Рішення

від 02.06.2008 по справі 40/430пд-35/69-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/430пд-35/69-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2008 р.                                                            Справа № 40/430пд-35/69-08

вх. № 1863/5-35

Суддя господарського суду Швед Е.Ю. 

при секретарі судового засідання Сімонова Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився  відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-фінансова компанія "Донбасресурси" м.Донецьк  

до  Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне інноваційневиробничо-технічне бюро" м.Вінниця  

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

          Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „Донбасресурси” звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, що вивільнюється в зв`язку із перепрофілюванням виробництва від 25.06.2005р., посилаючись на те, майно, яке мало б перейти у власність позивача, на момент укладення договору не належало першому відповідачеві – Товариству з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідне інноваційне виробничо-технічне бюро” на праві власності. В процесі розгляду справи позивачем були уточнені та доповнені позовні вимоги, в яких він просив суд застосувати правові наслідки недійсності правочину щодо повної реституції та стягнення 300000,00 грн. з першого відповідача, перерахованих у якості попередньої оплати на виконання договору.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.04.2007р. по справі за №40/430пд  задоволено клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти першого відповідача.

Рішенням господарського суду Донцької області від 19.04.2007р. по справі №40/430пд позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу майна, що вивільняється в зв`язку із перепрофілюванням виробництва б/н від 25.06.2005р., укладений між позивачем та відповідачами, застосовано до правовідносин за спірним договором реституцію, зобов`язано першого відповідача повернути позивачу грошові кошти, отримані за договором б/н від 25.06.2005р., в сумі 300000,00 грн, в  іншій частині рішення залишено без змін.

          Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2007р. по даній справі апеляційну скаргу першого відповідача залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Донецької області про забезпечення позову залишено без змін.

          Постановою Вищого Господарського Суду України від 04.10.2007р. касаційну скаргу першого відповідача залишено без задоволення.

          Постановою Верховного суду України від 18.12.2007р. касаційну скаргу першого відповідача задоволено частково, постанову Вищого Господарського Суду України від 04.10.2007р., постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2007р., рішення господарського суду Донцької області від 19.04.2007р. скасовано та справу передано на розгляд до господарського суду Донецької області для вирішення питання про її підсудність.

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.03.2008р. справу №40/430пд направлено за підсудністю до господарського суду Харківської області.

У призначене судове засідання сторони не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи. За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку  ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, 25.06.2005р. між позивачем та першим та другим відповідачем було укладений договір б/н купівлі-продажу майна, що вивільюється в зв`язку з перепрофілюванням виробництва.

          Згідно пункту 4.2. спірного договору оплата товару здійснюється позивачем шляхом перерахувння коштів на поточний рахунок першого відповідача в наступному порядку: 300000 грн. – не пізніше 04.06.2005р., як залогова сума щодо забезпечення виконання позивачем своїх зобов`язань за договором, зокрема оплати решти суми ціни товару; 2200000 – не пізніше дат, вказаної в п.4.1 договору.

Позивачем на виконання умов п.4.2. спірного договору було перераховано на розрахунковий рахунок першого відповідача оплату в сумі 300000 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №2906/2-0 та №2906/10-0 від 29.06.2005р.

          Відповідно до листа приватного підприємства „Сидерис” від 12.10.2006р. у позивача виникли сумніви щодо права власності першого відповідача на предмет спірного договору від 25.06.2005р.

          Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п`ятою та шостою ст.203 ЦК, а саме: зміст правочину не може суперечитицьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

          Відповідно до ст.658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків,  встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку,  якщо власник не має права вимагати його повернення.

          Відповідно до ст.33 Госопдарського процесуального кодексу кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.

          Позивач вважає, що укладення договору купівлі-продажу майна, яке вивільнюється в зв`язку із перепрофілюванням виробництва б/н від 25.06.2005р. суперечить вимогам ст.658 та вчинений під впливом обману.

          Господарським судом неодноразово було зобов`язано першого відповідача надати письмові пояснення та докази відповідності вимогам закону та його виконання сторонами з урахуванням висновку бухгалтера з посиланням на ст.ст.8,9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 11 „Зобов`язання”, журнал-ордер 361 „Розрахунки з вітчизняними покупцями”, клас 1 „Необоротні активи” рахунок 10 „Основні засоби” субрахунок 104 „Машини та обладнення”, клас 6 „Поточні зобов`язання” рахунок 68 „Розрахунки за іншими операціями” субрахунок 681 „Розрахунки за авансами одержаними”, оборотну відомість та довести, що усе майно згідно додатку №1 до спірного договору знаходиться на балансі підприємства.

          Відповідачем було надано наявні в матеріалах справи копії виписок з рахунків балансу, що не дає підстав стверджувати існування права власності на майно у першого відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази    подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний  правочин  не створює юридичних наслідків,  крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності  правочину  кожна  із  сторін зобов'язана повернути другій стороні  у  натурі  все,  що  вона  одержала  на виконання   цього  правочину,   а   в  разі  неможливості  такого повернення,  зокрема тоді, коли одержане полягає  у  користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що договір купівлі-продажу майна, що вивільнюється в зв`язку із перепрофілюванням виробництва б/н від 25.06.2005р. не відповідає вимогам чинного законодавства, тому є недійсним та вимога позивача застосувати реституцію відповідає вимогам ст.216 ЦК України, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

У задоволенні вимог щодо стягнення з першого відповідача 300000 грн. слід відмовити, оскільки під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми поз0ову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Тому збільшення розміру позовних вимог не можу бути пов`язано з пред`явленням додаткових позовнимх вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в цій частині потрібно відмовити.

          А тому позов повинен бути задоволенний частково, витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладено пропорційно розміру задоволенних позовних вимог.

Керуючись ст. 44,49,82-85 ГПК України, суд:

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

          2.Визнати недійсним договір купівлі продажу майна, що вивільняється в зв`язку із перепрофілюванням виробництва б/н від 25.06.2005р.., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „Донбасресурси”, товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідне інноваційне виробничо-технічне бюро” та закритим акціонерним товариством „Компанія Укренерго-інвест”, як такий, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

          3.Застосувати до правовідносин сторін за цим договором реституцію.

4.Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідне інноваційне виробничо-технічне бюро”, 79008, м. Львів, вул. Староєврейська, 46, ід. Код 03001968, повернути товариству з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „Донбасресурси”, 83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 82, ід. код 31500628, грошові кошти, отримані за договором б/н від 25.06.2005р., в сумі 300000 грн.

          5.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідне інноваційне виробничо-технічне бюро” (79008, м. Львів, вул. Староєврейська, 46, ід. Код 03001968, р/р 260093014058 в Вінницькій обласній філії Укрсоцбанку м. Вінниця, МФО 302010) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „Донбасресурси” (83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 82, ід. код 31500628, р/р26000000002000 в філії Донецька дирекція АТ „Індекс-банк”, МФО 335850, витрати по сплаті держмита в сумі 85,00 грн., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 118,00 грн.

6.Видати наказ після набрання рішення законної сили.

7.В іншій частині в позові відмовити.

Рішення підписано 04.06.2008р.

Суддя                                                                                            Швед Е.Ю.