Ухвала

від 04.10.2012 по справі 9/686-на

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2012 року м. Київ К-1705/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Степашка О.І.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Господарського суду Хмельницької області від 13 травня 2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2009

у справі № 9/686-НА

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спілка співвласників майна с. Ружичанка»

до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області

про скасування податкових повідомлень -рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спілка співвласників майна с. Ружичанка»звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкових повідомлень -рішень.

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 13.05.2008 позовні вимоги задоволено частково.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009 апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Господарського суду Хмельницької області від 13.05.2008 залишено без задоволення, постанову Господарського суду Хмельницької області від 13.05.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням судів, позивач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Господарського суду Хмельницької області від 13.05.2008, скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009 та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Спілка співвласників майна с. Ружичанка» відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору у даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої та апеляційної інстанції, відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.11.2005 по 30.06.2007 та складено акт №1185/230/33825812 від 25.09.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0002012310/0/1248 від 01.10.2007, яким позивачу донараховано податок на прибуток у розмірі 172160 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 79530,50 грн., №0002012310/0/1244 про застосування штрафних санкцій по податку на прибуток підприємств в розмірі 510 грн., №0002032310/0/1247 про донарахування 43671 грн. ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1700 грн.

Перевіркою встановлено, позивачем порушено пп. 4.1.1, 4.1.2 ст. 4, п. 5.2.1 пп. 5.2.6 та п.5.9 ст. п, пп. 8.4.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого було занижено податок на прибуток на суму 172160 грн., зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 9796 грн., а також на порушення п. 11.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пп.4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не подано декларації з податку на прибуток: за І квартал 2006 року, за півріччя 2006 року, за з квартали 2006 року. Крім того, по ПДВ позивачем на порушення пп. 2.3.1 ст.2 та пп. 7.3.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»занижено ПДВ на суму 43672 грн., а в порушення пп. 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та пп.7.8.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не подано декларації з податку на додану вартість за вересень 2006 року -червень 2007 року.

Відповідно до договору комісії від 10.11.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спілка співвласників майна с. Ружичанка» та співвласниками розпайованого майна бувшого КСП «Колос»комісіонер зобов'язується за дорученням комітентів за винагороду здійснити від свого імені продаж майна.

Колегія суддів погоджується з висновками попередніх судів, що за період з 03.11.2005р. по 30.06.2007р. товариством згідно договорів купівлі-продажу нерухомого майна та накладних реалізовано майно на загальну суму 1311855,98 грн. та отримано інші доходи від здачі в оренду майна, фінансові доходи у вигляді відсотків за користування коштами, комісійну винагороду, отримано приріст балансової вартості запасів, а також понесені певні витрати всього на 140648 грн. За вказаний період товариством реалізовано майно, яке передане до статутного фонду товариства на загальну суму 86800 грн., майно, що передане згідно договору комісії від 10.11.2005р. на загальну суму 1170020,98 грн., інше майно на загальну суму 55035 грн. Позивачем включено до валових доходів суму перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об`єктів основних фондів групи 1 63175 грн., а до валових витрат суму перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу 12480 грн.

Відповідно пункту 13 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.1999 року (із змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 року за № 397/3690, пункту 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва"(у редакції Указу Президента № 746/99 від 28.06.1999 року, із змінами) та підпунктом 6.2 пункту 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29.11.1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за № 860/4153, слідує, що не є виручкою від реалізації продукції як доход суб'єкта підприємницької діяльності отримані комісіонером кошти.

Відповідачем при проведенні перевірки також не враховано вимоги ст.,ст.1011,1013 ЦК України щодо зобов`язань по договору комісії та того, що операції з передачі товарів у межах договорів комісії, в яких не передбачено переходу права власності на товари, не вважаються продажем відповідно до ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а відповідно до ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»майно, залучене або передане платником податків на підставі договору комісії, який не передбачає переходу права власності на таке майно, не підлягає оподаткуванню і не включається до валового доходу та до валових витрат. Об`єктом оподаткування є комісійна винагорода, яка включається до складу валових доходів платника податків у порядку, передбаченому ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»і за таких умов по договору комісії від 10.11.2005р. позивач зобов`язаний віднести до валових доходів суму винагороди 40000 грн.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, стосовно того, що обсяг з поставки товарів період з 03.11.2005 року по 30.06.2007 року не перевищує 300000 грн., а тому позивач не був зобов'язаний зареєструватись платником ПДВ відповідно до ст..2 та ст.. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Господарського суду Хмельницької області від 13.05.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009 у справі № 9/686-НА слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області відхилити.

Постанову Господарського суду Хмельницької області від 13.05.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009 у справі № 9/686-НА залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко