Постанова

від 27.07.2011 по справі 2а/0470/3236/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2011 р.  

Справа № 2а/0470/3236/11

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

Горбалінського В.В.  

при секретарі

Кошлі А.О.

за участю:

представника позивача – ОСОБА_3, довіреність від 26.01.2011 року № 26-11

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ТОВ "Снаб-Порт" до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Снаб-Порт» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про визнання недійсним, видане Державною податковою інспекцію у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, податкове повідомлення – рішення від 11.08.2010 року № 00004931502/0.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 30.06.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 4378/364/15-223/35410093. В акті перевірки податковою інспекцією було зазначено, що ТОВ «Снаб-Порт» не здійснювало в жовтні 2008 року господарських операцій з ТОВ «Фабрика меблів «Біс-М», що підтверджується інформацією з системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України та поясненнями ТОВ «Фабрика меблів «Біс-М», а тому ТОВ «Снаб-Порт» завищило в декларації за жовтень 2008 року податковий кредит по вказаному контрагенту на суму 8 158,33 грн. У зв’язку з цим 11.08.2010 року ДПІ у м. Дніпродзержинську було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00004931502/0 про визначення позивачу суми податкового зобов’язання у розмірі 12 237,00 грн., з яких 8 158,33 грн. за основним платежем та 4 079,00 грн. за штрафними санкціями.

Оскільки ТОВ «Снаб-Порт» створено лише 25.02.2009 року шляхом перетворення в нього ПП «Мобілоптторг», з яким ТОВ «Фабрика меблів «Біс-М» мало відносини, що підтверджується податковою накладною від 19.09.2008 року № БІ-19/09/08-02, факти, викладені в акті перевірки, є недостовірними, а податкове рішення про донарахування податків та штрафних санкцій неправомірним.

Крім того, перевірка проведена в порядку, що не передбачений для камеральної перевірки, у зв’язку з чим податкова інспекція порушила вимоги Законів України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про державну податкову службу в Україні», Примірного порядку взаємодії органів Державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом ДПА України № 266 від 18.04.2008 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила визнати недійсним податкове повідомлення – рішення від 11.08.2010 року № 00004931502/0.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується розпискою представника відповідача від 10.05.2011 року про вручення судової повістки. Заперечень проти позову не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. З огляду на це суд прийняв рішення не відкладати розгляд справи та розглянув її на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та вивчивши письмові докази у справі, зазначає наступне.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки спірні правовідносини, які покладені в основу винесення податкового повідомлення рішення №00004931502/0 від 11.08.2010 року, виникли до набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, при розгляді справи, в частині обґрунтування, слід застосовувати норми раніше діючого законодавства.

Спеціальними законами, які визначали до 01.01.2011 року статус державної податкової служби в Україні, її функції, а також обов’язки платників податків щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), э Закони України «Про державну податкову службу в Україні», «Про систему оподаткування», «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про податок на додану вартість».

В той же час питання реорганізації підприємств, їх правовий статус та наслідки реорганізації регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

30.06.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку ТОВ «Снаб-Порт» податкової декларації з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 4378/364/15-223/35410093.

В акті перевірки податковою інспекцією було зазначено, що при опрацюванні системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України декларацій за жовтень 2008 року у підприємства ТОВ «Снаб-Порт» обліковується відхилення у частині завищення податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Фабрика меблів «Біс-М» у сумі ПДВ 8 158,33 грн. При цьому ТОВ «Фабрика меблів «Біс-М» надало пояснення, що господарські операції за жовтень 2008 року з ТОВ «Снаб-Порт» не здійснювалися.

За результатами перевірки 11.08.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00004931502/0 про визначення позивачу суми податкового зобов’язання у розмірі 12 237,00 грн., з яких 8 158,33 грн. за основним платежем та 4 079,00 грн. за штрафними санкціями.

В той же час судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Снаб-Порт» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області 25.02.2009 року та взято на облік у Державній податковій інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 35410093.

Товариство створене шляхом реорганізації приватного підприємства «Мобілоптторг», зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області 25.10.2007 року, номер запису 1 223 102 0000 003392, яке перетворене в товариство з обмеженою відповідальністю «Снаб-Порт» та є правонаступником ПП «Мобілоптторг».

В вересні 2008 року ПП «Мобілоптторг», правонаступником якого стало ПП «Снаб-Порт», було здійснено господарську операцію з ТОВ «Фабрика меблів «Біс-М» по придбанню меблів на загальну суму 48 950,00 грн., з яких 8 158,33 грн. податку на додану вартість, що підтверджується рахунком-фактурою № БІ-18/09/08-01 від 18.09.2008 року, податковою накладною № БІ-19/09/08-02  від 10.09.2008 року та видатковою накладною № БІ-22/09/08-01 від 22.09.2008 року.

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Статтею 108 цього Кодексу передбачено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Аналогічні норми містяться в Господарському кодексі України, відповідно до ст. 59 якого, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, зазначено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених  ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду. У разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

Стаття 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» також передбачає, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам-правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням.

Таким чином, враховуючи викладені норми та обставини справи, що були встановлені в судовому засіданні, суд вважає, що факти, встановлені Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську в акті перевірки від 30.06.2010 року № 4378/364/15-223/35410093, не відповідають дійсним обставинам, а, отже, висновки податкової інспекції за результатами перевірки та прийняте рішення про визначення податкового зобов’язання є помилковими та не обґрунтованими.

В той же час суд не погоджується з твердженням позивача про проведення перевірки в порядку, що не передбачений для камеральної перевірки, оскільки Примірним порядком взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом ДПА України від 18.04.2008 року № 266, встановлено, що інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, а першим етапом проведення перевірки податкової звітності платника податку на додану вартість, є опрацювання системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з’ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області неправомірно донараховано суму податкового зобов’язання в розмірі 12 237,00 грн. та прийняте податкове повідомлення – рішення № 00004931502/0 від 11.08.2010 року порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Згідно ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, в тому числі, про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Статтею 11 зазначеного Кодексу встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Виходячи зі змісту позовної заяви та характеру спірних правовідносин, суд, керуючись положеннями статей 11 та 162 КАС України, вважає за необхідне визнати нечинним рішення податкового органу, а не недійсним.

Керуючись ст.ст. 11, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Снаб-Порт» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про визнання недійсним податкове повідомлення – рішення від 11.08.2010 року №00004931502/0 – задовольнити.

Визнати нечинним, видане Державною податковою інспекцію у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, податкове повідомлення – рішення від 11.08.2010 року № 00004931502/0.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена в повному обсязі 19.06.2011 року

Суддя                       

В.В. Горбалінський