 1 квартал 2006 року (за період з 03.11.2005р. по 31.03.2006р.), за півріччя 2006 року, за 3 квартали 2006 року.

Звертається    увага    відповідачем також  на порушення позивачем  пп.2.3.1  ст.2 та пп.7.3.1  ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"  в результаті чого занижено ПДВ на суму 43671 грн. При цьому   в порушення пп.2.3.1  ст.2 Закону  позивач не зареєстрований платником ПДВ до 20 серпня 2006 року, так як обсяг оподатковуваних операцій за період з 01.12.2005 р. по 31.07.2006 р. становить 526 880 грн., відповідно ПДВ 105376 грн. Занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість  позивачем в сумі 43671 грн. за рахунок не включення до об'єкту оподаткування ПДВ реалізації основних фондів товариства та інших товарно-матеріальних цінностей ( додаток № 4 до акту перевірки). Відповідач посилається на  п.1.4 ст.1 , п.3.1.1. ст.3  Закону України "Про податок на додану вартість" . Крім того, посилаються на порушення пп.4.1.4 .ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"  та пп.7.8.1  ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" , оскільки товариством не подано декларації з податку на додану вартість    за вересень 2006 року (за період з 21.08.2006 року по 30.09.2006 року), зокрема, з вересня 2006 року по червень 2007 року.

У судове засідання 13.05.08 відповідач  не направив представника, не надав заперечень на експертний висновок, з яким ознайомився 5.05.08. Відповідачем направлено клопотання про відкладення розгляду справи  у   зв'язку з відсутністю представника . Суд   вважає причини не направлення  відповідачем   повноважного представника    для  участі  у   судове засідання   не поважними , зважаючи на  те, що судом не визнавалась    обов'язковою   явка у    судове    засідання     конкретного    представника . При цьому  відповідач є юридичною особою, керівник якої може  надати довіреність будь-якій    іншій   особі, а  згідно ч. 4 ст. 128 КАС України  у разі неприбуття відповідача-суб'єкта владних повноважень розгляд справи  не відкладається, а справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Крім того, враховується закінчення  2-х місячного строку вирішення спору, встановленого  ст. 122 КАС України.  Тому спір вирішується  на підставі наявних доказів з врахуванням доводів та заперечень  представника відповідача  у судових засіданнях.

Ухвалою суду від 10.12.07 провадження у справі зупинялось у зв'язку з призначенням судово-економічної експертизи,  проведення  якої доручено судовому експерту Столяр Оксані Олексіївні м. Хмельницький, свідоцтво Міністерства Юстиції України №906.  Супровідним листом від 17.04.08 №12 експерт направив до суду висновок №8 від 14.04.08 по справі №9/686-НА.

          Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

          За результатами проведеною відповідачем виїзною плановою документальною перевіркою позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства  за період з 03.11.05 по 30.06.07  складено акт № 1185\230\33825812 від 25.09.07. Встановлено  порушення пп.4.1.1 , 4.1.2. ст.4 , п.5.2.1.  п.п. 5.2.6. та п.5.9. ст. 5 , пп.8.4.3  ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено  податок на прибуток на  172160грн., зменшено від'ємне значення  об'єкта оподаткування  податком на прибуток на суму 9796 грн. , а також  в порушення п.11.1 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп.4.1.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"  не подано декларації з податку на прибуток: за 1 квартал 2006 року , за півріччя 2006 року, за 3 квартали 2006 року.  Крім того, по ПДВ  позивачем в порушення  пп.2.3.1  ст.2 та пп.7.3.1  ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" занижено ПДВ на суму 43671 грн. , а   в  порушення  пп.4.1.4 .ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"  та пп.7.8.1  ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"   не подано декларації з податку на додану вартість  за вересень 2006 року –червень 2007 року.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті спірні  податкові повідомлення-рішення від  01.10.07 №0002012310/0/1248 про донарахування податку на прибуток в розмірі 172160 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 79530,50 грн. ; №000202310/0/1244 про застосування штрафних санкцій по податку на прибуток підприємств в розмірі 510 грн. ; №0002032310/0/1247 про донарахування 43671 грн. ПДВ та застосування штрафних санкцій в розмірі 21835,50 грн. ; №0002042310/0/1246 від 01.10.07 про застосування штрафних санкцій по ПДВ в розмірі 1700 грн.

Згідно наданого в матеріали справи договору комісії від 10.11.05 між позивачем та співвласниками розпайованого майна колишнього КСП „Колос” комісіонер зобов'язується за дорученням комітентів за винагороду здійснювати за рахунок комітентів від свого імені право чини щодо продажу майна згідно додатку до договору №1 за  найбільшою запропонованою ціною, але не меншою ніж вказано у додатку №1 до договору. При цьому винагорода комісіонера становить 20000 грн.  

Відповідно актів приймання майна на комісію без номера від 10.11.2005 р. та від 21.12.2005 р. комітенти - співвласники розпайованого майна колишнього КСП «Колос»передали, а комісіонер —ТОВ «Спілка селян співвласників майна с. Ружичанка»прийняв майно згідно переліку.

14.07.2006 р. до Статуту ТОВ «Спілка селян співвласників майна с. Ружичанка»були внесені зміни, згідно яких збільшено розмір статутного капіталу товариства на 534554 грн., статутний фонд формується за рахунок внесеного майна.

    Згідно рішення Хмельницького міжрайонного суду від 22.12.2006 р. за позовом Люлюкуна Г.М. до позивача  визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Спілка селян співвласників майна с.Ружичанка»від 31.10.2005р., акт прийому-передачі від 01.11.2005р., Статут товариства, зареєстрований реєстратором Хмельницької райдержадміністрації 03.11.2005 р. в частині внесення в статутний капітал товариства майна,   рішення загальних зборів учасників  ТОВ  ««Спілка селян  співвласників майна с. Ружичанка»від 05.07.2006р. та Статут товариства, зареєстрований реєстратором Хмельницької райдержадміністрації 14.07.2006р. в частині внесення в статутний капітал товариства додаткового майна, зобов'язано ТОВ  ««Спілка селян  співвласників майна с. Ружичанка»розподілити виручені від продажу майна кошти у розмірі 555930,37 грн.  між усіма співвласниками розпайованого майна колишнього КСП „ Колос” відповідно до розміру їх майнового паю.

Згідно   висновку судово-бухгалтерської експертизи, проведеної судовим експертом Столяр Оксаною Олексіївною м. Хмельницький №8 від 14.04.08 по справі ,  нарахування податку на прибуток в розмірі 172160грн. та штрафні санкції в розмірі 79530,50грн. , а також донарахування ПДВ в розмірі 43671 грн. та штрафні санкції в розмірі 21835,50грн. нормативно та документально не підтверджуються.

Досліджуючи  надані сторонами  докази , наведені  міркування  та  заперечення,  оцінюючи  їх  в  сукупності  , судом  враховується  наступне.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на  відповідача, якщо  він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи відповідача про правомірність спірних податкових рішень спростовуються зібраними у справі доказами. Зокрема,    дослідженням   судово-економічної експертизи ( висновок №8 від 14.04.08 ).

   Судом приймається до уваги, що експертизою не підтверджено висновки  відповідача про те, що  позивач,  реалізуючи майно, що внесене засновниками до статутного фонду, не включило на валові доходи різницю в сумі 862374 грн. між вартістю продажу та балансовою вартістю майна.

Враховуючи рішення Хмельницького міжрайонного суду від 22.12.2006 р. за позовом Люлюкуна Г.М. до позивача, встановлені обставани якого згідно ст. 72 КАС України не підлягають доведенню знову, та  висновок  експерта №8 від 14.04.08 , судом враховується, що  за період з 03.11.2005 р. по 30.06.2007 р. позивачем  згідно договорів купівлі-продажу нерухомого майна та накладних реалізовано майно на загальну суму 1311855,98 грн. За вказаний період отримано  також  інші доходи: -від здачі в оренду майна в сумі 334,02грн.; фінансові доходи - відсотки за користування коштами на рахунку в сумі

4630,58 грн.; комісійна винагорода в сумі 40000 грн.; отримано приріст балансової вартості запасів      (вартість проводу) в сумі 5521 грн. Понесені витрати: - на придбання товарів,  робіт  (послуг)  та  інших  витрат  (послуги  банку, реєстрація прав власності в Хмельницькому БТІ) на загальну суму 104719грн.; - на оплату праці працівникам товариства на суму 13660 грн.; - по сплаті страхових зборів до фондів державного загально обов»язкового страхування в сумі 9789 грн., - витрати від продажу свинарника №2 по ціні нижче балансової вартості   в сумі 12480 грн. Всього -  140648 грн. При цьому експертизою іпдтверджеон  висновки відповідача, що позивач отримав доходи у вигляді орендної плати в сумі 334,02 грн. та процентів банку в сумі 4631 грн., отримало приріст балансової вартості запасів (вартість проводу СИП) в сумі 5521 грн. та поніс витрати на загальну суму 140648 грн.

Експертизою визначено, що позивачем  реалізовано майно на загальну суму 1311855,98 грн. Різниця між даними акту перевірки  від 25.09.2007 р. та результатами дослідження склала   50000 грн. за рахунок включення до реєстру продажу нерухомого майна двічі реалізацію 21.11.2006 р. телятника площею 451,3 кв. м. Тому  суд погоджується з висновком експерта, що  з урахуванням Рішення Хмельницького міжрайонного суду від 22.12.2006 р. позивачем  за період з 03.11.2005 р. по 30.06.2007 р. Реалізовано майно, яке передано до статутного фонду товариства на загальну суму 86800 грн.; майно, що передано згідно договору комісії б/н від 10.11.2005 р. на загальну суму 1170020,98 грн.;  інше майно на загальну суму 55035 грн.

Позивач повинен включити до валових доходів згідно із п.п. 8.4.3  8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»суму перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 —63175 грн., а до валових витрат - суму перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу - 12480 грн.

При проведені перевірки і наступних висновках перевірки  відповідачем не враховано  ст. ст. 1011 та 1013 Цивільного кодексу України щодо зобов'язань  по договору комісії  та  того, що  операції з передачі товарів у межах договорів комісії, в яких не передбачено переходу права власності на товари, не вважаються продажем згідно п. 1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому  згідно  пп. 7.9.1 і 7.9.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»майно, залучене або передане платником податків на підставі договору комісії, який не передбачає переходу права власності на таке майно, не підлягає оподаткуванню і не включається ні до валового доходу, ні до валових витрат. Об'єктом оподаткування є комісійна винагорода, яка включається до складу валових доходів платника податку у порядку, передбаченому пп. 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Тому  по договору комісії без номера від 10.11.2005 р. позивач повинен віднести на валові доходи суму винагороди - 40000 грн.

Судом приймаються до уваги дослідження   експерта про те, що  скоригований валовий дохід за період з 03.11.2005 р. по 30.06.2007 р.  у позивача склав 168696 грн.; скориговані валові витрати за період з 03.11.2005 р. по 30.06.2007р. -  140648 грн.; відповідно оподатковуваний прибуток-  28048 грн., що спростовує висновки  відповідача про допущені порушення. Тому спірне податкове повідомлення-рішення від  01.10.07 №0002012310/0/1248 про донарахування податку на прибуток в розмірі 172160 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 79530,50 грн. підлягає скасуванню, а    позов  у   цій   частині- задоволенню.

Щодо спірного податкового повідомлення-рішення №0002032310/0/1247 від 01.10.07 про донарахування 43671 грн. ПДВ та застосування штрафних санкцій в розмірі 21835,50 грн., то судом враховується, що  згідно  п.1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. із змінами і  доповненнями  платник ПДВ —особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Цим Законом  (п.п.2.3.1  ст. 2 ) установлено у деяких випадках обов'язковість реєстрації осіб —суб'єктів підприємницької діяльності платниками ПДВ.

Згідно з п. 4.1. ст..4 Закону України «Про податок на додану вартість», база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). Особливості оподаткування податком на додану вартість операцій, які здійснюються за договорами комісії визначені пунктом 4.7 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з яким, у випадках коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з поставки вживаних товарів (комісійну торгівлю), що придбані в осіб, не зареєстрованих платниками податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку. При цьому, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 та статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»особа, обсяг оподатковуваних операцій з поставки товарів (послуг) якої протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 тис. грн. (без податку на додану вартість), незалежно від того, за якими договорами вона реалізує товари (послуги), повинна подати заяву і зареєструватися платником цього податку.

Експертним дослідженням встановлено , що  позивач до обсягу оподатковуваних операцій з поставки товарів (послуг) повинно включити: - операції з реалізації майна, яке передано до статутного фонду товариства назагальну суму   86800 грн.; - комісійну винагороду в сумі 40000 грн. по договору комісії без номера від

10.11.2005 р.; -операції з реалізації іншого майна на загальну суму 55035 грн.; - операції оренди в сумі 334,02грн. Всього обсяг оподатковуваних операцій з поставки товарів (послуг) за період з 03.11.2005 р. по 30.06.2007 р. -   182169,02 грн., що не  перевищив законодавчо визначеного рівня 300000 грн.

Судом враховується, що позивач  добровільно не реєструвався платником ПДВ, а обов'язковій   реєстрації не підлягав.

Відповідно спірне податкове повідомлення-рішення №0002032310/0/1247 від 01.10.07 про донарахування 43671 грн. ПДВ та застосування штрафних санкцій в розмірі 21835,50 грн. не відповідає вищезазначеним нормам чинного  законодавства  ,  підлягає скасуванню  , а   позов - задоволенню.

Відповідачем прийнято також  спірне податкове повідомлення-рішення     №0002042310/0/1246 від 01.10.07 про застосування штрафних санкцій по ПДВ в розмірі 1700 грн.  за неподання     Декларації по ПДВ.

        Згідно п.п. 1.5 ст. 1 Закону  України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"  штрафна  санкція (штраф) –це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

        Згідно п.17.1.1.  ст. 17 цього Закону  платник податків,  що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку

        Із змісту п.1.3 ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість”  платник податку  - це особа,  яка  згідно  з  цим  Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що  сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України,  а   згідно п.2.1.-2.3 ст. 2 Закону     платником податку є: будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;    б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;    в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.  Будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку. При цьому згідно п.2.3. ст. 2  особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі: (п.2.3.1) коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з  цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

       Однак,  згідно висновку  судово-економічної експертизи  №8 від 14.04.08 позивач не повинен був реєструватись платником податку на додану вартість, так як обсяг оподатковуваних операцій з поставки товарів (послуг) за період з 03.11.2005 р. по 30.06.2007 р. не перевищив законодавчо визначеного рівня 300000 грн.

   Тому судом також   враховується , що позивач не реєструвався платникм ПДВ добровільно і не  підлягав обов'язковій   реєстрації, відповідно не був платником ПДВ. У зв'язку з цим на нього норми п. 1.5 ст. 1 та п. 17.1.1. ст.. 17 Закону  України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"  не поширюються.  

За  таких  обставин  спірне податкове повідомлення-рішення     №0002042310/0/1246 від 01.10.07 про застосування штрафних санкцій по ПДВ в розмірі 1700 грн.   протиправне і підлягає скасуванню, а позов  - відповідно  задоволенню у    цій    частині.

Відповідачем також  прийнято спірне податкове повідомлення-рішення     №0002022310/0/1244 від 01.10.07 про застосування штрафних санкцій по податку на прибуток  в розмірі 510 грн.  за неподання     Декларації по податку на прибуток .

             Згідно п.17.1.1.  ст. 17 Закону  України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"   платник податків,  що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

             Позивачем не надано доказів подання таких Декларацій за 1-й квартал 2006 року, півріччя 2006 року та  3-й квартал 2006 року.  Тому  відповідачем правомірно застосовано штрафну санкцію і  прийнято спірне  податкове повідомлення-рішення.    За    таких обставин  у цій   частині  позову  належить відмовити  у зв'язку з безпідставністю.

Враховуючи     часткове    задоволення   позову   згідно ч. 3 ст. 94 КАСУ  судові    витрати, здійснені позивачем ( держмито згідно платіжного доручення  № 25 від 12.10.07. в сумі    3,40 грн.  та  витрати на проведення  судово-економічної експертизи в сумі 7800 грн. ) , присуджуються   йому    відповідно до задоволених вимог, а    зважаючи  на  немайновий     характер  спору,   присуджуються у  половинному розмірі.     При    цьому    згідно     ч. 1    ст. 94 цього Кодексу   документально підтверджені   судові   витрати  присуджуються   з Державного  бюджету    України.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 104, 105, 158-163, 167, 254-255, п.6 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД

П О С Т А Н О В И В :

Позов Товариства з обмежаною відповідальністю "Спілка селян співвласників майна с. Ружичанка" с. Ружичанка Хмельницького району до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції м. Хмельницький про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002022310/0/1244 від 01.10.07р., №0002042310/0/1246 від 01.10.07 р., №0002032310/0/1247 від  01.10.07р., №0002012310/0/1248 від 01.10.07 р.  задовольинти частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції м. Хмельницький №0002012310/0/1248 від  01.10.07 про донарахування Товариству з обмежаною відповідальністю "Спілка селян співвласників майна с. Ружичанка" с. Ружичанка Хмельницького району податку на прибуток в розмірі 172160 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 79530,50 грн. ; податкове повідомлення-рішення №0002032310/0/1247 від  01.10.07  про донарахування 43671 грн. ПДВ та застосування штрафних санкцій в розмірі 21835,50 грн., податкове повідомлення-рішення №0002042310/0/1246 від  01.10.07  про застосування штрафних санкцій по ПДВ в розмірі 1700 грн.

У решті позову  відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмежаною відповідальністю "Спілка селян співвласників майна с. Ружичанка" с. Ружичанка Хмельницького району  ( код 33825812 ) витрати по оплаті державного мита в розмірі 1,70 грн. ( одна гривня  70 коп. ) та витрати по оплаті за проведення судово-економічної експертизи в  розмірі  3900,00 грн. ( три тисячі дев'ятсот гривень 00 коп. ) .

Згідно ст.ст. 185-186 КАС Україин сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до  апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова  суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      

Віддрук.  прим. :

 - до справи,

 - позивачу,

 - відповідачу.