11/87а
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 7-44-62
Іменем України
П О С Т А Н О В А
"31" березня 2008 р. Справа № 11/87а
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна”
15064, Ріпкинський район, с. Гучин, вул. Радянська, 26
До: Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі
15500, смт. Ріпки, вул. Святомиколаївська, 83
Про визнання нечинним податкового повідомлення –рішення
Суддя Ю.М.Бобров
Секретар А.А.Радченко
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :
Від Позивача: Іллюшко О.М. –представник, дов. від 21.02.08 р. б/н.
Від Відповідача: Куліш Ю.А. –гол. держподатінспектор, дов. від 09.01.08 р. № 5/9/10-015,
Атрощенко Ю.В. –нач. відділу, дов. від 07.03.08 р. №176/9/10-015.
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю „Україна” подано адміністративний позов до Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення інспекції.
У розгляді справи оголошувалася перерва.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у позовній заяві.
У позовній заяві позивач посилається, зокрема, на те, що відповідно до п.п.6.2.6 п.6.2 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168) при поставках переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими виробниками всіх форм власності і господарювання ПДВ нараховується за нульовою ставкою, тому п.11.21 ст. 11 цього Закону на них не поширюються.
Уточнивши позовні вимоги, представник позивача просить суд визнати нечинним податкове повідомлення –рішення ДПІ у Ріпкинському районі від 27.12.07 р. № 0007062330/0.
Відповідач у письмових запереченнях на позовну заяву та у доповненнях до заперечення на позовну заяву позовних вимог не визнає.
В доповненнях до заперечення на позовну заяву відповідач як на підставу правомірності винесення оскаржуваного позивачем податкового повідомлення –рішення посилається, зокрема, на постанови Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 13.03.08 р. по справам № 3-937/08 та № 3-936/08, якими Максименко М.М., директора ТОВ „Україна”, та Руденка М.В., головного бухгалтера ТОВ „Україна”, відповідно визнано винними у чиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а саме у порушенні встановленого законом порядку ведення податкового обліку - неправомірному завищенні у вересні та жовтні 2007 року суми бюджетного відшкодування на користь ТОВ „Україна” загальною сумою 67162,00 грн. Вказані постанови районного суду набрали законної сили.
Представники відповідача в судовому засіданні підтримали заперечення з мотивів, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані сторонами докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
ТОВ „Україна” зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності –юридичну особу, взято на податковий облік в ДПІ у Ріпкинському районі, зокрема, зареєстровано як платника податку на додану вартість.
ДПІ у Ріпкинському районі була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ „Україна” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за вересень, жовтень 2007 р., за результатами якої складено акт перевірки від 20.12.07 р. № 792/23-104/03796689.
Як зазначається у висновку акта перевірки, перевіркою було встановлено, що ТОВ „Україна” неправомірно заявило до відшкодування на рахунок у банку (завищено розмір бюджетного відшкодування) ПДВ за вересень 2007 р. у сумі 50169,00 грн. та за жовтень 2007 р. у сумі 16993,00 грн., всього на суму 67162,00 грн., чим порушило п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону № 168, абз. 2, 3 п.п.11.21 ст. 11 Закону № 168, пункт 2, абз. 1, 2, 3 п. 12 Порядку нарахування виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою КМУ від 12.05.99 р. № 805 (у редакції змін, внесених постановою КМУ від 28.03.07 р. № 596), абз. 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 166 (у редакції наказу від 15.06.05 р. № 213).
В акті перевірки зазначається, що ТОВ „Україна” зменшило податковий кредит загальної бюджетної декларації за серпень 2007 року на суму 50169,00 грн. та за вересень 2007 р. на суму 16993,00 грн., з відповідним збільшенням податкового кредиту скороченої декларації сільськогосподарського товаровиробника (тваринництво) (п.11.21) за серпень 2007 р. на суму 50169,00 грн. та за вересень 2007 р. на суму 16993,00 грн.
Товариством задекларовано бюджетне відшкодування ПДВ за вересень 2007 р. в розмірі 50169,00 грн., в той же час за результатами перевірки встановлено, що сума податкового кредиту фактично у серпні 2007 року (попередньому податковому періоді) складає 156,00 грн., із яких фактично сплачено 156,00 грн., аналогічним чином товариство задекларувало бюджетне відшкодування ПДВ і за жовтень 2007 року в розмірі 16993,00 грн., а за результатами передвіки встановлено, що сума податкового кредиту фактично у вересні 2007 року (попередньому податковому періоді) складає 135,00 грн., із них фактично сплачено 135,00 грн.
Бюджетне відшкодування ПДВ за вересень та жовтень 2007 року на розрахунковий рахунок з бюджету підприємству не поверталось та в рахунок проточних платежів з ПДВ не зараховувалося.
На підставі акта перевірки, ДПІ у Ріпкинському районі прийнято оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення від 20.12.07 р. № 0007062330/0, яким ТОВ „Україна” зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2007 р. на 50169,00 грн. та за жовтень 2007 р. на 16993,00 грн., всього на суму 67162,00 грн.
Підпунктом 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 Закону № 168 встановлено, що операції з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільгоспвиробниками всіх форм власності і господарювання оподатковуються за нульовою ставкою.
При цьому слід зазначити, що ця норма встановлює лише розмір ставки податку, а право акумуляції сільгосппідприємствами усіх форм власності сум ПДВ за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, та порядок виплати їм дотації переробними підприємствами визначено п.11.21 ст. 11 Закону № 168, яким уповноважено КМ України визначити порядок нарахування і використання зазначених коштів.
Такий механізм затверджено Постановою КМ України від 28.03.07 р.№ 596 „Про внесення змін до постанов КМ України від 26.02.99 р. № 271 і від 12.05.99 р. № 805”.
Пунктом 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплат дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою КМ України від 12.05.99 р. № 805 (в редакції постанови КМ України від 28.03.07 р. № 596), передбачено, що на підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість поставлених ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах.
Крім того, встановлено, що залишок податкових зобов'язань відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість з поставленої зазначеної продукції, тобто різниця між податком на додану вартість, що надходить від покупців, та податком на додану вартість, сплаченим постачальникам, перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок., а залишок податкового кредиту покривається податковими зобов'язаннями наступних податкових періодів.
Цим Порядком не передбачено норми, згідно з якою б суми ПДВ, сплачені (нараховані) сільгосптоваровиробниками по операціях з придбання товарів (послуг) та використаних в межах господарської діяльності, пов'язаної з операціями з поставки переробним підприємствам молока і м'яса живою вагою, включалися до податкової декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.
Таким чином, суми від'ємного значення ПДВ, що виникли у сільгосптоваровиробників в результаті здійснення операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою за нульовою ставкою, включаються до спеціальної декларації, за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом.
Звертає на увагу і ст. 68 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.06 р. № 489-V, якою установлено, що у 2007 році сума податку на додану вартість, визначена відповідно до пунктів 11.21 та 11.29 статті 11 Закону України „Про податок на додану вартість”, спрямовується як державна дотація сільськогосподарським виробникам на підтримку виробництва тваринницької продукції, продукції птахівництва та на придбання матеріально - технічних ресурсів виробничого призначення, в обсязі 4 500 000 тис. гривень.
Суд не вбачає у наведених правових нормах конфлікту інтересів, на який посилається позивач.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що висновок акта перевірки від 20.12.07 р. № 792/23-104/03796689 щодо неправомірного завищення позивачем розміру заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за вересень місяць 2007 року на суму 50169,00 грн. та за жовтень місяць 2007 року на суму 16993,00 грн., всього на суму 67162,00 грн., не протирічить чинному законодавству, а отже оскаржуване позивачем податкове повідомлення –рішення відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 94 КАСУ судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява.
Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернігівської області.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 31.03.08 р. проголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова суду в повному обсязі виготовлена 07.04.08 р.
Сторони можуть отримати копію постанови, виготовлену в повному обсязі, подавши відповідну заяву на ім'я головуючого судді через канцелярію суду.
Суддя Ю.М.Бобров
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 31.03.2008 |
Оприлюднено | 21.06.2008 |
Номер документу | 1729777 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Бобров Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні