Рішення

від 22.05.2008 по справі 4/29/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/29/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "22" травня 2008 р.                                                 Справа №  4/29/08

Позивач: Акціонерне товариство відкритого типу “Гілєя”,

55204, вул. Бульвар Миру, 4, м. Первомайськ,  Миколаївська область

Відповідач:          Фермерське господарство “Віват - V”,

55245, вул. Набережна, 54, с. Тарасівка, Первомайський район Миколаївська обл.

про стягнення  62171,78 грн., наданих на умовах товарного кредиту

Суддя  Смородінова О. Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивачів: Письменський Г.П., довіреність 6619 від 11.07.2007р.

Від відповідача: Герман А.С., довіреність 85 від 06.05.08р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом (заява про уточнення позовних вимог від 09.04.08р.) стягнути з відповідача 6217 грн. 78 коп. вартості ТМЦ.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі накладних, довіреностей та норм ст.. 193 Господарського кодексу України, ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідач у відзиві на позов просе відмовити позивачу в задоволені позову, мотивуючи тим, що правовідносини між сторонами з приводу поставки ТМЦ за накладними виникли на підставі договору №301/св від 19.04.06р., про що зазначено в накладних.

В судовому засіданні 08.05.08р. було оголошено перерву до 22.05.08р. В означений час суд на підставі ст. 85 ГПК України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до накладних :

№837 від 20.04.06р. на суму 26250 грн.; (цукор песок)

№228 від 21.04.06р. на суму 16152,50 грн.; (дизельне пальне)

№297 від 03.05.06р. на суму 2970,00 грн.; (насіння цукрового буряку)

№299 від 03.05.06р. на суму 7210,80 грн.; (гербецид)

№298 від 03.05.06р. на суму  6663,60грн.; (добрива)

№334 від 05.05.06р. на суму 2880,00 грн.; (насіння цукру буряку)

у квітні –травні 2006 року позивачем було здійснено поставку відповідачу товарно –матеріальних цінностей на загальну суму 62126,90 грн.

Слід зазначити, що вищеперелічені накладні (крім накладної  №228 від 21.04.06р.) мають запис з посиланням на договір №302/СВ. Накладна №837 від 20.04.06р. –має іншу підставу –договір  № 237/св –(301/св).

Всього шість накладних.

Позивач надав пояснення суду, що договір №302/СВ з відповідачем укладався, але ніяких господарських операцій по ньому не було, проведено. Господарські операції по даному договору не проводились в зв'язку з тим, що сторони домовились не нараховувати за надані товарно-матеріальні цінності відсотки за користування товарним кредитом і здійснювати поставки лише за накладними. Бухгалтерія помилково вказала в накладних, як підставою отримання товарно-матеріальних цінностей даний договір.  

Отже, позивач наполягає на тому, що підстава складання вказаних накладних - це усна угода між сторонами.

Відповідач, навпаки, зазначає, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №301/СВ від 19.04.06р. про що зазначено в накладних.

Суд оглянув в судовому засіданні оригінали договорів №302/СВ та №301/СВ  від 19.04.06р. З тексту яких вбачається, що договір №302/СВ взагалі стосується іншого предмету спору, договір №301/СВ по-перше, має виправлення в нумерації, по-друге, предметом даного договору виступає передача у власність коренеплодів цукрових буряків. Отже, накладні (крім накладної №837 від 20.04.06р.) по-перше, не містять вказівки на договір №301/св від 19.04.06р., по-друге, мають записи про інший переданий  товар, та є довіреності про право уповноваженої особи одержати цей товар. Предмет, ціна та кількість товару чітко визначені в накладних.

Відповідно до п. 2  Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей (затвердженої  Міністерством фінансів України №99 від 16.05.96р. та зареєстрованої у МЮ України 1969 за №293/1318 ) сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Факт поставки та одержання товару посвідчується накладними, відповідними довіреностями та не оспорюється відповідачем.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, обов'язок доведення факту неодержання  товару та відсутності заборгованості на пред'явлену суму боргу покладається саме на відповідача. А оскільки, відповідач такі докази не надав, то суд вважає законними вимоги позивача.

За правилами ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

З вищеперечислених фактів вбачається, наявність між сторонами усної домовленості щодо предмету поставленого товару, за який відповідно до існуючих норм права повинен бути здійснений розрахунок особою що одержала товар.

Додатково слід звернути увагу на те, що позивачем в позові не заявлено вимог щодо стягнення будь-яких штрафних санкцій (зокрема-пені, штрафу), що також є елементом усної угоди.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом частини 3 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать, що позивач листом за №43 від 11.01.08 року звернувся до відповідача з вимогою, посилаючись на норми ст. 530 Цивільного кодексу України, сплатити борг в розмірі 62171,78 грн. Докази направлення цієї вимоги боржнику представлені суду та не спростовані відповідачем.

Відповідь на вимогу відповідачем залишена поза увагою. Отже, зазначене цілком обґрунтовано змусило позивача звернутися з відповідним позовом до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Однак, слід зазначити про позивачем невірно вказано в позові суму накладної № 298 від 03.05.06р. Фактично сума поставленого товару складає в розмірі 6663,60 грн. а не 6708,48 грн.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Фермерського господарства «Віват -V»( 55204, вул. Бульвар Миру, 4, м. Первомайськ,  Миколаївська область, код ЄДРПОУ 33224320) на користь Акціонерного товариства відкритого типу «Гілєя»( 55204, вул. Бульвар Миру, 4, м. Первомайськ,  Миколаївська область, код ЄДРПОУ 00372173) 62126,90 грн. боргу за накладними, 621 грн. 27 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В іншій частині позову відмовити.

          Наказ видати після набрання рішення законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня його підписання.

                    Рішення підписано

   Суддя