Постанова

від 05.07.2011 по справі 2а/1770/2091/2011

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2091/2011

05 липня 2011 року 16год. 06хв. м. Рівне

Рівненський окружний ад міністративний суд у складі судді Шевчук С.М. за участю сек ретаря судового засідання Бє лкіної Д.С. та сторін і інших о сіб, які беруть участь у справ і:

позивача: представник Да нилюк І.Г., Михайлова В.Р. , Конько В.В.

відповідача: представник н е з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адмініст ративну справу за позовом

ТзОВ "ІТ-Комп"ютер"

до Державна податкова інспе кція у м.Рівне

про визнання нечинними по даткових повідомлень-рішен ь

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТзОВ « ІТ - комп' ютер»звернулося до Рівненського окружного а дміністративного суду з позо вом до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визн ання нечинними податкових по відомлень-рішень від 24.12.2010року за №0001831742/1/17-123, від 31.12.2010року№0003802342/1, №0003 812342/1, від 31.12.2010року №0005242432/0.

В судовому засіданні п редставник позивача позов пі дтримав та надав пояснення, я кі співпадають з позицією, ви кладеною в позовній заяві, а зокрема зазначив, що відпов ідачем проведена планова виї зна документальна перевірка позивача з питань дотриманн я вимог податкового, валютно го та іншого законодавства з а період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р., про що с кладений акт від 07.10.2010р. №1567/23-100/3020801 8. За результатами перевірки н а підставі матеріалів даного акту відповідачем прийняті спірні податкові повідомлен ня-рішення, якими нарахована до сплати сума грошового зоб ов' язання у розмірі 227 263,76 грн. , в тому числі: за податковим п овідомленням-рішенням від 20.10 .2010р. №0003802342/0 донарахований подат ок на прибуток в сумі 92 143 грн., шт рафні санкції в сумі 46 724 грн., вс ього 138 867грн.; за податковим пов ідомленням-рішенням від 20.10.2010р . №0003812342/0 донарахований податок на додану вартість в сумі 39 986 г рн., штрафні санкції в сумі 22 860 г рн., всього 62 846 грн.; за податков им повідомленням-рішенням ві д 18.10.2010р. №0001831742/0/17-123 донарахований п одаток з доходів фізичних ос іб в сумі 8 516,92 грн., штрафні санк ції в сумі 17 033,84 грн., всього 25 550,76 г рн.

На думку позивача, висновк и податкового органу є безпі дставними, оскільки не узгод жуються з вимогами чинного п одаткового законодавства Ук раїни. Стосовно кредиторсько ї заборгованості позивача пе ред ТОВ «Торговий дім «Профі т», яка включена відповідаче м до складу валових доходів, т а дебіторської заборгованос ті підприємств «ДХ-Студія», « Рівнебудресурси», «Квазар-Мі кро», «Квазар-Мікро-Захід», Те ндерної палати, Центр тендер них процедур та Фінуправлінн ю Генштабу, яка виключена від повідачем зі складу валових витрат, то ці заборгованості помилково не списані лише в б ухгалтерському обліку, а в по датковому обліку відображен і у відповідних звітних пері одах, які вже були охоплені по передніми перевірками відпо відача. Також за твердженням позивача термін давності, пе редбачений пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону «Про порядок погашення зобо в'язань платників податків п еред бюджетами та державними цільовими фондами»минув.

Допущена помилка при розра хунку приросту (убутку) балан сової вартості товарів на кі нець 3 кварталу 2008 року врахова на у декларації за 11 місяців. П овторне нарахування податку на прибуток на думку позивач а неправомірне.

Також позивач зазначив, що с пір з відповідачем стосовно вартості мобільного зв'язку, витрати на отримання якого в ключені позивачем до складу валових витрат, а ПДВ відобра жений у складі податкового к редиту, уже виникав раніше. На підтвердження надав копії П останови Львівського апеляц ійного господарського суду в ід 29.08.2005р. у справі №3/187 та Ухвали В ищого адміністративного суд у України від 29.11.2006р. Не дивлячи сь на те, що спір вирішений на користь позивача, відповідач знову висуває вимоги, які не п ередбачені ні Законом «Про о податкування прибутку підпр иємств», ні Законом «Про пода ток на додану вартість», ні За коном «Про податок з доходів фізичних осіб».

За твердженням позивача уг ода, укладена ним з ТОВ «Торго пт-Сервіс»на придбання антив ірусного програмного забезп ечення, спричиняє реальне на стання правових наслідків, о скільки це програмне забезпе чення фактично придбане, про дане з відповідною націнкою, тобто використане в господа рській діяльності підприємс тва. Тому визнавати угоду нік чемною неможливо, оскільки д ля цього немає достатніх під став.

По наступному епізоду позо ву представник позивача стве рджує, що бензин використову вався юридичною особою ТОВ"І Т- Комп' ютер", а не фізичною о собою, тому неправомірним і б езпідставним є включення вар тості використаного бензину до сукупного оподатковувано го доходу фізичної особи з до нарахуванням податку та штра фу.

Доповненням до позовної за яви, яка надійшла до початку р озгляду справи по суті, позив ач просить врахувати доводи в частині неправомірного опо даткування податком з доході в фізичних осіб сум оплати ба нку за розрахунково-касове о бслуговування підприємства в операції по перерахуванню позик фізичним особам на кар ткові рахунки, покликаючись на ту обставину, що комісія ба нку сплачена на користь банк у, фізичним особам не нарахов увалися, не виплачувалися, у в ласність фізичних осіб не пе редавалися. На думку позивач а ці кошти не підпадають під в изначення об'єкта оподаткува ння податком з доходів фізич них осіб та не можуть вважати ся їх додатковим благом.

Представники позивача про сили позов задоволити повніс тю.

Відповідач письмових запе речень на позов не подав. Про д ень, час та місце розгляду спр ави відповідач повідомлявся неодноразово належним чином , про причини неприбуття до су ду не повідомив.

Заслухавши у відкритому су довому засіданні пояснення п редставників позивача, дослі дивши подані суду письмові д окази, оцінивши їх за своїм в нутрішнім переконанням, що ґ рунтується на всебічному, по вному і об'єктивному розгляд і у судовому процесі всіх обс тавин справи в їх сукупності , суд вважає, що позов слід зад оволити повністю.

Суд виходив з такого.

ТОВ "ІТ- Комп' ютер" зареєст роване як юридична особа вик онавчим комітетом Рівненськ ої міської ради 16.11.1998 року, пере буває на обліку як платник по датків в ДПІ у м.Рівне з 20.11.1998 ро ку та провадить такі види гос подарської діяльності, як оп това торгівля комп'ютерами, п ериферійними пристроями та п рограмним забезпеченням, дія льність у сфері інжинірингу, монтаж і установлення елект ронно-обчислювальних машин т а іншого устаткування для об роблення інформації, діяльні сть, пов'язана з банками даних , інші види діяльності у сфері розроблення програмного заб езпечення.

За результатами проведенн я планової виїзної документа льної перевірки позивача з питань дотримання вимог пода ткового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2 007року по 30.06.2010року , складено акт перевірки №1567/23-100/30208018 від 07.10.2010рок у (надалі іменовано акт перев ірки від 07.10.2010року).

Названим актом перевірки, в становлено, що:

1) позивач занизив задеклар овані показники рядка 01.2. декл арації «приріст балансової в артості запасів» всього в су мі 7196грн. за 3кв. 2008року. Позиваче м не враховано залишок варто сті товарів по бухгалтерсько му рахунку 201 «Комплектуючі»;

2) позивач занизив задекларо вані показники рядка 01.6 декла рації «Інші доходи, крім визн ачених в рядках 01.1 -01.5»всього в с умі 161818грн. за 3 кв. 2007року внаслі док не включення до валового доходу безповоротної фінанс ової допомоги у вигляді кред иторської заборгованості по якій минув термін позовної д авності, що виникла згідно до говору купівлі-продажу цінни х паперів №Т-28/10/93 від 28.10.2002року мі ж ТзОВ «Торговий Дім «Про фіт»-продавцем, котрий прода в позивачу простий вексель д ата складання якого 20.05.2002року, № 773333919813, що попередньо був емітов аний позивачем. Дата оплати п о векселю не раніше 20.05.2007року, н омінальна вартість 183818грн. Так в ході перевірки було встано влено, що по відношенню ТзО В «Торговий Дім «Профіт» бу ло відкрито ліквідаційну про цедуру у зв' язку із визнанн ям його банкрутом, державна р еєстрація ТзОВ «Торгови й Дім «Профіт»скасована 27.08.2004р оку.

3) позивач завищив валові ви трати в сумі 5205грн. що полягає у віднесені товариством до с кладу валових витрат вартост і послуг мобільного зв' язку за межі України та відрахува нь до пенсійного фонду в розм ірі 7,5 % від вартості таких посл уг на загальну суму 5205грн. у зв' язку з ненаданням в ході пере вірки будь-яких документів, щ о свідчили б про господарськ і взаємовідносини товариств а із іноземними суб' єктами господарювання або про намір и щодо встановлення таких вз аємовідносин;

4) позивач завищив валові ви трати в сумі 196300грн. що полягає у віднесенні позивачем до ск ладу валових витрат 4 кв. 2008року вартості антивірусного про грамного забезпечення в розм ірі 196 300грн. на підставі первин них документів на поставку н азваного товару ТОВ «Торгопт -Сервіс»у зв' язку з відсутн істю названого контрагента з а місцем знаходження, не відо браження таким контрагентом при поданні декларації з ПДВ за листопад 2008року у додатку № 5 у складі його доходів операц ій з позивачем, отриманням по казів від свідка ОСОБА_5 с тосовно того, що головний бух галтер ОСОБА_6 робили звіт ність по ТОВ «Торгопт-Сервіс », операції які здійснювалис ь між підприємствами носили безтоварний характер, та по рушенням кримінальної справ и по факту фіктивного підпри ємництва ТОВ «Торгопт-Серв іс»;

5) позивач не виключив із вал ових витрат 11 924грн. сум попере дньої оплати постачальникам (рах.631) та різним кредиторам (р ахунок 685), які станом на 01.07.2007р оку рахуються в дебіторсь кій заборгованості щодо якої минув термін позовної давно сті. Так, по рахунку 685 станом на 01.07.2007року рахувалась деб іторська заборгованість в су мі 6971,59грн (Дх-Студія в сумі 87,14грн , що виникла 05.12.2001року; Рівнебуд ресурси в сумі 1180,07грн., що вини кла в 06.06.2002році; Тендерна палата в сумі 900грн., що виникла в 08.11.2006ро ку; Центр тендерних процедур веукр. в сумі 4380грн., що виникла в 05.02.2007року; фінуправління Генш табу в сумі 424,38грн., що виникла 28 .09.2006року). По рахунку 631 рахувала сь дебіторська заборгованіс ть у сумі 49562, 30грн. (Квазар Мікро в сумі 1117,68грн, що виникла 08.11.2002ро ку; Квазар Мікро-Захід в сумі 3 834,62грн, що виникла 10.09.2002року);

6) позивач завищив податкови й кредит у сумі 39 986грн. за періо д 2008-травень 2010рр.. Завищення сум податкового кредиту полягає у віднесенні позивачем до йо го складу суми ПДВ в розмірі:

-726грн, що припадає на вартіс ть послуг мобільного зв' язк у за межі України, як таких що не підтверджені з господарсь кою діяльністю позивача;

-39260грн., що припадає на вартіс ть антивірусного програмног о забезпечення, по операції з ТОВ «Торгопт-Сервіс», яку від повідач вважає безтоварною.

7) позивач не утримав і не пе рерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб на з агальну суму 8516,92грн , а зокрема :

- 297,94 грн. у зв' язку з надання м позивачем своїм працівника м додаткових благ у вигляді б езоплатних послуг зі сплати банками комісій (в розмірі 1986г рн.) за перерахування коштів з рахунку підприємства позива ча на картки працівників для надання їм безвідсоткової п озики, тобто на цілі не пов' я зані з господарськими потреб ами підприємства;

- 7245,69грн з доходів у вигляді н адання позивачем додатковог о блага у вигляді вартості бе нзину використаного для запр авки автомобілів, власником яких є директор ОСОБА_3 До перевірки були надані догов ори користування автомобіля ми від 15.01.2005року та 30.03.2008року (скла дені в простій письмовій фор мі), згідно яких власник ОС ОБА_3 передав в позивач отри мав в строкове платне володі ння і користування майно, а зо крема автомобіль марки aru Impreza»WR X державний номер НОМЕР_2 т а автомобиль марки Infiniti M 35x держа вний номер НОМЕР_3. До пере вірки актів приймання - пере дачі вищезгаданих транспорт них засобів не надано.

- 973,29грн з доходів отриман их працівниками, як додатков е благо у вигляді отримання п ослуг мобільного зв' язку б ез підтвердження використан ня зазначених послуг у вироб ничих потребах (вихідні дзві нки за кордон та послуги міжн ародного роумінгу

На підставі назван их висновків та обумовленого акту перевірки відповідаче м винесено податкові повідом лення - рішення:

- від 24.12.2010року №0001831742/1/17-123 про визн ачення позивачу податкового зобов' язання за платежем п одаток на доходи фізичних ос іб в розмірі 25550,76грн, з якого 8516,92 г рн. - основний платіж та 17033,84 шт рафна санкція;

- від 31.12.2010року №0003802342/1 про визна чення позивачу податкового з обов' язання за платежем под аток на прибуток підприємств в розмірі 138 867грн, з якої 92143грн.-о сновний платіж та 46724грн. - штр афна санкція;

- від 31.12.2010року №0005242432/0 про визна чення податкового зобов' яз ання за платежем податок на п рибуток підприємств в розмір і 2720 грн., з якої 1799грн.-основний п латіж та 921грн. - штрафна санк ція;

- від 31.12.2010року №0003812342/1 про визнач ення позивачу податкового зо бов' язання за платежем пода ток на додану вартість в розм ірі 59 918грн., з якої 39945грн.-основн ий платіж та 19973грн.-штрафна сан кція.

1. По - питанню зани ження задекларованих позива чем показників рядка 01.2. декла рації «приріст балансової ва ртості запасів»всього в сумі 7196грн. за 3кв. 2008року, то суд ом встановлено, що на кінец ь 9-місячного звітного період у 2008 року позивачем не включен і до складу валового доходу з алишки по субрахунку 202 «Купів ельні напівфабрикати та комп лектуючі вироби»рахунку 20 «В иробничі запаси»в сумі 7 196 грн . Вказана обставина позиваче м не заперечувалася. В ході розгляду справи представник и позивача пояснили, що не вр аховані в 3 кв. 2008року вище згад ані показники приросту балан сової вартості запасів були враховані при складанні декл арації з податку на прибуток за 2008рік.

Відповідачем назван і обставини не заперечувалис ь.

Відповідно до п. 1 6.4 ст. 16 Закону України «Про опо даткування прибутку підприє мств» платники податку у строки, визначені законом, по дають до податкового органу податкову декларацію про при буток за звітний квартал, роз раховану наростаючим підсум ком з початку звітного фінан сового року.

Відповідно до п . 5.1 ст. 5 Закону України №2181 у разі , якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням стро ків давності, визначених ста ттею 15 цього Закону) платник п одатків самостійно виявляє п омилки у показниках раніше п оданої податкової деклараці ї, такий платник податків має право надати уточнюючий роз рахунок.

Водночас платнику н адано право не подавати уточ нюючого розрахунку, якщо уто чнені показники зазначаютьс я ним у складі податкової декларації за будь-який наст упний податковий період, про тягом якого такі помилки бул и самостійно виявлені.

Аналогічні положенн я передбачені п.2.1 Порядку скл адання декларації з податку на прибуток підприємства, за твердженого наказом ДПА Укра їни від 29.03.2003 р. № 143.

З наведеного слідує, що платник податку може відобр азити доходи не враховані в д екларації за 3кв. 2008року, у скла ді доходів декларації з пода тку на прибуток підприємства за 2008рік.

Обставини щодо врахув ання позивачем занижених пок азників приросту балансово ї вартості запасів при склад анні декларації з податку на прибуток за 2008рік в ході розг ляду справи підтверджено пис ьмовими поясненнями (а.с. 136-137), о боротно - сальдовими відомос тям , деклараціями з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2008 року, 11 місяців 2008 рок у та 2008 рік (а.с. 155-164), які вказують про те, що в наступних звітни х періодах вказана помилка п озивачем самостійно виправл ена.

Отож, суд погоджується з твердженням позивача, що по двійне нарахування податку н а прибуток підприємств на од ин і той самий об' єкт оподат кування суперечить загальни м принципам оподаткування, п ередбаченим Законом «Про сис тему оподаткування», Законом «Про оподаткування прибутку підприємств»та Законом «Про порядок погашення зобов'яза нь платників податків перед бюджетами та державними ціль овими фондами».

Відтак, позивачем без підставно визначено спірним податковим повідомленням -р ішенням податкове зобов' яз ання з податку на прибуток в р озмірі 1799грн. - основний плат іж та 921грн.-штрафної санкції.

2. По - питанню не включення до складу валових доходів бе зповоротної фінансової допо моги у вигляді кредиторської заборгованості по якій мину в термін позовної давності, щ о виникла згідно договору ку півлі-продажу цінних паперів №Т-28/10/93 від 28.10.2002року між позивач ем та продавцем - ТзОВ «То рговий Дім «Профіт», то позив ачем визнаються обставини, щ о розрахунки за викуплений п озивачем вексель в розмірі 161 818 грн. не проведені. Відповід но до п. 2.4 договору купівлі-про дажу цінних паперів №Т-28/10/93 від 28.10.2002року, оплата за придбаний вексель повинна бути здійсне на позивачем в строк до 31.10.2002рок у.

Відповідно до ст. 253 Ци вільного кодексу України пер ебіг строку починається з на ступного дня після відповідн ої календарної дати або наст ання події, з якою пов'язано йо го початок.

Якщо строк встановл ено для вчинення дії, вона мож е бути вчинена до закінчення останнього дня строку (статт я 255 ЦК України).

Позовна давність - це с трок, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК Ук раїни). Загальна позовна давн ість встановлюється тривалі стю у три роки (стаття 257 ЦК Укр аїни).

Перебіг позовної давно сті починається від дня, коли особа довідалася або могла д овідатися про порушення свог о права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК України).

Отож, відлік терміну по зовної давності про стягненн я боргу по вказаній операції розпочався 01.11.2002року, а з враху ванням трирічного терміну по зовної давності, позовна дан ість мала б закінчитись 01.11.2005ро ку.

Проте, в акті перевірки в ід 07.10.2010року на стор. 6 (а.с. 20 том 1) з азначено, що термін позовної давності по названій операц ії сплинув 27.08.2004року у зв' язку з скасуванням державної реє страції ТзОВ «Торговий Дім «Профіт», що не заперечує ться позивачем та його предс тавниками.

Підпунктом 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 За кону України «Про оподаткува ння прибутку підприємств»пе редбачено, що до складу валов ого доходу платника податкі в включаються суми безповор отної фінансової допомоги, о триманої платником податку в звітному періоді, вартості т оварів (робіт, послуг), безопла тно наданих платнику податку в звітному періоді, за винятк ом випадків, коли така безпов оротна фінансова допомога та безоплатні товари (роботи, по слуги) отримуються неприбутк овими організаціями у порядк у, визначеному пунктом 7.11 цьог о Закону, або такі операції зд ійснюються між платником под атку та його відокремленими підрозділами, що не мають ста тусу юридичної особи.

До складу безповорот ної фінансової допомоги відн оситься сума заборгованості платника податку перед іншо ю юридичною чи фізичною особ ою, що залишилася нестягнуто ю після закінчення строку по зовної давності (п. 1.22 ст. 1 Закон у України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Враховуючи наведене , в 3 кв. 2004року у позивача виник обов' язок щодо віднесення д о складу валового доходу наз ваного звітного періоду сум безповоротної фінансової до помоги у вигляді кредиторськ ої заборгованості, по якій ми нув термін позовної давності , що виникла згідно договору к упівлі-продажу цінних папері в №Т-28/10/93 від 28.10.2002року між позива чем та продавцем - ТзОВ «Т орговий Дім «Профіт»в розмір і 161 818 грн.

Відповідно до п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про поря док погашення зобов'язань пл атників податків перед бюдже тами та державними цільовими фондами»№ 2181 (далі по тексту по станови іменовано - Закон №2181), платник податків самостійн о обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у п одатковій декларації.

Податкові декларації подаються за базовий податк овий (звітний) період, що дорів нює календарному кварталу аб о календарному півріччю (у то му числі при сплаті кварталь них або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календар них днів, наступних за останн ім календарним днем звітного (податкового) кварталу (піврі ччя) (абзац «б»підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181).

Отож, граничний термі н подання декларації з подат ку на прибуток підприємств, д о складу якої слід було включ ити доходи він названої вище операції, витік у листопаді 2004року.

Підпунктом 15.1.1. п.15.1. ст. 15 Закону України №2181, було встан овлено, що податковий орган м ає право самостійно визначит и суму податкових зобов'язан ь платника податків у випадк ах, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня , наступного за останнім днем граничного строку подання п одаткової декларації, а у разі, коли така податкова дек ларація була надана пізніше, - за днем її фактичного поданн я. Якщо протягом зазначено го строку податковий орган н е визначає суму податкових з обов'язань, платник податків вважається вільним від тако го податкового зобов'язання .

Відповідачем не навед ено жодних випадків, обумовл ених п.п.15.1.2., п.п. 15.1.3 п. 15.1 названої с татті Закону №2181, за яких відпо відач вправі здійснити визна чення податкового зобов' яз ання пізніше закінчення 1 095 дня, наступного за останнім днем граничного строку пода ння податкової декларації.

Відтак, термін давност і за зобов' язаннями позива ча з названої господарської операції сплинув у листопад і 2007року. Отож з наведеної дати позивач є вільним від зобов' язання за обумовленою операц ією з ТзОВ «Торговий Дім « Профіт». Податкове повідомл ення - рішення про визначенн я позивачу податкового зобов ' язання за обумовленою опер ацією винесено відповідачем 20.10.2010року, тобто зі сплином ст років давності.

Відтак, позивачем б езпідставно визначено спірн им податковим повідомленням -рішенням податкове зобов' язання з податку на прибуток за названою операцією з Тз ОВ «Торговий Дім «Профіт».

3. Стосовно правомірно сті віднесення: послуг міжна родного роумінгу та відрахув ань до пенсійного фонду в роз мірі 7,5 % від вартості таких пос луг до складу валових витрат позивача в розмірі 5205грн.; сум ПДВ на вказані послуги в розм ірі 726грн. до складу податково го кредиту; необхідності утр имання і перерахування до бю джету сум податку на доходи ф ізичних осіб у розмірі 973,29грн. з вартості послуг обумовлен ого мобільного зв' язку; під твердження зв'язку таких пос луг з господарською діяльні стю позивача, то актом переві рки від 07.10.2010року стверджуєть ся, що протягом періоду, який п ідлягав перевірці, позивачем здійснювалися телефонні дзв інки з мобільного телефону з а межі України. В силу того, що господарських операцій з не резидентами не здійснювалос я, господарські відносини з н ерезидентами не проводилися , то відповідач вказує на пору шення п.5.1 пп.5.2.1 п.5.2, абз.2 пп.5.3.1 п.5.3 ст .5 Закону «Про оподаткування п рибутку підприємств», пп.7.4.1 та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Пр о податок на додану вартість », п.1.6 ст.1, п.2.1 ст.2, пп.3.1.3 ст.3, пп.4.2.9 ст.4 , п.7.1 ст.7, пп.8.1.1, пп.8.1.2 ст.8, пп.а) п.1.9.2, пп .а) п.20.2 ст.20, пп.20.3.2 ст.20 Закону «Про податок з доходів фізичних о сіб».

Судом досліджені копії д оговорів з оператором мобіль ного зв' язку, рахунків та пл атіжних документів, які підт верджують витрати позивача н а послуги зв`язку.

Також судом досліджени й наказ від 15.05.2000 р. за № 2-п «Про ко ристування мобільним зв`язко м»про виключно виробниче вик ористання телефонного зв' я зку. Для належного виконання цього наказу всіма працівни ками підприємства була призн ачена відповідальна особа, я ка зобов' язана повідомляти директора про всі факти неви робничого використання теле фонного зв' язку для визначе ння суми коштів, що підлягати муть утриманню із заробітної плати співробітника підприє мства, який порушив наказ. Згі дно наказу відповідальною ос обою підприємства були розро блені та затверджені директо ром умови користування мобіл ьними телефонами, де зазначе но, що мобільні телефони пови нні використовуватися особа ми за списком, затвердженим д иректором підприємства, викл ючно з виробничою метою, а сам е для забезпечення зв`язку з п окупцями, постачальниками, а дміністрацією, іншими праців никами підприємства, іншими особами, якщо це зумовлено по требами підприємства. Умовам и користування мобільними те лефонами забороняється їх ви користання для особистих пот реб. Директором підприємства був затверджений список пра цівників, яким видавалися мо більні телефони. Працівники ТОВ «ІТ-Комп`ютер»ознайомлен і з умовами користування моб ільними телефонами під розпи с.

Позивач не заперечув ав відсутність експортних чи імпортних операцій.

Проте, обґрунтовуючи не обхідність спілкування з нер езидентами (в межах здійснюв аної позивачем господарсько ї діяльності), надав суду угод у про участь в партнерській м ережі Oracle та розповсюдженні ві д 19.06.2008року та партнерську угод у з продажу та обслуговуванн я Hewlett-Packard Europe BV від 25.01.2006 року.

Судом встановлено, що ук ладення такої партнерської у годи відповідає видам господ арської діяльності, що здійс нюються позивачем відповідн о до довідки з Єдиного держав ного реєстру підприємств та організацій №308385 (а.с 101 т. 1).

Отож, вказані договори суд вважає належним доказом необхідності здійснення поз ивачем телефонних дзвінків за межі України в ході госпо дарської діяльності такого п озивача.

Відтак, висновки акту п еревірки про завищення позив ачем валових витрат в розмір і 5205грн. та завищення сум подат кового кредиту на 726грн., необх ідності утримання і перераху вання до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб у роз мірі 973,29грн. по операціям з при дбання позивачем вартості п ослуг міжнародного роумінгу є такими, що не ґрунтуються на нормах податкового законода вства України.

4. Стосовно завищення п озивачем валових витрат в ро змірі 196300грн. та сум податковог о кредиту в розмірі 39260грн по о перації з придбання позиваче м вартості антивірусного про грамного забезпечення у ТОВ «Торгопт-Сервіс», то відпові дно до даних обумовленого ак ту перевірки, пояснень предс тавників позивача позивачем формувались валові витрати та податковий кредит за назв аною операцією.

За твердженням відпо відача, викладеним у акті пер евірки, кошти сплачені за ант ивірусне програмне забезпеч ення СА «Threat Manager»Товариству з об меженою відповідальністю»« Торгопт-Сервіс»позивач пере раховував без мети реального настання правових наслідків , з метою заниження об' єкта о податкування, несплати подат ків. Такий висновок відповід ач зробив, ґрунтуючись на дан их службової записки УПМ ДПА в Рівненській області де вка зано, що 14.11.2008р. була порушена кр имінальна справа №70/107-08 по факт у фіктивного підприємництва ТОВ «Торгопт-Сервіс»(код ЄДР ПОУ 35921371) за ознаками складу, пер едбаченого ч.2 ст.205 КК України. Внаслідок цього відповідаче м виключена зі складу валови х витрат вартість такого про грамного забезпечення в сумі 196 300 грн. та виключена зі складу податкового кредиту сума ПД В 39 200 грн.

Судом досліджені доку менти, які позивач надав в обґ рунтування позову, а саме: вид аткову накладну №4-1911 від 19.11.2008р., п одаткову накладну від 19.11.2008р. №4 -1911.

Також судом досліджені документи, які свідчать про п родаж з націнкою придбаного антивірусного програмного з абезпечення СА Manager»Відокремл еному підрозділу Рівненська АЕС НАЕК «Енергоатом». Таком у продажу передувала участь позивача в тендерній процеду рі, за результатами якої ріше нням тендерного комітету поз ивач визнаний переможцем тор гів. Довіреністю від 19.11.2008р. сер ії ЯОШ №770104/884 підтверджується ф акт передачі програмного заб езпечення покупцю - ВП Рівне нська АЕС.

Стосовно ж доводів ві дповідача про нікчемність ук ладеного позивачем усного до говору на поставку програмно го забезпечення ТОВ «Торгопт -Сервіс», то відповідно до ч. 2 с т. 215 ЦК України, нікчемним пра вочином є правочин, якщо його недійсність встановлена зак оном.

Стаття 234 ЦК України ви значає, що правочин, який вчин ено без наміру створення пра вових наслідків, які обумовл ювалися цим правочином є фік тивним правочином, який може бути визнаний судом недійсн им. Фіктивний правочин харак теризується тим, що сторони в чиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь , що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочи ну сторони мають інші цілі, ні ж ті, що передбачені правочин ом. Причому такі цілі можут ь бути протизаконними. Отже, правочин, який вчинено без на міру створення правових насл ідків, які обумовлювалися ци м правочином законом не виз нано нікчемним, такий право чин є оспорюваним і його неді йсність може бути встановлен а лише судом.

Враховуючи наведене, обставини щодо вчинення юри дичними особами фіктивного правочину, тобто правочину л ише для виду без фактичного й ого виконання є підставою дл я звернення до суду про визна ння такого правочину недійсн ими. Закон такі правочини не в изнає нікчемними. На момент р озгляду даного спору, судом н е прийнято рішень про визнан ня недійсним правочину пози вача з ТОВ «Торгопт-Сервіс»а бо первинних документів, що с кладені за участю названих с торін, у яких відображені сто ронами вчинені правочини.

Що ж до тверджень відп овідача, про те, що правочин п озивача з ТОВ «Торгопт-Серві с»порушує публічний порядок та направлений на незаконн е заволодіння майном держа ви у вигляді несплати податк у на прибуток та податку на до дану вартість, внаслідок без підставного формування пода ткового кредиту та валових в итрат на підставі правочину , що відображений у первинни х документах (видатковій нак ладній, податковій накладній , платіжному документі) склад ених ТОВ «Торгопт-Сервіс», то такий висновок може мати міс це лише при встановленні обс тавин щодо наявності вини т а умислу у платника податку н а незаконне заволодіння майн ом держави.

Вина та умисел на зав олодіння майном держави юрид ичних осіб у вчиненні таких д іянь може бути доведена не ін акше, як через встановлення о бвинувальним вироком суду об ставин щодо наявності вини т а названого умислу у фізични х осіб, котрі діяли, як уповнов ажені особи від імені назва них вище юридичних осіб. Згід но ст. 62 Конституції України, о соба вважається невинуватою у вчиненні діяння яке містит ь ознаки злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвин увальним вироком суду. При ць ому, вина особи не може ґрунту ватися на припущеннях. Усі су мніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її кори сть.

З матеріалів справи т а акту перевірки позивача вб ачається, що підставою для ви несення спірних податкових п овідомлень - рішень не були обвинувальні вироки судів щ одо наявності вини, умислу (н аправленого на незаконне зав олодіння майном держави) у ді ях фізичних осіб, котрі діяли , як уповноважені особи від і мені названих вище юридични х осіб.

Крім того, в ході судов ого розгляду справи свідок ОСОБА_7, директор ТОВ «Торго пт-Сервіс»показав, що очолюв ане ним підприємство дійсно продало програмне забезпече ння СА eat Manager»позивачу в кінці 20 08 року та передало ключі для в икористання програми в елект ронній формі.

Таким чином, актом пер евірки, як документом, на підс таві якого прийнято спірні р ішення, не підтверджуються о бставини щодо нікчемності на званих відповідачем угод та відповідно не підтверджують ся обставини щодо завищення позивачем валових витрат т а податкового кредиту по опе раціях позивача з ТОВ «Торго пт-Сервіс».

Судом встановлено, ф акт придбання програмного за безпечення з оформленням нал ежними документальними дока зами та реалізацію його поку пцю з відповідною націнкою. А кт перевірки не містить покл икання відповідача на неспла ту податків по цій операції ч и не включення позивачем до з вітних податкових деклараці й показників зазначеної опер ації.

Документальні докази свідчать про те, що придбаний товар позивач використав у м ежах господарської діяльнос ті в оподатковуваних операці ях.

Суд вважає не підтверд женими покликання відповіда ча на порушення позивачем пп . 5.2.1 п.5.2 та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону Укра їни «Про оподаткування прибу тку підприємств», пп.7.4.1, п.7.4 ст.7 З акону України «Про податок н а додану вартість».

За пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону Укр аїни «Про оподаткування приб утку підприємств»передбаче но, що до складу валових витра т включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахован их) протягом звітного період у у зв'язку з підготовкою, орга нізацією, веденням виробницт ва, продажем продукції (робіт , послуг) і охороною праці, у то му числі витрати з придбання електричної енергії (включа ючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунк тами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст. 5 За кону «Про оподаткування приб утку підприємств»встановле но, що не належать до складу ва лових витрат будь-які витрат и, не підтверджені відповідн ими розрахунковими, платіжни ми та іншими документами, обо в'язковість ведення і зберіг ання яких передбачено правил ами ведення податкового облі ку.

Документи, якими оформлюва вся факт отримання програмно го забезпечення, містять всі обов'язкові реквізити, що пер едбачені для оформлення перв инних документів. Крім того, ц і документи не були визнані н едійсними у встановленому чи нним законодавством порядку .

Нормою пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закон у «Про податок на додану варт ість»передбачено, що податко вий кредит звітного періоду визначається виходячи із дог овірної вартості товарів, та складається із сум податків , нарахованих (сплачених) плат ником податку протягом таког о звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовлення м товарів та послуг з метою їх подальшого використання в о податковуваних операціях у м ежах господарської діяльнос ті платника податку.

Підпункт 7.4.5 п.7.4 ст.7 заборо няє включення до складу пода ткового кредиту суми сплачен ого (нарахованого) податку у з в'язку з придбанням товарів, я кі не підтверджені податкови ми накладними чи митними дек лараціями.

Про відсутність податкови х накладних чи заповнення їх з порушенням встановленого порядку відповідач в акті пе ревірки не зазначає.

Таким чином суд встано вив, що придбане програмне за безпечення використане у гос подарській діяльності позив ача, в оподатковуваних ПДВ оп ераціях, наявні належним чин ом заповнені прибуткові та п одаткові накладні, що виписа ні на придбання та продаж.

Податковий орган підда є сумніву реальність операці ї, проте не зазначає, що постач альник програмного забезпеч ення ТОВ «Торгопт-Сервіс»не сплатив податків з господарс ької операції по продажу поз ивачу програмного забезпече ння.

На момент здійснення оп ерації з поставки антивірусн ого програмного забезпеченн я ТОВ «Торгопт-Сервіс» мав ци вільну правоздатність, держа вну реєстрацію, реєстрацію в податкових органах та не був позбавлений права укладати будь-які угоди відповідно до чинного законодавства Украї ни. Всупереч Конституції под аткова служба, по суті, встано вила солідарну відповідальн ість за сплату податків. Жодн им законодавчим актом не пер едбачено, що право одного пла тника на відображення валови х витрат та податковий креди т по ПДВ має залежати від спла ти податків іншими особами.

Для застосування санкц ій, передбачених частиною пе ршою статті 208 Господарського кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладе ння угоди з метою, яка завідом о суперечить інтересам держа ви і суспільства. Наявність у мислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходя чи з обставин справи, усвідом лювали або повинні були усві домлювати протиправність вч инення зобов'язання і супере чність його мети інтересам д ержави та суспільства і праг нули або свідомо допускали н астання протиправних наслід ків.

Умисел юридичної осо би в даному випадку визначає ться умислом тієї особи, що ук ладала угоду, на підставі яко ї виникло таке зобов'язання. У мисел особи встановлюється н е інакше, як за вироком суду.

Станом на дату розгляд у справи, судом не постановле но вироку суду щодо наявност і умислу у посадових осіб ТОВ «Торгопт-Сервіс»або у позив ача на укладення угоди по про дажу програмного забезпечен ня з метою, яка завідомо супер ечить інтересам держави і су спільства.

Отже, відповідачем не доведено, що спірні господар ські зобов'язання вчинені по зивачем саме з метою, заздале гідь суперечною інтересам де ржави та суспільства, а не з бу дь-якою іншою метою.

Наявними в справі доказ ами підтверджуються обстави ни щодо товарності (фактично го виконання) господарської операції з придбання позивач ем вартості антивірусного пр ограмного забезпечення у ТОВ «Торгопт-Сервіс».

Відтак, суд вважає без підставними доводи відпові дача, відображені в акті пере вірки, стосовно завищення по зивачем валових витрат в роз мірі 196300грн. та сум податкового кредиту в розмірі 39260грн по оп ерації з придбання позивачем вартості антивірусного прог рамного забезпечення у ТОВ « Торгопт-Сервіс».

5. Стосовно твердже нь відповідача, викладених у вищезгаданому акті перевір ки (на підставі якого винесен о спірні рішення) щодо необхі дності виключення із валови х витрат 11 924грн. сум попереднь ої оплати постачальникам (ра х.631) та різним кредиторам (раху нок 685), які станом на 01.07.2007року рахуються в дебіторській заборгованості щодо якої ми нув термін позовної давності , то судом встановлено таке.

Актом перевірки с тверджується і позивачем не заперечується те, що в бухгал терському обліку числяться с уми дебіторської заборгован ості підприємств: «ДХ-Студія », яка виникла 05.12.2001р. на суму 87,14гр н., «Рівнебудресурси», яка вин икла 06.06.2002р. на суму 1180,07грн., «Кваз ар-Мікро», яка виникла 08.11.2002р., «К вазар-Мікро-Захід», яка виник ла 10.09.2002р. в сумі 3834,62. Також у склад і дебіторської заборгованос ті числилася заборгованість по сплачених коштах до Тенде рної палати в сумі 900 грн., до Це нтру тендерних процедур в су мі 4 380грн. та до Фінуправління Г енштабу в сумі 424,38грн.

Акт перевірки від 07.10.2 010р. №1567/23-100/30208018, на підставі якого в инесено спірне податкове пов ідомлення-рішення №0003802342/1 від 31.1 2.2010р., не містить посилання на п ервинні або інші документи, я кі зафіксовані в податковому обліку, що підтверджують ная вність фактів стосовно відн есення наведених сум дебітор ської заборгованості до скла ду валових витрат у звітних п еріодах її виникнення. В акті перевірки відсутнє посиланн я на проведений аналіз валов их витрат усіх попередніх ро ків, починаючи з 1999 року. Дебіто рська заборгованість за това ри (роботи, послуги) виникла у позивача в періодах, які не пі длягали даній перевірці.

Як слідує з акта перевірки, відповідач не досліджував ко ли саме минув термін позовно ї давності з вищевказаними к онтрагентами.

З огляду на цю обстави ну та з огляду на посилання по зивача щодо закінчення переб ігу терміну позовної давност і, судом витребовувалися в су довому засіданні від позива ча відомості з покликанням н а первинні або інші документ и, що підтверджують обставин и сплати відповідних сум, вкл ючення (невключення) їх до скл аду валових витрат, та тих, що підтверджують закінчення пе ребігу терміну позовної давн ості.

Позивачем на вимогу суду такі документи надані. Т ак, листом ТОВ «ДХ-Студія»за № 012-11 підтверджено, що заборгова ність, яка виникла 05.12.2001р. на сум у 87,14грн., списана більше шести років назад. Договір з АТЗТ «Р івнебудресурси»від 03.04.2000р. на о ренду телефонного номера сві дчить про те, що його дія закін чилася 31.12.2003 року, тому суд роби ть висновок про те, що заборго ваність є безнадійною, по які й минув термін позовної давн ості сім років назад. Аналогі чні висновки можна зробити і щодо заборгованості СП «Ква зар-Мікро ІВМ»з огляду на те, щ о контрактом від 19.11.1999р. поставк а обладнання мала відбутися протягом 90-денного терміну з д ати оплати. Як свідчать дані б ухгалтерського обліку позив ача дебіторська заборговані сть в сумі 1 117,68грн. обліковувал ася станом на 01.01.2000р. Тобто на мо мент перевірки вона є безнад ійною. Дебіторська заборгова ність підприємства «Квазар-М ікро Захід»також є безнадійн ою, оскільки термін дії догов ору від 20.12.1999року на поставку ко мплектуючих закінчився 31.08.2000р оку.

Розшифровки податко вого обліку позивача щодо фо рмування показників валових витрат Декларацій з податку на прибуток за 2006 та 2007 рік свід чать про те, що до валових витр ат кошти, сплачені у зв' язку з участю позивача у тендерах на користь Тендерної палати , Центру тендерних процедур т а Фінуправлінню Генштабу, до валових витрат не відносили ся. Тому виключення цих сум з в алових витрат суд вважає без підставним.

Відповідно до п. 1.7, п. 2.3.2., п 2.3.4 Порядку оформлення резул ьтатів невиїзних документал ьних, виїзних планових та поз апланових перевірок з питань дотримання податкового, вал ютного та іншого законодавст ва (затв. наказом Державної по даткової адміністрації Укра їни від 10 серпня 2005 р. N 327, зареєст . в Міністерстві юстиції Укра їни 25 серпня 2005 р. за N 925/11205), факти в иявлених порушень податково го, валютного та іншого закон одавства викладаються в акті невиїзної документальної, в иїзної планової чи позаплано вої перевірок чітко, об'єкт ивно та в повній мірі, із посил анням на первинні або інші до кументи, які зафіксовані в бу хгалтерському та податковом у обліку, що підтверджують на явність зазначених фактів. П ри цьому, за кожним відображе ним в акті фактом порушення п одаткового законодавства, н еобхідно зазначити первинни й документ, на підставі якого вчинено записи у податковом у та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію раху нків операцій), та інші докази , що достовірно підтверджуют ь наявність факту порушення. Не допускається відображенн я в акті перевірки необґрунт ованих даних, а також суб'єкти вних припущень перевіряючим и, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висн овків щодо дій посадових осі б суб'єкта господарювання.

Наявними та зібраними доказами в матеріалах справ и не надається за можливе під твердити правомірність твер джень відповідача та осіб, що провели перевірку.

Статтями 256, 257 і 258 Цивіль ного кодексу України встанов лено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа мож е звернутися до суду з вимого ю про захист свого цивільног о права або інтересу. Загальн а позовна давність встановлю ється тривалістю у три роки. В ідповідно до положень частин першої, п'ятої статі 261 зазначе ного Кодексу перебіг позовно ї давності починається від д ня, коли особа довідалася або могла довідатися про поруше ння свого права або про особу , яка його порушила.

За зобов'язаннями з виз наченим строком виконання пе ребіг позовної давності почи нається зі спливом строку ви конання.

За зобов'язаннями, стр ок виконання яких не визначе но або визначено моментом ви моги, перебіг позовної давно сті починається від дня, коли у кредитора виникає право пр ед'явити вимогу про виконанн я зобов'язання. Якщо боржнико ві надається пільговий строк для виконання такої вимоги, п еребіг позовної давності поч инається зі спливом цього ст року.

Частиною другою статт і 530 Цивільного кодексу Україн и встановлено, що якщо строк (т ермін) виконання боржником о бов'язку не встановлений або визначений моментом пред'яв лення вимоги, кредитор має пр аво вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повин ен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пре д'явлення вимоги, якщо обов'яз ок негайного виконання не ви пливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто, якщо строк не вка зано чи визначено моментом п ред'явлення вимоги - боржнику надається семиденний строк для виконання зобов'язання в ід дня пред'явлення вимоги, як що обов'язок негайного викон ання не випливає із договорі в чи актів цивільного законо давства.

Суд вважає, що позивач , врахувавши в бухгалтерсько му обліку заборгованість пер елічених в акті перевірки пі дприємств-дебіторів, знав пр о порушення свого права, знав осіб, які його порушили. З огл яду на документальні докази, які містяться в матеріалах с прави суд вважає пропущеним термін позовної давності по дебіторській заборгованост і підприємств «ДХ-Студія», як а виникла 05.12.2001р., «Рівнебудресу рси», яка виникла 06.06.2002р., «Кваза р-Мікро ІВМ», яка виникла у 1999 р оці, «Квазар-Мікро-Захід», яка виникла 10.09.2002р.

Відповідачем в акті пе ревірки не доведено належни ми доказами обставини щодо п равомірності прийняття спір ного рішення в частині визна чення позивачу податкового зобов' язання по податку на прибуток в цій частині.

Підпунктом 15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону «Про порядок погашен ня зобов'язань платників под атків перед бюджетами та дер жавними цільовими фондами», чинним на момент прийняття р ішення, передбачено, що подат ковий орган має право самост ійно визначити суму податков их зобов'язань платника пода тків у випадках, визначених ц им Законом, не пізніше закінч ення 1095 дня, наступного за оста ннім днем граничного строку подання податкової декларац ії, а у разі, коли така податко ва декларація була надана пі зніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазна ченого строку податковий орг ан не визначає суму податков их зобов'язань, платник подат ків вважається вільним від т акого податкового зобов'язан ня.

З огляду на обумовлен е судом вважає, що відповідач безпідставно спірним рішен ням визначив позивачу подат кове зобов' язання з податку на прибуток за обумовленими операціями у зв' язку із сп лином строків давності обум овлених підпунктом 15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону «Про порядок погашен ня зобов'язань платників под атків перед бюджетами та дер жавними цільовими фондами».

6. Судом встановлено, що у відповідності до Протокол у загальних зборів учасників ТОВ «ІТ- Комп' ютер»від 15.01.2005р. для використання в господар ській діяльності з метою ефе ктивного використання робоч ого часу позивачем укладено договори з фізичною особою - ОСОБА_3, який відповідно до матеріалів справи є директо ром підприємства позивача. З азначені договори від 15.01.2005р. т а від 30.03.2008р. укладено в простій письмовій формі. Договір та а кт прийому-передачі від 15.01.2005р. свідчить про передачу позива чу в користування автомобіля марки Subaru Impreza WRX, державний номер НОМЕР_2. Договір та акт при йому-передачі від 30.03.2008р. свідчи ть про передачу позивачу в ко ристування автомобіля марки Infiniti M35x, державний номер НОМЕР _3. Предметом вказаних догов орів є користування автомобі лем, який належить фізичній о собі.

З обумовлених договорі в вбачаться, що вони за своєю правовою природою є договор ами найму транспортного засо бу у фізичної особи, оскільки ст. 798 Цивільного Кодексу Укра їни передбачає, що предметом договору найму транспортног о засобу можуть бути повітря ні, морські, річкові судна, а т акож наземні самохідні транс портні засоби тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 799 ЦК України договір найму транс портного засобу за участю фі зичної особи підлягає нотарі альному посвідченню.

Стаття 220 Цивільного Код ексу України передбачає пра вові наслідки недодержання в имоги закону про нотаріальне посвідчення договору, а зокр ема у разі недодержання стор онами вимоги закону про нота ріальне посвідчення договор у такий договір є нікчемним.

Разом з тим, акт переві рки не містить твердження пр о те, що позивач відносив до с кладу валових витрат і до скл аду податкового кредиту з ПД В вартість пального, викорис таного для експлуатації авто мобілів по правочину, що є ні кчемним, тобто недійсним в си лу закону.

В судовому засіданні позивач підтвердив, що компе нсацію за використання автом обілів їх власнику не сплачу вав і не відносив до складу ва лових витрат і до складу пода ткового кредиту з ПДВ вартіс ть пального.

Актом перевірки ствер джується, що оскільки догові р користування автомобілем н отаріально не посвідчений, т о бензин використаний не під приємством, а фізичною особо ю, яка керувала автомобілем, х оча жодних доказів використа ння автомобіля фізичною особ ою у власних цілях відповіда ч в акті перевірки не навів.

Судом досліджені подо рожні листи службового легко вого автомобіля, типова форм а яких затверджена наказом Д ержкомстату України від 17.02.1998р . №74. Вказані подорожні листи с відчать про службове викорис тання позивачем окремого лег кового автомобіля, прийнятог о в користування. Тобто саме п озивач використовував бензи н на легкові автомобілі для в едення господарської діяльн ості.

Суд погоджується з поз ивачем стосовно того, що бенз ин використовувався юридичн ою, а не фізичною особою, тому неправомірним і безпідставн им є включення вартості вико ристаного бензину до сукупно го оподатковуваного доходу ф ізичної особи з донарахуванн ям податку на доходи фізични х осіб та штрафу.

7. Судом досліджений Дог овір з Приватбанком від 26 вере сня 2006 р. №175, який регулює віднос ини між підприємством та бан ком в частині відкриття карт кових рахунків на користь фі зичних осіб для виплати з аробітної плати та інших вид ів виплат, розрахунково-к асового обслуговування при в идачі заробітної плати та ін ших видів виплат, передбачен их чинним законодавством Укр аїни, працівникам підприємст ва з використанням платіжних карт Міжнародних Платіжних систем.

Згідно з Угодами про н адання позики №ІТ-Р/08 від 31.03.2008р. та №ІТ-Р/09 від 10.12.2009р. позивач над ав позики працівникам підпри ємства ОСОБА_3 та ОСОБА_2 під зобов' язання поверне ння отриманих сум. Плату за ро зрахунково-касове обслугову вання відповідач визнає дохо дом фізичних осіб з відповід ним оподаткуванням як додатк ового блага працівників.

З таки твердженням суд не погоджується з огляду на т аке. Відповідно до пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до скл аду загального місячного опо датковуваного доходу включа ється дохід, отриманий платн иком податку від його працед авця як додаткове благо.

За визначенням, навед еним у п. 1.1 ст. 1 названого Закон у, додаткові блага - це кошти, м атеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види д оходу, що виплачуються (надаю ться) платнику податку його п рацедавцем (самозайнятою осо бою), якщо такий дохід не є зар обітною платою чи виплатою, в ідшкодуванням чи компенсаці єю за цивільно-правовими уго дами, укладеними з таким плат ником податку.

Таким чином, як додатко ві блага мають розглядатися виплати, які мають пільговий характер, містять істотний о собистий елемент та надання яких особі не пов'язане з вико нуваною ним працею, а проводи ться на будь-якій іншій підст аві.

З врахуванням вказани х норм закону суд вважає, що сп лату банку коштів за обслуго вування пластикових карток (за якими відповідно до уклад еного договору також здійсню валась виплата заробітної пл ати) помилково розцінено под атковим органом як додаткове благо, оскільки воно не має оз нак визначеного законом дода ткового блага фізичної особи , а тому не є об'єктом оподатку вання.

На підставі наведеног о, суд приходить до висновку п ро відсутність підстав для в изначення позивачу податков ого зобов'язання з податку з д оходів фізичних осіб та заст осування штрафних (фінансови х) санкцій в оскаржуваній час тині.

Враховуючи все обумов лене вище разом, суд вважає, щ о оскаржувані податкові пові домлення-рішення не можна вв ажати законними. Відтак, адмі ністративний позов підлягає до задоволення в повному обс язі.

Судові витрати по сп раві згідно ч.1 ст.94 КАС України стягуються на користь позив ача з Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Код ексу адміністративного судо чинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повн істю.

Скасувати податкові повід омлення-рішення від 24.12.2010 року № 0001831742/1/17-123, від 31.12.2010 року № 0003802342/1, від 31.12 .2010 року № 0003812342/1, від 31.12.2010 року № 0005242432 /0.

Присудити на користь позив ача ТзОВ "ІТ-Комп"ютер" із Д ержавного бюджету України су довий збір у розмірі 3,40грн.

Постанова суду першої інс танції набирає законної сили після закінчення строку под ання апеляційної скарги, якщ о таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не с касовано, набирає законної с или після повернення апеляці йної скарги, відмови у відкри тті апеляційного провадженн я або набрання законної сили рішенням за наслідками апел яційного провадження.

Апеляційна скарга подаєть ся до Житомирського апеляцій ного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасн о надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апел яційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на поста нову суду першої інстанції п одається протягом десяти дні в з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні ап еляційна скарга подається пр отягом десяти днів з дня отри мання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повно важень у випадках та порядку , передбачених частиною четв ертою статті 167 КАС України, бу ло повідомлено про можливіст ь отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеля ційне оскарження постанови с уду обчислюється з наступног о дня після закінчення п'ятид енного строку з моменту отри мання суб'єктом владних повн оважень повідомлення про мож ливість отримання копії пост анови суду.

Суддя Шевчук С.М.