Рішення

від 14.05.2008 по справі 12/79

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/79

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  12/79

14.05.08

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассер"

До                              Закритого акціонерного товариства "Оріяна"

Про                              стягнення 11 742,40 грн.

Суддя  Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Танасюк Л.В. –предст. (дов. № 1 від 22.01.08 р.)

Від відповідача          не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства "Оріяна" про стягнення заборгованості у розмірі 11 742,40 грн. (8 263, 83 грн.– основний борг, 3 478,57 грн. –пеня), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем умов договору № 402 від 13.06.07 р.

Ухвалою суду від 27.02.08 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/79 та призначено розгляд справи на 09.04.08 р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 09.04.08 р. не направив.

За таких обставин, а саме в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів, розгляд справи було відкладено на 14.05.08 р.

В судовому засіданні 14.05.08 р. представник позивача надав суду пояснення по справі, витребуваних в ухвалі про порушення.

Відповідач в засідання суду 14.05.08 р. не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, не виконав вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі № 12/79 від 27.02.08 р.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір № 402 від 13.06.07 р.

Відповідно до п. 1.1. договору позивач зобов'язувався постачати відповідачу товар, а відповідач зобов'язувався прийняти товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару на суму 22 932,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 747 від 26.06.07 р.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що відповідач мав сплатити вартість отриманого товару протягом 20 днів на поточний рахунок позивача.

Відповідач в порушення умов договору не виконав своїх зобов'язань стосовно оплати товару.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем становить 8 263, 83 грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 3 478,57 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 8 263,83 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В п.9.1 Договору зазначено, що в разі порушення відповідачем терміну розрахунку, останній сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від загальної суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 3 478,57 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовна вимога в частині стягнення пені у розмірі 3 478,57 грн. підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 527, 610, 612, 629 ЦК України, ст. ст. 33, 193 ГК України, ст. 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Оріяна" (02068, м. Київ, вул. Г. Ахматової, 5, р/р 260053122401 в АБ «Банк Регіонального Розвитку»м. Києва, МФО 300540, код ЄДРПОУ 23531869, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассер" (04050, м. Київ, вул.. Мельникова, 81, к. 8, р/р 26009103180101 в ЗАТ "Сведбанк-Інвест" м. Київ, МФО 320650, код ЄДРПОУ 32670682) основного боргу –8 263 (вісім тисяч двісті шістдесят три) грн. 83 коп., пені –3 478 (три тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 57 коп., державного мита - 117 (сто сімнадцять) грн. 42 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

3.          Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                              Л.В.Прокопенко