Постанова

від 29.05.2008 по справі 10/572-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/572-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 29 травня 2008 р.                                                                                    № 10/572-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:суддів:Добролюбової Т.В.Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Санвіта"

постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.11.07

у справі№ 10/572-07

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Санвіта" (надалі –товариство)

до Бучанської міської ради Київської області

про зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки

В судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:   не з'явилися, належно повідомлені  про час і місце розгляду касаційної скарги;

від відповідача: Бондар Н.С. –за дов. від 18.03.08.

          Товариством з обмеженою відповідальністю "Санвіта" у вересні 2007 року заявлений позов до Бучанської міської ради Київської області про зобов'язання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки, розташованої в місті Буча Київської області між вулицями Тарасівська, Вокзальна, Кірова, терміном на 10 років. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач  наголошував на тому, що рішенням Бучанської селищної ради  від 09.06.05 №1343-48-IV товариство визнано переможцем конкурсу з комплексного будівництва житлового масиву.  При цьому, позивач  вказував, що пунктом 3 цього рішення вирішено укласти в місячний термін інвестиційну та інші угоди щодо комплексної забудови житлового масиву.  Позивач зазначав, що на виконання умов вказаного рішення ним було виконано ряд дій та укладено інвестиційний договір №01/06-05 від 21.06.05. ТОВ "Санвіта" вважало, що відповідач необґрунтовано ухиляється  від укладання договору оренди земельної ділянки, оскільки скасував рішення   №1343-48, заявив позов про розірвання інвестиційного договору, як недійсного та повернув частину перерахованих позивачем коштів.  На думку товариства, такі дії відповідача є порушенням положень статті 6 Закону України "Про оренду землі". Водночас, позивач в обґрунтування своїх вимог посилався на приписи частини 1 статті 124 Земельного кодексу України, частини 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".     

          Рішенням  господарського суду Київської області від 08.10.07, ухваленим суддею Тищенко О.В.,  позовні вимоги задоволено. Суд вмотивовуючи рішення дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача укласти договір оренди спірної земельної ділянки, оскільки відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про оренду землі" такою підставою є рішення Бучанської селищної ради №1343-48, яким позивача визнано переможцем конкурсу з комплексного будівництва житлового масиву із об'єктами соціальної інфраструктури. При цьому, місцевий суд виходив з того, що Постановою господарського суду Київської області від 17.01.06 у іншій справі (№622/12-05), залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.08.06, скасовано рішення Бучанської селищної ради №1512-54-IV через невиконання останнім умов договору про здійснення інвестиційної діяльності.  Крім того, судове рішення у цій справі обґрунтоване приписами статей 6, 19 Конституції України, статей 12, 116, частини 1 статті 124 Земельного кодексу України, статей 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та практики Європейського суду з прав людини за якою рішення органів влади України потенційно можуть бути визнані такими, що порушують права інвестора на укладання договору оренди.

          Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Зеленіної Н.І. –головуючого, Андрейцевої Г.М., Мазур Л.М., постановою  від 21.11.07, перевірене рішення суду першої інстанції скасував. Прийняв нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційний суд виходив з того, що згідно зі статтею 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок здійснюється на підставі рішення відповідного органу, проте, суд встановив, що Бучанська міська рада рішення про передачу позивачеві в оренду земельної ділянки терміном на 10 років не приймала, а Протокол конкурсної комісії від 12.05.05 не дає право позивачеві на оренду  спірної земельної ділянки.  Разом з цим, суд визнав безпідставним застосування місцевим судом приписів частини 2 статті 6 Закону України "Про оренду землі", оскільки ТОВ "Санвіта" визнано переможцем за умови перерахування грошових коштів у строки визначені інвестиційним договором, однак, суд зазначив, що позивач порушив ці строки та розмір суми перерахування коштів. Помилковим визнав суд апеляційної інстанції і посилання місцевого суду на інвестиційний договір №01/06-05, адже, рішенням господарського суду міста Києва від 02.03.07 ( у справі №2/35) визнано його розірваним, а рішення сільради №1343-48-IV скасовано рішенням Бучанської міської ради від 17.07.07 №322-13-V. Водночас, апеляційний суд дійшов висновку про порушення судом першої інстанції і приписів статті 84 Господарського процесуального кодексу України, позаяк резолютивна частина рішення не містить умов, на яких сторони зобов'язані укласти договір оренди. Постанова суду обґрунтована також положеннями статей 26, 60, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування", статей 12, 124 Земельного кодексу України, статей 321, 373, 374 Цивільного кодексу України.  

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Санвіта" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, як ухвалену з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення у справі просить залишити без змін. Обґрунтовуючи свої вимоги  скаржник вказує на хибність висновку суду про невиконання товариством умов інвестиційного договору №01/06-05, оскільки  позивачем було вчинено ряд дій з розробки та погодження проектно –технічної та проектно –кошторисної документації. Заявник вважає, що суд апеляційної інстанції не надав оцінку тому, що дії Бучанської селищної ради порушують приписи статті 10, 27 Закону України "Про планування і забудову території", адже, відповідач відмовився надавати вихідні данні. Водночас, заявник вказує і на помилкове посилання суду апеляційної інстанції на те, що рішення №1343-48-IV було скасоване, оскільки рішенням господарського суду Київської області від 17.01.06, залишеним без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.08.06, вказане рішення сільради фактично визнано законним.  Скаржник також зауважує на порушенні судом норм процесуального права, оскільки резолютивна частина постанови була оголошена в судовому засіданні з надрукованого аркуша, що свідчить про упередженість суду при прийнятті рішення. Між тим, у касаційній скарзі відсутні посилання на невірне застосування апеляційним судом норм чинного законодавства, а доводи скаржника зводяться до заперечень висновків суду апеляційної інстанції щодо встановлених обставин справи.  

          Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвіта" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою його представника. Дане клопотання колегією суддів не  задовольняється з огляду на відсутність його документального підтвердження та обмеження строку розгляду касаційної скарги, встановленого статтею 1118 Господарського процесуального кодексу України.  

          Від   Бучанської міської ради Київської області відзиву на касаційну каргу судом не отримано.

Вищий  Господарський  суд  України  заслухавши  доповідь  судді Добролюбової Т.В. і пояснення представника відповідача, переглянувши  матеріали  справи  та  доводи  касаційної  скарги, перевіривши  правильність  застосування  судом  приписів  чинного   законодавства,  відзначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що  29.04.05 Протоколом засідання комісії з розгляду заяв щодо комплексного будівництва мікрорайону між вул. Тарасівська та ЗОШ №9 в селищі Буча затверджено конкурсні вимоги із забудови даного мікрорайону з розкриттям пропозицій конкурсантів. Рішенням Бучанської селищної ради від 09.06.05 №1343-48-IV «Про комплексну забудову мікрорайону між вул. Тарасівська, Вокзальна, Кірова»переможцем конкурсу з комплексного будівництва житлового масиву із об‘єктами  соціальної інфраструктури на земельній ділянці визнано - ТОВ «Санвіта»,  за умови перерахування останнім за це право 5 000 000,00 грн. Судами також установлено, що на виконання вказаного рішення позивачем 21.06.05 укладено з відповідачем Інвестиційний договір №01/06-05 про комплексну забудову житла, інженерних мереж та об‘єктів соціальної сфери на земельній ділянці, орієнтованою площею 18 га, в межах вулиць  Тарасівська, Вокзальна, Кірова. Згідно з підпунктом 2.2.3 пункту 2.2 цього договору позивач зобов'язався поетапно перерахувати  5 000 000,00 грн на рахунок Бучанської селищної ради до жовтня 2005 року. Предметом позову у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвіта" до Бучанської міської ради Київської області про зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки, розташованої в місті Буча Київської області між вулицями Тарасівська, Вокзальна, Кірова, терміном на 10 років. При цьому, обґрунтовуючи свої вимоги позивач вважав, що товариство набуло право на отримання в оренду спірної земельної ділянки відповідно до приписів частини 2 статті 6 Закону України “Про оренду землі”, оскільки рішенням Бучанської селищної ради №1343-48 - IV його визнано переможцем конкурсу. Відповідно до приписів  статей 1,  2 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це основане на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, цим Законом, Цивільним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.  Статтею 6  Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Приписами статті 13 Конституції України унормовано, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Відповідно до статей 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок комунальної власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Частиною 2 статті 4 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що орендодавцями земельних ділянок, комунальної власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.  Згідно зі статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальній громаді і міста Буча належить право комунальної власності на землю. Органи місцевого самоврядування, в даному випадку Бучанська міська рада, від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання,  фінансування об'єктів, що приватизуються і передаються у користування та оренду. При цьому, доцільність, порядок, строк та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною Радою. Згідно з пунктом 34 статті 26, пункту 2 статі 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради –сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку. Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підставу для висновку про те, що розгляд питання про надання спірної земельної ділянки в оренду є виключною компетенцією Бучанської міської ради, результатом засідання якої, з питань надання земельних ділянок в оренду, є документ у формі рішення. При цьому, за відсутності такого рішення, судом не покладається обов'язок на орган місцевого самоврядування укласти договір оренди земельної ділянки і не визначається строк такої оренди. Судом апеляційної інстанції установлено, що матеріали справи не містять доказів прийняття Бучанською міською радою рішення про передачу позивачеві в користування  на умовах оренди, терміном на 10 років, спірної земельної ділянки. При цьому, рішення Бучанської селищної ради №1343-48 не може замінити рішення відповідача про надання земельної ділянки в оренду. Окрім цього, судом апеляційної інстанції установлено, що рішенням Бучанської міської ради від 17.07.07 №322-13-V, відмінено рішення Бучанської селищної ради від 28.04.05 №1312-48"Про дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво багатоповерхової забудови район ЗОШ №9" та від 09.06.05 №1343-48-IV «Про комплексну забудову мікрорайону між вул. Тарасівська, Вокзальна, Кірова». Апеляційним судом також установлено, що рішення Бучанської міської ради від 17.07.07 №322-13-V є чинним, в установленому законом порядку недійсним не визнано. Встановлений апеляційним судом і факт невиконання позивачем обов'язку з перерахування         5 000 000,00 грн, у строки визначені інвестиційним договором.  Водночас, колегія суддів визнає вірним висновок суду апеляційної інстанції про безпідставне посилання місцевого суду на інвестиційний договір від 21.06.05 №01/06-05, оскільки, як встановлено судом, рішенням господарського суду міста Києва від 02.03.07 у іншій справі (№2/35), залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 11.07.07 та ухвалою Верховного суду України від 18.10.07, інвестиційний договір розірвано. Не знайшов свого підтвердження і довід касаційної скарги про неможливість друку резолютивної частини у залі судового засідання.

   За таких встановлених обставин справи, постанова апеляційної інстанції відповідає вимогам чинного законодавства України, а доводи касаційної скарги  визнаються непереконливими.  

Керуючись статтями 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.11.07 у  справі  №10/572-07  залишити  без  змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвіта" залишити без задоволення.

Головуючий, суддя                                                                  Т.Добролюбова

                       Судді                                                                   Т.Гоголь

                                                                                       В.Швець