9/61
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
27.05.08 р. Справа № 9/61
Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.
при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Відкритого акціонерного товариства „ЄОМінформ”, м.Торез
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислова компанія „ОРВІКС”, м.Донецьк
про: стягнення 50 000грн.00коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Маслов М.П. – юрист (за довіреністю №10/01-28 від 05.03.2008р.);
від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Відкрите акціонерне товариство „ЄОМінформ”, м.Торез звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислова компанія „ОРВІКС”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 50 000грн.00коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №б/н від 25.04.2007р., рахунок-фактуру №20518 від 25.04.2007р., платіжні доручення №45 від 25.04.2007р., №494 від 25.04.2007р., №497 від 26.04.2007р., претензію б/н та дати.
Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду від 27.03.2008р., 10.04.2008р., 12.05.2008р. заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судове засідання не з'явився, тому згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.
Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області №22-10/962 від 03.04.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Промислова компанія „ОРВІКС”, м.Донецьк станом на 03.04.2008р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться як юридична особа.
Розгляд справи відкладався.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:
25.04.2007р. року між Відкритим акціонерним товариством „ЄОМінформ”, м.Торез та Товариством з обмеженою відповідальністю „Промислова компанія „ОРВІКС”, м.Донецьк був укладений договір купівлі-продажу №б/н, відповідно з яким постачальник (відповідач) здійснює відпуск картону на підставі замовлення або заявки покупця (позивача) з будь-якою формою оплати (п.1.1 договору).
Пунктом 2.5 договору встановлено, що сума поставки товару за договором становить 50 000грн.00коп.
Відповідно до п.2.1 договору покупець здійснює 100% передоплату за товар, згідно рахунку постачальника.
25.04.2007р. відповідачем на адресу позивача виставлений рахунок-фактура №20518 на суму 50 000грн.00коп. за картон.
За твердженням позивача, на виконання умов договору останній згідно виставленого відповідачем рахунку-фактури №20518 від 25.04.2007р. здійснив 100% передоплату за продукцію на суму в розмірі 50 000грн.00коп., що підтверджується платіжними дорученнями №45 від 25.04.2007р., №494 від 25.04.2007р., №497 від 26.04.2007р., копії яких наявні в матеріалах справи.
Строк поставки товару договором не встановлений, однак відповідно до п.7.1 договору, строк дії договору – до 31.12.2007р. Крім того, п.7.2 договору передбачено, що договір може бути розірваний, змінений або доповнений тільки за згодою сторін, які оформлюються у письмовому вигляді. Доказі того, що договір розірваний, змінений або доповнений, сторонами не надано, судом не встановлено.
Таким чином, відповідач, у всякому випадку, повинен був поставити продукцію до закінчення строку дії договору.
Як зазначає позивач, незважаючи на попередню оплату товару, відповідач до теперішнього часу не здійснив поставку обумовленої договором продукції.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
В свою чергу, згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Таким чином, позивач вважає, що свої зобов`язання за договором він виконав належним чином, здійснивши передоплату за поставлений товар, а відповідач всупереч вимогам договору та закону своїх зобов`язань не виконав, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість.
Оскільки договором не визначений строк поставки товару, тому при встановлені моменту виникнення відповідного зобов`язання у відповідача суд вважає за необхідне застосувати положення ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2007р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія б/н та дати з вимогою перерахувати у семиденний строк з моменту отримання даної претензії суму передоплати (доказом відправлення даної претензії відповідачу є поштове повідомлення від 28.12.2007р. та копія витягу з журналу реєстрацій вихідної кореспонденції підприємства позивача).
Претензія отримана відповідачем 08.01.2008р., про що свідчить напис на поштовому повідомленні, яке залучено до матеріалів справи. Однак дана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Таким чином, враховуючи те, що до закінчення строку дії договору відповідач не поставив відповідну продукцію, тому останній повинен був повернути суму отриманої передоплати у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, тобто в строк до 15.01.2008р.
Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Аналогічно, ч.2 ст.220 Господасрьког кодексу України встановлено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
У зв`язку з тим, що виконання відповідачем зобов`язання у відповідності до умов договору б/н від 25.04.2007р. втратило інтерес для позивача, останній у судовому засіданні 27.05.2008р. відмовився від прийняття виконання зобов`язання щодо поставки товару. Таким чином, вимога позивача щодо стягнення суми передоплати за договором б/н від 25.04.2007р. є обґрунтованою.
Одночасно слід зазначити наступне:
В процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідно до платіжних доручень №45 від 25.04.2007р. та №494 від 25.04.2007р. призначенням платежу є фінансова допомога на основі повернення згідно договору №б/н від 25.04.2007р.
Ухвалами від 10.04.2008р., 12.05.2008р. та 21.05.2008р. господарський суд зобов'язав позивача, зокрема, надати письмові пояснення щодо підстав стягнення заборгованості за договором б/н від 25.04.2007р. з посиланням на перерахування коштів за платіжними дорученнями №45, №494 від 25.04.2007р., №497 від 26.04.2007р., письмові пояснення стосовно всіх правовідносин між сторонами.
На виконання вимоги суду, 12.05.2008р. позивач надав письмові пояснення, однак належним чином не довів, що платіжними дорученнями №45, №494 від 25.04.2007р. була здійснена саме передоплата товару згідно договору купівлі-продажу №б/н від 25.04.2007р.
Однак, умовами договору не передбачено, що передоплата може бути здійснена у вигляді фінансової допомоги на основі повернення.
З огляду на зазначене, суд вважає, що позивачем необґрунтовано заявлені позовні вимоги щодо стягнення грошової суми в розмірі 40 000грн.00коп., а тому вони є такими, що не підлягають задоволенню.
В свою чергу, в платіжному дорученні №497 від 26.04.2007р. призначенням платежу є передоплата за картон згідно договору №б/н від 25.04.2007р. Таким чином, суд дійшов висновку, що сумою передоплати за договором купівлі-продажу №б/н від 25.04.2007р. є грошова сума в розмірі 10 000грн.00коп., перерахована на рахунок відповідача платіжним дорученням №497 від 26.04.2007р.
Стосовно зазначеної суми передоплати суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та зазначає наступне:
За приписом ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Як зазначено вище, позивач не в повному обсязі здійснив передоплату за товар (судом встановлено, що сума в розмірі 40 000грн.00коп. не вважається передоплатою).
З пояснень позивача вбачається, що останній вважав спірну суму 100% передоплатою, на підставі чого звернувся до відповідача з претензією б/н та дати, у якій зазначив, що Відкритим акціонерним товариством „ЄОМінформ” здійснена передоплата в розмірі 50 000грн.00коп.
Оскільки відповідач не заперечував проти того, що дана сума є передоплатою, прийняв її та не повернув позивачу 40 000грн.00коп., як помилково перераховані гроші, а також до теперішнього часу не поставив позивачу обумовлену договором продукцію, тому суд вважає, що у позивача виникло право на стягнення з відповідача суми передоплати.
Однак, враховуючи те, що грошові кошти в розмірі 40 000грн.00коп. не є передоплатою в розумінні умов договору, тому в якості передоплати за договором купівлі-продажу №б/н від 25.04.2007р. стягненню підлягає сума в розмірі 10 000грн.00коп.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Оскільки відповідач не представив суду доказів перерахування на рахунок позивача повернення передоплати за договором купівлі-продажу №б/н від 25.04.2007р. в розмірі 10 000грн.00коп., суд робить висновок, що дана сума не перерахована до теперішнього часу.
З огляду на викладене, враховуючи те, що передоплатою є грошові кошти в розмірі 10 000грн.00коп., суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „ЄОМінформ”, м.Торез підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 10 000грн.00коп.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 693 Цивільного кодексу України, ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, ст. ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Відкритого акціонерного товариства „ЄОМінформ”, м.Торез до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислова компанія „ОРВІКС”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 50 000грн.00коп. – задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислова компанія „ОРВІКС” (за адресою: вул.Баумана, 10, м.Донецьк, 83085, р/р 26009000000042 в ДФ АБ „Факторіал-банк”, м.Донецьк, МФО 337023, код ЄДРПОУ 34533991, ІПН 3453399905614) на користь Відкритого акціонерного товариства „ЄОМінформ” (за адресою: вул.Механічна, 14, м.Торез, Донецька область, 86500, р/р 26006301460156 в філії „Відділення Промінвестбанку в м.Торезі Донецької області”, МФО 334282, код ЄДРПОУ 05703158) суму передоплати в розмірі 10 000грн.00коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 100грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 23грн.60коп.
Видати наказ після набуття рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У судовому засіданні 27.05.2008р. оголошено повний текст рішення.
Суддя
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2008 |
Оприлюднено | 21.06.2008 |
Номер документу | 1730854 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні