Постанова

від 14.08.2008 по справі 4/29/08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/29/08

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"14" серпня 2008 р.Справа № 4/29/08

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Лавренюк О.Т.

суддів Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.

при секретарі судового засідання:  Волощук О.О.

за участю представників сторін:

від позивача:  не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином

від відповідача: не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Фермерського господарства „Віват-V” (далі по тексту - ФГ „Віват-V”)

на рішення господарського суду Миколаївської області від 22.05.2008 р

по справі № 4/29/08

за позовом Акціонерного товариства відкритого типу „Гілєя” (далі по тексту - АТВТ “Гілєя”)

до ФГ „Віват-V”

про стягнення 62 171,78 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

11.02.2008 р. позивач, АТВТ „Гілєя” звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до ФГ „Віват-V” про стягнення 62 171,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог АТВТ „Гілєя” вказує, що в квітні 2006 року АТВТ „Гілєя” було здійснено поставку ФГ „Віват-V” товаро-матеріальних цінностей на суму 62 171,28 грн.

За отримані ТМЦ відповідач не розрахувався. 11.01.2008 р. відповідачу було направлено лист з пропозицією розрахуватися за одержані ТМЦ, однак і після цього відповідач свої зобов'язання не виконав, що зумовило звернення позивача до суду.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.05.2008 р. по справі № 4/29/08 (суддя Смородінова О.Г.) позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 62 126,90 грн. боргу, витрати по сплаті держмита та ІТЗ судового процесу.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд першої інстанції вказав, що відповідно до наданих накладних позивачем було здійснено поставку відповідачу товаро-матеріальних цінностей на вказану суму, що доведено матеріалами справи і вимоги позивача законні.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ФГ „Віват-V” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, в задоволені позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує, що правовідносини між сторонами з приводу поставки ТМЦ за наданими накладними виникли на підставі договору № 301/св від 19.04.2006 р.

Згідно з умовами даного договору сторони домовилися про співробітництво з метою виробництва цукрових буряків, пунктом 2.11 якого передбачено поставку ТМЦ. Тобто, правовідносини виникли з договору, а не з накладних, які є первинним документом бухгалтерського обліку, які можуть свідчити про факт постачання товару і не можуть бути підставою виникнення зобов'язань по оплаті товару.

Поставлене позивачем насіння цукрового буряка було посіяно, але посіви не зійшли, що є форс-мажорними обставинами.

АТВТ «Гілєя»відзив на апеляційну скаргу не надало, в судовому засіданні представник позивача просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

12.08.2008 р. в судовому засіданні по даній справі було оголошено перерву для прийняття постанови до 14.08.2008 р. о 11:00.

14.08.2008 р. в судове засідання по справі № 4/29/08 представники сторін не з'явилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.

Вислухавши представників сторін, перевіривши та дослідивши матеріали справи, судова колегія  встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до ФГ „Віват-V” про стягнення заборгованості за накладними № 837 від 20.04.2006 р. на суму 26 250,00 грн., № 228 від 21.04.2006 р. на суму 16 152, 50 грн., № 297 від 03.05.2006 р. на суму 2970,00 грн., № 299 від 03.05.2006 р. на суму 7210,80 грн., № 298 від 03.05.2006 р. на суму 6663,60 грн., № 334 від 05.05.2006 р. на суму 2880,00 грн., відповідно до яких Позивачем поставлено відповідачу  товаро-матеріальні цінності (цукор-пісок, дизельне паливо, насіння цукрового буряку, добрива, гербіциди) на загальну суму 62 126,90 грн.

З наданих позивачем копій накладних та оригіналів накладних, оглянутих в судовому засіданні, вбачається що вказані накладні (крім накладної № 228 від 21.04.2006 р.) мають запис з посиланням на договір № 302/св. Накладна № 837 від 20.04.2006 р. має іншу підставу – договір  № 237/св (301/св).

З наданого судовій колегії оригіналу Договору № 302/св від 20.04.2006 р. вбачається, що предметом вказаного договору є технічна переробка коренеплодів цукрових буряків. Поставка товаро-матеріальних цінностей по  вказаному договору не передбачена, отже посилання в накладних на договір   № 302/св не може бути доказом поставки товаро-матеріальних цінностей згідно з вказаним договором.

Оригінал Договору № 301/св від 19.04.2006 р. має виправлення в нумерації, ніяким чином не завірене, предметом договору є вирощування та постачання цукрових буряків. Пунктом 2.11 вказаного договору передбачено поставка ТМЦ позивачем відповідачу, однак ніяких доказів поставки ТМЦ позивачем відповідачу по вказаному договору ні господарському суду першій інстанції, ні судовій колегії не надано

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті доказі, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені  певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів, які б підтверджували одержання відповідачем товаро-матеріальних цінностей по договору № 301/св від 19.04.2006 р. не надано, договір № 302/св не передбачає поставку товаро-матеріальних цінностей, у зв'язку з чим господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності між сторонами усної домовленості щодо предмету поставленого товару, керуючись приписами ст. 205 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Міністерством фінансів України за № 99 від 16.05.1996 р. та зареєстрованої у МЮ України за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, основні засоби та інші товаро-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Факт поставки товару відповідачу та одержання товару відповідачем посвідчується накладними, відповідними довіреностями (а.с. 8-19) та не оспорюється самим відповідачем.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь- який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

11.01.2008 р. позивач листом № 43 звернувся до відповідача з вимогою сплатити борг у сумі 62 171,98 грн., однак на заявлену вимогу відповідач не відповів, борг не сплатив.

Посилання відповідача щодо неодержання вказаного листа спростовується копією (а.с. 21) та оригіналом даного листа, поштовою квитанцією про відправку листа від 11.01.2008 р. та поштовим повідомленням.

Враховуючи, що факт поставки товару позивачем відповідачу по наданим накладним встановлено на суму 62 126,90 грн., господарський суд першої інстанції цілком обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення вказаної суми з відповідача на користь позивача.

За таких обставин судова колегія вважає, що місцевий господарський суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись cm.cm.49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 22.05.2008 р. по справі № 4/29/08 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                      О.Т. Лавренюк

Суддя                                                                                            Я.Ф. Савицький

Суддя                                                                                             Т.Я Гладишева