Рішення

від 11.07.2011 по справі 5019/755/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5019/755/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"11" липня 2011 р.                                                                            Справа  № 5019/755/11

Суддя  Войтюк В.Р. розглянувши матеріали справи  

за позовом:   Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненської    області    

до відповідача:  Відкритого акціонерного товариства "Полісся"

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Байкал"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача комунальне підприємство "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації"

про  визнати недійсним п. 1 Розділу VI "Майно товариства" статуту ТзОВ "Байкал"

В засіданні приймали участь:

Від позивача:  Маланчук І.В.

Від відповідачів: не з'явились.

Від 3-ї особи: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області звернулось до господарського суду з позовною заявою до відповідачів Відкритого акціонерного товариства "Полісся" та  Товариства з обмеженою відповідальністю "Байкал", у якій просить визнати недійсним п.1 розділу VI "Майно товариства" статуту ТзОВ "Байкал" з підстав, зазначених у позовній заяві. (а/с 2-5).

Відповідачі відзиву на позов не подали, участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили. Оскільки відповідачі були завчасно повідомлені про день та час судового розгляду та мали можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст. 22 ГПК України не скористалися, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представників відповідачів за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд Рівненської області прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення , з огляду на таке.

У 1994 р. регіональним відділенням ФДМУ по Рівненській області здійснено приватизацію державної частки в майні житлово-комунальної контори асоціації «Рівнеагробуд»(договір купівлі-продажу від 30.05.1994р. № 31), внаслідок якої до покупців перейшли: гуртожиток по вул.Відінська,42-а та адміністративний будинок по вул.. Кавказькій, 5 в м. Рівне.

29.08.1994 р. розпорядженням Рівненської   міської   управи   № 115-р  зареєстроване ВАТ «Полісся», яке є правонаступником ЖКК «Рівнеагробуд».

Рішенням арбітражного суду Рівненської області від 02.10.1995р. по справі № 2/19- договір купівлі - продажу від 30.05.1994р. № 31 визнано недійсним, оскільки при прийнятті рішення про приватизацію не були враховані законні інтереси Рівненського обласного управління Національного банку України.

На даний час вказані об'єкти нерухомості перебувають у державній власності на підставі дубліката свідоцтва про право власності від 11.11.2003р., який зареєстрований в КП РМБТІ 10.12.2007р. номер витягу 16979495, та витяг про реєстрацію права власності від 11.12.2008р., номер витягу 21221688.

Регіональне відділення на виконання рішення наради з питань розірвання договору купівлі-продажу державного майна ЖКК «Рівнеагробуд»та подальшого використання цього майна 01.12.2002 р. уклало з ТзОВ «Байкал»договір на утримання гуртожитку і при будинкової території та визначило ТзОВ «Байкал»балансоутримувачем гуртожитку по вул. Відінській, 42-а (наказ регіонального відділення від 23.01.2003р. № 19).

Проте з листа в.о. голови правління ТзОВ «Байкал»М.І. Гудилка від 09.03.2011р. вх. № 11/00750, регіональному відділенню стало відомо: «...рішенням зборів акціонерів ВАТ «Полісся»було створено ТОВ Байкал, якому і передано до статутного фонду адмінбудинок по вул. Кавказькій, 5 та будинок-гуртожиток по вул. Відінській, 42-а, що відображено і зареєстровано у статуті ТзОВ «Байкал».

Додатком до вказаного листа був витяг із статуту ТзОВ «Байкал»у якому в розділі VI майно товариства зазначено, що товариство є власником майна переданого йому у власність засновниками як внески:

-    будинок по вул. Кавказькій, 5 в м. Рівне;

-    будинок - гуртожиток по вул. Відінській, 42- в м. Рівне.

Викладені позивачем обставини мають своє підтвердження у статуті ТОВ «Байкал», затвердженому зборами засновників 22.12.05 р., який витребуваний судом у державного реєстратора у зв'язку із відмовою відповідача надати такий документ та його нез'явленням у судові засідання.

Відповідно до ст.12 ЗУ «Про господарські товариства»товариство є власником: майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

У витязі з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТзОВ «Байкал»було зареєстроване 24.05.1999р. а рішення яким договір купівлі - продажу від 30.05.1994р. № 31 визнано недійсним було прийняте господарським судом Рівненської області у 1995р. Відповідно до вимог ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відтак засновники ТзОВ «Байкал», а саме ВАТ «Полісся»без відповідних правових підстав, незаконно включила державне майно до статутного фонду товариства, порушивши право власності держави в особі регіонального відділення.

Згідно з п. 13 ППВСУ № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»(далі Постанова) відповідно до вимог статей 88, 143, 154 ЦК, статей 57, 82 ГК, статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону про господарські товариства, статей 27, 30 Закону про державну реєстрацію суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов:

-   на   момент  розгляду   справи   установчі   документи   не   відповідають   вимогам законодавства;

-  порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені;

-  відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідно до аб.3 п. 14 Постанови підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Пункт 1 розділу VI статуту ТзОВ «Байкал»суперечить вимогам Цивільного, Господарського кодексів, а також ЗУ «Про господарські товариства»у тому відношенні, що майно суб”єкта господарювання утворюється за рахунок вкладів його учасників, що належить їм на праві власності, а спірні об'єкти не знаходилися у власності ВАТ «Полісся», проте останнє незаконно розпорядилося ним.

Підвідомчими судам є спори щодо недійсності внесених змін до установчих документів товариства або визнання недійсними рішень загальних зборів стосовно внесення змін до установчих документів (п. 16 Постанови).

У відповідності до ст.1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Фонд державного майна України в силу приписів ч.1 статті 7 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»забезпечує захист майнових прав держави на території України відповідно до законодавства, а за її межами - відповідно до чинних міжнародних договорів у межах своїх повноважень.

Відповідно до Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994р. №412 до основних завдань відділення, в числі інших, належить здійснення повноважень власника щодо майна, яке приватизується, відповідно до прийнятих ним рішень. Відділення згідно покладених на нього завдань і в межах своїх повноважень; здійснює продаж об'єктів приватизації, здійснює управління та розпоряджається майном підприємств, установ і організацій, що перебуває у державній власності та інші функції згідно з чинним законодавством, (п.3.  п.п. 5,9 п.4 Положення).

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності припиняється (ст.326 ЦК) у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викупу пам'яток культурної спадщини; примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

Спірні об'єкти, жодним із передбачених способів не відчужувалися, а отже право власності держави на них не припинялося.

Управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації згідно з пунктом 1.3 "Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі", затвердженого наказом ФДМУ та Міністерства економіки України за від 19.05.1999р. №908/68, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.1999 року за № 414/3707, здійснюють державні органи приватизації.

Відповідно до ч.2 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пунктом 2 ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 1, 2, 4, 4-1, 4-2, 4-3, 12, 49, 61, 64, 69, 82-84 ГПК України , суд  -

ВИРІШИВ:

1.          Визнати недійсним п.1 розділу VI «Майно товариства»статуту ТзОВ "Байкал"  щодо будинку по вул.Кавказькій,5 м.Рівне та що до будинку-гуртожитку по вул.Відінська,42 а в м.Рівне.

2.Стягнути з ВАТ «Полісся», ТОВ «Байкал»до державного бюджету України 85 грн.00 коп. державного  мита.

3.Стягнути з ВАТ «Полісся», ТОВ «Байкал»до державного бюджету України  236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

   Суддя                                                                Войтюк В.Р.

Повний текст рішення складений: "18" липня 2011 року.