Постанова

від 02.06.2008 по справі 15/161 (10/178)

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/161 (10/178)

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 02.06.2008                                                                                           № 15/161 (10/178)

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:            Гольцової  Л.А.

          Рябухи  В.І.

 за участю секретаря судового засідання           Терещенко Я.О.

 представників сторін:

 позивача: Калініна О.В. (дов. № 270 від 23.08.07.);

 відповідача: Богаєвська І.В. (дов. № 4 від 02.01.08),

 розглянувши  апеляційну скаргу Станції швидкої мидичної допомоги Чернігівської міської ради

 на рішення Господарського суду м.Києва від 15.10.2007

 у справі № 15/161 (10/178) (Федоренко Ю.В.)

 за позовом                               Станції швидкої мидичної допомоги Чернігівської міської ради

 до                                                   Комунального підприємства "Чернігівводоканал"

 про                                                  стягнення 42 556, 90 грн.,

ВСТАНОВИВ:

 Станція швидкої медичної допомоги Чернігівської міської ради звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Комунального підприємства „Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради про відшкодування шкоди в сумі 45 279,89 грн.

          До прийняття рішення по суті спору позивачем подана до суду заява про зменшення позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача суму відшкодування в розмірі 42 556,90 грн.

          Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.10.2007 у позові відмовлено повністю.

          Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.10.2007 Станція швидкої медичної допомоги Чернігівської міської ради подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Станції швидкої медичної допомоги Чернігівської міської ради задовольнити.

          Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права.

          Зокрема, скаржник посилається на те, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не врахував, що відповідно до ч. 2 п. 2 ст. 7 Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам, які потерпіли на виробництві до 01.04.2001, з того часу, коли, зокрема, таке право встановлено в судовому порядку.

          Комунальне підприємство „Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради (далі – КП „Чернігівводоканал”) проти доводів наведених в апеляційній скарзі Станції швидкої медичної допомоги Чернігівської міської ради заперечувало та просило рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.10.2007 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2008 продовжено строк вирішення спору у справі № 15/161(10/178).

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2008 зупинено апеляційне провадження у справі № 15/161(10/178) до розгляду Господарським судом Чернігівської області справи № 18/86.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2008 поновлено апеляційне провадження та розгляд апеляційної скарги призначено на 02.06.2008.

          Київським апеляційним господарським судом листом від 19.05.2008 № 02-11/797 було повідомлено Коржикова П.М. про розгляд заяви останнього про надання дозволу йому та Пилипенко І.С. бути присутніми у судовому засіданні при розгляді справи № 15/161(10/178) та зазначено, що у суду відсутні підстави для заборони Коржикову П.М. та Пилипенко І.С. бути присутніми у судовому засіданні, однак в засідання суду 02.06.2008 Коржиков П.М. та Пилипенко І.С. не з'явились.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

          Згідно п. 1.1 Статуту Комунального підприємства „Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради (далі – КП „Чернігівводоканал”) відповідач є правонаступником прав і обов'язків Державного комунального підприємства водовідно-каналізаційного господарства „Чернігівводоканал”.

          Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Рішенням арбітражного суду Чернігівської області від 23.04.1999 у справі № 6/283 стягнуто з Державного комунального підприємства водовідно-каналізаційного господарства „Чернігівводоканал” на користь Чернігівської міської станції швидкої медичної допомоги 22 306,72 грн. боргу.

          Даним рішенням встановлено, що 25.02.2004 автомобіль швидкої медичної допомоги, в якому знаходився лікар Коржиков П.М., рухаючись по вул. Войкова наїхав на відкритий люк водопровідного колодязя, який не закрили працівники ДКП „Чернігівводоканал” після проведення ремонтних робіт і не встановили відповідні дорожні знаки. В результаті дорожньо-транспортної пригоди Коржикову П.М. заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості.

          Дорожньо-транспортна пригода трапилася з вини ДКП „Чернігівводоканал”, що підтверджується довідкою ДАІ.

          Відповідно до рішення Апеляційного суду Чернігівської області від  30.05.2006 у справі № 22-349/2006 та рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.09.2005 у справі № 2-160/2005 Коржикову П.М. безстроково встановлено 2 групу інвалідності внаслідок трудового каліцтва під час праці в ЧСШМД, втрата професійної працездатності складає 70%.

          Судовими рішеннями з позивача на користь Коржикова П.М. стягнуто: 490,14 грн. відшкодування витрат на лікування (рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.03.2005); 316,12 грн. витрат на лікування (рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.04.2005); 344,64 грн. витрат на лікування (рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.02.2006); 20 490,00 грн. втраченого заробітку за період з 01.09.2002 по 01.09.2005 та по 1163,00 грн. щомісячно страхового відшкодування починаючи з 01.09.2005 пожиттєво з виплатами через касу підприємства (рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.09.2005, рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 30.05.2006).

          Стягнення коштів з позивача на користь потерпілого Коржикова П.М. за вказаними рішеннями судів підтверджується матеріалами справи, а саме: платіжні доручення від 12.12.2005 № 513 на суму 806,26 грн., від 15.08.2006 № 2451 на суму 12 782,00 грн., від 04.09.2006 № 2664 на суму 1 162,00 грн., від 09.10.2006 № 3133 на суму 1 162,00 грн., платіжна вимога від 05.06.2006 на суму 22 395,63 грн., копія платіжних відомостей за серпень 2006, за період з листопада 2006 по березень 2007 про виплату Коржикову П.М. щомісячно страхового відшкодування в сумі 1 162,00 грн., постанова Державної виконавчої служби про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з реальним виконанням рішення від 23.06.2006 на суму 344,64 грн. та на суму 20 490,00 грн., від 10.01.2006 на суму 490,14 грн., постанова про відкриття виконавчого провадження від 08.08.2006 № 747/3/5, розпорядження ДВС Новозаводського району м. Чернігова від 08.08.2006 № 747/3/5.

          Постановою Господарського суду Чернігівської області від 04.04.2008 у справі № 18/68 в позові Станції швидкої медичної допомоги Чернігівської міської ради до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові, треті особи Управління охорони здоровся Чернігівської міської ради, КП „Чернігівводоканал”, громадянин Коржиков П.М. про зобов'язання вчинити дії та повернення грошових коштів відмовлено повністю.

          Постанова суду мотивована тим, що позивачем (Станція швидкої медичної допомоги Чернігівської міської ради) не надано доказів, які встановлювали б факт, що відмова відповідача (Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові) у прийнятті особової справи інваліда Коржикова П.М. для продовження страхових виплат є протиправною.

          Матеріалами справи підтверджується та повністю визнається сторонами той факт, що виплати гр. Коржикову П.М. проводились не у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача, а на підставі судових рішень, які набрали законної сили і є обов'язковими для виконання на всій території України.

          Причиною спору у даній справі стало питання наявності у позивача права зворотної вимоги (регресу) до відповідача за здійсненими позивачем виплатами потерпілому (Коржикову П.М.).

          Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

          Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом ( ч.1 ст. 1191 ЦК України).

          Частиною 1 ст. 2 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

          Згідно ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону України законодавство про страхування від нещасного випадку складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про охорону праці" та інших нормативно-правових актів.

          Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:

1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:

а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

          Як вбачається із матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові (листи від 06.12.2001 № 234, від 25.10.2002 № 240) з проханням прийняти справу інваліда 2 групи Коржикова П.М.

          Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові листом від 17.02.2005 повідомило Чернігівську станцію швидкої медичної допомоги, що у відповідності до Інструкції про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату, затвердженої постановою правління Фонду від 20.04.2001 № 10, особова справа потерпілого від нещасного випадку на виробництві повинна містити ряд необхідних документів, але направлена на адресу відділення особова справа Коржикова П.М. не може бути прийнята відділенням для продовження виплат, так як вона не містить висновку МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності та копії довідки про ідентифікаційний номер в Державній податковій адміністрації.

          Пунктом 2 ст. 7 Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

          Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Беручи до уваги те, що кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (ч. 1 п. 2 ст. 7 Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”), то кошти, виплачені Коржикову П.М. за рішеннями Деснянського районного суду м. Чернігова зараховуються Фондом у рахунок страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання позивача.

          З урахуванням того, що відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 7 Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, то судова колегія дійшла висновку, що позивач не наділений правом зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування в розумінні ч. 1 ст. 1191 ЦК України з підстав того, що зазначеною статтею ЦК України передбачено право регресу у разі повного відшкодування шкоди особою, яка здійснювала ці виплати, а внаслідок того, що особова справа Коржикова П.М. не передана позивачем до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові (лист Фонду від 17.02.2005), то на позивача до моменту прийняття Фондом справи потерпілого законодавством покладено обов'язок щодо належних виплат та соціальних послуг потерпілому.

          При цьому, застосування положень ч. 1 ст. 1191 ЦК України має місце після повного відшкодування особою шкоди, завданої іншою особою.

          Посилання заявника на те, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не врахував того, що відповідно до уваги ч. 2 п. 2 ст. 7 Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам, які потерпіли на виробництві до 01.04.2001, з того часу, коли, зокрема, таке право встановлено в судовому порядку не приймаються колегією суддів до уваги з підстав того, що рішеннями Деснянського районного суду м. Чернігова обов'язок щодо виплати грошових коштів Коржикову П.М. було покладено саме на позивача.

          За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.10.2007 у справі № 15/161(10/178).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.10.2007 усправі № 15/161(10/178) залишити без змін, а апеляційну скаргу Станції швидкої медичної допомоги Чернігівської міської ради - без задоволення.

2. Матеріали справи № 15/161(10/178) повернути до Господарського суду Чернігівської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

 Головуючий суддя                                                                      Григорович О.М.

 Судді                                                                                          Гольцова  Л.А.

                                                                                          Рябуха  В.І.

 06.06.08 (відправлено)