Постанова

від 28.05.2008 по справі 36/454

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

36/454

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 28.05.2008                                                                                           № 36/454

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Мартюк А.І.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Козинець Н.В. – дов. б/н від 03.03.2008р.;

Горіцький О.С. – директор (наказ №1-К від 10.12.2003р.);

 від відповідача - Орел П.В. – дов. б/н від 31.08.2007р.;

                              Павлінський Ю.М. – директор;  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні очисні пристрої"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 12.03.2008

 у справі № 36/454  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "КВГО-Реконструкція"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні очисні пристрої"

 про                                                  стягнення 287035,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Підрядним контрактом №1 від 01.04.2004р. у розмірі 287 035,40 грн.

Заявою від 30.01.2008р. позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 286 735,40 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов Договору, відповідач відмовляється сплачувати вартість виконаних позивачем підрядних робіт. Факт виконання робіт за контрактом підтверджується наявними у матеріалах справи Актами приймання виконаних робіт на загальну суму 286 735,40 грн., підписаними сторонами.   

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи про те, що Акти приймання виконаних робіт, на які посилається позивач, є недійсними і, на думку відповідача, в даному випадку має місце факт підроблення документів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2008р. у справі №36/454 позов було задоволено повністю, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 286 735,40 грн. заборгованості, 2 867,35 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним Рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2008р. у справі №36/454 скасувати, прийнявши нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, зокрема, щодо підписання сторонами Актів приймання виконаних робіт за спірним Контрактом, оскільки у відповідача є сумніви відносно автентичності підпису на вказаних Актах посадовим особам відповідача, зокрема, директора, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2008р. апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.05.2008р.

У судовому засіданні 14.05.2008р. представник відповідача подав письмові пояснення, в яких навів додаткові обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги, а також просив суд залучити до матеріалів справи нові докази, а саме: документи дозвільної системи, що підтверджують зміну печатки відповідача зі старого зразка на новий (ескіз, квитанція №6312 від 25.05.2007р.), які не подавались у суді першої інстанції, оскільки відповідач отримав їх вже після прийняття оскаржуваного Рішення місцевим господарським судом. Дані документи, на думку відповідача, мають суттєве значення для вирішення спору, оскільки наданий позивачем Акт №1 від 29.12.2006р. на суму 119 468,40 грн. засвідчений печаткою відповідача з малюнком, тоді як документами дозвільної системи підтверджується, що на дату складання вказаного Акту у відповідача була печатка старого зразку, якою й були завірені інші Акти. Заміна печатки була здійснена у зв'язку із заміною назви відповідача, а документи, які підтверджують факт такої заміни на час розгляду справу судом першої інстанції знаходились в матеріалах кримінальної справи №55-2245 Оболонського районного управління ГУ МВС України в м. Києві.

Представник позивача залишив вирішення вказаного клопотання на розсуд суду.

Колегія суддів, з метою повного і всебічного розгляду справи, задовольнила клопотання представника відповідача та залучила подані ним нові докази.  

В апеляційній скарзі відповідачем було викладено клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи. У судовому засіданні 14.05.2008р. представник відповідача подав суду перелік питань, вирішення яких, на його думку, необхідно поставити перед експертом. Клопотання представника відповідача, зокрема, мотивоване тим, що

З метою надання представникам позивача можливості письмово подати суду свої міркування з приводу клопотання відповідача, у судовому засіданні 14.05.2008р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 28.05.2008р.

Представник позивача у судовому засіданні 28.05.2008р. надав суду письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, викладене в апеляційній скарзі та заявлене ним у попередньому судовому засіданні.

Апеляційний суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи задоволенню не підлягає, оскільки в клопотанні відповідач вказує на те, що підпис, проставлений на Актах приймання виконаних робіт, не належить директору відповідача Косову О.С. Тоді як в самих Актах відсутнє посилання на те, що саме вказана особа (Косов О.С.) їх підписував, у зв'язку з чим не вбачається доцільність проведення почеркознавчої експертизи у справі.

У судовому засіданні 28.05.2008р. представник позивача подав клопотання, в якому просив суд, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, залучити до участі у справі як третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору ТОВ „ПНС-ГЄМ” та ВКП „Аметіс”, які були залучені позивачем до виконання підрядних робіт за спірним Контрактом.

Представник відповідача заперечував проти клопотання представника позивача, просив суд відмовити в його задоволенні.

В ст. 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Отже, з огляду на те, що відповідно до вказаної норми сторони можуть заявляти клопотання про залучення до участі у справ третіх осіб лише до прийняття рішення господарським судом, в апеляційного суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання представника позивача та залучення до участі у справі третіх осіб на стадії апеляційного оскарження рішення місцевого господарського суду у справі №36/454.

Представник відповідача у судових засіданнях підтримав апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити та скасувати Рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2008р. у справі №36/454, прийнявши нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, з підстав, наведених у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, просив суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване Рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2008р. у справі №36/454 як таке, що прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

01 квітня 2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Повітряноочисні пристрої” (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Комплексні очисні пристрої” (далі за текстом – відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “КВГО-Реконструкція” (далі за текстом – позивач) було укладено Підрядний контракт №1 (далі за текстом – Контракт).

Відповідно до умов Контракту (п.2.1, п.5.2), позивач зобов'язався провести реконструкцію адміністративно-побутового корпусу в адміністративно-виробничий корпус по вул. Автозаводській, 24 у м. Києві, а відповідач – розрахуватись з позивачем за виконані роботи по Ф-КБ-2в за вирахуванням здійсненного авансу в повному обсязі протягом 5 днів з моменту підписання Ф-КБ-2в.

11.01.2005р. була укладена Додаткова угода до Контракту, відповідно до якої сторони дійшли згоди про встановлення вартості робіт за Контрактом у розмірі 1 500 000,00 грн. та зазначили, що вказана ціна може змінюватись і визначається помісячними актами виконаних робіт Ф-КБ-2в.

В матеріалах справи наявні копії Актів прийняття виконаних робіт, а саме: за листопад 2004р. на суму 93 943,00 грн., за грудень 2004р. на суму 79 734,00 грн., за січень 2005р. на суму 46 590,00 грн., за грудень 2006р. на суму 119 468,40 грн.

В позовній заяві позивач зазначає про те, що, в порушення умов Контракту, відповідач у встановленому порядку та строки не сплатив вартості виконаних відповідачем підрядних робіт на загальну суму 286 735,40 грн., з них: 93 943,00 грн. за листопад 2004р., 79 734,00 грн. за грудень 2004р., 46 590,00 грн. за січень 2005р., 66 468,40 грн. за грудень 2006р.    

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження оплати вартості виконаних робіт та погашення заборгованості за Контактом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України (ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено (ст. 224 Господарського кодексу України).

В ст. 193 Господарського кодексу України визначені загальні умови виконання господарських зобов'язань, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

В ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з приписами ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

В ст. 853 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний  негайно повідомити  про це підрядника.

Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ст. 839 Цивільного кодексу України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст. 846 Цивільного кодексу України).

Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника, а якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ст. 849 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати   затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ст. 875 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами, а у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Недоліки робіт або використовуваного для робіт матеріалу, допущені з вини підрядника (або субпідрядника), мають бути усунені підрядником за його рахунок (ст. 881 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 883 Цивільного кодексу України, підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

У ст. 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено де під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з п.1, п.4 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків.

В ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Факт виконання позивачем підрядних робіт підтверджується відповідними Актами приймання виконаних робіт, на яких містяться відбитки печаток обох підприємств та підписи відповідальних осіб.

Натомість, докази здійснення відповідачем оплати за виконані підрядні роботи або докази відмови від їх прийняття у зв'язку з невідповідністю встановленим стандартам у суду відсутні.

В своїх запереченнях проти позову та в апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що на Актах приймання виконаних робіт, про які зазначає позивач, міститься підпис, здійснений від імені колишнього директора відповідача – Косова О.С., тоді як зазначена особа не могла фізично поставити свій підпис на Актах, оскільки перебувала на той час в лікарні. Окрім того, відповідач зазначає, що на одному з Актів, а саме №1 від 29.12.2006р. на суму 11 468,40 грн., міститься відбиток печатки відповідача нового зразка, хоча її почали використовувати на підприємстві лише з 2007р., що підтверджується документами про знищення печатки старого зразка 25.05.2007р.

Також, відповідач вказує на те, що постановою ст.слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ МВС України в м. Києві від 23.05.2007р. було порушено кримінальну справу за фактами вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 190 КК України.  В даній постанові йдеться про те, що невстановлені особи в травні 2006р. підробили 4 доручення, датованих 27.06.2006р. від імені директора ТОВ „Повітряно-очисні пристрої” Сіренька Р.І. на ім'я Щербатюка М.А. щодо підготовки документів та реєстрації змін до статуту вказаного товариства. В подальшому підроблені доручення були використані невстановленими особами з метою заволодіння майном ТОВ „Повітряно-очисні пристрої” (копія постанови додана до апеляційної скарги).

З огляду на вищевикладене, відповідач стверджує про наявність факту підроблення при виготовленні та підписанні вищевказаних Актів.

Суд не може взяти до уваги вищезазначені посилання відповідача, з наступних підстав.

На Актах прийняття виконаних робіт не зазначено прізвища або посади осіб, які їх підписали, у зв'язку з чим неможливо дійти висновку про те, що з боку відповідача вказані Акти підписував саме директор товариства – Косов О.С., тому посилання на підробку підпису директора є необґрунтованими.  

Посилання на використання при виготовленні Акту прийняття виконаних робіт за грудень 2006р. печатки відповідача нового зразка, яка, як зазначає відповідач, почала використовуватись на підприємстві лише після знищення печатки старого зразку, а саме починаючи з травня 2007р., судом також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідачем було надано лише документи, які підтверджують факт знищення печатки старого зразку, а належні та допустимі докази дати отримання відповідачем нової печатки суду надані не були.

Щодо постанови СУ ГУ МВС України в м. Києві від 23.05.2007р. про порушення кримінальної справи за фактами вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 190 КК України, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на ту обставину, що підроблення мало місце в травні 2006р., тоді як судом досліджуються інші періоди діяльності відповідача (листопад-грудень 2004р., січень 2005р., грудень 2006р). До того ж, позивач на підтвердження обставин, викладених в позові, не посилається на довіреності, про які йдеться у згаданій постанові слідчого.  

Відповідач також зазначає, що роботи, вказані у спірних Актах приймання, вже були раніше виконані іншим підрядником і у перелічених Актах лише дублюються найменування робіт з використаними при цьому матеріалами, але фактично саме позивачем надані не були.  

Проте, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, ким саме, якщо не позивачем, були виконані підрядні роботи, про які він зазначає, та/або доказів відмови від прийняття у позивача виконаних підрядних робіт за Контрактом №1 від 01.04.2004р., у зв'язку з наявністю недоліків в їх виконанні чи будь-яким іншим порушенням позивачем умов Контракту, відповідно до вимог ст. 882 Цивільного кодексу України.

           Відповідно до ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів констатує, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2008р. у справі №36/454 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.  

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 27, 32, 33, 49, 77, 79, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Відмовити в задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі як третіх осіб ТОВ „ПНС-ГЄМ”, ВКП „Аметіс”.

2. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплексні очисні пристрої” залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2008р. у справі №36/454 - без змін.

4.  Матеріали справи №36/454 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена  до касаційного суду у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 03.06.08 (відправлено)