Постанова

від 02.06.2008 по справі 20-4/005-12/405

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-4/005-12/405

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-4/005-12/405

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"02" червня 2008 р.  09:53                                                                                          м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя у складі:

Судді Харченко І.А.,

при секретарі Баланюк О.В.,

за участю представників:

позивача - Веремчук М.А., представник, довіреність №  б/н від 20.09.07;

відповідача - Бугаєнко А.Б., начальник ДПІ, посвідчення УСВ № 045721 від 03.03.08;

                       Трипус Є.В., начальник юридичного відділу ДПІ, довіреність № 9077/10-0 від 05.12.07;

                       Савельєва В.В., головний державний податковий інспектор юридичного відділу, довіреність №  3708/17-2 від 08.06.07;

                       Котова В.О., головний державний податковий інспектор відділу адміністрування та відшкодування ПДВ, довіреність № 61/10-0 від 14.01.08;

                       Лібуцька Н.В., заступник начальника ДПІ, довіреність № 845/9/10-050 від 31.03.08;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №20-4/005-12/405 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Севастопольський судноремонтний завод “Лазарєвське адміралтейство” до  Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання недійсними  податкових повідомлень-рішень №0003082310/1, №1000022310/1 від 09.11.2005,

Суть спору:  

10.01.2006 позивач звернувся в господарський суд з позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання недійсними  податкових повідомлень-рішень №0003082310/1, №1000022310/1 від 09.11.2005 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшення суми бюджетного відшкодування, спонукання збільшити суму бюджетного відшкодування в розмірі 490146 грн.

Ухвалою від 13.01.2006 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №20-4/005.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 10.03.2006 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2006 рішення господарського суду міста Севастополя від 10.03.2006 змінено, позов задоволений частково.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2007 рішення господарського суду міста Севастополя від 10.03.2006, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2006  скасовані, справа №20-4/005 передана до господарського суду міста Севастополя на новий розгляд за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою від 26.11.2007 справа №20-4/005 прийнята до провадження суддею Харченко І.А., її присвоєно №20-4/005-12/405, призначено попереднє судове засідання.

10.12.2007 позивач зменшив позовні вимоги (вх. №52586), просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №0003082310/1, №1000022310/1 від 09.11.2005.

Ухвалою від 11.12.2007 закінчено підготовче провадження, справа №20-4/005-12/405 призначена  до судового розгляду.

Відповідач позовні вимоги не визнав, пояснив, що позивач безпідставно з порушенням пунктів 1.4, 1.14 статті 1, підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»застосував до вартості послуг з ремонту війкових кораблів ЧФ РФ нульову ставку ПДВ без наявності вантажних митних декларацій, які підтверджують факт експорту товарів-матеріальних цінностей, використовуваних при проведенні ремонтних робіт.

Згідно статей 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні представникам сторін роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін,  суд,

в с т а н о в и в :

В період з 19.09.2005 по 21.09.2005 Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя (далі –Інспекція) була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю “Севастопольський судноремонтний завод “Лазарєвське адміралтейство” (далі –ТОВ “ССЗ “Лазарєвське адміралтейство”) з питання відшкодування з бюджету податку на додану вартість за липень 2005 року.

В ході перевірки встановлені порушення  підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 6.1.1 пункту 6.2, підпункту 6.2.1 пункту 6.2, пункту 6.5 статті 6, підпункту 7.7.2 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” далі - Закон про ПДВ -, яки виразилися в заниженні зобов'язання по ставці 20 % за липень 2005 року на суму           4582760,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету за липень 2005 року на суму 4059851,00 грн. та відповідно до завишення бюджетного відшкодування за липень 2005 року на суму 490146,00 грн.

Вказані порушення відображені в акті перевірки №07/10/23-423/30394016/95 від 28.09.2005 (том 1 а.с. 11-18).

Позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0003082310/1 від 09.11.2005, про визначення суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5683791,40 грн., та податкове повідомлення-рішення №1000022310/1 від 09.11.2005, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 490146,00 грн.

В 2005 році між позивачем як головним виконавцем і Міністерством оборони Російської Федерації як генеральним замовником, були укладені додаткові угоди до державних контрактів, а саме: додаткова угода № 714/13/27/ДЗ/0172-й від 16.02.2005 до державного контракту № 4199011   від 20.12.2002 по ремонту (з модроботами та докуванням) ББК "Очаків"(пр. 1134Б зав .№ С-Ю2) та додаткова угода № 714/13/27ДЗ/0171-05 від 16.02.2005 до державного контракту № 4199011 от 20.12.2002 по ремонту (з модроботами та докуванням) замовлення ГТЛ-380. На підставі контракту і укладених додаткових угод позивачем здійснювався ремонт військових кораблів, які належать Російській Федерації (прапор Росії). З основного змісту контрактів, укладених між позивачем і Міністерством оборони РФ відносно військово-морських кораблів, що знаходяться під прапором Російської Федерації (ББК "Очаків", ПЛ-380) вбачається, що вказані контракти стосуються виключно виконання робіт і підрядних взаємовідносин. Згідно статті 837 глави 61 Цивільного Кодексу України №435-ІУ від 16.01.2003 договір підряду - це договір, де одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Аналіз суттєвих умов Державного контракту № 4199011 від 20.12.1999 та додаткових угод до нього свідчить про те, що зазначений контракт є виключно договором підряду по виконанню робіт щодо ремонту військових кораблів (суден) Російського Чорноморського флоту, де замовником є нерезидент, Міністерство оборони Російської Федерації (військова частина).

Відповідно до абз.2. п.1.4 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість" які-небудь операції цивільно-правового характеру по виконанню робіт є постачанням послуг. Місце, де фактично надаються послуги з ремонту військово-морських кораблів, співпадає з територією судна військово-морського корабля, що знаходиться під прапором Російської Федерації. Згідно п.п.3.1.1 ст.3 Закону про ПДВ постачання послуг з місцем надання на митній території України є об'єктом обкладення ПДВ. Поняття митної території України законодавцем встановлено ст. 5 Митного кодексу України, згідно якої територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на яку поширюється виключна юрисдикція України, становлять єдину митну територію України.

Відповідно до норм міжнародного права, зокрема, ст. ст. 29, З0, 31, 32 Конвенції ООН по морському праву від 10.12.1982 (ратифіковану Україною 03.06.1999 та є частиною національного законодавства України згідно ст.9 Конституції України і ст.9 Закону України "Про систему оподаткування") військові кораблі іноземних держав мають імунітет (на них не поширюється будь-яка юрисдикція прибережної держави). Відповідно до ст.91 вказаної Конвенції кожна держава визначає умови надання своїй національності судам, реєстрації судів на його території і права плавати під його прапором. Судна мають національність тієї держави, під прапором якого вони плавають. Таким чином, військові кораблі іноземної держави не становлять митну територію України, оскільки на них не розповсюджується юрисдикція України.

Таким чином, послуги з ремонту військових кораблів іноземних держав надаються та призначені для споживання за межами митної території України, Тому надані позивачем послуги з ремонту, відносяться до експортних операцій, здійснені за межами України та не повинні оподаткуватись податком на додану вартість.

Згідно статті 19 Закону України "Про систему оподаткування", п.11.4. ст.11 Закону про ПДВ, якщо міжнародним договором України, ратифікованим Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що містять закони України про оподаткування, то застосовуються правила міжнародного договору. Також, відповідно до частини першої статті 9 Конституції України міжнародні договори, що діють, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Угодою від 15.04.1994 про створення зони вільної торгівлі, підписаної державами  учасницями Співдружності Незалежних Держав (у т.ч. між Україною і Російською Федерацією) та Протоколу  про внесення змін і доповнень до Угоди про створення зони вільної торгівлі від 02.04.1999 (стаття 8-А в редакції Протоколу) встановлено наступне: “договірні Сторони у взаємній торгівлі не обкладають побічними податками (ПДВ, акцизами) товари (роботи, послуги), які експортуються з митної території однієї з Договірних Сторін на митну територію іншої договірної Сторони”.

Зазначені Угода та Протокол ратифіковані Законом України від 06.10.1999 № 1125-XIV. Вказана міжнародна угода вступила в силу і має пріоритет (найвищу силу) над нормами законодавства України, у т.ч. на підставі п.11.4. ст11 Закону України „Про податок на додану вартість" над нормами Закону України „Про податок на додану вартість”. Вказане положення означає обкладення ПДВ за нульовою ставкою. У державах-учасниках Угоди, в яких не передбачено національним законодавством обкладення ПДВ по нульовій ставці, застосовується звільнення  від ПДВ товарів (робіт, послуг).

Суд вважає доводи відповідача про те, що вказані Угода та Протокол до неї застосовуються тільки при підтвердженні вантажними митними деклараціями експорту   ремонтних робіт, тобто з урахуванням обмежень, встановлених Законом про ПДВ, - неспроможними. Вказана міжнародна Угода не передбачає яких-небудь обмежень та   додаткових умов для застосування пільгового режиму обкладення ПДВ вартості  експортованих робіт.

На підставі зазначеного суд вважає, що податкові повідомлення - рішення №0003082310/1 від 09.11.2005 про визначення суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5683791,40 грн., та №1000022310/1 від 09.11.2005 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 490146,00 грн. винесені в порушення норм діючого законодавства, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю.

В звязку з викладеним, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 94, 98 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому в сумі 3,40 грн. (судовий збір).  

Керуючись ст. 69, 70, 71, 79, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд –

П о с т а н о в и в :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя №0003082310/1 від 09.11.2005 про визначення суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5683791,40 грн. та №1000022310/1 від 09.11.2005 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 490146 грн.

3.          Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в УДК у м. Севастополі, одержувач Держбюджет, Ленінський район 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Севастопольський судноремонтний завод “Лазарєвське Адміралтейство” (99001, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя,13, ідентифікаційний код 30703223) - 03,40 грн. –судовий збір.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                                                              І.А. Харченко

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

09.06.2008.